Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
1. Політичне вчення Мао Цзедуна : Історія політичних вчень : Бібліотека для студентів

1. Політичне вчення Мао Цзедуна


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 

Загрузка...

Мао Цзедун (1893–1976) — китайський політичний і держав-ний діяч, у 1920 році приєднався до комуністичного руху, протягом 1923–1925 рр. і з 1928 р. член ЦК КПК. З 1928 р. політкомісар 4-го кор-пусу Китайської Червоної Армії, з 1931 р. голова ЦВК і Раднаркому Китайської радянської республіки. З 1943 р. голова ЦК КПК. У 1949– 1954 рр. голова Центрального уряду, Ради КНР і голова Народно-ре-волюційної військової ради КНР. У 1954–1959 рр. голова КНР і голова Державного Комітету оборони. Як голова ЦК КПК був го-ловнокомандуючим збройними силами країни. Політичні погляди Мао Цзедуна формувалися за методом «під червоним прапором» «проти червоного прапора». Зовні вони свідчили про «творче засто-сування» марксизму-ленінізму до специфічних умов розвитку Китаю. Робилося все це під гаслом реалізації вказівок В. І. Леніна про те, що народам Сходу необхідно знайти свої форми перетворення марк-систських ідей в життя. В 1936 р. на VІ пленумі ЦК КПК Мао Цзе-дун говорив: «Комуністи є прихильниками інтернаціонального вчен-ня — марксизму, однак марксизм ми можемо перетворити в життя тільки з урахуванням конкретних умов нашої країни і через визначе-ну національну форму». А в доповіді на VІ пленумі ЦК КПК шосто-го скликання (жовтень 1938 р.) Мао Цзедун чітко заявив: «Сучасний Китай є продукт всього минулого розвитку Китаю. Ми — прихиль-ники марксистського підходу до історії, ми не можемо відмахува-тись від нашого історичного минулого. Ми повинні узагальнити все наше минуле від Конфуція до Сун Ят-Сена, повинні вступити у володіння цими цінностями. Це було великою підмогою для керів-ництва нашим великим рухом». На VІІ з’їзді КПК (квітень-червень 1945 р.) ідеї Мао Цзедуна були офіційно проголошені «китаїзованим марксизмом-ленінізмом», «китайським комунізмом», а в Статуті КПК ідеї Мао Цзедуна названі «ідеологічним компасом всієї діяль-ності партії». Мао Цзедун підвів під своє вчення теоретичну базу.

 

Безродний Є. Ф., Уткін О. І. ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНИХ ВЧЕНЬ

У «Нотатках про підручник «Політична економія» він заува-жив: «В середині ХХ століття центр світової революції перемістився в Китай. Якщо прослідкувати історію минулих революцій, то стане ясно, що центр революції переміщався з Заходу на Схід. У кінці ХVІІІ століття центр революції знаходився у Франції. В той час Франція була центром світового політичного життя. В середині ХІХ сто-ліття центр революції перемістився в Німеччину, пролетаріат ви-йшов на політичну арену, народився марксизм. На початку ХХ сто-ліття центр революції перемістився в Росію, народився ленінізм, що становить собою результат дальшого розвитку марксизму. Якби не було ленінізму, не було б перемоги російської революції». А 11 лис-топада 1959 року на засіданні Військової ради і нараді з міжнарод-них питань Мао Цзедун заявив, що Китай має бути політичним центром світу, військовим і технічним центром. «Ми повинні підко-рити земну кулю». І далі: «Нашим об’єктом є вся земна куля. Про те, як працювати, ми поки говорити не будемо. Що стосується Міся-ця, Меркурія, Венери — всіх восьми планет, крім Землі, то слід ще буде дослідити їх, побувати на них, якщо на них взагалі можливо побувати. Що стосується роботи і битв, то по-моєму, найважливіше — наша земна куля, де ми створимо могутню державу». І не випадко-во, з середини 1950-х років маоїсти стали на шлях великодержавно-го гегемонізму. Уряд КНР почав проводити антирадянську політику, пред’являти територіальні домагання і справи дійшли навіть до збройних конфліктів. Мао Цзедун проголосив СРСР і США ворога-ми усіх народів.

Маоїзм — ідеологія, яка розглядає вирішення корінних проблем марксизму з позицій застосування сили. Для Мао Цзедуна теорія ре-волюції і соціалізму — набір суб’єктивістських постулатів і устано-вок про насильницьке перетворення суспільства в дусі дрібнобуржу-азних і казарменних уявлень про соціалізм з метою перетворення Китаю в могутню державу і встановлення її гегемонії на земній кулі. Про це яскраво свідчить «культурна революція», котру здійснили

 

Розділ ХХV ПОЛІТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ МАОЇЗМУ

 

при Мао Цзедуні. 100 млн осіб всіх районів КНР, фактично всі верст-ви населення, незалежно від соціальної, партійної, професіональної, релігійної належності стали об’єктами нечуваних репресій і переслі-дувань.

Мао Цзедун по-своєму розумів такі поняття як клас, диктатура пролетаріату, визначення сучасної епохи і т. п. Так, клас, на думку Мао Цзедуна, — це ідеологічна, політична і майнова категорія, що характеризує ставлення групи населення до тієї чи іншої ідеології. З одного боку, Мао Цзедун відносить до пролетаріату всі бідні верст-ви суспільства, а з другого — включає сюди всіх, «кому нічого втра-чати, крім ланцюгів». На цій підставі до пролетаріату в Китаї були віднесені маси бідних селян, декласовані, люмпенпролетарські еле-менти, що означало ігнорування робітничого класу як реального класу. І не випадково, маоїсти вважали, що класова боротьба в су-спільстві має вестись за владу і керівництво партією. За маоїзмом, класова боротьба є законом існування всіх суспільств і тому соціаліз-му теж властиве соціальне насилля в усіх галузях — політичній, еко-номічній і культурній.

Становлення і розвиток соціалістичного суспільства Мао Цзе-дун розглядав через призму протиріч між робітничим класом і бур-жуазією і вважав їх основним протиріччям аж до повної побудови комунізму. Заперечуючи соціалізм як першу фазу комунізму, Мао Цзедун поширював на неї закономірності перехідного періоду від капіталізму до соціалізму і насамперед класову боротьбу і диктатуру пролетаріату. Маоїзм по-своєму трактує диктатуру пролетаріату. Під нею він розуміє особисту владу вождя через механізм влади і управління, що складається з сформованого зверху військово-бюро-кратичного прошарку в умовах антидемократизму і свавілля. Маоїс-ти давали різні визначення характеру влади в Китаї — демократична «диктатура народу», «диктатура мас» і т. п. Але головною опорою влади Мао Цзедун завжди вважав армію. Щодо розуміння ролі Компар-тії в житті суспільства, то маоїсти зводили її до сліпого підкорення волі

 

Безродний Є. Ф., Уткін О. І. ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНИХ ВЧЕНЬ

«великого керманича» і його довіреним особам на місцях. Не до-пускалось ніякої критики і самокритики, виборності, звітності партійних органів, обговорень внутріпартійних справ, свідомої дисципліни.

У цілому погляди Мао Цзедуна і його прибічників — реалії Китаю і тому з ними слід рахуватись. Як відзначав Цзян Цемінь, го-лова ЦК КПК, у доповіді ХV з’їзду партії, з’їзд затвердив в якості керівної ідеології партії теорію Ден Сяопина, що включає марксизм-ленінізм, ідеї Мао Цзедуна і теорію Ден Сяопина.