Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Між тим, скорочення промислового експорту й вихід Украї-ни зі світових ринків, наприклад чорних металів, можуть мати : Інвестування. Міжнародний аспект : Бібліотека для студентів

Між тим, скорочення промислового експорту й вихід Украї-ни зі світових ринків, наприклад чорних металів, можуть мати


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 

магниевый скраб beletage

 

для нашої економіки досить серйозні наслідки. Тим більше, що за 10 років внутрішнє споживання продукції гірничометалур-гійного комплексу скоротилося з 26,6 млн у 1990 р. до 4,6 млн т у 2000 р. Деякі закордонні експерти пропонують у цих умовах повну переорієнтацію економіки України від традиційних га-лузей до інших її складових. Нам указують, що торгівля, яка домінувала у міжнародних економічних зв’язках, відіграє все меншу роль у відносинах між розвинутими країнами. Нині во-на багаторазово перекривається більш значними операційними потоками-- рухом капіталів, технологій, людей. Однак при цьому забувають додати, що стратегія промислово розвинутих країн полягає не у відмові від промислового виробництва, а в його оптимізації з використанням контролю уряду та забезпе-ченні зовнішніх інтересів державними ресурсами. Цей шлях повинен бути магістральним і для України. Активізація інвес-тицій у високотехнологічні виробництва зовсім не повинна обезкровлювати традиційні галузі. Так, для Дніпропетровської області важливим, знаковим є той факт, що програма стиму-лювання експорту продукції вітчизняних виробників передба-чає шляхом реструктуризації та модернізації підприємств гір-ничометалургійного комплексу скоротити неконкуренто-спроможне виробництво прокату на 8,5 млн т, труб — на 1,5 млн т. Нагадаємо, що більше як половина промислового виробництва області доводиться на долю гірничо-металургійного комплек-су, що, в свою чергу, більш ніж на 80 % зорієнтований на зов-нішні ринки.

Курс на збереження та утримання старих традиційних ринків збуту української продукції, де переважають потоки продукції виробничо-технічного призначення, є одним із пріоритетних в умовах глобалізації світової економіки.

30 % українського експорту доводиться на частку країн Азії, Африки та Латинської Америки. В його номенклатурі — маши-ни, обладнання, труби та інша промислова продукція. Однак, від-стежуючи тенденції розвитку країн цих континентів, хотілася б звернути увага на те, що багато хто з них продовжує курс на ін-дустріалізацію й залучення сучасних технологій. Виконуючи від-повідну програму розвитку та індустріалізації, наші торговельні партнери найближчим часом зможуть самі задовольняти свої по-треби. Про це говорить і той факт, що експорт української мета-лургійної промисловості в ці держави постійно знижується. Є над чим подумати директорам і маркетинговим службам наших ме-талургійних підприємств.

 

Традиційними споживачами української промислової продук-ції були і залишаються країни СНД і Росія. I хоча Росія, захища-ючі своїх виробників, вводить митні обмеження на імпорт украї-нських труб і проводить антидемпінгові розгляди по цілій групі українських товарів, співробітництво із цією країною у зовніш-ньоекономічній сфері має найважливіше значення для України. Втішно, що таке розуміння є, зокрема, Дніпропетровської області у керівництва міста. Економічні контакти Дніпропетровщини з російськими регіонами належать до найбільш сталих і плідних.

В умовах глобалізації світової економіки загострюється кон-куренція не тільки за ринки збуту товарів, а й за залучення інвес-тицій. На думку західних аналітиків, наступив час конкуренції не тільки серед країн, а й територій усередині країн за інвестиції. Все частіше інвестиційні потоки йдуть не в країну взагалі, а в конкретне місто або регіон.

У цей час інвестиційний клімат в Україні помітно покращив-ся. 2000 р. досягнуто помітний прогрес в економіці. Був прийня-тий здоровий бюджет, у значній мірі здійснився перехід від бар-терних розрахунків до грошових. За перші 9 місяців 2001 р. існує економічний ріст в 9,3 %, інфляція утримується на рівні не вище 4 %. Україна прийняла важливі елементи економічного законо-давства, у тому числі Земельний кодекс. 3 урахуванням цих фак-торів МВФ поновив співробітництво з Україною, активізувалися її відносини зі Світовим банком. Досягнута реструктуризація українського боргу в Паризькому клубі. Однак прямі інвестиції в Україну все ще залишаються на низькому рівні в порівнянні з іншими постсоціалістичними країнами.

Виграш у конкурентної боротьбі за інвестиції досягається створенням для інвесторів кращих умов на загальнодержавному рівні. Це — скорочення податкових ставок, чіткі правові основі для ведення бізнесу й т. ін. Але й регіони можуть також внести свій внесок у створення сприятливих факторів для залучення ін-весторів. Це розвиток інфраструктури на місцях, підготовка кваліфікованих кадрів, дебюрократизація адміністративних про-цедур, розумна структура місцевих податків. Досвід Дніпро-петровщини свідчить, що досить ефективним у створенні інвес-тиційної привабливості регіону є бізнес-форуми з їх широкою інформаційною основою. Про це, зокрема, свідчить минулий у Дніпропетровську IV україно-польський економічний форум.

Комплексний підхід, системний аналіз існуючих умов, розро-бка заходів різної спрямованості повинні скласти зміст діяльності владних структур у сфері зовнішньоекономічної політики.

 

Потребує перегляду та удосконалювання діяльність торгово-економічні місії України за кордоном, які мало пов’язані з регіо-нами. Останні рідко звертаються до їхніх послуг й у такий спосіб втрачається конкретика зовнішньоекономічної діяльності держа-ви в цілому.

На нашу думку, повинно бути посилено представництво регі-онів в міжурядових комісіях з економічного співробітництва, що функціонують між Україною і її основними торговельними парт-нерами. Ці комісії, що мають у своєму складі представників офі-ційних і ділових кіл, могли б більш широко розглядати проблеми регіонів.

Для регіону необхідний серйозний інформаційно-аналітичний центр, який би займався накопиченням і обробкою інформації зо-внішньоекономічного характеру, проводив постійний моніторинг зовнішнього світу та допомагав суб’єктам економічної діяльності орієнтуватися в інформаційному потоці.

Світовий досвід показує, що одержання й акумулювання зов-нішньоекономічної інформації відіграє істотну роль. Багато ан-тидемпінгових переслідувань, яким зараз піддана українська продукція, виростають іноді просто через цінову неінформова-ність українських трейдерів.

Доцільно проаналізувати показники залучення іноземний ін-вестицій до Дніпропетровської області. Загальний обсяг інозем-них інвестицій, що надійшли в економіку області станом на 01.01.2003, склав 382,3 млн дол. США. 3 них за основними вида-ми економічної діяльності максимальна питома вага припадає на промисловість, оптову і роздрібну торгівлю, операції з нерухомі-стю та послуги юридичним особам, хімічну та нафтохімічну промисловість, металургію й обробку металу, машинобудування і целюлозно-паперову промисловість.

Загальний обсяг іноземних інвестицій, зареєстрованих на початок 2002 p., склав 349,7 млн дол. США, що на 106,5 млн дол. США більше, ніж; було зареєстровано на аналогічний пе-ріод 2001р., причому на кінець 2002 р. ця сума склала 382,3 млндол. США.

Дніпропетровська область за результатами щорічного рейтин-гу інвестиційної привабливості регіонів України, проведеного київським Інститутом Реформ, визнана третьою після Київської та Донецької областей. Насамперед пріоритети розставлені на користь промисловості і торгівлі. 3 огляду на специфіку регіону ці галузі можна прогнозувати як найбільш привабливі. У сфері надання послуг питома вага іноземних інвестицій максимально

 

сконцентрована на операціях з нерухомістю і наданні послуг юридичним особам. Такі галузі, як хімічна та нафтохімічна, ме-талургія й обробка металу, харчова і переробка сільгосппродук-ції, машинобудування, целюлозно-паперова, менш популярні се-ред інвесторів у плані прямого інвестування.

Основна частина залучених у регіон інвестицій — це прямі ін-вестиції. На 01.01.2003 р. питома вага їх складала близько 94 % від загального обсягу залучених інвестицій на той самий період. Розглядаючи структурний розподіл іноземних інвестицій, залу-чених в економіку регіону за 2002 p., у розрізі міст і районів, ви-дно, що значна частина з них припадає на м. Дніпропетровськ — 75,2 %, що складає 287,3 млн дол. США. Помітними в цьому ряді є: міста Кривий Ріг — 22,1 млн дол. США, Орджонікідзе — 16,2 млн дол. США, Дніпродзержинськ — 7,07 млн дол. США; райо-ни — Дніпропетровський — 24 млн дол. США, Нікопольський — 4,62 млн дол. СІІІА, Покровський — 3,45 млн дол. США.

За даними статистики на 01.01.2003 р. загальна кількість під-приємств з прямими іноземними інвестиціями, зареєстрованих у 2002 p., у регіоні, склала 451 підприємство, а капітал інвестора — 359,43 млн дол. США.

Серед основних партнерів у сфері інвестиційної діяльності треба відзначити Кіпр (залучено 118,8 млн дол. США), Сполучені Штати Америки (86,37 млн дол. США), Великобританію (44,6 млн дол. США), Австрію (37,07 млн дол. США), Швецію (17,73 млн дол. США), Швейцарію (14,13 млн дол. США).