Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
5.7. Регіональні аспекти залучення інвестицій : Інвестування. Міжнародний аспект : Бібліотека для студентів

5.7. Регіональні аспекти залучення інвестицій


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 

магниевый скраб beletage

Світовий досвід сучасних високорозвинутих країн, зоьфема Японії, показує ефективність синтезу державної і регіональної економічної політики в створенні сприятливих умов і підтримці національного бізнесу, орієнтованого на експорт та залучення іно-земних інвестицій. Досвід цих країн учить, що важливо правильно врахувати момент, коли від політики імпортозаміщення і торгівлі сировиною потрібно переходити до високотехнологічних вироб-ництв, що націлені на зовнішні ринки. Нині Україна стоїть біля то-го рубежу, коли в області зовнішньоторговельних відносин необ-хідний перехід від переважно сировинного експорту до розвитку власної переробної промисловості, спроможної конкурувати на світових ринках. Втішно, що таке розуміння є, зокрема, у керівни-цтва Дніпропетровської області, без підтримки якого не зміг би відбутися феномен «КБЮ», «Південмашу», «Олейни», «Дніпро-майна», «Злагоди», «ДЕВЗа» та інших підприємств регіону, що успішно працюють у системі координат уже світової економіки.

Хочемо звернути особливу увагу на перспективне значення того факту, що недавно на спеціальному засіданні Кабінету Міні-стрів України була прийнята державна програма стимулювання експорту продукції вітчизняних виробників. Вона ставить два взаємозалежні завдання: 1) переорієнтацію із вивозу сировини й напівфабрикатів на вивіз готової продукції, у тому числі сучасної високотехнологічної, 2) підвищення конкурентоспроможності ві-тчизняних товарів, 3) підвищення конкурентоспроможності під-приємств. Для виконання цієї програми заплановано залучення

 

коштів з різних джерел: держбюджетні капіталовкладення, кошти приватних українських і закордонних інвесторів, інвестиційні кредити вітчизняних і закордонних банків. Тільки на модерніза-цію виробництва на найближчі п'ять років передбачено капітало-вкладення у сумі 6,4 млрд грн.

Прийняття подібної програми є офіційним признанням українським керівництвом значення експорту у розвитку вітчи-зняної економіки. Ця тенденція на активний пошук власних ніш у світовому розподілі праці повинна тривати, оскільки тиск за-кордонних виробників товарів і послуг буде підсилюватися й протиставити йому можливо тільки власну активну наступальну тактику. Традиційні заходи захисту власного ринку (митні бар’єри, заборони, квоти, ліцензії) втрачають колишню ефекти-вність. Конкурентне середовище на світових ринках стає винят-ково агресивним, і без допомоги владних структур, їх політики активного прилучення українських підприємств до міжнародної торгівлі Україна не зможе зайняти гідне місце в економіці, що глобалізується.

Економічне відродження України та її провідних підпри-ємств вимагає такого підходу до формування міжнародних roc-no дарських зв'язків, коли вони повинні визначатися на рівні ре-гіонів, областей, міст, галузей та окремих підприємств. Економічна діяльність цих структур повинна враховувати інте-реси та пріоритети співробітництва с іншими країнами. He ви-падково в рамках реалізації програми стимулювання експорту вітчизняних виробників уряд поставив перед регіональною вла-дою завдання надати у двомісячний строк у Київ свої пропозиції про пріоритети у розвитку конкурентоспроможних галузей та окремих підприємств по своїх регіонах. У світовому масштабі ми бачимо, що розширення глобалізації веде до розвитку інтег-раційних процесів на регіональному, субрегіональному та між-регіональному рівнях. Регіональну інтеграцію називають однією з головних рушійних сил і каталізаторів глобалізації. Перетво-рення національних економік із замкнутих систем в елементи єдиного світового господарства змінює саме поняття «націона-льна економіка». У рамках однієї держави виникає ніби «по-двійна» економіка: з'являються «анклави процвітання», «регіо-ни-донори» і добре відомі нам «дотаційні області». Цілі регіони або сегменти національних економік перетворюються в поста-чальників сировини та ринки збуту для транснаціональних кор-порацій, не розвиваючи при цьому власного виробництва. Не-безпека такого розвитку подій велика для багатьох областей

 

України. Дніпропетровська область із її промисловим потенціа-лом до них не відноситься, але й у цьому регіоні глобалізація ставить цілий ряд своїх проблем, пов'язаних із промисловим розвитком.

По-перше, технологічний стан нашої промисловості не дає підстав розраховувати на крупномасштабний прорив наукоємна та високотехнологічної продукції на західні ринки. Діяльність «Південмаша» у цьому плані скоріше виняток, ніж закономір-ність. Дійсно, «анклавом процвітання» України на міжнародному інвестиційному ринку є діяльність ракетно-космічної галузі України, що зосереджується в Дніпропетровську. Серед відомих інвестиційних та науково-технічних програм, що реалізуються в цій галузі, найбільш відомі такі:

«Інтеркосмос» / «Intercosmos» [1969—1991]

Широкомасштабна комплексна програма космічних дослі-джень здійснена разом з Академіями наук соціалістичних країн: НРБ, УНР, НДР, Республіка Куба, МНР, ПНР, СРР, ЧССР, а надалі за участю наукових організацій Франції, Індії, Швеції, Австрії.

Перший апарат цієї серії «Интеркосмос-1» було виведено на орбіту 14 жовтня 1969 р. Усього в рамках даної програми в КБ «Південне» було створено 23 автоматичних космічних апарати (типу ДС-У й АУОС).

«Ореол-Аркад» [1971—1981] / «Aureole - Arcade» Projects [1971—1981]

Метою проектів, виконаних спільно СРСР і Францією, було комплексне вивчення електромагнітних явищ у земній атмосфері.

Усього було виготовлено і виведено на орбіту три космічних апарати: «Ореол-1», «Ореол-2» (ДС-У2-ГКА, проект «Ореол-Аркад» 27 грудня 1971 p. і 27 грудня 1973 р. відповідно, і «Оре-ол-3» (АУОС-3-МА-ИК, проект «Аркад-3») — 21 вересня 1981 р.

«Ариабата-Бхаскара» [1975—1981] / / «Ariabata-Bhaskara» Projects [1975—1981]

Метою проектів (Індія, СРСР) було навчання індійських фахі-вців і надання технічної допомоги в створенні перших індійських супутників, а також забезпечення запусків супутників радянсь-кими ракетами-носіями «Космос-2».

Запуск космічного апарата «Ариабата» відбувся 19 квітня 1975 р. Космічні апарати «Бхаскара» і «Бхаскара-2» було виведе-но на орбіту відповідно 7 червня 1979 p. і 20 жовтня 1981 р.

«Вега» [з 1994 року] / «Vega» [since 1994] 189

 

Спільно з італійською компанією «Avio» проводяться роботи за проектом «Вега», метою якого є створення блоку маршового двигуна керованого модуля четвертого ступеня ракети-носія «Ве-га», що розробляється Європейським космічним агентством.

Результатом виконання великого обсягу попередніх дослідно-конструкторських робіт стало укладення у 2003 р. контракту між КБ «Південне» і «Avio» на розробку й постачання блоку маршо-вого двигуна.

«Дніпро» [з 1997 року] / / «Dnepr» [since 1997]

Завданням проекту «Дніпро» (Україна, Росія, Казахстан) є до-робка міжконтинентальних балістичних ракет, що знімаються з бойового чергування, 15A18 (перетворення її в ракету-носія кос-мічного призначення «Дніпро») і надання послуг із запуску ко-мерційних супутників з космодрому Байконур.

Реалізацію проекту здійснює спільне російсько-українське підприємство «Космотрас». Перший запуск у рамках проекту здійснено 21 квітня 1999 р.

«ЄгиптСат» [з 2001 року] / / «EgyptSat» [since 2001]

Проект «ЄгиптСат» (Єгипет, Україна) передбачає проектуван-ня, виготовлення і запуск супутника «EgyptSat-1», а також на-вчання єгипетських фахівців і постачання до Єгипту устаткуван-ня, апаратного і програмного забезпечення для формування

^К^чнЛ^пар^8^^^ для одержання зобра-жень Землі з космосу.

Участь КБ «Південне» у проекті є результатом перемоги в міжнародному конкурсі, що проводився Національним управлін-ням по дистанційному зондуванню і космічних науках (м. Каїр).

«Циклон-4» [з 2003 року] / «Cyclone-4» [since 2003]

Разом з Федеративною Республікою Бразилія і Росією прово-дяться роботи з використання ракети-носія «Циклон-4» на пуско-вому центрі Алкантара. Проект передбачає завершення розробки української ракети-носія «Циклон-4», створення стартового ком-плексу на бразильському екваторіальному космодромі Алкантара і вихід на міжнародний ринок пускових послуг. Для забезпечення експлуатації ракетно-космічного комплексу передбачається ство-рення міжнародної компанії Alcantara Cyclone Space.

 

Використання космодрому Алкантара дозволяє одержати нову якість для РН «Циклон-4», а саме можливість виводити КА на геостаціонарну орбіту.

«Наземний старт» [з 1993 року] / «Land Launch» [since 2003]

Проект «Наземний старт» (Україна, Росія, США) передбачає здійснення з космодрому Байконур комерційних пусків модерні-зованих двох- і триступінчастих ракет-носіїв «Зеніт».

Для координації робіт з проекту створено спільне підприємст-во — компанія «Міжнародні космічні послуги» (Росія, Україна). Американську сторону в проекті представляє компанія Sea Launch.

«Морський старт» [з 1993 року] / «Sea Launch» [since 1993]

Завдання проекту — створення ракетно-космічного комплексу морського базування й надання послуг із запуску комерційних супутників за допомогою ракети-носія «3eHiT-3SL».

Реалізацію проекту здійснює спільне підприємство «Sea Launch Limited Partnership», засновниками якого є компанія «Boeing» (США), КБ «Південне» і ВО «Південний машинобудів-ний завод» (Україна), РКК «Енергія» (Росія) і компанія «Kvaerner» (Норвегія). Перший запуск у рамках проекту здійсне-но 27 березня 1999 р.

Бурхливе зростання новітніх технологій породжує високі ви-моги до якості виробленої продукції. Однак, за оцінками експер-тів ООН, 80 % промислового обладнання в Україні безнадійно застаріло, вік більшої його частини перевищує 20 років. Показо-вий факт: тільки 400 із 22 тис. українських стандартів (близько 2 %) гармонізовані із відповідними міжнародними стандартами. За час незалежності в Україні було введено близько 2-х тис. ста-ндартів, інше-- успадковане від СРСР. Правда, починаючи з 2000 p., зокрема після видання Указу Президента України «Про міри по підвищенню якості вітчизняної продукції», робота по приведенню вітчизняних стандартів у відповідність з міжнарод-ними активізувалася. Розробляються 1,6 тис. українських станда-ртів, адаптованих до міжнародних вимог, але в найближчому майбутньому очікується впровадження тільки 500 із них.

Таким чином неконкурентоспроможність і неінтегрованість України у світовий поділ праці й споживання роблять наш проми-словий експорт надзвичайно уразливим для зовнішніх факторів.