Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_dd8f3f3b12cfb28090b243662161e5fd, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
4.6.1. ВИЗНАЧЕННЯ ВИДУ, МАСШТАБУ<span style='mso-ansi-language:UK'> I ХАРАКТЕРУ<span style='mso-ansi-language:UK'> ПОЖЕЖІ : Цивільна оборона : Бібліотека для студентів

4.6.1. ВИЗНАЧЕННЯ ВИДУ, МАСШТАБУ I ХАРАКТЕРУ ПОЖЕЖІ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 

Загрузка...

Пожежа характеризується видом, масштабом або щіль-ністю, розвитком і швидкістю поширення, тепловою радіацією, тривалістю горіння, температурою повітря, зоною задимлення й ін. Види пожеж: окремі, масові, суцільні, вогняний шторм, лісові, степові, торф'яні, тління, горіння в завалах.

Окремі пожежі виникають в окремих будинках, розосередже-них по району при невисокій густоті забудови (менше 15—20 %), можливе виведення потерпілих через район пожеж. Окремі пожежі можна ефективно гасити в перші 10—20 хв. після появи вогню.

Суцільні пожежі охоплюють значну територію (понад 90 %) при густоті забудови понад 20—30 %, прохід через район пожеж виключений. Рятувальні й інші невідкладні роботи можна прово-дити через 4—10 годин. Головне завдання — локалізація району суцільних пожеж.

Масові пожежі — сукупність усіх видів пожеж.

Суцільні пожежі можуть перетворитися на вогняний шторм при суцільній міській забудові, відсутності приземного вітру і малої вологості при одночасному їх виникненні в декількох мі-сцях. У цьому випадку утвориться потужний стовп полум'я, що формується повітряними потоками зі швидкістю 50 км/год., які рухаються до центра палаючого району. Загасити вогняний шторм не можна, увійти в район пожежі можна через 2 доби. У нових міських районах, забудованих будинками I і II ступеня вогнестійкості, виникнення вогняних штормів практично ви-ключене.

Масштаб (розміри) пожеж визначається видом пожеж і зале-жить від конкретної обстановки (кліматичних умов, характеру забудови, протипожежних можливостей тощо). Кількісно масш-таби оцінюються щільністю пожеж

де N„ — кількість палаючих будинків;

N — загальна кількість будинків у районі пожеж, а також до-вжиною фронту пожежі.

Розвиток і швидкість поширення пожеж визначається ступе-нем вогнестійкості будинку, відстанню між ними, щільністю за-будови, метеоумовами і порою року.

Розвиток пожеж незалежно від їх розмірів і місця виникнення відбувається за однією загальною закономірністю і поділяється на три фази.

I фаза— поширення полум'я від початкового загоряння до охоплення великої частини горючих матеріалів. Ця фаза харак-теризується   спочатку   порівняно   невеликою   температурою   і швидкістю поширення вогню, тому пожежа може бути ліквідо-вана у перші 15—20 хв. за короткий час обмеженими засобами. Тривалість фази залежить від вогнестійкості будинків, вона ста-новить 2 год. (для будинків I і II ступеня), 1,5 год. (для будинків III ступеня), 1 год. (для будинків IV ступеня).

II         фаза — стале горіння до моменту обвалення конструкцій,

тривалістю від 1 до 4 год.

III        фаза — вигоряння матеріалів завалених конструкцій при

невеликих швидкостях згоряння і теплової радіації, тривалість

від 2 до 5 годин.

Максимальна швидкість горіння матеріалів настає до моменту вигоряння 30 % початкової маси, що відповідає 20—25 % трива-лості пожежі.

Масові пожежі можуть бути такими, що не поширюються, і такими, що поширюються. Ті, що не поширюються, виникають без вітру чи при слабкому приземному вітрі до 5—8 м/с за умо-ви одночасного спалахування більшості будинків. Тоді пожежі не поширюються внаслідок припливу повітря до периметра по-жежі.

Пожежі, що поширюються, виникають, як правило, при на-явності приземного вітру зі швидкістю понад 5—7 м/с. У цьо-му випадку до небезпечних ділянок відносяться забудови III, IV, V ступеня вогнестійкості, щільністю понад 20 % і розрива-ми між будинками не більше 20—25 м. При великих розривах теплова радіація полум’я не є вирішальним фактором поши-рення пожежі, поширення вогню в цих умовах залежить від швидкості вітру, який «притискає» нагріті продукти горіння до будинків, які не горять. Вітер, переносячи іскри і головешки на 200—500 м, створює нові осередки горіння. Про вплив відстані між будинками на імовірність поширення пожежі від будинку до будинку можна судити за орієнтовними даними, наведени-ми у табл. 4.6.2.

Таблиця 4.6.2

ЗАЛЕЖНІСТЬ ІМОВІРНОСТІ ПОШИРЕННЯ ПОЖЕЖІ ВІД ВІДСТАНІ МІЖ БУДИНКАМИ

 

Відстань між будинками, м  0          5          10        15        20        30        40        50        70        90

Імовірність поширення, %   100      87        66        47        27        23        9          3          2          0  

Поширення пожеж і перетворення їх у суцільні за інших рів-них умов визначається густотою забудови території об'єкта. За-лежність імовірності поширення пожежі від густоти забудови представлена на рис. 4.2. 50 40 30 20 10

 

 

0      20     40     60     80      100 Імовірність поширення пожеж

 

Рис. 4.2

Звичайно швидке поширення пожежі можливе при таких спів-відношеннях ступеня вогнестійкості будинків і споруд з густо-тою забудови: для будинків I і II ступеня вогнестійкості при гус-тоті забудови понад 30 %, для будинків III ступеня при густоті забудови понад 20 %, для будинків IV—V ступеня при густоті забудови понад 10 %. При зазначених співвідношеннях швид-кість поширення вогню при швидкості вітру 3—5 м/с (11—12 км/год) буде становити у забудові II и III ступеня вогнестійкос-ті — 60—120 м/год, IV і V ступеня — 120—300 м/год.

Теплова радіація при пожежах характеризується імпульсом та інтенсивністю теплового випромінювання. Тепловий імпульс — кількість енергії, що припадає на одиницю площі за увесь час ви-промінювання. Інтенсивність — потужність, що припадає на одиницю площі.

Інтенсивність величиною 1,1—1,4 кВт/м викликає в людини болючі відчуття у вигляді печіння, температура шкіри підвищу-ється до 42—46°С, перебування людини в зоні теплового потоку 4 кВт/м (60 ккал/хв.м ) може призвести до опіків, теплових уда-рів, смерті. Інтенсивність загоряння деревини — 22 кВт/м , наф-топродуктів — 27,9 кВт/м , людей — 1,2 кВт/м .

Тривалість горіння на об’єктах може бути визначена, якщо ві-домі питоме горюче завантаження і середня швидкість вигоряння цих матеріалів на одиниці площі пожежі в умовах, коли запов-нення віконних і дверних отворів зруйновані (табл. 4.6.3). Таблиця 4.6.3

ВЕЛИЧИНА ПИТОМОГО ГОРЮЧОГО ЗАВАНТАЖЕННЯ В ЖИТЛОВИХ БУДИНКАХ

 

Ступінь вогнестійкості         Кількість         Кількість горючих матеріалів, кг/м

будинків         поверхів         (питоме горюче завантаження)

IV, V   1          300

IV, V   2          500

III        1          170

III        2          320

III        3          470

III        4          620

III        5          770

I, II      Вище 5-го      На кожний поверх 50-70

Задача 1. Визначити середню тривалість пожеж у цеху пло-щею 500 м по виготовленню виробів з карболіту. Вага виробів 50 т.

Розв’язання:

1.         Визначимо питоме горюче навантаження карболіту в цеху:

_,         50 000 .    ,  2

"пит = = 100(кг/м  ) .

500

2.         Обчислимо середню тривалість пожежі з урахуванням ваго-

вої швидкості вигоряння (кг/м хв), що становить для паперу —

0,48, для карболіту— 2, для каучуку— 0,8, для полістиролу —

0,45, для оргскла — 0,96, для гуми — 0,67, для текстоліту — 0,4,

для бензину— 2,9, для ацетону— 2,83, для гасу— 2,9, для наф-

ти — 2,2, для кіноплівки — 70, для толю — 0,24, для деревини

соснової — 0,9.

^      100    50 000        ,

Тп =    =          = 50 (хв.).

2      500x2

У виробничих і особливо в складських приміщеннях може бу-ти кілька видів матеріалів, які згоряють. Загальна тривалість по-жежі буде дорівнювати частці від ділення сумарної маси всіх на-явних горючих матеріалів на добуток площі їх розміщення і середньої швидкості згоряння матеріалів.

Задача 2. Визначити тривалість пожежі в центральному за-водському складі площею 600 м , де зберігаються: полістирол — 5 т, оргскло — 8 т, гума — 100 т, текстоліт — 80 т, разом — 193 т. Розв'язання:

1. Визначимо середню швидкість вигоряння:

           

27 + 57,6 + 40,2 + 24

W

4

37,2(ккг/   хгод).

Тп

 8,7 (год.).

2. Визначимо тривалість пожежі: G       193 000

WS    37,2x600

 

Для задач 1 і 2 максимальна швидкість горіння настане, відпо-відно, через 10—12 хв. та 1 год. 50 хв. — 2 год. 25 хв.

Середні швидкості горіння деяких твердих горючих матеріа-лів наведені в табл. 4.6.4.

Таблщя 4.6.4

СЕРЕДНІ ШВИДКОСТІ ГОРІННЯ ДЕЯКИХ ТВЕРДИХ ГОРЮЧИХ МАТЕРІАЛІВ

 

Найменування матеріалів    Вологість матеріалів, %        Швидкість розповсю-дження полум'я, м/хв

Деревина  пиляна  на  складах   при швидкості вітру VB < 3,5 м/с        8—12 16—18 18—20 20—30 Понад 30            12

7 5 3 3

Резино-технічні вироби в штабелях на відкритій площадці        —        4

Покриття цехів великої площі         8—12  5—10

Скпади грубої деревини в штабелях          Понад 30        0,7—1,1

Для деревини пиляної зі збільшенням швидкості вітру до 7 м/с швидкість розповсюдження полум'я збільшується в 1,5 раза, зі збільшенням швидкості вітру до 12 м/с — у 2 рази і зі збільшен-ням швидкості вітру до 20 м/с — в 6 раз.

Задача 3. Визначити час і швидкість поширення полум'я у напрямі вздовж складу пиломатеріалів довжиною 200 м. Швид-кість вітру 7 м/с, вологість деревини — 20 %.

 

т =

 

200 5x1,5

 

 27 (хв.),  

 

200      ,   i

V =      = 400 (м/год).

0,5

Температура повітря при пожежах може бути дуже високою. Повітряні маси, нагріті до 60—70°С, особливо в умовах підвище-ної вологості, можуть призвести до теплового удару, а при за-тримці з евакуацією — до смерті. Встановлено, що людина при 80—100°С в сухому повітрі і при 50—60°С у вологому може пе-ребувати без засобів спеціального захисту нетривалий час.

Зона задимлення на пожежі різко ускладнює обстановку. Площі задимлення залежать в основному від розмірів пожеж і метеоумов. Як показав досвід, найбільші обсяг і щільність зони задимлення великих пожеж бувають при швидкостях вітру до 10 км/год. Вітер зі швидкістю менше 8 км/год майже не притискає дим до землі, і він піднімається вгору.

Небезпечні для людей межі зон задимлення визначаються за одним з таких показників:

— за щільністю і температурою диму, які дозволяють працювати на пожежі. Вдихання продуктів згоряння, нагрітих до 60°С, навіть при невеликому вмісті окису вуглецю, як правило, призводить до летального результату. Характеристика щільності диму за видимістю в ньому предметів подана в табл. 4.6.5.

Таблиця 4.6.5

ХАРАКТЕРИСТИКА ЩІЛЬНОСТІДИМУ ПРИ ПОЖЕЖІ

 

Ступінь щільності диму        Вміст часток, г/мЗ     Видимість предметів,

освітлених лампою в 21

св., м

Щільний

Середньої щільності Слабкої щільності      Понад 1,5 0,6—1,5 0,1—0,6            До 3 3—6 6—12

Входити в дим з видимістю до 10 м небезпечно. Треба врахо-вувати:

—        найменші небезпечні концентрації — 0,5—0,2 % окису ву-глецю;

—        концентрацію кисню в димі, яка не повинна бути нижча 16 % об’єму повітря (у звичайному стані 20,95 %).

При масових пожежах у зонах задимлення виникає небезпека отруєння людей, що перебувають як в укриттях, так і на території об'єктів при густоті дерев'яної забудови понад 20 %, кам'яної — понад 30 %.

Вихідні дані для прогнозування пожежної обстановки:

—        відомості про найбільш ймовірні стихійні лиха, аварії, ка-тастрофи;

—        дані про пожежонебезпеку та вибухонебезпечність об’єкта і його елементів, навколишнього середовища, особливо лісів і на-селених пунктів;

—        метеоумови і рельєф місцевості;

—        наявність різних перешкод, водойм тощо;

—        в умовах війни: дані про супротивника, його наміри і можли-вості щодо застосування ядерної зброї та запалювальних засобів.



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_dd8f3f3b12cfb28090b243662161e5fd, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0