4.2.2. Поняття, структура, стан і рух основних фондів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 

Загрузка...

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби — це матеріальні активи, які підприємство отримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одно-го року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік)».

Економічна статистика визначає основні фонди як сукупність створених суспільною працею матеріально-речових цінностей, які

Частина II. Управлінський аналіз

цілком і в незмінній формі діють протягом тривалого часу і поступо-во втрачають свою вартість.

Основні фонди діляться на виробничі і невиробничі. Виробничі основні фонди — це матеріальні блага тривалого використання, які беруть участь у виробничому процесі.

Невиробничі основні фонди — це матеріальні блага тривалого вико-ристання, які не беруть участі у процесі виробництва, і є об’єктами сус-пільного і особистого використання (фонди комунального і житлового господарства, установи освіти, медицини, науки, культури, мистецтва).

Основні виробничі фонди в свою чергу діляться на основні вироб-ничі фонди основного виду діяльності і виробничі основні фонди інших галузей. Так, для промисловості до інших галузей відноситься: будівни-цтво, сільське господарство, торгівля і суспільне харчування, транспорт, заготівельні організації, інформаційно-обчислювальне обслуговування.

Виробничі основні фонди діляться на окремі групи, зокрема: а) земельні ділянки; б) капітальні витрати на поліпшення земель; в) будинки, споруди та передавальні пристрої; г) машини та вироб-ниче обладнання; д) транспортні засоби; е) інструменти, прилади, інвентар (меблі); ж) робоча і продуктивна худоба; и) багаторічні на-садження; к) інші основні засоби.

За ступенем участі різних елементів основних фондів у виробни-чому процесі їх ділять на активну і пасивну частини.

До активної частини (знаряддя праці) відносять виробничі і си-лові машини і устаткування, а також вимірювальні та регулювальні прилади, виробничі інструменти, транспортні засоби.

До пасивної частини (умови праці) належать основні фонди, які за-безпечують нормальні умови процесу виробництва (будівлі, споруди, виробничий та господарський інвентар, інші види основних фондів).

На основі складу основних фондів слід оцінити їх структуру — пи-тому вагу окремих груп у загальній вартості. Аналіз структури осно-вних фондів в динаміці дозволяє оцінити зміни, що відбуваються про-тягом певного періоду та визначити доцільність цих змін (табл. 4.9)

Наведені дані в таблиці 4.9 дані дозволяють зробити такі висновки: левову частку вартості основних фондів становлять промислово-вироб-ничі, які безпосередньо зайняті виробництвом профільної продукції; до того ж частка їх протягом року зросла на 1,0% за рахунок скорочення вироб ничих фондів інших галузей і невиробничих основних фондів.

4. Аналіз забезпечення і ефективності використання виробничих ресурсів підприємства

 

Структура основних фондів

 

Таблиця 4.9

 

На початок року    На кінець року      Відхилення (+, –)

 

(гр.3–гр.1)(гр.4–гр.2)

Показник

 

сума, тис. грн

 

питома вага, %

 

сума, тис. грн

 

питома вага, %

 

суми, тис. грн

 

питомої ваги, %

 

 

А                   1234                5                  6

Промислово-виробничі основні фонди     7479    91,1     7678    92,1     + 199   + 1,0

Виробничі основні фонди інших галузей   140      1,7       100      1,2       -40      -0,5

Невиробничі основні фонди           591      7,2       559      6,7       -32      -0,5

Разом основ-них фондів      8210    100,0   8337    100,0   + 127   -

Про співвідношення питомої ваги активної та пасивної частин основних фондів можна зробити висновки на підставі даних табл. 4.10.

Як свідчать дані табл. 4.10, питома вага активної частини осно-вних фондів протягом звітного періоду збільшилася на 2,2% і, відпо-відно, на цю ж величину скоротилася питома вага пасивної частини основних фондів. В цілому вважається, що збільшення питомої ваги активних основних фондів характеризує позитивну тенденцію. Од-нак водночас слід звернути увагу на те, щоб не були порушені опти-мальні співвідношення між цими частинами основних фондів.

У подальшому поглибленому аналізі необхідно звернути увагу, власне, які види активної частини основних фондів упроваджені на підприємстві, їх технічний рівень, відповідність кращим світовим зразкам, як виконаний план технічного переоснащення підприєм-ства, наскільки впровадження нової техніки сприяє підвищенню рів-ня механізації, автоматизації і комп’ютеризації виробництва і праці, чи сприяє нова техніка використанню прогресивних технологій.

Для оцінки технічного стану основних фондів визначаються кое-фіцієнти зношеності та придатності.

Частина II. Управлінський аналіз

Таблиця 4.10

Аналіз питомої ваги активної і пасивної частин основних виробничих фондів

 

Основні фонди          На початок періоду   На кінець періоду      Відхилення

(+, –) (гр.2–гр.1)

А         1          2         

Промислово-виробничі       основні фонди, тис. грн       7479    7678    +199

у тому числі активна частина:                               

сума    5078    5382    +304

питома вага, %          67,9     70,1     +2,2

пасивна частина:                             

сума    2401    2296    -105

питома вага, %          32,1     29,9     -2,2

Коефіцієнт зношеності (Кзн) визначається як відношення суми зносу за весь період функціонування основних фондів (Зн) до їх пер-вісної вартості (ОФ ).

К

 

Зн ОФ

(427)

Коефіцієнт зношеності характеризує зношеність функціонуючих основних фондів, тобто ту частину вартості основних фондів, яка пе-ренесена на вартість новоствореного продукту.

Коефіцієнт придатності (Кпр) розраховується як відношення залиш-кової вартості основних фондів (ОФз) до їх первісної вартості (ОФп).

ОФ     ОФ - Зн    ОФ       Зн

К

1 - Кзн.     (4.28)

ОФ

ОФ

ОФ     ОФ

Зазначені коефіцієнти визначаються на підставі моментних по-казників, тобто на певний період. Тому вони обчислюються на поча-ток і кінець досліджуваного періоду.

В табл. 4.11 наведені розрахунки технічного стану промислово-виробничих основних фондів.

4. Аналіз забезпечення і ефективності використання виробничих ресурсів підприємства

Таблиця 4.11

Аналіз технічного стану основних фондів

 

Показник        На початок періоду   На кінець періоду      Відхилення

(+, –) (гр.2–гр.1)

А         1          2         

1.   Первісна   вартість   основних фондів, тис. грн          8210    8337    +127

2. Зношеність основних фондів, тис. грн   3334    3741    +407

3. Залишкова вартість основних фондів, тис. грн 4876    4596    -280

4. Коефіцієнт зношеності (р2:р1)     0,406   0,449   +0,043

5. Коефіцієнт придатності (р3:р1)   0,594   0,551   -0,043

Незважаючи на збільшення первісної вартості основних фондів за досліджуваний період на 127 тис. грн, внаслідок значного зношен-ня їх коефіцієнт зношеності виріс і відповідно на стільки ж знизився коефіцієнт придатності.

Однак на підставі даних про коефіцієнти зносу і придатності не можна зробити точних висновків щодо стану основних фондів, оскільки:

—        на суму зносу основних фондів великий вплив має метод на-рахування амортизації, що застосовується на підприємстві;

—        вартісна оцінка основних фондів залежить від кон’юнктури ринку, а відтак вона може відрізнятися від оцінки, отриманої за допомогою коефіцієнта придатності;

—        на законсервоване обладнання нараховується амортизація на повне відновлення, однак, фізично ці основні фонди, з певним застереженням, не зношуються, а загальна сума зносу зростає.

Технічний стан основних фондів і насамперед устаткування оці-нюються також їх віковою структурою. Для цього попередньо про-водиться групування устаткування за видами, а в середині кожного виду (групи) — за тривалістю їх експлуатації. Зіставленням фактич-ного і нормативного терміну експлуатації окремих елементів актив-ної частини основних фондів можна дати певну уяву про придатність

Частина II. Управлінський аналіз

робочих машин, інструментів, обладнання, пристроїв тощо. На під-ставі даних групувань окремих видів основних фондів за тривалістю експлуатації можна визначити середній термін експлуатації за такою формулою:

-   УТп

Т = — ,           (4.29)

де   Т — середній термін експлуатації певного виду основних фондів;

Т — середнє арифметичне значення відповідного інтервалу в ро-ках;

п — кількість однорідних видів основних фондів відповідної ві-кової групи.

Зіставленням середнього терміну експлуатації певних видів осно-вних фондів за декілька років можна нарівні з іншими показниками зробити висновки про їх технічний стан.

Для оцінки тенденції зміни обсягу і руху основних фондів та їх відтворення використовуються їх баланси.

Так, баланс основних фондів за повною первісною вартістю має вигляд:

ОФ + П = В + ОФ ,   (4.30)

де ОФ , ОФ — вартість основних фондів відповідно на початок і кі-нець звітного періоду;

П — вартість придбаних основних фондів за звітний період;

В — вартість виведених з експлуатації основних фондів за звітний період.

На підставі балансу визначається система показників, які харак-теризують рух основних фондів, зокрема:

—        коефіцієнт надходження основних фондів

К =      ,           (4.31)

ОФк

де  К — коефіцієнт надходження основних фондів;

ОФ — вартість основних фондів, що надійшли за звітний період; ОФ — вартість основних фондів на кінець періоду;

—        коефіцієнт оновлення

4. Аналіз забезпечення і ефективності використання виробничих ресурсів підприємства

 

ОФв

Кон =  ,           (4.32)

ОФ

к

де   Кон — коефіцієнт оновлення основних фондів;

ОФв — вартість введених в експлуатацію основних фондів;

—        коефіцієнт вибуття основних фондів

ОФ

Кв =    вив ,    (4.33)

ОФп

де Кв — коефіцієнт вибуття основних фондів;

ОФвив — вартість виведених з експлуатації основних фондів у звітному періоді;

ОФп — вартість основних фондів на початок періоду.

До показників, що характеризують рух основних фондів, крім вище-зазначених відносяться:

—        коефіцієнт ліквідності основних фондів

ОФл

Кл =    ,           (4.34)

ОФп

де Кл — коефіцієнт ліквідності основних фондів;

ОФл — ліквідаційна вартість (залишкова вартість основних фон-дів, що вибули в результаті зношування);

—        коефіцієнт (темп) приросту вартості основних фондів

ОФв -ОФвив

Кпр =  ,           (4.35)

OФп

де  Кпр — коефіцієнт приросту основних фондів;

—        коефіцієнт компенсації вибуття основних фондів

ОФ

Ккмп =           вив ,    (4.36)

ОФв

де  Ккмп — коефіцієнт компенсації вибуття основних фондів;

—        інтенсивність заміни основних фондів

ОФл

Із =      .           (4.37)

ОФв

Частина II. Управлінський аналіз

В табл. 4.12 наведені розрахунки показників руху основних фон-дів.

Таким чином, за досліджуваний період оновлення основних фон-дів було незначне, про що свідчить значення коефіцієнтів оновлення і вибуття (відповідно 3,0% і 1,5%); незначним є також коефіцієнт при-росту основних фондів — 1,5%. Враховуючи досить високий рівень зношеності основних фондів — 44,9% в кінці періоду (табл. 4.11), слід акцентувати увагу на необхідності інтенсивного оновлення засобів праці як чинника підвищення ефективності виробництва.

Таблиця 4.12

Аналіз руху основних фондів

 

Показник        Величина

1         

1. Вартість основних фондів на початок періоду (ОФп), тис. грн          8210

2. Вартість введених в експлуатацію основних фондів (ОФв), тис. грн           250

3. Вартість виведених із експлуатації основних фондів (ОФвив), тис. грн       123

4. Вартість основних фондів на кінець періоду (ОФк), тис. грн 8337

Коефіцієнти: 

5. Оновлення основних фондів (р2:р4)      0,03(3,0%)

6. Вибуття основних фондів (р3:р1)           0,015(1,5%)

7. Приросту основних фондів [(р2–р3):р1]            0,015(1,5%)

8. Компенсації вибуття основних фондів (р3:р2)  0,492(49,2%)