Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
3. Політичний лібералізм Ієремія Бентама і Джона Стюарта Мілля : Історія політичних вчень : Бібліотека для студентів

3. Політичний лібералізм Ієремія Бентама і Джона Стюарта Мілля


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 

Загрузка...

В Англії ідеї економічного і політичного лібералізму розвива-лися в працях Бентама і Мілля. Ієремія Бентам (1748–1832) народи-вся в Лондоні в сім’ї адвоката. З молодих років займався літератур-ною діяльністю, регулярно писав. Його ідеї при житті користували-ся великою популярністю, оскільки виражали ідеологію буржуазії, що стала на шлях свого політичного панування. У своєму вченні про мораль, про державу і право Бентам виходив із принципу ко-ристі. Важливою своєю заслугою вважав те, що всю моральну філософію і політичну ідеологію систематизував і розвинув на ос-нові цього принципу. Мета будь-якої розумної істоти полягає в то-му, вважав Бентам, щоб одержати для себе самого найбільше щас-тя. Це єдиний принцип, котрим керуються і повинні керуватися люди. На його думку, головне завдання моралі і головне завдання законодавця — вказати кожному, в чому полягає для нього най-більша користь. Принцип користі він вважав універсальним клю-чем, придатний для розв’язання будь-яких проблем. Тому самовпе-внено рекомендував себе в якості людини, яка володіє мистецтвом кодифікації, і пропонував свої послуги в цьому напрямі коронова-ним особам різних країн.

 

Розділ ХVІІI ПОЛІТИЧНА ІДЕОЛОГІЯ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТОЛІТТЯ

 

І. Бентам говорив, що урядова діяльність повинна бути по мож-ливості обмежена. Він відстоював необхідність надати повний прос-тір людям «в такій галузі, де можуть завдати шкоду тільки собі». Законодавство повинно обмежуватись турботою про безпеку грома-дян, тобто охорону їх особистості і власності. Охорона власності, наголошує Бентам, — головний предмет безпеки. Закон і власність — нерозривні, вони народилися і помруть разом. Рівність і безпека, не завжди сумісні, бо безпека — це насамперед існуючий розподіл влас-ності. Він виступає рішучим противником власності, усуспільнення майна. «Ніщо так не противне принципу користі, — заявляє він, — як спільність майна». На думку Бентама, бідність є первісний стан людства; в суспільстві завжди повинні існувати бідні, які виграють від росту багатства та існування багатих людей в суспільстві. Він рекомендував два засоби для боротьби з бідністю: бережливість і фі-лантропію.

Погляди Бентама на питання держави і права представляють со-бою типову концепцію буржуазії, що стала пануючим класом. Він не поділяє поглядів англійського юриста Блекстона, прихильника природно-правової школи, заперечує вчення про суспільний договір і про природні права індивідів. Суспільний договір, на його думку, — це фікція, не здатна дати відповіді на питання про основи і межі уря-дової влади. Природний закон і природне право, — заявляє Бентам, — це також фікція, існує тільки позитивне право, з якого випливають всі права.

В «Анархічних софізмах» (1816) Бентам критикує «Декларацію прав людини і громадянина», знаходить в ній багато суперечностей і не робить послідовних висновків із встановлених нею принципів. Критикує також принцип поділу влад і формулу «закон є вираження загальної волі».

Незважаючи на критичне ставлення до природно-правової шко-ли, Бентам виступав за буржуазну державність і був противником багатьох феодальних пережитків, що збереглися в Англії. Але як

 

Безродний Є. Ф., Уткін О. І. ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНИХ ВЧЕНЬ

типовий ліберал, Бентам постійно коливався в цьому питанні і про-являв схильність до компромісу. Він не був послідовним у питанні про двопалатну систему, виступав за скасування відкритого голосу-вання, що існувало в Англії, пропонував позбавити виборчого права неписьменних, а надання виборчого права жінкам вважав передчас-ним. Гаряче відстоював він застави за кандидата в депутати, право відкликання депутатів, зміщення і притягнення до суду посадових осіб, не виключаючи міністрів.