Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
2.2. Особливості застосування методів порівняльного підходу : Оцінка бізнесу та нерухомості : Бібліотека для студентів

2.2. Особливості застосування методів порівняльного підходу


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 

Загрузка...

Особливістю порівняльного підходу до оцінки підприємства є його орієнтація на використання ринкових цін підприємств-аналогів (або їх частин) та на фактично досягнуті результати діяльності оці-нюваного підприємства. Це забезпечує певні переваги підходу (по-рівняно з двома іншими), які полягають у наступному:

по-перше, оцінка орієнтується на фактичні ціни купівлі-продажу, які склалися на ринку, тобто ціна визначається ринком, а не корек-тністю виконаних оцінювачем розрахунків, які мають місце при ви-користанні доходного підходу.

По-друге, основою оцінки є поточна інформація, яка відобра-жає фактично досягнуті результати. Звісно, що така інформація є

 

Оцінка бізнесу та нерухомості

достовірнішою за прогнози, які складаються при застосуванні доход-ного підходу.

Але поряд з наведеними перевагами, порівняльний підхід має і недоліки. Перш за все, для його використання повинен бути активно функціонуючий ринок підприємств. Крім того, цей ринок повинен бути прозорим, інформація, необхідна для оцінки підприємства (або його частин, окремих елементів) повинна бути доступною.

Порівняльний підхід до оцінки підприємства включає такіі осно-вні методи:

—        метод ринку капіталу;

—        метод угод (або метод порівняльного аналізу продаж);

—        метод галузевих коефіцієнтів.

Особливістю методу ринку капіталу є орієнтація кінцевого роз-міру вартості на ринкові ціни купівлі-продажу акцій, що належать подібним компаніям. Діючи за принципом заміщення, інвестор може вкладати кошти в оцінюване підприємство або у підприємство, що подібне до оцінюваного. Перевага методу полягає у використанні фактичної інформації фондового ринку, а не прогнозних даних, які мають певну невизначеність. Але, для використання методу необхід-но володіти достовірною та детальною фінансовою та ринковою ін-формацією по групі підприємств-аналогів.

Метод угод (або метод скорегованого аналізу продаж) — перед-бачає використання цін придбання контрольного пакета акцій під-при ємства-аналога або цілого підприємства.

Технологія застосування двох описаних вище методів співпадає: спочатку вибирається підприємство-аналог, далі розраховуються різні мультиплікатори, потім визначається вартість оцінюваного під-приємства. Відмінність полягає у тому, що при оцінюванні за мето-дом ринку капіталів у якості початкової інформації виступає ціна за одну акцію, а при оцінюванні за методом угод — ціна контрольного пакета (або ціна всього підприємства).

Коротко зупинимося на етапах зазначених методів:

1)         Основними критеріями відбору підприємств-аналогів є: галу-зева схожість, рівень диверсифікації виробництва, стадія економіч-ного розвитку, розмір підприємства, перспективи росту, ступінь фі-нансованого ризику, якість менеджменту.

2)         Оціночний мультиплікатор — коефіцієнт, що показує співвід-ношення між ринковою ціною підприємства або ціною акції і фінан

Тема 4. Загальна характеристика процесу оцінки вартості майна

совою базою. Фінансова база — це, по суті, вимірник, який відображає фінансові результати діяльності підприємства (наприклад, капітал підприємства, вартість чистих активів, доход, грошовий потік, диві-дендні виплати, виручка від реалізації тощо). Основними оціночни-ми мультиплікаторами є:

—        ціна підприємства (вартість) / прибуток;

—        ціна підприємства / грошовий потік;

—        ціна підприємства / дивідендні виплати;

—        ціна підприємства / балансова вартість активів та інші.

3) Вартість оцінюваного об’єкта визначається шляхом перемно-ження середнього значення мультиплікатора об’єктів-аналогів на фі-нансову базу оцінюваного об’єкта.

Отримана вартість бізнесу може бути відкоригована залежно від конкретних обставин, найсуттєвішими з яких є такі поправки:

—        портфельна знижка (за наявності непривабливого для покуп-ця характеру диверсифікації виробництва);

—        наявність значних активів невиробничого призначення;

—        недостатність власного оборотного капіталу;

—        експертна потреба у капітальних вкладеннях, яка може виник-нути внаслідок технічного переоснащення виробництва;

—        низька ліквідність бізнесу.

Метод галузевих коефіцієнтів заснований на використанні реко-мендованих співвідношень між ціною і певними фінансовими пара-метрами. Галузеві коефіцієнти розраховані на основі тривалих ста-тистичних спостережень спеціалістами дослідницьких інститутів за ціною продажу підприємства та його найважливішими виробничо-фінансовими характеристиками. Наприклад,

—        рекламні агентства продаються за 0,7 річної виручки;

—        ресторани та туристичні агентства — відповідно за 0,25–0,5 та 0,04–0,1 валової виручки;

—        автозаправні станції — за 1,2–2,0 місячної виручки;

—        підприємства роздрібної торгівлі — за 0,75–1,5 суми (чистий доход + обладнання + запаси).

Цей метод застосовують для приблизних оцінок вартості підпри-ємства.

 

Оцінка бізнесу та нерухомості