4.6.2. ОЦІКА ПОЖЕЖНОЇ ОБСТАНОВКИ ПІД ЧАС МІСЬКИХ ПОЖЕЖ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 

Загрузка...

Оцінка обстановки здійснюється за даними розвідки, яка з'ясовує межі суцільних пожеж, районів задимлення та шляхи їх поширення на маршруті просування і місцях проведення робіт; місцезнаходження людей і ступінь небезпеки для них при поши-ренні пожеж; способи порятунку людей і шляхи їх евакуації, сту-пінь небезпеки можливих вибухів і руйнувань обладнання та єм-костей; рубежі локалізації пожеж; розташування водойм; необхідні протипожежні сили і засоби.

Крім того, пожежна обстановка визначається з урахуванням характеру забудови, вогнестійкості будинків і категорій вибухо-пожежонебезпечності об'єктів.

Вихідні дані для оцінки пожежної обстановки:

Sp — площа району;

Se — площа будинків;

L — довжина фронту пожежі, м;

a, в — довжина, ширина палаючого будинку;

Ф — вологість повітря, %;

Ve — швидкість вітру, м/с;

R — відстань між будинками, м;

тип будинків і споруд, вид виробництва;

тип захисних споруд (вбудовані, ті, що стоять окремо, негер-метичні)

Для оцінки пожежної обстановки у місті виконують такі заходи:

1.         З'ясування ступеня вогнестійкості будинків і споруд.

2.         Визначення категорії пожежної небезпеки об'єкта, виходя-чи з характеру технологічного процесу і виду виробництва. 3.         Обчислення густоти забудови району:

Г = 5б: 5Р.

4.         Визначення імовірності виникнення і поширення пожежі за графіком рис. 4.2 і табл. 4.6.6.

5.         Визначення швидкості поширення пожежі. Для середніх то-пографічних і кліматичних умов визначення здійснюється за графіком рис. 4.3.

V,M/C

 

 

10

5

0        20      40     60      80     100   (р% Рис. 4.3

На рисунку подана залежність швидкості поширення пожеж у засушливу пору року від швидкості вітру і вологості повітря в населеному пункті. I — пожежа поширюється дуже швидко, по-трібна евакуація населення. II — пожежа поширюється швидко, необхідна евакуація чи проведення заходів щодо локалізації по-жежі. III — пожежа поширюється повільно.

6. Визначення пропускної здатності вулиць для евакуації і га-сіння пожежі. Пр — функція від ступеня вогнестійкості і часу го-ріння. Пропускна здатність вулиць у населеному пункті визнача-ється за табл. 4.6.6.

Таблиця 4.6.6

 

Ступінь

вогнестійкості

будинків         Загальна тривалість пожежі, год.    Час настання максимальноі

швидкості горіння, год.        Безпечні

 

            зона слабких руйнувань       зона сильних руйнувань     

            відстані

від палаючих

будинків, м

I, II      2—3    1—2    0,1—0,5          50—20

III        5—6    7—8    0,2—1,2          50—20

IV, V   2—3    8—10  0,3—1,5          50—20

 

7. Визначення характеру впливу пожежі на людей, що перебу-вають у захисних спорудженнях. Люди в зоні пожежі піддаються впливу високої температури (ВТ) і шкідливих домішок газового середовища, у результаті чого одержують легке, середнє чи тяж-ке отруєння (ЛО, CO, TO). Характер дії пожежі на людей у захи-сних спорудженнях поданий у табл. 4.6.7.

Таблица 4.6.7

ХАРАКТЕР ДІЇ ПОЖЕЖ НА ЛЮДЕЙ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У СХОВИЩАХ

 

Вид пожежі    Тип сховища  Характер дії за час, год.

 

           

            0,25     0,5       1,0       3,0       6,0

Ґрунтовий      Всі типи         —        —        —        —        —

Низовий   слаб-кий  Всі типи при гер-метизації  —        ло        ло        —        —

Низовий   силь-ний Те саме           —                    ло        —        —

Верховий       Те саме           —        —        вт        ВТ, CO           —

СуЦІЛЬНИЙ         в

завалах           Окремі  з   повною ізоляцією          —        —        —        —        CO, вт

Суцільний вер-ховий на площі понад 30 га          Вбудовані з підпо-рою понад 3 кг/м з порушеною гер-метизацією    ло        ло        CO, вт            CO, вт            TO, вт

Суцільний      в

населених

пунктах          Вбудовані, окремі, з порушеною гер-метизацією —        —        —        вт, ло

ло CO, вт       CO, вт

CO TO, вт

Примітки:

1.         Симптоми отруєння окисом вуглецю: при легкому отруєнні (ЛО) — головний біль, пульсація у скронях; при середньому отруєнні (CO) — слабкість, нудота, приско-рені дихання і пульс; при тяжкому отруєнні (TO) — прискорені дихання і пульс судоми, уривчасте дихання.

2.         При впливі високої температури (ВТ) — різке погіршення самопочуття і знижен-ня працездатності.  

8.         Визначення потреби в силах і засобах пожежогасіння за фор-

мулою:

N.  =А

'ВІД     '

50

де ТУВІД — потрібна кількість відділень пожежогасіння, 50 — дов-жина фронту пожежі на одне відділення, м.

9.         Визначення витрат води на гасіння пожежі будинку за фор-

мулою:

Q = a + b - 10, л/с,

де a, b — довжина, ширина будинку. Необхідну кількість пожеж-них машин обчислюють за формулою:

NT = Q : 40, шт,

де 40 — витрати води однієї машини, л/с.

Витрати води на захист об’єкта від переходу вогню із сусід-нього палаючого будинку приймається за 20 л/с.