Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
3. Суспільно-політична думка в Грузії, Вірменії та Азербайджані : Історія політичних вчень : Бібліотека для студентів

3. Суспільно-політична думка в Грузії, Вірменії та Азербайджані


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 

Загрузка...

Грузія

Грузія в другій половині ХІХ ст. переживала крах кріпосництва і ріст економічного життя, розвиток шляхів сполучення і виникнен-ня капіталізму, що встановили поділ праці між областями Грузії, розхитали господарську замкнутість князівств і зв’язали їх в одне ціле. У розвитку передової суспільно-політичної думки в Грузії ве-лику роль відіграли твори російських революційних демократів. Московський і Петербурзький університети давали освіту і представ-никам Грузії. Так, грузинський письменник, громадський діяч Ілля Григорович Чавчавадзе (1837–1907) народився 27 жовтня (за ста-рим стилем) в селі Кварелі на півночі Кахетії в небагатій дворянсь-кій сім’ї. По закінченню гімназії в 1856 р. Чавчавадзе вступив на юридичний факультет Петербурзького університету і протягом чотирьох років жив серед російських друзів, був близько знайомий

 

Розділ ХХІ ПЕРЕДОВА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДУМКА НАРОДІВ РОСІЇ В ХІХ СТОЛІТТІ

 

з Чернишевським і Добролюбовим. 12 жовтня 1861 р. разом з інши-ми студентами його виключили з університету за участь у студентсь-кій політичній демонстрації. Ілля Чавчавадзе залишив Петербург і виїхав на батьківщину, де став мировим посередником Душетського повіту Тифліської губернії, мировим суддею у тому ж повіті. Очо-лював товариство поширення грамотності серед грузинського насе-лення, займався літературною і політичною діяльністю. Він рішуче виступав проти кріпосництва. Так, у праці «Життя і закон» він пи-сав: «У 1861 році здійснилося у нас визволення селян від кріпосного рабства. Знищені умови, за яких одна людина не може топтати люд-ську гідність іншої, і віднині сама людина визнана людиною. Одних позбавили того, що було образою права і справедливості, іншим по-вернули те, що несправедливо було у них відняте. І. Г. Чавчавадзе брав активну участь у підготовці реформи. А в 1864 р. сам віддав безкоштовно свої землі у повну власність селянам.

Поет і мислитель поділяв думку, що вищою метою будь-якого устрою має бути забезпечення умов для щасливого життя людини. Людина не може жити ізольовано, вона потребує суспільства, але суспільство і державний устрій повинні бути такими, щоб сприяти вільному розвитку особистості. Будуючи плани створення такого суспільства І. Г. Чавчавадзе не міг не рахуватись з конкретним іс-торичним становищем Грузії як безправної колонії царської Росії. У зв’язку з цим необхідно було, насамперед, вирішити проблему взаємовідносин Росії і Грузії. У ранній період своєї діяльності він відстоював ідею відокремлення Грузії від Росії шляхом народного повстання. Але висловлювати її відкрито у своїй публіцистиці він не міг. Однак у художніх творах він поетично і водночас чітко прово-див цю ідею у віршах «Моя пісня», «Пісня грузинських студентів».

З початком 80-х років І. Г. Чавчавадзе змінює свою позицію, на-голошуючи на необхідності боротьби з російським царизмом за одер-жання політичних свобод для Грузії. Принципи суспільства, за яке він боровся, не сформульовані ним в окремому творі — про них

 

Безродний Є. Ф., Уткін О. І. ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНИХ ВЧЕНЬ

йдеться у багатьох роботах, і уважне їх вивчення дає змогу уявити, яким автор бачив таке суспільство. Він щиро прагнув до створення вільного суспільства, заснованого на принципах рівності й справед-ливості, в якому люди могли б бути щасливими і втілилося б у життя гасло Великої французької революції: «Свобода, рівність, братерст-во». Водночас грузинський письменник акцентував увагу на завою-ванні політичних прав для Грузії у межах Російської імперії, боров-ся за розширення самоврядування, проведення мирних внутрішніх реформ. І. Г. Чавчавадзе сподівався на добрі наміри царя, дворян і князів, мріяв про ефективні перетворення для всієї Грузії, які запро-вадили б демократичну форму самоврядування (республіку), за якої селяни користуватимуться такими самими правами, що й дворяни. Всі верстви, всі грузини будуть жити у згоді між собою і працювати на благо своєї батьківщини. І. Г. Чавчавадзе боровся за те, щоб лік-відувати вплив царських чиновників на суд і добитися безпристраст-ності судочинства, щоб суд і закон шанувались усіма і всі бачили б у них своїх покровителів, своїх рятівників. Висунуті І. Г. Чавчавадзе іде, сприяли пробудженню самосвідомості селян, політичної актив-ності всього населення Грузії. У серпні 1907 р. І. Чавчавадзе загинув від рук найманих убивць.

Значний внесок у розвиток політичної думки Грузії вніс Ака-кій Ростомович Церетелі (1840–1915) — письменник, творчість якого насичена значним соціально-політичним змістом. Хоч А. Церетелі не зміг піднятись до відкритої проповіді класової бороть-би, він у своїх творах пристрастно критикував свавілля і насилля царських сатрапів, чиновників та їх лакеїв у Грузії, мріяв про те, що правда силою освіти переможе неправду і наступить час, коли всі будуть рівні, буде знищено гноблення і девізом суспільства стане «братерство, єднання, любов». Акакій Церетелі зустрічався з Т. Г. Шев-ченком. Темою розмови було становище українського і грузинського народів у царській Росії, необхідність служіння народу, боротьби з царсь-кими чиновниками, захист інтересів народу від місцевих поміщиків.

 

Розділ ХХІ ПЕРЕДОВА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДУМКА НАРОДІВ РОСІЇ В ХІХ СТОЛІТТІ

 

А. Р. Церетелі зумів розгадати напівкріпосницький характер ре-форми 1861 р., що не привела до докорінного руйнування старих, феодальних форм експлуатації селянства. Письменник був захисни-ком грузинського селянства. Після придушення повстання 1875 р. він виступив на суді з захистом селян, які чинили збройний опір вій-ськовим каральним загонам, посланим царським урядом на «прибор-кання» повстання. Церетелі ставився з глибоким співчуттям і до тяжкого становища робітників. Він перший переклав на грузинську мову гімн «Інтернаціонал». В 1905 р. А. Р. Церетелі став на бік ре-волюції в Росії, створивши ряд творів, спрямованих проти царського уряду.

Виразником інтересів бідного селянства Грузії виступає Егнате Ніношвілі (1861–1894), син бідного грузинського селянина, який прожив тяжке життя. Соціальна спрямованість творів Ніношвілі спрямована на викриття гострих суперечностей між поміщиками і трудівниками — селянами Грузії. Так, в романі «Джанкі Гуріаші» дано правдивий опис побуту і нравів гурійських селян, пронизаний гарячою симпатією автора до повсталих селян. При цьому відзначаєть-ся, що повстання грузинських селян може розраховувати на успіх лише за умови їх тісного союзу з російським селянством. Класова боротьба гурійських селян з дворянами — поміщиками не приховуєть-ся, а викривається автором. Гурійські дворяни намагались надати повстанню вузьконаціоналістичний, антиросійський характер, але, переконавшись в тому, що це не вдається, розірвали свій тимчасо-вий «блок» з селянами і зрадили повстанців.

Роман Ніношвілі про повстання гурійських селян був першим в грузинській літературі, в якому одержала яскравий вираз класова боротьба грузинських селян зі своїми поміщиками і цим викрила безпідставність неправдивої версії про «єдність» інтересів усіх кла-сів у Грузії. Творчість Ніношвілі звернута до майбутньої революції. Вона справила вплив на формування революційно-демократичних проблем щодо розвитку Грузії.

 

Безродний Є. Ф., Уткін О. І. ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНИХ ВЧЕНЬ