3.6. Аналіз якості продукції


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 

Загрузка...

В умовах науково-технічного процесу і загострення конкурентної боротьби великого значення набуває рівень якості продукції.

Під рівнем якості продукції розуміють її споживчі властивості, тобто здатність задовольняти потреби споживача (технічні, ергоно-мічні, економічні, екологічні, естетичні тощо).

Аналіз якості продукції базується на системі показників, які мож-на об’єднати в три групи: узагальнюючі, часткові і ефективності під-вищення якості продукції.

Узагальнюючими показниками, які характеризують якість про-дукції є:

—        показники технічного рівня і якості продукції;

—        показники відповідності вітчизняним і світовим стандартам;

—        питома вага сертифікованої продукції за світовими стандар-тами;

—        освоєння нових видів продукції;

3. Аналіз виробництва і реалізації продукції

—        обсяг і номенклатура продукції на експорт, її питома вага в об-сязі виробленої і реалізованої продукції;

—        обсяг і номенклатура продукції вищого сорту, його питома вага в обсязі виробленої і реалізованої продукції.

До часткових показників відносяться ті, які характеризують спо-живчі властивості кожного виробу: надійність, довговічність, техно-логічність, марочність (для харчової промисловості та промисловості будівельних матеріалів), продуктивність, ергономіка, дизайн.

До показників ефективності підвищення якості продукції відно-сяться збільшення (зменшення) вартості продукції; рекламацій (їхня кількість і вартість); відсоток повернення продукції на виправлення дефектів; рівень браку; гарантійний термін роботи; кількість і вартість гарантійних (безоплатних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб; підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, збільшення прибутку і рентабельності продукції тощо.

Оцінка якості продукції здійснюється в залежності від особли-вості галузі.

Так, для оцінки якості продукції, особливо її динаміки, застосо-вується бальний метод оцінки, згідно з яким кожній категорії якості надається певна кількість балів. Наприклад, виробам вищої кате-горії якості надається п’ять балів, першої — 4 бали, другої — 1 бал. Далі обчислюється середньозважений бал, де вагою є кількість про-дукції певного сорту; проводиться оцінка середнього балу за планом і звітом та шляхом їх порівняння розраховується виконання плану якості.

В галузях, де встановлена сортність продукції, визначається пи-тома вага кожного сорту в загальному обсязі продукції, середня сорт-ність, середньозважена ціна.

Середня сортність розраховується за формулою :

∑qС

C =,     (3.12)

∑q

де C — середня сортність;

q — обсяг продукції певного виду; С — сорт певного виду продукції.

Середня ціна обчислюється за формулою

Частина II. Управлінський аналіз

 

17,

 

(3.13)

 

де   P — середня ціна;

P — ціна певного виду продукції.

Методика розрахунку середнього сорту і середньої ціни наведена в табл. 3.12.

Таблиця 3.12

Оцінка якості продукції за середнім сортом і середньою ціною

 

Сорт продук-ції, С    Ціна за одиницю, грн           Виготовлено продукції, шт. Структура продукції, %

 

            за планом, р

пл        фактично,

р1        за планом, q

пл        фактично,

q1        за планом, d

пл        фактично,

d1

1          2          3          4          5          6          7

1          40        42        800      810      34,0     34,2

2          25        24        850      825      36,2     35,8

3          20        20        700      730      29,8     30,0

Разом  —        —        2350    2365    100,0   100,0

Середня сортність становить: за плановим завданням

 

C

пл

фактично

 

 

800 + 850 + 700

2350

Y.4nf _ 800-1 + 850-2 + 700-3    4600 I*   =

 

 1957;

 

-     Tq1C    810-1 + 825-2 + 730-3    4590

C, =-^=— =    =          = 1,941.

1      J]q           810 + 825 + 730         2365

Середня ціна дорівнює: за плановим завданням

 

Р

 

Z^«g« _40 • 800+25 • 850+20 • 700 67250

2350

800 + 850 + 700

 

28,62 грн;

 

3. Аналіз виробництва і реалізації продукції

фактично

∑р1q1

Р

/   i "1

42-810 + 24-825 + 20-730    68020

2365

810 + 825 + 730

28,76 грн.

Зіставлення середньої сортності і середньої ціни за планом і фак-тично досягнутими свідчить, що якість хоч і незначно, але все-таки підвищилась. Це пояснюється тим, що середня ціна зросла, а середня сортність знизилась.

В тому випадку, коли частина продукції позначається вищим сортом, наведена вище методика непридатна, оскільки неможливо визначити за формулою (3.12) середню сортність.

В таких випадках використовується перевідний коефіцієнт, який розраховується як співвідношення ціни вищого сорту до цін інших сортів (табл. 3.13).

Таблиця 3.13

Проміжні дані для оцінки якості продукції

 

Сорт продук-ції, С    Ціна за оди-ницю, грн, Р     Перевід-ний коефі-цієнт, К Виготовлено продукції, шт.            Структура продукції, %        Проміжні розрахунки

 

           

           

            за

планом,

q

пл        фак-тично,

q1        за планом       фак-тично      Kg       Kg,

11

А         1          2          3          4          5          6          7          8

Вищий            50        1,0       400      510      80,0     85,0     400,0   510,0

1          45        0,9 (45:50)      75        60        15,0     10,0     68,0     54,0

2          40        0,8 (40:50)      25        30        5,0       5,0       20,0     24,0

Разом  —        —        500      600      100,0   100,0   488,0   588,0

Плановий коефіцієнт сортності становить: ∑Кqпл

0,976.

Кпл С

∑qпл       500 Фактичний коефіцієнт сортності дорівнює:

∑Кq1    588

0,980.

600

/    ; Ч.1

К

факт С

Частина II. Управлінський аналіз

Оскільки КСфакт > КСп л , то можна стверджувати про виконання плану по сортності, що свідчить про позитивну тенденцію підвищен-ня якості продукції.

В процесі оцінки якості продукції необхідно провести ретельний аналіз бракованої продукції.

Брак буває такий, який можна виправити, і такий, який неможли-во виправити; внутрішній (виявлений на підприємстві) і зовнішній (виявлений споживачами).

Випуск бракованої продукції призводить до зростання собівар-тості; зменшення обсягу продукції і прибутку; зниження продуктив-ності праці і рентабельності продукції, підвищення матеріалоємності виробів.

Необхідно визначити абсолютну суму і питому вагу браку в за-гальній кількості продукції, обчислити втрати від браку.

Нарешті, слід вивчити причини зниження якості продукції і до-пущення браку по місцях їх виникнення та центрах відповідальності й розробити заходи з їх усунення.

Основними причинами зниження якості продукції є низька якість сировини, низький рівень технології і організації виробництва, недостатній рівень кваліфікації працівників, аритмічність виробни-цтва тощо.