Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
1. Характерні риси прогресивної політичної думки : Історія політичних вчень : Бібліотека для студентів

1. Характерні риси прогресивної політичної думки


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 

Загрузка...

Політичні погляди передових мислителів в країнах західних і південних слов’ян (болгар, сербів, чехів, поляків, словаків) в ХІХ ст. і складалися і формувалися в складних і своєрідних умовах. Харак-терними рисами, що відрізняли ці країни в економічних і політич-них питаннях, були панування феодально-кріпосницьких відно-син, гальмування темпів розвитку капіталізму (за виключенням Чехії та окремих районів Польщі), тісне переплетіння соціального гніту з гнітом національним. До 70-х років ХІХ ст. західні і пів-денні слов’яни (за виключенням Сербії, що була самостійним князівством) перебували під іноземним пануванням і не мали не-залежної національної державності. Болгари страждали під деспо-тичним турецьким ярмом і лише в результаті російсько-турецької війни 1877–1878 рр. одержали свою національну державність. Чехи і словаки знаходились під гнітом монархії Габсбургів. Польща з кінця ХVІІІ ст. була поділена між Пруссією, Австрією і царсь-кою Росією. В такій обстановці боротьба за національно-держав-ну незалежність набувала для південних і західних словян гостро-ту і актуальність.

 

Безродний Є. Ф., Уткін О. І. ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНИХ ВЧЕНЬ

В національно-визвольних рухах цих країн, спрямованих проти іноземного ярма, брали участь майже всі верстви населення, почина-ючи з селянства, напівпролетарських і пролетарських мас і кінчаючи національною буржуазією і окремими групами дворянства. Пригнобле-ні народні маси — селянство, міська біднота, основна сила націона-льно-визвольного руху, були зацікавлені в найбільш радикальних методах боротьби за національне і соціальне визволення, і добива-лися як визволення від іноземного гніту, так і знищення кріпосниць-ких порядків. Національна ж буржуазія, боячись масового народ-ного руху, хотіла лише зміцнити свої класові позиції в економічній і політичній галузі шляхом реформ, на основі компромісу з фео-дальною реакцією власної країни і панівними класами, що пригні-чують націю.

Відповідно цьому в політичній ідеології західних і південних словян чітко виступали два напрями, що боролися між собою: рево-люційно-демократичний і буржазно-ліберальний, реформістський. Представники першого напряму — революційні демократи слов’янсь-ких країн стали виразниками інтересів пригніченого селянства і міського трудового люду, пропагандистами ідей селянської анти-феодальної революції. Вони прагнули вести боротьбу за національно-державну незалежність слов’янських народів на основі революційних методів ліквідації феодально-кріпосницьких порядків. Прогресивні сили Болгарії, Сербії, Польщі, Чехії і Словаччини орієнтувалися на передові думки Росії: декабристів, праці Герцена, Белінського, Чер-нишевського, Добролюбова.