6.3. ОЦІНКА СТІЙКОСТІ ПРОМИСЛОВОГО ОБ’ЄКТА ДО ВПЛИВУТЕПЛОВОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 

Загрузка...

Мета: 1. Закріплення і розширення теоретичних знань по проведенню оцінки стійкості роботи об’єкта.

2. Набуття навичок проведення оцінки стійкості цеху до впли-ву теплового випромінювання.

Завдання на практичне заняття

1.         Оцінити стійкість елементів цеху до впливу теплового ви-промінювання (табл. 7,8). Результати звести в табл. 9, зробити висновки.

2.         Виявити найслабші місця цеху і по них оцінити рівень стій-кості елементів цеху.

3.         Оцінити стійкість цеху до впливу поля теплового випромі-нювання, джерела якого містяться поблизу досліджуваного цеху, і дати рекомендації щодо його підвищення.

4.         Розробити перелік заходів по підвищенню стійкості цеху до теплового випромінювання (зразок додається). Таблиця 7

СВІТЛОВІІМПУЛЬСИ (кДж/м2),

ЯКІ ВИКЛИКАЮТЬ ЗАГОРАННЯ ДЕЯКИХ МАТЕРІАЛІВ

ПРИ РІЗНИХ ПОТУЖНОСТЯХ ЯДЕРНОГО ВИБУХУ

 

Найменування матеріалів    Потужність вибуху, кт

 

            20        100      1000    10000

1          2          3                      4

Деревина соснова, свіжостругана, суха     580      670      880      1000

Дошки:

соснові (ялинові) після розпилювання пофарбовані у білий колір пофарбовані у темний колір        1670 1590 210      1760 1670 250           1880 1760 330           2100 1880 420

Стружка:

соснова світла

потемніла суха солома, сіно папір темний            210 120           300 179           420 210           500 250

Клапті газетного паперу      80        110      130      170

Папір обгортковий коричневий (аркуші)   290      330      460      580

Суха потемніла деревина, сухе опале листя, суха рослинність  240      330      460      580

Покрівля м’яка (толь, руберойд)     540      590      670      840

Кам’яне вугілля в буртах     2000    2100    2200    2400

Кам’яновугільний пил         800      910      1050    1200

Синтетичний каучук, гума  320      340      370      400

Гас      160      170      180      200

Мазут, трансформаторне і турбінне мастило        480      490      510      560

Гудрон, бітум, асфальт         —        200      250      —

Штори бавовняні сірі           200      350      420      1800

Хліб не скошений, ліс хвойний      —        400      550      800

Папір білий    —        —        340      —

Спецодяг новий бавовняний синій           —        130      500      —

Канцелярське обладнання (столи, шафи, сті-льці)           —        300      400      —

Олійна фарба на металевій покрівлі           —        240      300      — Порядок виконання завдання

1.         Під час вивчення характеристик МБЗ і цеху визначити ос-новні елементи інженерно-технічного комплексу цеху, які мають горючі матеріали, що необхідно для складання таблиці оцінки стійкості цеху до впливу теплового випромінювання.

2.         Під час оцінки стійкості цеху до впливу теплового (світло-вого) випромінювання в лівій частині табл. 7 називаються елеме-нти, що містять горючі матеріали, а в правій частині у відповід-них колонках записуються межа стійкості кожного елемента до впливу теплового випромінювання, ступінь вогнетривкості буді-влі; категорія вибухопожежонебезпеки технологічного процесу, прогноз величини теплового (світлового) імпульсу від повітряно-го (наземного) ядерного вибуху потужністю q на відстані R.

Після складання таблиці робляться висновки, у яких вказуються найслабші місця цеху щодо впливу теплового випромінювання.

3.         Рівень стійкості елементів цеху оцінюється за даними табл. 7.

4.         До переліку заходів по підвищенню стійкості цеху до теп-лового випромінювання включаються тільки ті заходи, необхід-ність проведення яких випливає з результатів оцінки.

5.         Оцінка стійкості до впливу поля теплового випромінюван-ня, джерела якого містяться поблизу досліджуваного цеху, про-водиться з використанням методики прогнозування поля тепло-вого випромінювання.

Методика прогнозування поля теплового випромінювання

Для вирішення практшнш завдань необхідно визначи-ти віддалення від зовнішньої межі зони горіння точки за поточ-ним значенням щільності теплового потоку.

Примітка: 1. Верхня цифра дана для повітряного, нижня — для наземного вибуху при відстанях до центру вибуху, км.

2. Відстані, на яких можливі світлові імпульси, дані для таких умов: слабка димка, види-мість до 10 км. Для інших умов вводиться коефіцієнт К. Повітря дуже прозоре, видимість до 100 км (К = 1,5); добра прозорість — до 50 км (К=1,4); середня прозорість — до 90 км (К = 1,2); сильна димка — до 5 км (К = 0,5); дуже сильна димка, туман — до 1 км (К = 0,2).

Висновки

І.Межа стійкості цеху 250 кДж/м .

2.Шд час ядерного повітряного вибуху 100 кт на відстані 5 км прогнозується світловий імпульс, який дорівнює 320 кДж/м .

З.Необхідно провести заходи по підвищенню стійкості цеху до впливу теплового випромінювання.

Вихідні дані для розв'язання подібного завдання наведені нижче.

1. Фізико-хімічні властивості продукту горіння (ступінь чор-ноти факела, середня температура факела, нижча теплота згорян-ня продукту, масова швидкість вигоряння з одиниці площі поже-жі), які враховуються у вигляді коефіцієнта Кф. Коефіцієнт Кф визначається із довідників або обчислюється за формулою.

Коефіцієнт Кф основних горючих речовин наведений у табл. 6.10.

Таблщя 6. 10

КОЕФЩІЄНТ КФ ГОРЮЧИХ РЕЧОВИН

 

Вид палива    Бензин           Гас      Дизельне паливо      Мазут  Нафта

Кф-10 6,57     4,57     5,05     2,02     2,25

Формули (1) і (2) застосовуються для відкритого протяжного джерела горіння, (3) — для джерела горіння в обвалуванні. Тут a ї b — ширина і довжина джерела горіння, м; Rp — радіус резер-вуару, м; і?0б — радіус обвалування, м.

3. Значення щільності теплового потоку, яке визначає задану зо-ну пожежонебезпеки (g). Наприклад, щільність загорання деревини 22 кВт/м , нафтопродуктів — 27,9 кВт/м , людей — 1,26 кВт/м .

 

Методика, що розглядається, дозволяє визначити віддалення точки з поточними заданими значеннями щільності теплового потоку від зовнішньої межі зони горіння.

I.          Визначається коефіцієнт Кф.

II.        Обчислюється коефіцієнт (3.

III.       Обчислюється критерій оцінки щільності теплового пото-

ку в точці за формулою

к Q = —  Р •

q

IV.       Визначається віддалення точки із заданим поточним зна-

ченням щільності теплового потоку (R) від зовнішньої межі зони

горіння за графіком (рис. 6.2).***

Рис. 6.2

Приклад 1. У результаті вибуху маємо розлиття бензину з геометричними параметрами a = 50 м, Ь = 100 м. Визначити від-далення R для щільності потоку 5000 Вт/м .

Розв'язування:

1.         За табл. 15 для бензину Кф = 6,57-10 .

2.         За формулою (1) (3 = 3-10 .

3.         За формулою (4) Q = 4-10 .

4.         За графіком (рис. 2) для Q = 4-10 визначаємо R = 22 м.

Приклад 2. Склад з бензином кількістю 50 т міститься на від-стані 60 м від цеху (щільність бензину 0,7 т/м ). Визначити щіль-ність теплового потоку у районі цеху. 1. Визначаємо площу розливу при товщині розливу 1 см.

G         50        2

Ьр —   —        — 7000 м .

•0,01     0,7-0,01

Припустимо, що a = 80 м, b = 87 м, b/а < 1,5.

2.         Обчислюємо коефіцієнт (3 = a '   = 80 '   ~ і

3.         Визначаємо відстань від вогню до цеху:

R = 60 - 40 = 20 м.

4.         За графіком (див. рис. 2) визначаємо величину критерію Q. Дляі? = 20м£) = 2-10 .

5.         Обчислюємо щільність теплового потоку в районі цеху:

^Ф       6,57 -104 • 520 • 103            _.   ,  9

g - —   16,8 кВт/м .

Q         2-10

На підставі проведених розрахунків робиться висновок про стійкість цеху до впливу теплового випромінювання, джерела якого містяться поблизу досліджуваного об'єкта.

Таким чином, звіт про виконане завдання включає:

1.         таблицю оцінки стійкості цеху до впливу теплового випро-мінювання з висновками (див. табл. 9);

2.         рівень стійкості елементів цеху до теплового світлового ви-промінювання;

3.         розрахунок оцінки стійкості цеху до впливу теплового ви-промінювання, джерела якого містяться поблизу досліджуваного об'єкта;

4.         перелік заходів по підвищенню стійкості ІТК цеху.

Перелік заходів по підвищенню

стійкості інженерно-технічного комплексу заводу

до теплового (світлового) випромінювання

1.         Виготовлення світлонепроникних штор з вогнетривкого матеріалу для зашторювання віконних отворів.

2.         Заміна дверей, віконних рам і підлог на такі ж з вогнетрив-кого матеріалу.

3.         Поділ будівлі на секції з вогнетривкими стінами (брандмау-ерами), здатними запобігти розповсюдженню вогню під час ви-никнення пожежі.

4.         Пофарбування дверей, віконних рам, підлог вогнетривкою фарбою.

5.         Очищення прилеглої до будівлі території.

6.         Влаштування протипожежних перепон для обмеження роз-повсюдження вогню по конструкціях, по горючих матеріалах (гребені, бортики, козирки, пояси і т. ін.).

7.         Вапняна або крейдяна побілка стекол і дерев’яних рам.

8.         Заьфиття вікон віконницями, щитами або зовнішніми козирками.

9.         Накриття пиломатеріалів, горючих виробів вогнетривкими навісами і матеріалами світлих тонів.

 

10.       Установлення водяних завіс.

11.       Очищення горищних приміщень.

12.       Оббиття дверей металом.