Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
2. Політичне вчення В. І. Леніна : Історія політичних вчень : Бібліотека для студентів

2. Політичне вчення В. І. Леніна


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 

магниевый скраб beletage

Володимир Ілліч Ульянов (Ленін) (1870–1924) народився в міс-ті Симбірську, розташованому на березі Волги. Його батьки належа-ли до передової російської різночинної інтелігенції. В сім’ї Ульянових

 

Розділ ХХІV ПОЛІТИЧНА ІДЕОЛОГІЯ ЛЕНІНІЗМУ

 

було восьмеро дітей (двоє з них померли зовсім маленькими). Воло-димир був четвертим. Він ріс жвавою, здоровою, життєрадісною дитиною. До сімнадцяти років Володя Ульянов навчався у Симбірсь-кій класичній гімназії, переходив з класу в клас, одержуючи перші нагороди. В 1886 році помер батько, в 1887 році був страчений брат Олександр. Все це тяжко вразило молодого Леніна і водночас зміц-ніло його революційні погляди. Гімназію Володимир закінчив з золотою медаллю, у 1887 році вступив до юридичного факультету Казанського університету. Незабаром на знак протесту проти вста-новлення поліцейського режиму в університеті подав заяву про звіль-нення з числа студентів. За розпорядженням Казанського губернато-ра був заарештований, ув’язнений і висланий в село Кукушкіно під негласний нагляд поліції. Восени 1888 року В. І. Ленін повернувся до Казані, але в університет його не допустили. Він вступив до марк-систського гуртка, ґрунтовно вивчає твори К. Маркса і Ф. Енгельса, зрозумівши зрозумів, що найбільш активною силою у боротьбі з ца-ризмом є робітничий клас.

У 1891 році він екстерном блискуче склав іспити в Петербурзь-кому університеті і отримав диплом першого ступеня. Протягом 1892–1893 рр. працював помічником присяжного повіреного і висту-пав у Самарському суді. Більшість його підзахисних становили селяни-бідняки та ремісники. В 1893 р. виїздить до Петербургу, встановлює зв’язки з марксистами ряду великих міст Росії, починає створення революційної пролетарської партії. Написав праці «Що таке друзі народу і як вони воюють проти соціал-демократів» (1894), «Розвиток капіталізму в Росії». В 1895 р. він організував петербурзь-кий «Союз боротьби за визволення робітничого класу». Того ж року його заарештували, а лютому 1897 року вислали на три роки у село Шушенське Єнісейської губернії. 1900 року виїхав за кордон, де ра-зом із Г. В. Плехановим почав видання газети «Искра». У цей період написав праці «Що робити?» (1902), «Крок вперед, два кроки назад» (1904).

 

Безродний Є. Ф., Уткін О. І. ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНИХ ВЧЕНЬ

У період революції 1905–1907 років у Росії Ленін розвинув ідею гегемонії пролетаріату в буржуазно-демократичній революції, розробив теорію переростання останньої в соціалістичну («Дві так-тики соціал-демократії в демократичній революції» (1905). Під час світової війни Ленін висунув лозунг про переростання імперіалісти-чної війни у громадянську. В 1917 році приїхав до Петрограду, де у квітневих тезах проголосив курс на перемогу соціалістичної рево-люції. Увечері 24 жовтня (6 листопада) він прибув до Смольного і очолив керівництво Жовтневим повстанням. На ІІ Всеросійському з’їзді Рад був обраний головою Ради Народних Комісарів. 21 січня 1924 року помер у Москві і похований у Мавзолеї.

Як організатор Комуністичної партії і засновник радянської держави В. І. Ленін продовжив вчення К. Маркса і Ф. Енгельса, роз-винув марксистське вчення з питань держави і права, найбільш повно і систематизовано виклав його у праці «Держава і революція» (1917). Згідно з його поглядами держава, у власному розумінні слова, є машиною для експлуатації одного класу іншим. Держава виникла, коли з’явилася приватна власність і суспільство розкололося на антагонічні класи. У творі викладено уявлення більшовиків про загальні та відмінні риси двох фаз комуністичної формації та умови переходу від нижчої фази — соціалізму до вищої — комунізму. Ленін називав буржуазну державу знаряддям класового панування буржуазії і говорив про необхідність союзу пролетаріату з усіма трудящими для зруйнування ним буржуазної державної машини і встановлення диктатури пролетаріату. Він вважав неминучим існу-вання держави при соціалізмі і визначав передумови її відмирання за умов комунізму.

В. І. Ленін передбачав, що творча роль пролетарської держави в ході соціалістичного будівництва дедалі зростатиме. Її мета — побу-дувати соціалізм, ліквідувати поділ суспільства на класи, залучити всіх громадян до суспільно корисної праці. Він же сформулював головні завдання соціалістичної держави: охорона соціалістичної

 

Розділ ХХІV ПОЛІТИЧНА ІДЕОЛОГІЯ ЛЕНІНІЗМУ

 

власності, контроль за мірою праці і споживання, організація у за-гальнонаціональному масштабі крупного виробництва, розподіл ро-бочої сили між різними галузями економіки, здійснення зовнішньої політики, захист Країни Рад від зовнішніх ворогів. В. І. Ленін спря-мував зусилля народу на створення нового державного і суспільного ладу. «Соціалізм, — роз’яснював він, — не створюється за вказів-ками згори. Його духу чужий казенно-бюрократичний автоматизм; соціалізм живий, творчий є витвором самих народних мас. Держава тоді сильна, коли маси все знають, про все можуть судити і йдуть на все свідомо».

Оскільки молода держава перебувала у капіталістичному ото-ченні, він розробив питання про збройні сили пролетаріату, сформу-лював наукові основи організації будівництва Радянської Армії як армії нового типу. Перша Конституція РСФРР, проект якої був роз-роблений на основі вказівок і за участю В. І. Леніна, була затвердже-на у 1918 році. У 1920–1921 рр. федеративні зв’язки радянських рес-публік розширилися і зміцніли. Постало питання про об’єднання радянських республік. «Ми, — зазначав Ленін, — визнаємо себе рів-ноправними з Українською РСР та ін., разом і нарівні з ними входи-мо до нового союзу, нової федерації — Союзу Радянських Соціаліс-тичних Республік. Важливо, щоб ми не давали поживи «незалежни-кам», не знищували їх незалежності, а створювали ще новий поверх, федерацію рівноправних республік». 30 грудня 1922 року І Всеро-сійський з’їзд Рад прийняв Декларацію і схвалив Союзний договір про утворення СРСР.

Одним із найважливіших завдань соціальної політики В. І. Ле-нін вважав зміцнення радянської держави, розвиток радянської де-мократії, удосконалення державного апарату, без якого, на його думку, не можна керувати економікою та іншими галузями суспіль-ного життя, забезпечити оборону країни. Велику увагу він приділяв посиленню Рад. Перед місцевими Радами він ставив завдання біль-ше займатися практичними питаннями господарського будівництва,

 

Безродний Є. Ф., Уткін О. І. ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНИХ ВЧЕНЬ

матеріально-побутового обслуговування трудящих. На його думку місцеві органи у своїй роботі мали виходити із загальнодержавних інтересів, суворо дотримуватись державної політики. В. І. Ленін ста-вив питання про систематичне зменшення і здешевлення радянсько-го апарату шляхом його скорочення, більш досконалої організації, ліквідації тяганини, бюрократизму і зменшення непродуктивних видатків.

Колегальність він вважав найвищим принципом державного керівництва і послідовно дотримувався цього принципу у своїй ді-яльності. Головним у роботі апарату, вчив Ленін, є правильний до-бір людей і перевірка виконання прийнятих постанов, завдань і ди-ректив. «Перевіряти людей і перевіряти фактичне виконання діла, — зазначав він, — у цьому, ще раз у цьому, тільки у цьому тепер суть усієї роботи, всієї політики».

В. І. Ленін надавав величезного значення створенню системи державного контролю, ефективності судових органів. Соціалістичну законність він розглядав як одне з могутніх знарядь у боротьбі за пе-ребудову суспільства на соціалістичних засадах, як один із найваж-ливіших принципів радянської демократії. В. І. Ленін особисто керу-вав розробкою радянського судового законодавства, підкреслюючи, що треба створити такі правові норми, які сприяли б розв’язанню за-вдань соціалістичного будівництва. Він вимагав суворого дотриман-ня соціалістичної законності, охорони прав, свобод та інтересів тру-дящих, говорив про створення прокуратури, незалежної від місце-вих органів, яка повинна стежити за встановленням дійсно однако-вого розуміння законності в країні.

У центрі уваги В. І. Леніна було питання про долю соціаліз-му в Радянському Союзі. Першочерговим завданням він вважав побудову основ соціалізму — «підведення економічної основи для нової, соціалістичної будови», «побудову фундаменту соціа-лістичного суспільства». В його творах, що визначають ступені розвитку, вживаються поняття повного соціалістичного суспільства,

 

Розділ ХХІV ПОЛІТИЧНА ІДЕОЛОГІЯ ЛЕНІНІЗМУ

 

розвинутого соціалістичного суспільства, «соціалізм, що остаточно переміг і зміцнився».

Згідно його поглядів настане час, коли країна поступово й зако-номірно прийде до комунізму. Комунізм, говорив В. І. Ленін, «може розвинутися лише тоді, коли цілком зміниться соціалізм». Цей про-цес триватиме більший або менший період, перш ніж нове суспіль-ство досягне стану «цілком зміцнілого і сформованого, цілком роз-винутого й дозрілого комунізму». В цілому ленінізм як ідеологія глибоко пустив свій вплив у світі. Досить сказати, що твори В. І. Ле-ніна, за даними 1979 року, видавалися 134 мовами народів світу в 63 країнах. Тиражі їх обчислюються сотнями мільйонів примірни-ків. Відповідно до англо-американських соціальних енциклопедій, В. І. Ленін входить в першу десятку видатних особистостей світової історії.