4.1.5 Аналіз фонду заробітної плати


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 

Загрузка...

Фонд оплати праці штатних працівників складається із:

—        фонду основної заробітної плати;

—        фонду додаткової заробітної плати;

—        інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу

відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, об-слуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та по-садових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад уста-новлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з ви-конанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають випла-ти у формі винагород за підсумками роботи за рік; премії за спеці-альними положеннями і системами; компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законо-давства, або які проводяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Склад витрат на оплату праці формується із великої кількості елементів. Тому при загальному аналізі доцільно вивчати найбільш суттєві елементи, які складають основу фонду оплати праці. При те-матичному аналізі коло елементів можна розширити.

В процесі аналізу слід прийняти до уваги номінальну і реальну заробітну плату.

Номінальна заробітна плата — це сума коштів, отриманих пра-цівником за виконану роботу протягом розрахункового періоду (день, місяць, рік).

Реальна заробітна плата — це кількість товарів і послуг, які мож-на придбати за отриману (номінальну) заробітну плату. Це по суті купівельна спроможність номінальної заробітної плати. Реальна за-робітна плата залежить від номінальної, а також від цін на товари і послуги.

Щоб отримати реальну заробітну плату, необхідно номінальну заробітну плату поділити на індекс цін на товари і послуги.

4. Аналіз забезпечення і ефективності використання виробничих ресурсів підприємства

Після оцінки складу і структури фонду оплати праці слід проана-лізувати виконання плану і динаміку заробітної плати для окремих категорій працівників.

В табл. 4.7 наведені результати виконання плану оплати праці на підприємстві.

Таблиця 4.7

Виконання плану фонду оплати праці працівників

 

Показник        За планом, тис. грн  Фактично, тис. грн   Відхилення

(+, –), тис. грн

(гр.2–гр.1)      B % до плану (гр.2:гр.1)-100

А         1          2          3          4

Працівники основ-ної діяльності    7797,0 7981,8 184,8   102,4

із них:                                    

робітники       5340,0 5460,6 120,6   102,3

службовці      2457,0 2521,2 64,2     102,6

Як свідчать дані табл. 4.7, витрати на оплату праці виросли для всіх категорій працівників.

Наступним етапом аналізу витрат на оплату праці є розрахунок абсолютного і відносного відхилення фонду заробітної плати від пла-нового рівня.

Абсолютна економія (перевитрати) фонду оплати праці розрахо-вується шляхом вирахування від фактичного значення установлено-го планом (або рівня попереднього періоду), тобто:

АФ  =Фф —Ф           (4.18)

де АФ   — абсолютна економія (перевитрати);

Фф,Фущ — відповідно фактичний і плановий фонд оплати праці.

В табл. 4.7 наведені дані про відхилення фактичного фонду опла-ти праці від планового. Дані свідчать про перевитрати фонду заробіт-ної плати для всіх категорій працівників.

Однак абсолютна зміна фонду оплати праці не враховує зміни об-сягу продукції, продуктивність праці, з якими вони пов’язані.

Частина II. Управлінський аналіз

Тому нарівні з абсолютними змінами визначається відносна еко-номія (перевитрати) фонду заробітної плати.

Відносна економія (перевитрати) фонду заробітної плати розра-ховується як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та її плановим фондом, скорегованими на фактичний темп зростання (зниження) обсягу виробництва.

При цьому корегується змінна частина фонду оплати праці, яка змінюється пропорційно зміні обсягу виробництва продукції (заро-бітна плата за розцінками, премії працівникам за виробничі резуль-тати, та сума відпускних, що відповідає частці змінної заробітної пла-ти), тобто:

Дф^ =Фф — (Фзм -IQ +Ф„),            (4.19)

де  АФд — відносна економія (перевитрати) фонду оплати праці;

Ф. — фактичний фонд оплати праці;

Ф , Ф — відповідно змінна та постійна сума планового фонду оплати праці;

іп — індекс обсягу виробництва.

В деяких випадках установлюється норматив приросту фонду оплати праці за кожний процент приросту виробництва продукції. Такий норматив не передбачає пропорційної зміни змінної частини фонду оплати праці зміні обсягу виробництва продукції. Наприклад, на кожний процент зростання обсягу виробництва продукції допус-кається зростання фонду оплати праці на 0,7%. В такому випадку від-носна економія (перевитрати) фонду оплати праці визначається за формулою:

АФв=Фф-[Фзм(100 + Тпр.К):100 + Фп],   (4.20)

де   Т  — темп приросту обсягу продукції;

К — коефіцієнт корегування фонду оплати праці згідно з встанов-леним нормативом.

Для визначення відносної економії (перевитрат) фонду оплати праці скористаємося даними табл. 4.6 і табл. 4.7 та припустимо, що питома вага змінних витрат у фонді заробітної плати дорівнює 56,0%, а коефіцієнт корегування згідно з нормативом дорівнює 0,7.

Спочатку розрахуємо змінну і постійну частини фонду заробітної плати працівників основної діяльності

4. Аналіз забезпечення і ефективності використання виробничих ресурсів підприємства

Фзм =[7797-56]: 100 = 4366,3 тис. грн;

Фп =7797-4366,3 = 3430,7 тис. грн.

Відносна економія (перевитрати) фонду заробітної плати стано-вить:

—        за формулою (4.19):

ДФ = 7981,8 —(4366,3 -1,092 + 3430,7) = —216,9 тис. грн;

—        за формулою (4.20):

Фв = 7981,8-[4366,3(100 + 9,2-0,7): 100 + 3430,7] = -96,3 тис. грн.

Таким чином, незважаючи на абсолютні перевитрати, на підпри-ємстві з урахуванням темпу зростання обсягу виробництва досягнута економія фонду оплати праці за будь-якою із використаних методик. При використанні коефіцієнта корегування економія, природно, мен-ша, оскільки в кінцевому рахунку скорочується скорегована величи-на змінної частини фонду заробітної плати.

В процесі проведення аналізу фонду оплати праці суттєвого зна-чення набуває оцінка середньої заробітної плати, яка визначається діленням фонду оплати праці на чисельність працівників. Доцільно проводити оцінку середньої заробітної плати по окремих категоріях працівників.

В додаток до середньої річної (місячної) заробітної плати слід оцінити середньоденну і середньогодинну заробітну плату для робіт-ників.

Середньорічна заробітна плата одного працівника розраховуєть-ся за формулою:

^          Ф

Хр = = ,          (4.21)

N де ХР — середньорічна заробітна плата; Ф — річний фонд заробітної плати; JV — середньооблікова чисельність працівників.

Середньогодинна заробітна плата одного робітника визначається за формулою:

Частина II. Управлінський аналіз

Хг =    ,           (4.22)

т   т

рп       рд

де   Хг — середньогодина заробітна плата;

ХР — середньорічна заробітна плата; Т   - тривалість робочого періоду; Т я — тривалість робочого дня.

ро

Розрахунки і аналіз середньої заробітної плати наведені в табл. 4.8.

За даними табл. 4.8 можна зробити висновок, що середньоріч-на заробітна плата одного працівника основної діяльності зросла на 6,2%, в тому числі одного робітника — на 6,7%, тобто зростання се-редньої заробітної плати одного робітника випереджало зростання цього ж показника для всього виробничого персоналу. Значно зросла середньогодинна заробітна плата — на 17,2%.

На підставі формул 4.21 і 4.22 можна побудувати факторну сис-тему, яка б відобразила залежність фонду оплати праці від певних факторів.

Так, із формули 4.21 випливає:

Ф = N ■ ХР.   (4-23)

Факторний аналіз на підставі рівняння (4.23) проводиться за та-кою схемою:

Загальне відхилення від плану становить

ДФ = Ф,-Ф   ,

в тому числі за рахунок змін:

—        середньооблікової чисельності працівників

АФ^ = (ІУф - Nm)XP(nM),

—        середньої заробітної плати

АФт      = (Хр(ф) — Хр(пл) )Л^ф .

Хр

Балансова перевірка:

АФ = АФ^ + АФу.

4. Аналіз забезпечення і ефективності використання виробничих ресурсів підприємства

Для працівників основної діяльності на підставі даних табл. 4.8 результати факторного аналізу такі:

ДФ = 7981,8 -7797,0 = 184,8 тис. грн;

ДФ   =(670-695)-11,219 = -280,5 тис. грн;

ДФ    =(11,913-11,219)-670 = 465,3 тис. грн; хР

ДФ =-280,5 +465,3 = 184,8 тис. грн.

Таким чином, зростання фонду оплати праці викликано підви-щенням середньорічної заробітної плати працівників основної діяль-ності.

За рівнянням (4.22) факторна система набуває такого вигляду:

ХР=Т   -Тд-Хг-          (4-24)

Факторний аналіз проводиться у такій послідовності:

Загальна зміна середньорічної заробітної плати одного робітника

ДА   = X. р(ф) - X. р(пл),

у тому числі за рахунок змін:

—        тривалості робочого періоду

Ь-Х-РСТ р.) = (Т рн(ф) - ^рпіпл) ) ' Т рд(ш) ' Хг(пл) ',

—        тривалості робочого дня

АХр(Тр3) = Трп(ф)(Трд(ф) - Т^(ш) ) • Хг(пл) ;

—        середньогодинної заробітної плати

&Xp(Y,) =Трп(ф) ■Трд(ф)(Хг(ф)-Хг(пл))-

Балансова перевірка:

АХр = АХРІТ,.) + кХр(Тр}) + АХРІХ,) ■ Роз рахунки проведемо на підставі даних табл. 4.8 АХ   = 11400 — 10680 = 720 грн;

АХр(т „) = (210 — 219)-8,0-6,096 = -438,9 грн;

Частина II. Управлінський аналіз

Таблиця 4.8

Аналіз середньої заробітної плати

 

Показник        За планом      Фактично       Абсолютне відхилення

(+, –) (гр.2–гр.1)        B % до плану (гр.2:гр.1)400

А         123      4

 

1. Фонд оплати праці пра-цівників основної діяльності, тис. грн         7797,0 7981,8 +184,8 102,4

в тому числі:

1.1. робітників, тис. грн       5340,0 5460,6 +120,6 102,3

2.   Середньооблікова   чи-сельність працівників ос-новної діяльності, осіб    695      670      -25      95,8

в тому числі:

2.1. робітників, осіб  500      479      -21      95,8

3. Тривалість робочого пе-ріоду, дні          219      210      -9        95,9

4. Тривалість робочого дня, год.     8,0       7,6       -0,4     95,0

5. Середньорічна заробітна плата, грн:                                        

5.1. одного працівника (р1:р2)        11219  11913  +694    106,2

5.2. одного робітника (р1.1:р2.1)    10680  11400  +720    106,7

6. Середньогодинна заро-бітна плата одного робіт-ника, грн. (5.2:(р3•р4))     6,096   7,143   +1,047 117,2

АХр(тр3) = 210(7,6 — 8,0)-6,096 = -512,1 грн; AХр(Хs) = 210-7,6-(7,143 — 6,096) = 1671,0 грн; АХ   = -438,9 — 512,1 + 1671,0 = 720 грн. 4. Аналіз забезпечення і ефективності використання виробничих ресурсів підприємства

Таким чином, і у цьому випадку середньорічна заробітна плата робітника зросла тільки за рахунок збільшення середньогодинної за-робітної плати. Зменшення тривалості робочого періоду і тривалості робочого дня сприяли тільки зниженню середньорічної заробітної плати.

Між економічними показниками повинні бути певні співвідно-шення, які багато в чому визначають ефективність господарської діяльності підприємства. Серед таких співвідношень велика увага приділяється співвідношенню темпів (коефіцієнтів) зростання про-дуктивності праці і середньої заробітної плати. Темп зростання про-дуктивності праці повинен випереджати темп зростання середньої заробітної плати. Лише такі пропорції забезпечують розширене від-творення суспільного продукту, збільшення прибутку, підвищення рентабельності.

Коефіцієнт, який визначає співвідношення темпів (коефіцієнтів) названих вище показників, розраховується за такою формулою:

K=ф   :р(ф)=ІW:ІХр , (4.25)

W(пл)    Х

р(пл)

де К — коефіцієнт випередження (відставання)

Wф, Wпл — виробіток одного працівника основної діяльності від-повідно фактично і за планом;

Хр(ф) , Хр(пл) — середня заробітна плата одного працівника осно-вної діяльності відповідно фактично і за планом;

ІW , ІХ р — індекс відповідно продуктивності праці і середньої за-робітної плати.

За даними табл. 4.6 і табл. 4.8 коефіцієнт випередження (відста-вання) становить:

97761 11913

К =      :           =1,132:1,062=1,066 ,

86330  11219

тобто продуктивність праці зростає швидше, ніж середня заробітна плата. Розрахований коефіцієнт випередження (відставання) пока-зує, що продуктивність праці в 1,066 рази зростає швидше, ніж серед-ня заробітна плата. Такі пропорції, як уже зазначалося вище, характе-ризує досліджуване підприємство з кращої сторони.

Частина II. Управлінський аналіз

В умовах інфляції при аналізі індексу зростання середньої заро-бітної плати необхідно враховувати індекс цін на споживчі товари за досліджуваний період

Х

І     =   р(ф)    ,            (4.26)

Хр        Хр(пл) ір

де ір — індекс цін на споживчі товари.

При проведенні аналізу економічної діяльності підприємства варто розширити склад показників, за якими проводиться оцінка співвідношення темпів росту.

Так доцільно оцінити співвідношення темпів росту фонду оплати праці і чистого доходу або фонду оплати праці і прибутку тощо.

З огляду на вищенаведене, слід звернути увагу на таке. Непри-пустимо вважати як догму постійне випередження темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання середньої заробітної плати. На окремих етапах розвитку можливі і протилежні співвід-ношення як результат соціальної політики. Головне, щоб останнє не стало тенденцією, а охоплювало невеликий проміжок часу, оскільки це рано чи пізно призведе до «політики проїдання» ресурсів.