3.3. Аналіз складу і асортименту продукції


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 

Загрузка...

Перш ніж перейти до аналізу показників, що розглядаються у цьому підрозділі, варто звернути увагу на визначення окремих по-нять.

Номенклатура продукції — це згрупований за суттєвими техніко-економічними ознаками перелік виробів, що відображається окре-мою позицією (рядком).

Номенклатура продукції відображає систематизований пере-лік груп, підгруп і позицій (видів) продукції у натуральному ви-раженні.

Асортиментом називають специфікований в установленому по-рядку і відповідними документами (договір, контракт тощо) в межах кожної позиції номенклатури перелік продукції за видами, типами тощо, яку підприємство зобов’язано поставити певним споживачам з урахуванням обсягу, якості, цін і т.д.

На практиці розрізняють повний (розгорнутий), груповий і вну-трішньогруповий асортимент.

Повний (розгорнутий) асортимент включає всі види і різновиди виробів, що виготовляє підприємство.

Груповий асортимент — це група споріднених виробів.

Внутрішньогруповий асортимент — це вироби, що входять у пев-ну групу.

Під складом продукції підприємства розуміють види (групи), із яких вони складаються.

Структура продукції — це питома вага окремих виробів у загаль-ному обсязі їх виробництва (реалізації).

Виконання плану (зобов’язань) із структури означає збереження у фактичному випуску продукції передбаченого співвідношення її окремих видів, що врешті-решт дозволить насамперед виконати свої зобов’язання перед споживачами.

Зміна структури продукції суттєво впливає на зміну всіх показ-ників діяльності підприємства, зокрема вартості продукції, середньої ціни, собівартості, прибутку, рентабельності.

Однак перш ніж визначити вплив зміни структури на окремі по-казники, спочатку варто оцінити виконання плану виробництва про-дукції за структурою випуску(табл. 3.6).

3. Аналіз виробництва і реалізації продукції

У залік виконання плану структури (гр. 6) вибирається менша з величин, що містяться у графах 2 і 5 (метод заліку). Коефіцієнт до-держання планової структури становить:

 

К

 0,877,

∑гр.6    112001

∑гр2    127710

що свідчить про розбіжності планової і фактичної структури виготов-леної продукції.

Таблиця 3.6

Виконання плану виробництва за структурою

 

Вид продукції            Виробництво продукції, грн.          Структура продукції, %        Фактичний

обсяг продукції за

плановою

структурою,

грн.

(гр.3∑гр.2)   Зарахову-ється у виконання

плану

структури,

грн

 

            за планом       фактич-но      за пла-ном     фактич-но     

           

 

А         1          2          3          4          5          6

К         67500  74925  70,7     58,7     90291  74925

Л         22500  37545  23,6     29,4     30140  30140

М        2640    11880  2,8       9,3       3576    3576

Н         2800    3360    2,9       2,6       3703    3360

Разом  95440  127710            100,0   100,0   127710            112001

В табл. 3.7 наведені проміжні розрахунки для оцінки зміни обсягу продукції за рахунок ряду факторів, в тому числі під впливом струк-турних зрушень.

Способом ланцюгових підстановок розрахуємо вплив окремих факторів на зміну обсягу продукції:

— зміна обсягу продукції у натуральному вимірі

∑Р.10 -∑Р.3 = 131824-95440 = 36384 грн;

Частина II. Управлінський аналіз

Таблиця 3.7

Оцінка впливу факторів на зміну обсягу продукції

 

Показник        Види продукції          Разом

 

            К         Л         М        Н        

 

За планом                                                    

1. Кількість, шт.         1500    500      400      100      2500

2. Ціна, грн.   45        45        66        28        38,176

3. Вартість, грн. (р.1хр.2)     67500  22500  2640    2800    95440

Фактично                                                     

4. Кількість, шт.         1665    835      180      120      2800

5. Ціна, грн.   42        42        50        30        42,0

6. Вартість, грн. (р.4хр.5)     69930  35070  9000    3600    117600

Структура                                                    

7. За планом (р.1: 2^р.1) • 100%     60,0     20,0     16,0     4,0       100,0

8. Фактично (р.4:£р.4)-100%           59,5     29,8     6,4       4,3       100,0

9. Фактична кількість за плановою структурою, грн. ( V^р.4-р.7): 100  1680    560      448      112      2800

10. Фактичний обсяг за плановою структурою і плановими цінами, грн. (р.9•р.2)    75600  23520  29568  3136            131824

11. Фактичний обсяг і структура, але плановими цінами, грн. (р.4•р.2)           74925  37575  11880  3360            127740

—        зміна структури продукції

£Р.11-£Р.10 = 127740 -131824 = -4084 грн;

—        зміна цін

£Р.6-£Р.11 = 117600 -127740 = -10140 грн. Сукупний вплив факторів на зміну обсягу продукції становить:

36384 — 4084 — 10140 = 22160 грн. Фактичний обсяг продукції у порівнянні з планом змінився на:

3. Аналіз виробництва і реалізації продукції

117600 — 95440 = 22160 грн,

тобто загальна зміна обсягу продукції збігається зі зміною під сукуп-ним впливом всіх факторів, що свідчать про правильність розрахун-ків.

Результати дослідження складу і структури продукції можуть бути використані в плануванні, особливо при формуванні планового асортименту продукції.

Такі розрахунки надто важливі для підприємства з широким асортиментом продукції, наприклад, кондитерська, хлібобулочна промисловість тощо.

В залежності від особливості галузі вся продукція може бути по-ділена на групи, підгрупи і окремі вироби.

Для виявлення співвідношення між випуском різних груп (під-груп) продукції у натуральному вимірі можна скористатися коефіці-єнтом структури, який визначається за такою формулою:

К   = =і            ,           (3.8)

'           TnP(J)

де  К..— коефіцієнт структури г'-го елементу відносно /'-сукупності;

Т (і — середній темп приросту г'-го елементу за досліджуваний період;

Т (.) — середній темп приросту^'-ої сукупності за цей же період.

Поняття «елемент» і «сукупність» не можна вважати завжди по-стійними. Так, підгрупа продукції відносно групи є елементом, а від-носно окремого виробу — сукупністю.

Якщо виходити із передумови інерційності системи, тобто із того, що тенденції, які склалися у досліджуваному періоді, будуть з незна-чними змінами діяти і у плановому (прогнозованому) періоді, то для побудови проекту плану виробництва у натуральному вимірі (асор-тимент продукції) на основі коефіцієнта структури можна скориста-тися такою залежністю:

y( +1)=[(Tnp()-Kij + 100)y( )]: 100,   (3.9)

де   yi(t+1) — обсяг виробництва г'-го елементу у плановому періоді;

Частина II. Управлінський аналіз

Tпр( j ) — темп приросту j-ої сукупності у плановому періоді у по-рівнянні з базисним періодом; Kij — коефіцієнт структури; yi(t) — значення і-го елемента у базовому періоді.

Отже, якщо відоме значення загального обсягу продукції, то фор-мування виробничої програми у натуральному вимірі здійснюється у такій послідовності: групи, підгрупи, окремі вироби. До того ж до проведення розрахунків за формулою (3.9) необхідно попередньо розрахувати сукупність коефіцієнтів структури.

Зазначена методика формування виробничої програми була ре-алізована на ЕОМ для кондитерської промисловості України ще у 70–80-х роках минулого століття.

В процесі проведення економічного аналізу важливо виявити і оцінити тенденції і закономірності зміни показників продукції у вар-тісному і особливо натуральному вимірах, що суттєво при форму-ванні поточних та перспективних планів. З цією метою використову-ються ряди динаміки, рівні яких повинні бути порівнянні. Ці вимоги стосуються насамперед вартісних показників.

Методика розрахунку системи аналітичних характеристик рядів динаміки подана в табл. 2.2.

В табл. 3.8 наведені результати аналізу динамічного ряду, рівні яких відображають виробництво продукції за п’ятирічку та базисний рік, тобто рік, що передує першому році п’ятирічки.

В сучасних умовах споживача цікавить не тільки загальний обсяг продукції, а конкретні товари, які задовольняють його потреби. Тому важливого значення набуває оцінка асортиментної політики підпри-ємства. Аналіз слід проводити не тільки за груповим асортиментом, але і за всіма видами продукції, тому що тільки таким чином можна пов’язати виробництво і споживання продукції (попит і пропозицію).

Для оцінки виконання плану з асортименту використовується три способи.

Перший спосіб — за найменшим процентом — за показник вико-нання плану з асортименту приймається найнижчий процент вико-нання плану виробництва серед позицій, за якими план не викона-ний.

Аналіз ряду динаміки

Таблиця 3.8

X

 

Рік       Обсяг

продук-

ЦІЇ,

тис. т  Абсолютний приріст, тис. т            Темп зростання, %   Темп приросту, %     Розмір 1 %

приросту,

тис. т

Аг/1% = г/м:100

 

           

            ланцюговий

Д?/' =у,-у.-і     базисний

^У=УІ~УО     ланцюговий  базисний

Гр = (*/,.:%)• 100       ланцюговий

т„р = тр-іоо    базисний

т„Р = тр-юо   

 

2000    22,6     -          -          100,0   100,0   -          -          -

2001    23,4     0,8       0,8       103,2   103,2   3,2       3,2       0,226

2002    25,1     1,7       2,5       107,3   111,1   7,3       11,1     0,234

2003    27,0     1,9       4,4       107,6   119,5   7,6       19,5     0,251

2004    28,9     1,9       6,3       107,0   127,9   7,0       27,9     0,270

2005    30,5     1,6       7,9       105,5   134,9   5,5       34,9     0,289

Середнє значення     28,0     1,58     105,1   5,1       0,31

 

ш S -d о с\ я

S

a

н

Я -d о й *< и a

Частина II. Управлінський аналіз

Другий спосіб — за середнім процентом — найбільш розповсю-джений в розрахунках виконання плану з асортименту. За цим спо-собом у виконання плану з асортименту зараховуються фактичний випуск продукції, але не вище планового завдання (спосіб заліку).

Третій спосіб — базується на зіставленні числа виробів, за якими план виконаний, до загальної кількості запланованих видів продукції.

В табл. 3.9 наведені дані, за якими можна розрахувати виконання плану з асортименту трьома методами.

Таблиця 3.9

Виконання плану випуску продукції з асортименту, тис. грн

 

Вид продукції            Звітний період          Виконання

плану, %

(гр.2: гр.1) 100        Зараховується у

виконання плану з

асортименту

 

            за планом       фактично       

           

 

А         1          2          3          4

К         200      190      95,0     190

Л         150      150      100,0   150

М        250      270      108,0   250

Н         60        55        91,7     55

Разом  660      665      100,8   645

 

План виробництва продукції в цілому виконаний на 100,8%. Вод-ночас по двох позиціях планове завдання не виконане. Виконання плану з асортименту становить:

—        першим способом Кас = 91,7%, оскільки це найнижчий процент виконання плану виробництва продукції;

—        другим способом

645 660

К

•100

•100 = 97,7%;

∑гр.4 ∑гр.1 третім способом

 

К

 

m

 

■100 = —-100 = 50,0%;

 

3. Аналіз виробництва і реалізації продукції

де  Кас — виконання плану з асортименту;

m — кількість видів продукції обов’язкової номенклатури, за яки-ми планове завдання не виконане;

n — загальна кількість видів продукції обов’язкової номенклатури.

Результати розрахунків свідчать, що незалежно від способу роз-рахунку можна констатувати про невиконання плану з асортименту.

Такий стан з виконанням плану з асортименту може призвести до порушення договірних зобов’язань, недокомплектованості постачань та інших негативних наслідків для споживачів.

В процесі аналізу та формування плану виробництва слід звер-нути увагу на оновлення і розширення асортименту продукції. В результаті оновлення здійснюється заміна старих виробів на нові, більш досконалі. Інновації (нововведення) особливо важливі для підприємств, що виготовляють засоби виробництва. Слід розрізняти розширення і оновлення асортименту. В результаті оновлення ство-рюються і виробляються інновації, які є якісно новими виробами з кращими технічними, ергономічними, споживчими властивостями, що не мають аналогів. Розширення може здійснюватися і за рахунок традиційних виробів.

Оновлення виробничої програми оцінюється за допомогою кое-фіцієнта оновлення асортименту, який визначається як відношення числа нововведень до загального числа виробів або вартість нововве-день до вартості всієї виготовленої продукції.

Водночас варто оцінити питому вагу застарілих зразків виробів у обсязі виготовленої продукції. Бажано також зіставити обсяг ново-введень і застарілих зразків продукції у натуральному і вартісному вимірах.

Без оновлення продукції будь-яке підприємство буде втрачати свою конкурентоспроможність, частку на ринку.