6.2. ОЦІНКА СТІЙКОСТІ ПРОМИСЛОВОГО ОБ’ЄКТА ДО ВПЛИВУ ПОВІТРЯНОЇ УДАРНОЇ ХВИЛІ (ПУХ)


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 

Загрузка...

Завдання на практичні заняття

1. Виявити найслабші місця цеху і по них оцінити рі-вень стійкості елементів цеху. Результати оцінки оформити у ви-гляді табл. 6 з висновками.  

2.         Оцінити стійкість цеху до впливу повітряної ударної хвилі, джерела якої перебувають поблизу досліджуваного цеху.

3.         Розробити згідно з доданим зразком перелік заходів по під-вищенню стійкості цеху до повітряної ударної хвилі (ПУХ).

Порядок виконання завдання

1. При вивченні характеристик МСЗ та цеху (вихідних даних) визначити основні елементи інженерно-технічного ком-плексу (ІТК) цеху, від стійкості яких залежить стійкість цеху в цілому. Все це потрібно для складання таблиць стійкості цеху до впливу повітряної ударної хвилі.

2.         Оцінюючи стійкість цеху до впливу ПУХ, скласти таблицю (табл. 1), у лівій частині якої перерахувати всі основні елементи ІТК (від їх стійкості залежить стійкість усього цеху), а в правій частині відповідними умовними знаками показати слабкі, середні і сильні руйнування цих елементів у залежності від надлишково-го тиску у фронті ПУХ. Усі дані взяти з табл. 2. Після заповнення таблиці стійкості цеху до впливу ПУХ і пояснення умовних по-значень у ній за ступенем руйнування найслабшого елемента об’єкта визначити ступінь руйнування об’єкта в цілому (на межі слабких і середніх руйнувань).

3.         Рівень стійкості елементів цеху до впливу ПУХ оцінюється за даними табл. 1.

4.         Оцінити стійкість цеху до впливу ПУХ, джерела якої мо-жуть знаходитися поблизу досліджуваного об’єкта.

Під час стихійних лих, аварій, катастроф, воєнного застосу-вання зброї масового ураження (ЗМУ) або виникнення вторинних факторів ураження трапляються вибухи, що викликають пору-шення стійкості виробництва.

Розглянемо характерні типи вибухів.

Тротшовий вибух. Для наземного вибуху, коли його енергія розподіляється у напівсфері і ПУХ переміщується уздовж повер-хні землі, надлишковий тиск у фронті ПУХ може бути розрахо-ваний за формулою академіка М.А. Садовського:

АР   = 95        Ь 390   —Ь 1300 — ,

Ф         і?         R2       R

де АРф — надлишковий тиск у фронті ПУХ, кПа; G — маса тро-тилової речовини, кг; R — відстань, м.  

Таблиця6.1

ОЦІНКА СТІЙКОСТІДО ВПЛИВУ УДАРНОЇ ХВИЛІ

 

Наймену-вання цеху            Елементи цеху

і їх коротка характеристика  Ступінь зруйнування при АРф, кПа           АРфІіт

елемент цеху, кПа     АРфШп

цеху, кПа

 

           

            10 20 30 40 50 60 70 80       

           

 

            Будівля  одноповерхо-                     20       

            ва, цегляна каркасна,                                  

            перекриття  із   залізо-                                

            бетонних елементів                        

 

            Обладнання:                        

 

            Крани   і   кранове   об-                              

            ладнання                   30       

            Верстати важкі                      т          40        20

 

           

                                              

           

 

           

                                  

           

 

            КЕМ:                         

 

            Повітроводи   на   ме-                                

            талевих естакадах Електромережа   кабе-  ▼        30       

           

                                                          

            льна наземна                        

            30       

 

           

                                  

           

 

Умовні позначення:

Д слабкі руйнування;

Д середні руйнування;

| сильні руйнування.

Таблиця 6.2

НАДЛИШКОВИЙ ТИСК АРФ (КПА),

ЩО ВИКЛИКАЄ РІЗНІ СТУПЕНІ РУЙНУВАННЯ

ДЕЯКИХ ОБ’ЄКТІВ

 

№ п/п  Елементи об'єкта      Ступені руйнування в залежності від АРф, кПа

 

           

            слабкі          середні         сильні

I. Будівлі та іх елементи

1          Одноповерхова залізобетонна з крано-вим обладнанням вантажопідйомністю до 10 т        20—30            30—40            40—50

 

 

Продовження табл. 6.2

 

№ п/п  Елементи об'єкта      Ступені руйнування в залежності від АРф, кПа

 

           

            слабкі          середні         сильні

2          Одноповерхова із залізобетонним кар-касом та цегляним заповненням. 40-60 %   площі   стін   займають   віконні отвори   10—20            20—30            30—40

3          Одноповерхова цегляна      8—15  15—25            25—35

4          Двоповерхова цегляна         8—12  12—20            20—30

5          Триповерхова           8—10  10—20            20—30

6          Одноповерхова залізобетонна з  пло-щею   віконних   отворів   40-60%   від площі стін       20—40            40—50            50—60

7          Одноповерхова   монолітна   залізобе-тонна        25—40            40—60            60—70

8          Перекриття — бетонні плити                                

9          Перекриття залізобетонне   20—40            40—50            50—60

10        Перекриття дерев'яне поштукатурене        7—12  12—22            22—30

11        Вагранки        30—50            50—70            70—80

II. Обладнання

1          Верстаки дерев'яні    5—10  10—20            20—30

2          Газові печі      10—30            30—40            40—60

3          Грейферні крани вантажопідйомністю до 10 т     30—50            50—70            70—90

4          Деревообробні верстати      20—30            30—50            50—60

5          Дерев'яні шафи, стелажі, ящики      5—10  10—15            15—20

6          Заволочні машини вантажопідйомніс-тю до 20 т            20—40            40—60            60—80

7          Кувальні молоти середні     50—80            80—100          100—150

8          Кувальні молоти важкі         60—100          100—150        150—300

9          Компресори середні 20—40            40—60            60—80

10        Конвеєрно-поточна лінія    20—35            35—50            50—60

11        Контрольно-вимірювальні прилади          5—10  10—20            20—30

 

 

281

 

Продовження табл. 6.2

 

№ п/п  Елементи об’єкта      Ступені руйнування в залежності від АРф, кПа

 

           

            слабкі  середні           СИЛЬНІ

12        Стрічкові і пластинчасті транспортери      20—40            40—60            60—80

13        Стрічкова поточна лінія       20—40            40—60            60—80

14        Металообробні верстати: малі        15—20            20—30            30—40

15        середні           20—30            30—50            50—60

16        важкі   25—40            40—65            65—70

17        Металообробні верстати з ЧПУ      3—5    5—10  10—20

18        Мульдомагнітні крани вантажопідйо-мністю до 10 т      50—70            70—90            90—110

19        Наждачні верстати   10—20            20—30            30—40

20        Насоси           40—60            60—70            70—80

21        Очисні дробоструминні і дробометні барабани    70—90            90—120          120— 150

22        Пароповітряногідравлічні та електро-гідравлічні преси середньої потужності 50—80            80—100            100— 150

23        Парові котли  60—80            80—100          100— 110

24        Піскомети      30—50            50—60            60—70

25        Пилки поздовжні      20—30            30—50            50—60

26        Пилки циркулярні     20—30            30—50            50—60

27        Пневматичний інструмент  20—40            40—50            50—60

28        Пневматичні формувальні машини            70—80            80—90            90—100

29        Поворотні крани вантажопідйомністю до 8 т       30—50            50—70            70—90

30        Підйомні крани вантажопідйомністю: до 3 т        10—25            25—50            50—70

31        до 5 т  10—30            30—60            60—80

32        до 10 т            50—70            70—90            90—100

33        Розливальні крани вантажопідйомніс-тю до 15 т            50—70            70—90            90—100 Закінчення табл. 6.2

 

№ п/п  Елементи об’єкта      Ступені руйнування в залежності від АРф, кПа

 

           

            слабкі  середні           сильні

34        Рольгангові лінії        20—40            40—60            60—80

35        Стержневі машини   70—90            90—100          100—110

36        Сушильні шафи         20—30            30—50            50—60

37        Візки металеві           80—100          100—120        120—150

38        Термічні печі  10—30            30—40            40—60

39        Збиральні крани вантажопідйомністю до 10 т     60—70            70—90            90—100

40        Пристрій для автоматичного і ручного переключення і відключення   4—10  10—20            20—30

41        Формувальні машини середні         70—80            80—90            90—100

42        Шліфувальні верстати: малі 20—30            30—50            50—60

43        середні           40—60            60—70            70—80

44        з ЧПУ 3—5    5—10  10—20

45        Електрокари  30—40            40—50            60—70

46        Електромотори: малі 20—40            40—50            50—60

47        середні           40—60            60—70            70—80

III. Комунально-енергетичні мережі (КЕМ)

1          Повітряні ЛЕП високої напруги      25—50            50—70            70—80

2          Повітряні ЛЕП низької напруги на де-рев’яних опорах  15—25            25—35            35—50

3          Наземні трубопроводи на естакадах          20—30            30—40            40—50

4          Наземні трубопроводи,  прокпадені у траншеях                         

5          Шдземні лінії водогону і газопроводу         300—700        700—1200      200—1500

6          Шдземні кабельні лінії          500—800        800—1000      000—1500

7          Резервуари наземні металеві           15—20            20—30            30—40

8          Резервуари наземні металеві, частково заглиблені          40—50            50—80            80—100

9          Резервуари металеві заглиблені      50—60            60—200          200—250

10        Оглядові колодязі та заслінки          200—300        300—1000      000—1500

 

 

283

 

Вибух нетротилових вибуховж речовин. Надлишковий тиск у фронті ПУХ розраховується за формулою М.А. Садовського, проте з урахуванням того, що

G = аО'.

Радіус смертельного ураження під час вибуху заряду масою GBp розраховується за формулою:

i?Bp= 18,4GBp0'333.

Для визначення орієнтовного радіуса ураження під час вибуху ВР масою GBp можна скористатися табл. 6.3.

Таблиця 6.3

 

            ЗАЛЕЖНІСТЬ РАДІУСА УРАЖЕННЯ ВІД МАСИ ВИБУХОВОЇ РЕЧОВИНИ                                            

                                                          

Gup, Т 0,1       0,5       1          3          5          10        15        25        50        100

Rep, м 9          15        18        27        31        40        45        54        68        85

Вибух паливно-повітряного середовища. Для визначення раді-уса ураження ПУХ, викликаної вибухом паливно-повітряного се-редовища (ППС), необхідно знати масу палива та надлишковий тиск у фронті ПУХ, що визначив зону підвищеної небезпеки. Можна скористатися графіком, зображеним на рис. 1. Відлічуємо no осі Gnnc, піднімаємось угору вертикально до заданого тиску справа, зліва відлічується R.

Наприклад, для G^ = 1000 т і АРФ = 1 кгс/см2 знаходимо R = 350 м.

Вибух газоповітрянш сумішей (пшоповітряних, аерозольнш). Вибухи на підприємствах із вибухонебезпечною технологією відбуваються внаслідок витікання газоподібних або зріджених вуглеводневих продуктів. Під час їх перемішування з повітрям утворюються вибухонебезпечні суміші таких газів, як пропілен, метан, пропан, ацетилен, етан, етиловий спирт тощо. Вибух або загорання настає при певному вмісті газу у повітрі. Орієнтовне визначення тиску у фронті ПУХ під час вибуху газоповітряної суміші (ГПС) на відстані R покажемо на прикладі.

Задача. Відстань від ємкості до цеху дорівнює 600 м. Визна-чити надлишковий тиск ПУХ у районі цеху під час вибуху ємко-сті з пропаном G = 100 т та його стійкість. Розв'язання:

1. Визначаємо коефіцієнт К:

 

R

600

0,24

1,8 < 2.

К - 0,24

17,5vG            17,5vl00

2. При К < 2 знаходимо надлишковий тиск ПУХ:

700      700

АР  =

Ф

= 20 кПа.

з(л/і + 29,8КТ - і)     з(л/і + 29,8 -1^-1

 

Одержане значення порівнюємо з АРф уст цеху і робимо висно-вки. При надлишковому тиску у фронті ПУХ механічний цех може зазнати середнього руйнування.

Примітка: При К > 2

22

АР   = 

*      K^lgK + 0,158

 

R,m

104                                         ^

5

2

103 5   -                                  0,03 0,07 0Д

0,3

1

 

            ^^zz~^                       

 

2

io2       '-       ^^^--^гГ^                                 2 6

 

            ■              '                               ■                                            

5          =            _____                                             

2                                            

2          5        10          2          5      10            2          5        10       Q

Подібні задачі можна розв'язувати з допомогою табл. 6.4 і 6.5. Таблиця 6.4

ЗАЛЕЖНІСТЬ ХМАРИ ГПС (Rx), ДЕТОНУЮЧОЇ ПІД ЧАС ВИБУХУ ВІД її МАСИ

 

Кількість продукту, т            10        50        100      200      500      800      1000    2000    5000    7000    10 000

Радіус R„ м     40        70        90        110      150      180      190      240      320      360      400 Таблиця 6.5

ЗАЛЕЖНІСТЬ НАДЛИШКОВОГО ТИСКУ У ФРОНТІ ПУХ ВІД ВІДНОШЕННЯ R/Rx

 

R/Rx    1          2          2,5       3          4          5          6          7

An                  /2

ДРф, кг/см      17        1,63     1,12     0,82     0,5       0,38     0,28     0,22

R/Rx    12        13        14        15        20        30        40       

An                  /2

ДРф, кг/см      0,1       0,09     0,08     0,078   0,05     0,03     0,02    

Під час розв’язання тієї ж задачі визначаємо спочатку по табл. 4 Rx = 90 м, знаходимо відношення R/RX = 600/90 = 6,7; no табл. 5, використовуючи інтерполяцію, визначаємо АРф = 24 кПа, порів-нюючи з АРф уст цеху, робимо висновки.

Ядерний вибух. Значення надлишкових тисків у фронті удар-ної хвилі і відповідні їм відстані для повітряного та наземного ядерного вибуху потужністю 1 Мт наведені у табл. 6.6.

Таблицяб.6

ЗАЛЕЖНІСТЬ НАДЛИШКОВОГО ТИСКУ ВІД ВІДСТАНІДО ВИБУХУ

 

Надлишковий тиск   Відстань від ви-буху, км       Надлиш-ковий тиск  Відстань

від ви-

буху, км          Надлиш-ковий тиск  Відстань від вибу-

ху, км

кПа      кгс/civr            повіт-ряного  назем-ного     кПа      кгс/см2           повітряно-го  наземного

1

5 6 8 10 12 15 20 25 30         0,01 0,05 0,06 0,08 0,1 0,12 0,15 0,2 0,25 0,3         40 22 20 17 14 12 10 7,5 6,4 5,3            30 20 17,2 13,8 11,1 9,8 8,5 7,0 6,0 5,4        35 40 45 50 55 60 65 70 80 100        0,35 0,4 0,45 0,5 0,55 0,6 0,65 0,7 0,8 1,0          4,6 4,3 3,9 3,6 3,4 3,2 3,1 2,9 2,6 2,2            4,6 4,5 4,3 4,0 3,8 3,6 3,5 3,3 3,1 2,9

Для вибухів інших потужностей можна користуватися тією ж табл. 6 і законом подібності вибухів:

 

 

1          .,

= 3

R

           

2          1

 

— при АРф = const, q

 

де R\, i?2 — відстані від центру вибуху з тротиловими еквівален-тами qi, <\2 відповідно.

Якщо а\ = 1 Мт, TO R   - R \\q   при ДР* = const.

2          1 V     2           ^

Використовуючи приведені методики, слід визначити стій-кість цеху МБЗ по ПУХ можливих джерел ураження, враховуючи обстановку, що склалася.

Звіт про виконане завдання повинен включати:

1)         таблицю оцінки стійкості цеху до впливу ПУХ з висновка-ми (див. табл. 1);

2)         рівень стійкості елементів цеху по АРф;

3)         розрахунок оцінки стійкості цеху до впливу ПУХ, джерела якої знаходяться поблизу досліджуваного об'єкта;

4)         перелік заходів щодо підвищення стійкості ІТК цеху.

Характеристика машинобудівного заводу

МБЗ належить провідне місце у верстатобудуванні. Ос-новна продукція — металоріжучі верстати. У воєнний час 60% ви-робничої потужності використовується для виконання замовлень.

Завод розташований на північно-східній околиці м. Зеленогра-да на відстані 10 км від центра і займае площу 50 га, у тому чис-лі під забудовою -17 га (34%). Із залізнщею зв'язаний одноко-лійною залізничною віткою. Основні виробничі приміщення збудовані до 1940 р., реконструювалися частково в 1957- 1965 pp. Загальна кількість виробничого персоналу — 5500 чол. Найбі-льшаробоча зміна— 2750 чол.

Для укриття робітників та службовців на території заводу є 7 сховищ загальною місткістю 1650 чол. і 5 пристосованих підвалів загальною місткістю 400 чол.

Безперервне виробництво передбачене у мартенівському і ли-варному цехах, у компресорній, котельній і насосній станціях. Для цих цехів та споруд виготовлені і при загрозі чи виникненні НС встановлюються 5 індивідуальних ЗС загальною кількістю на 9 чол.

Постачання електроенергією, водою, газом, каналізація здійс-нюються підземними лініями (трубопроводами). Стиснуте повіт-ря подається по трубопроводах, прокладених по естакадах.

 

Панівний вітер для міста — північно-західний. Можливі дже-рела уражаючих факторів:

1)         міський холодильник, розташований у 800 м на північний захід від заводу, з річним запасом аміаку 75 т;

2)         меблевий комбінат, розташований в 1 км на захід від заво-ду, з квартальним запасом деревини 5000 м ;

3)         гідроелектростанція із залізобетонною греблею середнього напору (до 15 м), побудована на р. Бєлая в 1957 р. за 30 км на північ від заводу. При зруйнуванні греблі вода в річці в районі заводу може піднятися на 3,5 м вище ординара і затопити західну частину території заводу;

4)         газопровід, що проходить на схід від заводу на відстані 1,5 км;

5)         залізнична сортувальна станція на південь від заводу на відстані 1 км, де можуть перебувати цистерни з газоподібними та зрідженими вуглеводневими продуктами, вагони із вибуховими речовинами;

6)         два напівзаглиблених металевих резервуари з пальним міс-ткістю 100 м кожен;

7)         склад будматеріалів із запасом деревини 500 м .

Характеристика основних цехів

Ковальський цех (будівля № 8)

Будівля одноповерхова залізобетонна з крановим обладнан-ням вантажопідйомністю до 10 т. Перекриття — бетонні плити. Покрівля дерев’яна, крита толем, залитим гудроном.

Обладнання: кувальні молоти середні і важкі, електромотори середні.

Системи постачання: електропостачання — по підземних ка-бельних лініях; водопостачання — від міського водогону; стис-нуте повітря подається по трубопроводу, прокладеному по мета-левій естакаді.

Механічних цех (будівля № 9)

Будівля одноповерхова із залізобетонним каркасом та цегля-ним заповненням. Віконні отвори становлять 50% площі стін. 40% покрівлі з металевими і 60% — з дерев’яними кроквами. Де-рев’яна частина покрівлі вкрита толем, залитим бітумом. Мета-лева частина покрівлі засклена звичайним склом. Підлога і двері дерев’яні. Віконні рами металеві. Обладнання: підйомні крани вантажопідйомністю до 10 т; ме-талообробні верстати (токарні, фрезерні, свердлильні) важкі і се-редні; конвеєрно-потокова лінія; електромотори середні і малі; транспортні засоби — електрокари.

Система постачання: електропостачання — по підземних ка-бельних лініях; водопостачання і паропостачання по підземних трубопроводах; стиснуте повітря — по трубопроводу, прокладе-ному на металевій естакаді.

Ливарний цех (будівля № 10)

Склад цеху: а) чотири вагранш, розташовані зовні будівлі біля кожного з чотирьох кутів, висота вагранки 15 м, форма цшіндри-чна, стіни виконані з вогнетривкої цегли на спеціальному розчині, зовні     металева оббивка; б)будівля формувант ірозлжання.

Будівля одноповерхова із залізобетонним каркасом і цегляним заповненням. Покрівля, двері, віконні рами металеві. Віконне скло армоване.

Обладнання: підйомні крани вантажопідйомністю до 10 т, по-воротні крани вантажопідйомністю до 18 т; формувальні машини середні; пневматичні формувальні машини; стержневі машини; очисні дробоструминні і дробометні барабани; піскомети; нажда-чні верстати; стрічкові і пластинчасті транспортери; рольгангові лінії; сушильні шафи.

Системи постачання: електропостачання — по підземних ка-бельних лініях; водопостачання і паропостачання — по підзем-них трубопроводах; постачання стиснутм повітрям — по трубо-проводу, прокладеному на металевій естакаді.

Пресовий цех (будівля № 11)

Будівля одноповерхова цегляна. Перекриття залізобетонне. Покрівля дерев’яна, вкрита толем, залитим бітумом. Віконні ра-ми і двері металеві. Підлоги асфальтові.

Обладнання: пароповітряногідравлічні та електрогідравлічні преси середньої потужності установлені на залізобетонних фун-даментах; підйомні крани вантажопідйомністю до 3 т; електро-мотори середні; електрокари.

Системи постачання: електропостачання — по підземних ка-бельних лініях; водо- і паропостачання — по підземних трубо-проводах; постачання стисненим повітрям — по трубопроводу, прокладеному на металевій естакаді.

Механічний цех №2 (будівля № 12)

Будівля одноповерхова із залізобетонним каркасом і цегляним наповненням. Віконні отвори становлять 40% площі стін. Віконні рами і двері дерев’яні, пофарбовані олійною фарбою темно-коричневого кольору. Підлоги дерев’яні. Покрівля металева. 60% її площі засклені звичайним склом.

Обладнання: підйомні крани вантажопідйомністю до 5; мета-лообробні верстати (токарні, фрезерні, свердлильні) середні; два верстати з ЧПУ; електромотори середні і малі; електрокари.

Системи постачання: електропостачання — п підземних кабе-льних лініях; водопостачання — по підземному трубопроводу; постачання стисненим повітрям по трубопроводу, прокладеному на металевій естакаді.

Мартенівський цех (будівля № 13)

Будівля одноповерхова залізобетонна. Віконні отвори станов-лять 58% площі стін. Покрівля металева. Віконні рами і двері ме-талеві. Підлога бетонна.

Обладнання: розливні крани вантажопідйомністю до 15 т; збиральні крани вантажопідйомністю до 10 т; завалочні машини вантажопідйомністю до 20 т; мульдомагнітні крани вантажопід-йомністю до 10 т; грейферні крани вантажопідйомністю до 10 т; термічні печі; газові печі.

Системи постачання: електропостачання по підземних кабе-льних лініях; водо-, газопостачання, постачання мазутом — по підземних трубопроводах; постачання стиснутим повітрям — по трубопроводу, прокладеному на металевій естакаді.

Компресорна (будівля № 14)

Будівля двоповерхова цегляна. Го’ищне і міжповерхове пере-криття залізобетонні. Покрівля деревяна, вкрита бляхою, пофар-бованою олійною фарбою. Віконні рами і двері дерев’яні, пофар-бовані олійною фарбою коричневого кольору. Підлоги: на першому поверсі — асфальтова, на другому — дерев’яна.

Обладнання: компресори середні; електромотори середні; ко-нтрольно-вимірювальні прилади.

Системи постачання: електропостачання — по підземних ка-бельних лініях, водо- і паропостачання — по підземних трубо-проводах.  

Складальний цех (будівля №15)

Будівля одноповерхова монолітна залізобетонна. Покрівля ке-рамзитобетонна, вкрита толем, залитим бітумом. 40% площі стін займають віконні отвори. Віконні рами і двері дерев’яні, пофар-бовані олійною фарбою коричневого кольору. Підлоги асфальтові.

Обладнання: підйомні крани вантажопідйомністю до 5 т; ме-талообробні верстати (свердлильні, різьбонарізні, для заточуван-ня інструменту) середні і малі; пневматичний інструмент, конве-єрно-потокова лінія; електромотори середні і малі; електрокари.

Пакувальний матеріал: сухі дошки, папір сірий обгортковий (в рулонах). Мастильні матеріали зберігаються в одному з відсіків цеху, робочий інструмент — у дерев’яних шафах, обтиральний матеріал — у металевих ящиках. У середній частині будівлі в окремому відсіку — малярне відділення.

Системи постачання: електропостачання — по підземних ка-бельних лініях; водо- і паропостачання — по підземних трубо-проводах; постачання стиснутим повітрям — по трубопроводу, прокладеному на металевій естакаді.

Шліфувальний цех (будівля № 16)

Будівля одноповерхова цегляна, горищне переьфиття дерев’яне, пошт’катурене. Віконні отвори займають 60% площі стін. Покрівля деревяна, вкрита бляхою, пофарбованою олійною фарбою.

Обладнання: шліфувальні верстати середні і малі, два верста-ти з ЧПУ; стрічкова потокова лінія; електромотори середні і малі; електрокари.

Системи постачання: електропостачання — по підземних ка-бельних лініях, водо- і паропостачання — по підземних трубо-проводах; постачання стисненим повітрям — по трубопроводу, прокладеному на металевій естакаді.

Котельня (будівля №18)

Будівля одноповерхова цегляна. Горищне перекриття залізо-бетонне. Покрівля дерев’яна, вкрита бляхою, пофарбованою олійною фарбою. Віконні рами і двері дерев’яні. Підлоги бетонні.

Обладнання: парові котли; насоси; контрольно-вимірювальні прилади; пристрої для автоматичного і ручного переключання і відключення; електромотори середні і малі; обтиральний матері-ал зберігається у спеціальних металевих ящиках. Системи постачання: електропостачання — по підземних кабель-них лініях; водо- і паливопостачання — по підземних трубопроводах.

Інструментальний цех (будівля №23)

Будівля триповерхова цегляна. Міжповерхові перекриття залі-зобетонні. Горищне перекриття дерев’яне, поштукатурене.

Покрівля дерев’яна, вкрита бляхою, пофарбованою олійною фарбою. Віконні рами і двері дерев’яні, пофарбовані олійною фа-рбою темного кольору. Підлога на першому поверсі — бетонна, на другому і третьому — дерев’яна.

Обладнання: металообробні верстати (токарні, фрезерні, зато-чувальні, шліфувальні) середні і малі, різний інструмент (у комі-рчині); електромотори середні і малі; дерев’яні шафи, стелажі, ящики.

Системи постачання: електропостачання — по підземних ка-бельних лініях, водо- і паропостачання — по підземних трубо-проводах; постачання стисненим повітрям — по трубопроводу, прокладеному на металевій естакаді.

Столярний цех (будівля №27)

Будівля двоповерхова цегляна. Міжповерхове перекриття за-лізобетонне. Горищне перекриття дерев’яне, поштукатурене. По-крівля дерев’яна, вкрита бляхою, пофарбованою олійною фар-бою. Віконні рами і двері дерев’яні, пофарбовані олійною фарбою темного кольору. Підлога на першому поверсі — асфаль-това, на другому — дерев’яна.

Обладнання: деревообробні верстати середні; пилки поздовж-ні і циркулярні; верстаки дерев’яні; електромотори середні і малі; візки металеві; комплект інструментів (у дерев’яних шафах).

Системи постачання: електропостачання — по підземних ка-бельних лініях, водопостачання — по підземному трубопроводу; постачання стисненим повітрям — по трубопроводу, прокладе-ному на металевій естакаді.

Перелік заходів по підвищенню стійкості інженерно-технічного комплексу заводу

1.         Заміна звичайного скла армованим або синтетичним.

2.         Створення запасу плівки для закриття віконних отворів з вибитим склом. 3.         Виготовлення захисних пристроїв для верстатного і техно-логічного обладнання.

4.         Створення і розміщення запасів вузлів, деталей обладнання, ма-теріалів та інструментів для ремонтних та відновлювальних робіт.

5.         Мікрофільмування технічної документації.

6.         Розробки і практичне апробування інструкції по негайному безаварійному відключенню КЕМ при аваріях і сигналу опові-щення про НС.

7.         Обклеювання віконного скла вузькими смужками паперу.

8.         Відправлення у заміську зону частини запасу вузлів і дета-лей обладнання, матеріалів та інструментів для ремонтних і від-новлювальних робіт, а також одного примірника мікрофільмова-ної технічної документації.

9.         Установлення додаткових опор для зменшення прольотів.

10.Закріплення високих споруд відтяжками.

11.Установлення бетонних або металевих поясів жорсткості на

конструкції.

12.3акріплення на фундаментах верстатів і технологічного об-ладнання.

13.Розміщення технологічного обладнання на відкритому май-данчику під навісами.