Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
2. Революційний демократ Білорусії К. С. Калиновський : Історія політичних вчень : Бібліотека для студентів

2. Революційний демократ Білорусії К. С. Калиновський


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 

Загрузка...

Представник суспільно-політичної думки Білорусії Костянтин Семенович Калиновський (1838–1864) пов’язаний з визвольним ру-хом у 60-х роках ХІХ ст. за скасування кріпосного права, ростом се-лянських повстань проти поміщицької кабали. Народився Кастусь 21 січня (2 лютого) 1838 р. у селі Мостовляни Волковиського повіту Гродненської губернії у сім’ї безземельного шляхтича, власника невеликої фабрики. Ріс у товаристві старших братів і одноліток —

 

Безродний Є. Ф., Уткін О. І. ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНИХ ВЧЕНЬ

селянських дітей. У 1852 р. закінчив п’ятикласне дворянське учили-ще у Свіслочі. Потім поїхав до Москви, щоб стати студентом уні-верситету. Лише 5 жовтня 1856 р. його зарахували на перший курс юридичного факультету Санкт-Петербурзького університету. Сві-тогляд С. А. Калиновського, непримиримий до існуючого режиму, формувався під впливом революційних демократів. Він був актив-ним учасником гуртка Сераковського, поряд із Б. Врублевським і Я. Домбровським.

Після закінчення університету повернувся до Білорусії, енергій-но готував повстання, створював революційну організацію. Ядро її склали члени гуртка Сераковського і представники революційного студентства. А в середині 1861 р. у Вільно і Гродно були сформова-ні групи, які почали підготовку до повстання. Вони збирали зброю і боєприпаси, вели пропаганду серед селян. Калиновський, Врублевсь-кий та інші демократи Білорусії та Литви мали зв’язок з членами ро-сійської «Землі і волі». Він був організатором і редактором газети «Мужицька правда». Його перу належать звернення до народу, в якому лунав протест проти свавілля влади і заклик до повстання, «до сокири». В його публікаціях критикувалась діяльність царя, «до-брозичливця селян», викривався кріпосницький характер політики уряду, доводилось, що лише шляхом селянського повстання можна досягти задоволення справедливих вимог трудящих мас.

Весною 1863 р. аграрний рух в Білорусії та Литві переріс у збройне повстання. Селяни громили поміщицькі садиби, розганяли царську адміністрацію. Повстання охоплювало все нові території, поширюючись на всю Білорусію і Литву. Варшавський уряд рішуче втрутився у справи Білорусії та Литви з метою перешкодити К. С. Калиновському підняти селянство на боротьбу за повне зни-щення поміщицького землеволодіння. Група Калиновського була усунута від керівництва повстанням. Понад півроку він перехову-вався від жандармів, але 28 січня 1864 р. був заарештований і 1 бе-резня став перед військово-польовим судом, який 2 березня засудив

 

Розділ ХХІ ПЕРЕДОВА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДУМКА НАРОДІВ РОСІЇ В ХІХ СТОЛІТТІ

 

його до смертної кари через повішення. Його стратили 10 березня 1864 р. на Лукішській площі у Вільно. К. С. Калиновський був ідеоло-гом селянської буржуазно-демократичної революції. Його світогляд відбивав настрої революційного селянства. Перебільшуючи можли-вості селянської революції, він вважав, що із знищенням старих по-рядків визволений народ перебудує життя згідно своїм розумінням свободи й рівності і досягне загального добробуту.

Виражаючи думки селянства К. С. Калиновський писав: «Ми сьогодні всі вже знаємо, що людина вільна, якщо має шматок своєї землі, за котру ні чини, ні оброк не сплачує, ні панщині не служить, коли платить малі податки — і то не на царські конюшні, псарні й розпусту, а на потреби свого народу; коли не йде в рекрути чорт знає куди, а йде захищати свій край, тільки тоді, коли такий ворог прийде; коли всякий робить, що побажає, і не кривдить ближнього». У результаті повалення самодержавства і кріпосництва, на його дум-ку, в країні встановиться демократичний лад, за якого не буде місця поміщицькому землеволодінню, вся земля безплатно перейде до селян, будуть скасовані непосильні податки, знищені цар і ворожа народу царська бюрократія. Здійснення цих перетворень, по суті, розчистило б шлях для швидшого капіталістичного розвитку країни. Знищення старих порядків, за його поглядами, недостатньо для того, щоб вирвати селянина з нужди. Важливого значення він надавав розвитку освіти, введенню навчання рідною мовою. В освіті вбачав основу подальшого прогресу.

Піднімаючи трудящих Білорусії і Литви на революційну бо-ротьбу проти кріпосницької держави, К. С. Калиновський пропагу-вав тезу про необхідність замість царського створити народний уряд, який «піклуватиметься про щастя людей, слухатиме народ і робитиме так, як народу краще». Він охоронятиме рівність і справед-ливість, запобігаючи спробам «злих людей» жити в розкошах за ра-хунок пограбування і пригноблення інших. Розмірковуючи над ос-новними принципами нового державного устрою, К. С. Калиновський

 

Безродний Є. Ф., Уткін О. І. ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНИХ ВЧЕНЬ

обґрунтовував ідею участі селян в управлінні державою. Відстоюю-чи народовладдя, він вимагав, щоб правосуддя здійснювалося самим селянством. Звертаючись до селян, він писав: «Всіх, хто буде проти селянської свободи, чи він піп, чи ксьондз, мужик чи барин, скликав-ши схід і зробивши справедливий суд… вести на шибениці! А хто хоче кривди людей — той хай краще сам даремно пропадає».

Білоруський революціонер сподівався, що селянська революція знищить станову й майнову нерівність. Його селянський демокра-тизм мав риси утопічного соціалізму, в якому підкреслювалось, що селянська свобода несумісна з існуванням гнобителів народу. К. С. Калиновський пропагував ідею демократичної республіки, де діятиме справедливий суд, а війська захищатимуть інтереси народу, щоб «навіки народ наш був вільним і щасливим».