Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
5. Політична думка в Чехії і Словаччині : Історія політичних вчень : Бібліотека для студентів

5. Політична думка в Чехії і Словаччині


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 

Загрузка...

Починаючи з ХVІ ст. Чехія попала під владу габсбургської монар-хії. Чеський народ відчував сильний вплив грубо-асиміляторської по-літики австрійських властей. У Словаччині панував гніт угорських феодалів-магнатів, які всіляко гальмували господарський і культур-ний розвиток країни, душили свободу словаків. Чехія по рівню свого господарського розвитку і по ступеню капіталістичних відносин стоя-ла вище від австрійської абсолютної монархії. Особливо швидко капі-талістичні відносини в Чехії були помітні в першій половині ХІХ ст. Вони сприяли загостренню класових і національних протиріч в країні, росту опору трудящих мас режиму соціального і національного гноб-лення. Загострювалися також протиріччя між економічно міцніючою чеською буржуазією і крупною німецькою торговельно-промисловою буржуазією, що володіла ключовими позиціями в економіці країни.

Ідеологи значної частини чеської буржуазії (Ян Колар, Павел Шафарик, Антон Марек) в інтересах теортичного обґрунтування боротьби проти сильного німецького конкурента піднімають на щит ідеї панславізму, закликають до об’єднання слов’янських наро-дів, в тому числі чехів і словаків, під егідою російського царизму.

 

Розділ ХХІІ ПОЛІТИЧНІ ТЕОРІЇ В ЗАХІДНИХ І ПІВДЕННИХ СЛОВ’ЯНСЬКИХ КРАЇНАХ У ХІХ СТ.

 

Найбільш чітко ідеї крайнього панславізму були виражені в політич-них поглядах Панки (Чехія) і Штура (Словаччина). Друга частина чеської буржуазії, що тримала курс на угоду з панівними класами габсбургської монархії, висунула в особі свого ідеолога Франтішка Палацького на противагу «російському панславізму» принцип «авс-трославізму», тобто гасло об’єднання слов’янських народів Централь-ної Європи під егідою габсбургської монархії.

Обидва названих напрями в ідеології чеської буржуазії в одна-ковій мірі намагалися підкорити своєму керівництву національно-визвольний рух трудящих, маючи за мету відлучити трудящі маси від революційного шляху боротьби. Однак стихійний опір робітни-ків і селян режиму соціального і національного гноблення нерідко, особливо в період революційної ситуації, переростали межі, відве-дені цьому опору ідеологією буржуазних лібералів-реформаторів. Це яскраво проявилося в період революції 1848 р., коли робітничі і селянські маси в Чехії відкрито виступили з радикально-демократич-ними вимогами. Головною революційною силою був молодий чесь-кий робітничий клас, який не висував самостійної пролетарської по-літичної програми. Революційний рух трудящих фактично очолюва-ли дрібнобуржуазні радикали-демократи.

Найвідомішими представниками дрібнобуржуазного радикально-го руху в період революції 1848 р. були Й. Фріч, К. Сабіна, К. Слад-ковський і Ф. Капп, на політичні погляди яких великий вплив справили твори Белінського і особливо Герцена. Один із видатних керівників празького повстання в червні 1848 р. Й. Фріч (1804–1876) сформулю-вав послідовно-демократичну політичну програму, яка вимагала негай-ної революційної ліквідації всіх феодальних інститутів і скасування фео-дальних повинностей для селянства. Однак гасла про наділення селян поміщицькою землею програма не висувала, а тому і не могла залучити широкі верстви пригнобленого чеського селянства до активної участі в червневому повстанні 1848 р. Він вів непримиренну боротьбу з реак-ційною націоналістичною партією «Старочехів».

 

Безродний Є. Ф., Уткін О. І. ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНИХ ВЧЕНЬ

Другий лідер празького повстання — Карел Сабіна (1811–1877) розвинув ідеї утопічного соціалізму. В ряді статей, опублікованих в газеті «Пчели» і журналі «Табор», він висунув гасла боротьби не тіль-ки проти феодально-кріпосницьких порядків, але й проти чеської бур-жуазії і піддав гострій критиці чеських буржуазних лібералів. Сабіна енергійно відстоював ідею суверенного народу, боровся за необхід-ність реального забезпечення рівноправ’я усіх громадян в усьому сус-пільному житті. У кінці свого життя після шестирічного тюремного ув’язнення Сабіна відійшов від активного суспільного життя.

На позиціях дрібнобуржуазного утопічного соціалізму стояв і К. Сладковський (1823–1880) — також активний керівник празько-го повстання. Він висунув політичну програму, що вимагала ліквіда-цію революційним шляхом феодальних пережитків і проведення широких демократичних реформ. Сладковський прагнув до встанов-лення дружніх зв’язків чеського революційного руху з революційни-ми рухами в інших країнах, зокрема Німеччини та Угорщини.

Ідеали утопічного соціалізму розвивав Ф. Капп, який виступав за революційне повалення ярма габсбургської монархії. Проте він помилково вважав, що один цей акт революційної ліквідації пану-вання Габсбургів нібито сам по собі буде вирішальною умовою забезпечення негайного переходу до будівництва «соціалізму». На його думку, цей перехід зовсім не вимагає ліквідації приватної власності на засоби виробництва. Він вважав, що нова «демократич-на держава», що виникне в результаті перемоги народної революції, здатна поступово, використовуючи закон економічної конкуренції, примусити володарів приватних підприємств передати ці підприєм-ства державі. Незважаючи на утопізм і дрібнобуржуазну обмеженість своєї програми боротьби за соціалізм, Ф. Капп у практичній діяль-ності енергійно боровся проти ідеології буржуазного лібералізму і реформізму, сміливо закликав до революційної боротьби в ім’я на-ціонального і соціального розкріпачення трудящих Чехії.

 

Розділ ХХІІІ ПОЛІТИЧНЕ ВЧЕННЯ МАРКСИЗМУ