4.5. ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОЇ ОБСТАНОВКИ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 

Загрузка...

Під інженерною обстановкою при НС (ІОНС) розумі-ють сукупність наслідків дії вражаючих факторів НС, у результа-ті яких мають місце руйнування різних об’єктів (будівель, спо-руд, комунально-енергетичних мереж (КЕМ), засобів зв'язку і транспорту, мостів, гребель, аеродромів тощо), особливо важли-вих для життєдіяльності людей.

Оцінка ІОНС здійснюється за даними інженерної розвідки, проведеної у вогнищі ураження, а також методом прогнозування.  

Основне завдання оцінки ІОНС за даними розвідки — вияв-лення умов, видів і обсягів робіт для урятування й евакуації лю-дей, які опинилися в зоні лиха, а також запобігання дії вторинних факторів НС (вибухів, пожеж, загазування, затоплення) на тери-торії ведення рятувальних робіт. Люди в зоні ураження можуть опинитися під завалами, у частково зруйнованих будівлях, в за-валених захисних спорудах, у вогнищі пожеж. Тому інженерні роботи повинні проводитися разом з протипожежними і медич-ними заходами, безперервно в будь-якій обстановці, до повного їх завершення, а при наявності завалених сховищ з порушеною системою вентиляції — в термін не більше 4—5 годин з моменту завалу.

Оцінка ІОНС повинна проводитися особами, які мають відпо-відну інженерну підготовку.

Завчасно слід вивчити особливості конструкції будівель і спо-руд: розташування підземних вуличних переходів, галерей і під-валів, де можуть укриватися люди, ,озміщення водозабірних свердловин, колодязів, ставків і водойм, місце розташування під-приємств і складів, що мають матеріали, конструкції і техніку, які можна використати в ході аварійно-рятувальних робіт.

Оцінка інженерної обстановки б’де ефективною, якщо є карта району вогнища ураження, план обєкта із вказанням розміщення захисних споруд, схеми прив’язки входів і повітрозаборів захис-них споруд до орієнтирів, що не завалюються, плани КЕМ з роз-міщенням оглядових колодязів, камер і вимикаючих пристроїв.

Для виявлення ІОНС необхідно провести такі заходи:

1.         Оцінити умови входження у вогнище ураження.

2.         Оцінити руйнування, умови, види і обсяги інженерних робіт у вогнищі.

3.         Оцінити руйнування і обсяги робіт з локалізації аварій на КЕМ.

4.         Оцінити необхідні заходи по запобіганню вибухів, пожеж, затоплень та інших наслідків у ході робіт.

Визначення за даними розвідки необхідної кількості рятувальників і техніки

На основі даних розвідки визначається ступінь ураження об’єкта

Су = 5ср : S,

де ^ср — площа зони сильних і повних руйнувань; S — площа об’єкта. Від загальної площі вогнища ураження, обмеженої надлишко-вим тиском 10 кПа, площа зони повних руйнувань становить приблизно 15 %, площа зони сильних руйнувань— 10 %, серед-ніх руйнувань — 15 % і слабких — 60 %.

Кількість рятувальників розраховується за формулою:

ЕЄ

п чі

t

де Q4{ — трудові затрати в люд.-год на проведення і-ї роботи;

t — час роботи змін, звичайно 24 год.;

п — число змін, звичайно 3.

Рятувальні підрозділи бувають спеціальні (30—35 %) і загаль-ного призначення (65—30 %). Звичайно до спеціальних входять підрозділи медичного захисту (50 %), пожежно-аварійні рятува-льні служби (25 %), підрозділи протихімічного захисту (10 %), охорони громадського порядку (10 %), аварійно-відновлювальні формування (5 %).

Необхідна кількість техніки визначається за формулою:

де 2ТІ — трудові затрати машин на проведення м роботи, маш.-год;

t — час роботи машин, звичайно 20 год., 4 год. йде на зміну екіпажу і дозаправлення паливом.

Розрахунок необхідної кількості рятувальників і техніки здій-снюється з використанням табл. 1.

Задача 1. На об’єкті площею S = 54 км працює N = 41 тис. чоловік у три зміни, в першій зміні N\ = 13 тис. чоловік. На об'єкті розміщуються Д = 55 цехів, будівель і споруд, з яких при виникненні НС повинні продовжувати роботу Днс = 24. На тери-торії об’єкта Сі = 16 сховищ місткістю щ = 7000 чоловік, Сг = = 48 укриттів на Пг = 5500 чоловік. Ступінь ураження об’єкта при НС Сп = 0,7. Визначити необхідну кількість рятувальників і тех-ніки.

Розв'язання:

1.         Визначимо площу сильних руйнувань:

Scp = 0,7-54 = 37,8 (км ).

2.         Використовуючи табл. 4.5.1, визначимо обсяг необхідних

робіт. А. Улаштування проїздів:

магістральних LM = Scp х KL = 37,8-0,5 ~ 19 (KM);

до ОНГ           L0 = Scp х Днс-К0/Д = 37,8 х 24 х 0,3/55 = 5 (км).

Б. Відкопування і відкриття:

сховищ           Сі = Сі х С„ х Кі = 16 х 0,7 х 0,25 = 3 (ex.);

укриттів          Сг = Сг х С„ х Кг = 48 х 0,7 х 0,5 = 1,7 (укр.).

В. Подача повітря спорудам, які:

мають фільтро-вентиляційні установки (ФВУ) (сховища):

V\ = Сі Кі = 3-0,1-1 (ex.);

не мають ФВУ (укриття):

V2 = Сг Кг = 17-1 ~ 17 (укр.).

 

 

Г. Витягнення уражених: М

 0         0          V         (   3      ^l         /

ч       с2

\Км —  —7000Н       5500  X0,04 = 130 (чол.).

 

Ґ. Відкопування уражених із завалів:

Z = (TVi - (п\ + п2)) х Си х Kz = (13 000 -- (7000 + 5500)) х 0,7 х 0,1 ~ 35 (чол.).

Д. Розшук уражених:

R = (N\ - (п\ + П2))-Сп xKR = (13 000 - (7000 + + 5500))-0,7-0,15 ~ 45 (чол.).

Е. Ліквідація аварій на КЕМ:

на ОНГ           F\ = Дчс х С„ х Кі   = 24 х 0,7 х 2 = 34 (ав.);

в місті F2 = Scp х К2  = 37,8-1 = 38 (ав.). Таблиця 4.5.1

НОРМАТИВИ HA ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ У ВОГНИЩІУРАЖЕННЯ

 

Найменування робіт Нормативи і одиниці вимірювання           Кількість         Коефіцієнт

Улаштування    про-їздів: магістральних      до

онг      ~                                2

погоннии  км  на км на5*> 30 кПа погонний км на ОНГ на5*> 30 кПа           0,5 0,3 KL

Відкопування і від-

критгя:

сховищ

укриттів          %  від N сховищ  на S > 30 кПа

% від N укриттів на S > 30 кПа       25 50   Л_2

Подача повітря: з ФВУ без ФВУ                10 100 тг V

у сховищах Л! в укриттях K2V

Витягнення  ураже-них   зі   сховищ   та укриттів            % від N укритого на-

селення

%  від N неукритого

населення      4 10     %

Відкопування   ура-жених із завалів           %  від N неукритого населення      15        KR

Розшук уражених                             

Ліквідація аварій на КЕМ: на ОНГ в місті  кількість

в будівлях на S > 30

кПа

на км на S > 30 кПа  2—3 1—2       Kl

K2F

3. Використовуючи табл. 4.5.2, визначимо необхідну кількість людей і техніки.

А. Улаштування проїздів:

магістральних Q4 = Ім х К, = 19x30 = 570 (люд.-год);

QT =ХмхКт = 19 х 10 = 190 (люд.-год);

до ОНГ           Q4° = LM х Кч° = 5 х 15 = 75 (люд.-год);

QT° = LM х Кт° = 5 х 5 = 25 (люд.-год). Таблиця 4.5.2

НОРМАТИВИ ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ РЯТУВАЛЬНИКІВ ТА ТЕХНІКИ

 

Найменування робіт Одиниці

вимірю-

вання  Потрібно на одиницю          Коефіцієнти

 

           

            люд.-год        маш.-год         Кч           Кт

Улаштування проїздів:

магістральних

до ОНХ          KM KM          30 15   10

5          гл О

Jv4       Tf °

Відкопування і відкрит-тя ЗС:

із засобами механізації вручну         шт. шт.            30 250 6          тг О

гл в     KTC

Подача повітря в ЗС шт.      20        4          Kv       KTV

Витягнення і винесення уражених із ЗС    чол.     0,3       —                    —

Відкопування уражених із завалів   чол.     12        —        Kz       —

Розшук уражених і ви-несення поранених            чол.     0,5       —        KR      —

Ліквідація аварій на КЕС     шт.      50        2,5       KF       Kf

Б. Відкопування i відкриття захисних споруд із засобами ме-ханізації:

ч = (Сі  + Сг уКч = (3 + 17)-30 = 600 (люд.год);

т = (Сі  + Сг уКт = (3 + 17)-6 = 120 (маш.-год).

В. Подача повітря в захисні споруди (ЗС):

<2ч = (V\ + Уг)'Кч = (1 + 17)20 = 360 (люд.-год); QTV = (V\ + Vi)-K^ = (1 + 17)4 = 72 (маш.-год);

Г. Витягнення і винесення уражених із ЗС:

Q4M = М хК" = 130 х 0,3 = 39 (люд.-год).

Ґ. Відкопування уражених із завалів: Q^ = Z х К^ = 35x12 = 420 (люд.-год). Д. Розшук уражених і винесення поранених: Q4 = RxK4 = 45 х 0,5 = 23 (люд.-год).

Е. Ліквідація аварій на КЕМ:

Q4 = (Fi+ F2)xK4 = (34 + 38) х 50 = 3600 (люд.-год);

<2т = (Fi+ Fi) ^KT = (34 + 38) х 2,5 = 180 (маш.-год).

Загальна кількість працезатрат людей:

бч = бч   + бч° + бч° + <2ч  + Q™ + <2ч  + бч   + бч   =

= 570 + 75 + 600 +360 + 39 + 420 +23 + 3600 = 5687 (люд.-год). При тризмінній роботі протягом доби потрібно рятувальників:

 

Q4xn    5687x3

t           24

 

711(чол.).

 

3 них 355 рятувальників медичного захисту, 178 — пожежно-аварійної рятувальної служби, 71 — протихімічного захисту, 71 — для охорони громадського порядку, 36 — рятувальників аварійно-відновлювальних команд і груп.

Загальна кількість працезатрат машин:

QT = QT + Q° + gTc + QTV + QT = 190 + 25 + 120 + 72 + 180 = 580 (маш.-год).

Необхідна кількість техніки:

t

де t звичайно 20 годин, 4 години на заправку, зміну екіпажу.

Nm = 587/20 ~ 30 машин.

Оцінка умов введення сил у вогнище ураження

Інженерні формування мають важку техніку. Маршру-ти введення сил у вогнище ураження повинні забезпечувати про-ходження як колісної, так і гусеничної техніки. При рятувальних заходах на існуючих дорогах іноді необхідно проведення робіт по ремонту земляного полотна, улаштуванню проїзду через кана-ви і залізничні шляхи, розчищенню завалів, ремонту або підси-ленню мостів. Якщо обсяг роботи великий, застосовують об'їзди з улаштуванням колонних шляхів, переправ убрід через водото-ки, а взимку по льоду.

 

Переправи вбрід влаштовуються на ділянці водотоку з твер-дим дном, глибинами води, які не перевищуть 0,5—0,6 м для ав-томашин ГАЗ-69 і ГАЗ, 1-1,2 м— для ГАЗ-66 і ЗІЛ-131, 1,3— 1,5 м— для МАЗ-5, МАЗ-543 і КРАЗ-260 (перша цифра стосу-ється швидкості течії понад 2 м/с, друга — менше 1 м/с).

Зимові переправи по льоду повинні мати ширину 15—20 м, зі з’їздами не крутіше 6º. Необхідна товщина льоду (см) визнача-ється за формулами:

h = 9Л     — для гусеничної техніки, h -11^1 Q — для колісної техніки,

де Q — маса машини.

При нульовій температурі повітря товщина льоду збільшуєть-ся у 1,3 раза, при плюсовій — в 1,5 раза.

Орієнтовні обсяги інженерних робіт наведені в табл. 4.5.3.

 

Таблщя 4.5.3

ОБСЯГИІНЖЕНЕРНИХ РОБІТ,

 

ВИКОНАНИХ ЗА 1 ГОД.

 

 

Найменування робіт Обсяг робіт,

який виконується

за 1 год.          Склад

 

           

            машин            команд

1          2          3         

Засипання   воронок   в земляному полотні         3

100—150 м    Шляхопрокладач БАТ-М (або 2 бульдозери)        4

Улаштування  переїзду через    канави,    рови, підходів до мостів        3

200 м  те саме           6

Розчищення дороги від лісових завалів     30—40 пог. м            БАТ-М (або 2 бульдо-зери) 8

Прокладання колонних шляхів       4—6 км          БАТ-М           6

Обладнання броду    15—20 пог. м            Бульдозер, самоскид 8

Обладнання переправи по льоду   20—30 пог. м            Бульдозер,     автокран, автомобіль            8

Задача 2. Скільки потрібно часу для розчищення ділянки до-роги довжиною 100 м від лісових завалів при наявності 3 бульдо-зерів, 3 мотопилок, 12 команд? 3 табл. 4.5.3 визначаємо, що наявні сили і засоби в 1,5 раза пе-реважають табличні, тоді за 1 год. роботи вони розчистять 45— 60 погонних метрів, a 100 м розчистять приблизно за 2 год.

Задача 3. Скільки потрібно сил і засобів для улаштування за 2 год. підходів д3 мостів на маршруті, якщо обсяг робіт потрібно виконати в 500 м ?

3 табл. 4.5.3 визначаємо, що за 2 год. БАТ-М (або 2 бульдозе-ри) при наявності 6 команд виконають обсяг робіт в 400 м . Тоді для обсягу робіт в 100 м потрібно додатково бульдозери і 2—3 команди.

Оцінка інженерних робіт у вогнищі ураження

Основні види інженерних робіт у вогнищі ураження, улаштування проїздів для техніки в умовах завалів від зруйнова-них будівель, подача повітря в завалені сховища з порушеною вентиляцією, відкопування і відкриття завалених сховищ, ряту-вання людей які знаходяться в завалах і в частково зруйнованих будівлях.

Значні завали від зруйнованих будівель виникають на проїз-дах при землетрусах, від руйнівної дії ударної хвилі ядерних ви-бухів або аварійних вибухів на промислових підприємствах.

Руйнування будівель з утворенням завалів спостерігаються при землетрусах силою понад 7—8 балів і надлишкових тисках ударної хвилі понад 0,2—0,3 кгс/см (табл. 4.5.4).

Таблиця 4.5.4

ХАРАКТЕР ЗАВАЛІВ ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

 

Сила землетрусу, бал           тт                             "                         /2

Надлишковии тиск, кгс/см   Характер завалів

7,5—9 9 і більше        0,3—0,9 понад 1       окремі суцільні

Завали при землетрусах відрізняються великою висотою без-посередньо на місці зруйнованої будівлі, середина вулиці може бути не заваленою. При вибухах уламки розлітаються, висота за-валів менше, але площі завалів більші. Вулиця вважається зава-леною, якщо незавалена її частина має ширину менше 3,5 м.

Завал може складатися з цегляних брил, уламків залізобетон-них елементів, металоконструкцій об’ємною вагою 1—1,6 т/м . Завал висотою 0,5—0,6 м з легких елементів розчищають, завал з важких елементів планують, влаштовують проїзд зверху завалу.

При значних руйнуваннях і завалах особливо ефективне вико-ристання шляхопрокладача БАТ-М та інженерної машини розго-родження IMP. При відсутності цієї техніки можна застосувати комплекс з автокрана (або екскаватора) і двох-трьох бульдозерів (один з них потужністю не менше 160 к. с).

Для подачі повітря в захисні споруди з порушеною вентиляці-єю і заваленими входами здійснюється розчищення завалених повітрозабірних пристроїв, відкривання або підривання захисних і герметичних дверей або пробивання отвору в стіні з відкопано-го приямка.

Отвори бурять або пробивають за допомогою ручного пневмо-, електро- або мотоінструмента, бурильних і відбійних молотків і бетоноломів, після виколювання бетону перерізається гасорізами арматура.

Час буріння отвору перфоратором (бурильним молотком) від компресора в залізобетонній стіні товщиною 50 см становить 2— 3 год.

Повітря об’ємом не менше 1 м люд.-год подається перенос-ними вентиляторами або від компресорів з надійним протипило-вим фільтром.

Існують такі способи відкопування і відкриття завалених схо-вищ:

1.         Відкопування аварійного виходу.

2.         Відкопування входу з відкриванням або вирізанням отвору 0,4×0,6 м в захисних дверях.

3.         Улаштування приямка з пробивання отвору в стіні.

4.         Розбирання завалу з пробиванням отвору в перекритті схо-вища (слід мати на увазі, що товщина перекриття приблизно вдвічі більше товщини стіни).

Вибирають той спосіб, який дозволяє виконувати відкопуван-ня в найкоротші терміни з урахуванням наявних сил і засобів.

Відкопування оголів’я чи приямка виконують бульдозером або екскаватором, кожній машині надається ланка (6—8 чол.) з гасорі-зами для розрізання металевих і залізобетонних елементів завалу

Важкі уламки відтягуються за допомогою тросів тракторами (автотягачами) або прибираються автокранами і екскаваторами (строповкою за ківш).

Відкопування оголів’я аварійного виходу при висоті завалу 2 м виконується 3ульдозером за 1—1,5 год., екскаватором з ємкі-стю ковша 0,5 м — за 1,5—2 год.  

Уражених, які знаходяться під уламками біля поверхні за-валу, звільняють, розбираючи завал вручну, тих, хто знахо-диться в глибині завалу, — використовуючи і розширюючи домкратами пустоти і щілини між великими елементами. Не-обхідно уникати зсувів елементів завалу, бо це може призвести до додаткових травм постраждалих. При урятуванні уражених інженерним формуванням надаються сандружини і рятувальні групи. 3-під завалів у першу чергу звільняють голову і верхню частину тулуба людини та негайно надають першу меддопо-могу.

Мінімальна тривалість роботи у вогнищі ураження визнача-ється, виходячи з умов обстановки на місцевості, і становить не менше 2—4 годин, а максимальна— не більше 10—12 год. для однієї зміни. Всі роботи по врятуванню постраждалих повинні проводитися цілодобово, безперервно, позмінно. Для забезпечен-ня безперервної роботи засобів механізації підготовлюються 2— 3 бригади механіків-водіїв і обслуговуючих команд (не менше 2—3 чоловік на кожну машину).

Задача 4. Визначити, скільки часу потрібно для розчищення завалів довжиною 200 м від зруйнованих 2-поверхових будинків і для відкриття заваленого сховища з товщиною стіни 50 см за до-помогою двох екскаваторів, 4 бульдозерів і обслуговуючих ко-манд.

Розв’язання:

1. Для розчищення завалів довжиною 200 м від 2-поверхових будинків у відповідності з табл. 5 потрібно 0,5 машино-змін, тоб-то приблизно 4 год.

Таблиця 4.5.5

НОРМАТИВИ РОЗЧИЩЕННЯ ЗАВАЛІВ

 

Найменування робіт На 100 м завалу

 

            люд.-год         машино-змін БАТ-М

Розчищення і розрівнювання завалів (ши-

риною 6 м)

будівлі 1—2-поверхові

будівлі 3—4-поверхові         4 24     0,5

3

Проїзд зверху завалу будівлі 3—6-поверхові         6          0,8 2.         Відкопування приямка до захисної споруди бульдозером займе 1 год.

3.         Пробивання отвору в залізобетонній стіні товщиною 450 см перфоратором (бурильним молотком) від компресора займе 2,5 год.

4.         Час виконання завдання становитиме:

Тю = 4 + 1 + 2,5 = 7,5 (год).