7.1.5. ДІЇ СИЛ ЦО ПРИ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ СТИХІЙНИХ ЛИХ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 

Загрузка...

У більшості випадків стихійні лиха супроводжуються загибеллю матеріальних цінностей, а іноді і людськими втратами. Тому при ліквідації наслідків стихійних лих основним завданням сил ЦО є врятування людей і (по можливості) матеріальних цін-ностей. Успіх дій формувань багато в чому залежить від своєчас-ної організації і проведення розвідки й обліку конкретних умов обстановки. Оскільки стихійні лиха виникають раптово, опові-щення о. с. формувань, їх укомплектування і створення угрупо-вань сил ЦО повинні проводитися в найкоротший термін. Виступ формувань з районів збору в райони дій повинен здійснюватися з максимально можливою швидкістю. Командири формувань у ра-йонах робіт повинні постійно знати обстановку і, у відповідності  

з її зміною, уточнювати раніше поставлені чи ставити нові за-вдання підрозділам.

Прогнозування загрози повеней дозволяє вчасно здійснити ком-плекс попереджувальних заходів, які значно знижують можливі збитки, а також створити сприятливі умови для проведення рятува-льних та інших невідкладних робіт у зонах затоплення. Зміст цих заходів і їх обсяг визначаються часом попередження повені.

Так, масштаби повеней, які викликаються весняними водами, можна прогнозувати за місяць і навіть більше завдяки постійним спостереженням органами гідрометеослужби, визначенню висоти снігового покриву і встановленню залежності виникнення повені від нього, визначенню запасів вологи в ґрунті, знанню строків скресання річок, температури повітря в період паводку і т.п. От-же, можна заздалегідь провести протипаводкові заходи.

При паводках, які викликаються заторами, час попередження звичайно обчислюється декількома годинами, тобто він значно менший, ніж у розглянутому вище випадку. Але з огляду на те, що місця постійних заторів звичайно відомі, запобіжні заходи можна вжити задовго до льодоходу.

Паводки, які викликаються випаданням рясних злив та інтен-сивним таненням льодовиків, прогнозуються на основі багаторі-чних спостережень.

Про майбутню небезпеку повені чи селевого потоку оповіща-ються всі організації і населення. Начальники, штаби і служби ЦО приводять у готовність формування, які залучаються до ве-дення боротьби зі стихійним лихом, ставлять їм завдання, вказу-ють послідовність, способи і терміни їх виконання, уточнюють питання взаємодії й організовують управління.

Для виявлення й уточнення обстановки організовується розві-дка. Найбільш оперативною є повітряна, яка до того ж дає мож-ливість одержання інформації про значні території. Більш точний стан поблизу гребель і мостів визначають, використовуючи дані наземної розвідки.

У населених пунктах і на об’єктах, яким загрожує затоплення, виставляються рятувальні пости зі складу формувань і встанов-люється зв'язок з ними. Для захисту мостів, гребель, водозабір-них та інших споруд виділяються аварійні команди. У місцях, де можливі затори льоду, установлюється цілодобове чергування команд підривників. За рішенням місцевих органів влади можуть бути проведені: завчасна евакуація населення, вивезення матері-альних цінностей і відгін сільськогосподарських тварин у безпе-чні місця.  

Про початок і порядок евакуації керівний склад ЦО оповіщає населення по місцевих каналах радіотрансляції і телебачення, че-рез адміністрацію ОГ і домоуправління. У випадку раптових па-водків попередження населення здійснюється всіма наявними тех-нічними засобами, включаючи і гучномовні рухливі установки.

Успіх у проведенні рятувальних робіт залежить від того, на-скільки оперативно організована розвідка, швидко і повно оціне-на сформована обстановка, вчасно організовані дії сил і чітке управління ними.

РІНР у зонах затоплення і селевих потоків пов'язані з небезпе-кою, особливо при діях на воді, на льоду і при виконанні підривних робіт. Особовий склад, який залучається для цих цілей, повинен бу-ти навчений правилам поведінки на воді, прийомам порятунку по-топаючих і надання їм першої медичної допомоги. Формування, що діють на плавзасобах, оснащуються необхідним інвентарем: рятува-льними кругами, поясами, баграми, драбинами, канатами і т.п.

Для підтримки порядку в районах затоплення, на шляхах ева-куації населення й у місцях його зосередження, на маршрутах руху сил, а також на автомобільних і залізничних шляхах органі-зовується комендантська служба. Крім того, у зонах затоплення і місцях зосередження евакуйованого населення організовується охорона громадського порядку, яка гарантує безпеку людей, за-хист державного й особистого майна.

Урагани, володіючи великою руйнівною силою, можуть зада-ти населенню і народному господарству серйозних матеріальних збитків і нерідко призводять до загибелі людей. Виникають вони в результаті різкого порушення рівноваги в атмосфері, що вияв-ляється в незвичайних умовах циркуляції повітря.

При ураганах обриваються електричні проводи на опорах, по-рушується телефонний і телеграфний зв'язок, зриваються покрів-лі з житлових будинків, виробничих будинків і тваринницьких ферм, виникають різні пошкодження, аварії, пожежі.

У зонах ураганів у період їх виникнення за вказівками органів влади оповіщається населення і приводяться до готовності фор-мування, виділені для ліквідації наслідків стихійних лих.

Командири військових частин і формувань ЦО, одержавши завдання, виводять підлеглі їм сили до об'єктів робіт; по прибутті в потерпілі від урагану райони організовують порятунок людей, надання потерпілим медичної допомоги і їх евакуацію, локаліза-цію і гасіння пожеж, а також роботи з усунення аварій і ушко-джень на комунально-енергетичних мережах і лініях зв'язку та з розчищення завалів вулиць і доріг. Відновлення комунально-енергетичних мереж, ліній зв'язку й інших об'єктів організовують відповідні відомства, що мають свої спеціальні ремонтні органи; при великих обсягах робіт мо-жуть використовуватися аварійно-відбудовні й аварійно-технічні формування.

Зсуви можуть спричиняти великі руйнування. Виникають во-ни через порушення рівноваги порід, викликаного збільшенням крутизни схилу в результаті вимивання його основи морським прибоєм, течією річки, ослаблення міцності порід від вивітрю-вання чи надмірного зволоження атмосферними опадами або під-земними водами, а також під впливом зовнішніх сил, особливо сейсмічних поштовхів. Зсуви можуть бути викликані і проведен-ням будівельних робіт без належного урахування геологічних умов місцевості.

Заходи для попередження зсувів і боротьба з ними здійсню-ються в залежності від факторів, які ці зсуви викликають. До та-ких заходів відносяться: будівництво споруд, які укріплюють бе-рег проти підмивання схилів; обладнання дренажних споруд по перехопленню і відведенню підземних вод; вириття канав для поверхневого водостоку, улаштування підпірних стінок різних конструкцій; зміцнення схилів рослинністю і насамперед — лісо-посадками.

Роботи з проведення протизсувних заходів ведуться дорож-ньо-будівельними й іншими спеціалізованими організаціями, до їх виконання при необхідності можуть залучатися команди меха-нізації робіт та інші формування ЦО. Дійовим засобом у зсувних районах є встановлення постійного спостереження за обстанов-кою. Про початок переміщення порід негайно оповіщається насе-лення й організації прилеглих районів. Приводяться у готовність необхідні сили і засоби, здійснюється евакуація людей, вивозять-ся з небезпечної зони матеріальні цінності.

Для ліквідації наслідків зсувів залучаються зведені загони та команди, зведені загони і команди механізації робіт, деякі фор-мування служб. Можуть використовуватися і військові частини.

Рятувальні роботи в районах, де відбулися зсуви і обвали, по-лягають у пошуку і витягуванні людей з-під завалів, наданні їм першої медичної допомоги та евакуації в стаціонарні лікувальні установи. Одночасно влаштовуються проїзди в завалах, локалі-зуються і гасяться пожежі, ліквідуються аварії на газових і енер-гетичних мережах. Після зупинки зсуву проводиться ремонт і відновлення доріг, мостів, ліній і засобів зв'язку, розчищення ву-лиць від завалів. Землетруси відбуваються звичайно раптово, що може пред-ставляти дуже велику небезпеку. Переважна більшість їх відно-ситься до слабких і не викликає негативних наслідків, однак чи-мало буває і сильних, руйнівних землетрусів, які заподіюють численні лиха. Землетруси можуть стати причиною гірських і сніжних обвалів, які руйнують на своєму шляху ділянки доріг, мости через водні перешкоди та населені пункти.

Щоб уникнути руйнівних наслідків у районах загрози, де мо-жливі поштовхи силою 7 і більше балів (за 12-бальною шкалою), будуються сейсмостійкі житлові будівлі, промислові будівлі й інші об’єкти та споруди. Для додання будинкам стійкості вико-ристовуються високоякісні матеріали, застосовуються особливі антисейсмічні конструкції, не допускається використання надто важких деталей, обмежується поверховість житлових будинків, ставляться підвищені вимоги до якості будівельних робіт. У міс-тобудуванні переважає просторе планування, яке забезпечує на-явність достатніх розривів між будинками, широких вулиць і проїздів. Вживаються заходи щодо підвищення сейсмостійкості підземних інженерних комунікацій, а також до посилення проти-пожежної безпеки.

При ліквідації наслідків землетрусів у постраждалих містах і на ОГ рішенням органів влади чи надзвичайних комісій для про-ведення рятувальних робіт, локалізації і ліквідації аварій на ко-мунально-енергетичних мережах і гасіння пожеж залучаються спеціалізовані формування відомств, формування ЦО міст і ра-йонів, військові частини. Найбільш складні рятувальні й інші не-відкладні роботи виконують військові частини ЦО, зведені заго-ни і зведені загони механізації робіт, а також формування служб (спеціальні формування) різного призначення і, у першу чергу, аварійно-технічні й медичні.

Склад і дії сил при ліквідації наслідків землетрусів визнача-ються характером і обсягом руйнувань. Успіх багато в чому за-лежить від повноти і своєчасності одержання розвідувальних да-них. Розвідка повинна установити характер руйнувань будівель і споруд, місцезнаходження і стан постраждалого населення, яке опинилося під завалами чи в частково зруйнованих будівлях і спорудах, ступінь пошкодження комунально-енергетичних ме-реж, визначити зони суцільних пожеж, можливість їх розвитку, a також розвідати шляхи підходу до об'єктів робіт. Ведеться вона розвідувальними підрозділами військових частин ЦО і розвідува-льними формуваннями різного призначення, при цьому викорис-товується інформація від органів МВС й інших відомств. Для визначення санітарно-епідемічного стану району земле-трусу, виявлення кількості і стану потерпілих, установлення мо-жливості розгортання медичних формувань і визначення потріб-ної кількості медичних сил проводиться медична розвідка.

Після одержання даних про обстановку і її оцінки уточнюють-ся необхідні для ведення РІНР сили і засоби, їх завдання, ство-рюються угруповання сил.

Виходячи з характеру забудови, наявності транспортних магі-стралей та інших місцевих умов, а головне — з характеру руйну-вань, територія постраждалого міста (району) розбивається на ді-лянки й об’єкти ведення рятувальних робіт.

Швидке висування сил є одним з вирішальних факторів, що забезпечують успішність проведення рятувальних робіт. Але на шляху можуть зустрічатися різні перешкоди, завали, зруйновані мости, вогнища пожеж та інші перешкоди. Тому необхідно пе-редбачити всі засоби забезпечення руху сил ЦО у вогнищах зем-летрусів. Чимале значення має порядок уведення техніки в зону руйнувань. У першу чергу підготовляються шляхи для пропуску гусеничних машин, а потім колісного транспорту. Висування їх слід здійснювати по декількох маршрутах, щоб не знижувати мо-більність колон і не допускати розтягування. На кожен маршрут висилаються формування чи підрозділи розвідки і загони забез-печення руху, підсилені протипожежними підрозділами і саніта-рними дружинами.

В результаті землетрусу основна маса о. с. формувань загаль-ного призначення і спеціальних формувань ЦО районів, які попа-ли в зону лиха, може виявитися в зонах руйнувань і сама буде потребувати допомоги. Тому можливо, що спочатку рятувальні роботи доведеться проводити на ОГ і в жилих кварталах обмеже-ними силами і засобами. У таких умовах першочерговими робо-тами повинні бути виявлення і витягування людей із зруйнованих будинків, з-під завалів, надання їм першої медичної допомоги й евакуація тих, хто потребує лікування, в медичні установи, а та-кож улаштування людей, що залишилися без домівок. Рятування людей організовується в першу чергу з тих будинків, яким за-грожують затоплення, пожежі, обвали. Лікарська допомога поте-рпілим здійснюється в загонах першої медичної допомоги, на ме-дичних пунктах військових частин ЦО й у лікувальних установах, які збереглись. Потім їх вивозять у заміську зону або в лікарні сусідніх міст.

Здійснення інших невідкладних робіт припускає в першу чер-гу усунення тих аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах, що створюють безпосередню загрозу для життя людей і насамперед аварій на комунікаціях зі СДОР. При лікві-дації аварій на газопроводах негайно повинна бути припинена подача газу в мережу. Аварії на водопроводі, що проходить по-близу будівель і споруд, можуть спричинити затоплення; пошко-джені ділянки якомога швидше відключаються.

В міру прибуття військових частин і формувань із сусідніх ра-йонів, міст і областей сили будуть наростати і фронт робіт збіль-шиться. Але прибуваючі з інших місць не знають особливостей ділянок і об'єктів, на яких їм потрібно буде працювати. Щоб уникнути збільшення строків виконання рятувальних робіт і ускладнень у їх організації, необхідно безперервно вести розвід-ку, дані якої дозволяли б знати обстановку, і вчасно, з достат-ньою повнотою ставити завдання прибуваючим у район земле-трусу військовим частинам і формуванням. Рятувальні роботи звичайно ведуться у важких і небезпечних умовах, тому о. с. вій-ськових частин і формувань повинен знати і суворо дотримува-тись заходів безпеки.

Для наведення і підтримки порядку серед населення, яке опи-нилося в зоні землетрусу, організовується комендантська служба (ядром її є о. с. служби охорони громадського порядку), на осно-вних маршрутах установлюються контрольно-пропускні пункти і вводиться патрулювання.