Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
2. Нідерландська революція ХVІІ ст. та політичні погляди Гуго Гроція і Баруха (Бенедикта) Спінози : Історія політичних вчень : Бібліотека для студентів

2. Нідерландська революція ХVІІ ст. та політичні погляди Гуго Гроція і Баруха (Бенедикта) Спінози


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 

магниевый скраб beletage

Буржуазна революція в Нідерландах була направлена проти іспанського короля Філіппа ІІ. В результаті тривалої і напруженої

 

Безродний Є. Ф., Уткін О. І. ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНИХ ВЧЕНЬ

боротьби Нідерланди звільняються від ярма іспанців, — і в країні встановлюється буржуазна республіка, в якій владу захопили найба-гатші купецькі династії. Під прямим і безпосереднім впливом бо-ротьби нідерландського народу проти Філіппа ІІ склалися політичні погляди Гуго Гроція (1583–1645), відомого юриста, державного дія-ча і письменника. Народився він 10 квітня 1583 року в місті Дельфті. Дванадцятирічним юнаком вступив до Лейденського університету. У 20 років одержав ступінь доктора права. У 1601 році він — істо-ріограф Нідерланської республіки, у 1607 році — генерал-фіскале, тобто державний службовець для нагляду за діяльністю державних установ, головним чином — фінансових і посадових осіб. У 1613 ро-ці — ратспенсіонарій у Роттердамі. 11 років жив у Франції, одержу-ючи пенсію від Людовика ХІІІ. В цей час він опублікував працю «Про право війни і миру», яка мала успіх і витримала понад 200 видань. Згодом книга була занесена до папського списку заборо-нених видань, де і значилась до 1900 року.

Ця робота Гроція присвячена головним чином проблемам між-народного права, але в ній є відповіді і на такі принципові питання, як зокрема, про право взагалі, про суб’єкт міжнародних відносин, тобто про державу. Гроцій вчить, що право базується на волі бога, а на «природі» людини. Особливість, що відрізняє людей від тварин, виражається в прагненні до спілкування, притому до мирного, орга-нізованого — відповідно вимогам розуму. Це прагнення до спілку-вання існує тільки у людини. Воно, на думку Гроція, і є джерелом права, незалежним від існування позитивних норм. Право повинно розумітись як згода з природою суспільно-розумних істот справед-ливою дією.

Згідно поглядів Гроція джерелом права виступає природа. Не бажаючи вступати в конфлікт з богослов’єм, він застерігає, що хоч природне право діяло б і без бога, але ж бог існує і є творцем всьо-го сущого. Тому другим джерелом права Гроцій визнає бога і, таким чином, поряд з природним правом відзначає галузь права

 

Розділ Х ПОЛІТИЧНІ ВЧЕННЯ В КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В XVII–XVIII СТОЛІТТЯХ

 

божественного. Оскільки однією з вимог природного права є обов’язок виконувати свої обіцянки, то і воля людей є джерелом обов’язкових правил, встановлених угодою. Це — третій вид права — людське право.

Вчення його про державу характеризується тим, що воно відпо-відало інтересам верхніх верств буржуазії Нідерландів. Він дає визначення держави: «Влада громадянська панує в державі. Держава є досконалий союз вільних людей, укладений заради дотримання права і загальної користі». Держава, на його думку, — результат сві-домої діяльності людей, вона виникла в результаті договору. Проте він заперечує думку, що носієм суверенітету є народ і що воля на-роду вище волі господаря. Тому носієм суверенітету Гроцій вважає господаря. Заслуговує на увагу точка зору Гуго Гроція щодо по-ходження приватної власності. На його думку, приватна власність виникла в результаті угоди людей. Право власності він визначає як можливість розпорядження предметами та відчудженням їх.

Гроцій вважається батьком науки буржуазного міжнародного права. В основі міжнародних відносин повинно лежати право і спра-ведливість. Це і є «загальнонародне» право. Джерелами цього права є природа і згода народів. Міжнародне право становить частину природного, частину позитивного права. В цілому ідеї Гроція щодо природного права справили великий вплив на розвиток природного права та політичної ідеології.

Другим представником природно-правової теорії серед мисли-телів Нідерландії ХVІІ ст. був Барух (Бенедикт) Спіноза (1632–1677), який народився в місті Амстердамі у єврейській купецькій сім’ї. Батьки хотіли, щоб він став рабином. Проте Спіноза почав дуже ра-но критично ставитись до догм релігії. Це привело за собою «мале», а потім «велике» відлучення Спінози, після чого він змушений був залишити Амстердам. Цінуючи свою незалежність, він відхилив пропозицію посісти кафедру в Гейдельбергському університеті, від-мовився від пенсії французьких властей з тим, щоб один із його творів

 

Безродний Є. Ф., Уткін О. І. ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНИХ ВЧЕНЬ

був присвячений Людовику ХІV. І він здобував собі засоби до існу-вання шліфуванням скла. Свої політичні погляди Спіноза виклав у двох творах — «Богословсько-політичному трактаті» і «Політично-му трактаті». Понад 12 років Спіноза працював над головним своїм твором «Етика».

Його положення про єдність світу, про єдину субстанцію, котра ніким не створена вічно існує і повинна бути пояснена із самої себе, означає повний розрив з усіма релігійними уявленнями, згідно яких світ створив бог. Спіноза говорить, що світ не є продукт творіння. Природа не створена богом, природа сама і є бог. Бог і природа — це одне і теж. Проте ідея розвитку для нього неприйнятна. Істотною рисою філософії Спінози є вчення про державу і право. Сутність держави та її походження Спіноза пояснює з точки зору природної необхідності. Люди об’єднують свої сили і створюють державну владу, щоб жити «безпечно і найкращим чином». Договір наступає після об’єднання людей в результаті природних потягів і пристрас-тей. Спіноза вважає, що свобода конкуренції повинна зберігатись, незважаючи на утворення та існування всеосяжної державної влади.

Щодо форм державного ладу, то Спіноза оголошує найкращим той лад держави, в якому найбільше забезпечено мир і безпеку, а та-кож свободу громадян і якій в найбільшій мірі властиві міцність і стійкість. Спіноза виступає рішучим противником необмеженої мо-нархії, вважаючи, що може бути виправдана тільки обмежена, кон-ституційна монархія. На його думку для зміцнення монархії необ-хідне обмеження влади короля владою королівської ради та судових колегій.

Спіноза детально зупиняється на аристократії — ладі, де пра-вить привілейована верхівка — патриціат, утворюючи правлячу ко-легію. Чисельне співвідношення патриціїв до останнього населення повинно бути не менше 1:50. Із свого середовища патриціат обирає раду синдикатів, куди можуть входити лише особи, що досягли 60-річного віку, і сенат для керівництва справами управління. Останній

 

Розділ Х ПОЛІТИЧНІ ВЧЕННЯ В КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В XVII–XVIII СТОЛІТТЯХ

 

виділяє із свого складу колегію тридцяти консулів. Відносно демо-кратії, Спіноза зближається з Руссо, і навіть його перевершує. Він говорить, що в демократії кожний, об’єднуючись з усіма, підкоря-ється лише самому собі. В демократії не доводиться боятись безглу-здих рішень, оскільки майже неможливо, щоб більшість зійшлася на будь-якому абсурді.

Окрема глава «Політичного трактату», спеціально присвячена демократії, залишилась незакінченою і тому ми не знаємо думок Спінози відносно цієї форми держави. В цілому вчення Спінози про державу і право вільне від впливу релігійних ідей. Прагнучи розгля-дати всі суспільні явища під кутом зору природної необхідності, Спіноза порвав з богословськими концепціями, хоч дотримується обмежених поглядів на суспільство. Ототожнюючи право з силою, він висував вимогу самостійного підходу до політики. Політика звіль-нялась від релігії і від моралі і повинна базуватись на своїх власних засадах. Прогресивним значенням вчення Спінози є те, що в ХVІІ ст. у ньому сформулювано ідеал обмеженої монархії і відстоюється принцип свободи думки і свободи совісті.