Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Таблиця 5.4 : Інвестування. Міжнародний аспект : Бібліотека для студентів

Таблиця 5.4


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 

магниевый скраб beletage

ДИНАМІКА БЮДЖЕТНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВЕЗ I ТПР

 

Назва показника       2000 рік          2001 рік          2002 рік          2003 рік          2004 рік

Сукупні бюджетні надхо-дження, млн грн           284,975           457,576           620,831           793,915            2737,708

Сума отриманих пільг, млн грн      316,443           574,458           1034,943         1867,600         4689,801

Показник бюджетної ефек-тивності           0,9       0,79     0,59     0,43     0,58

 

3 одного боку, це свідчить про те, що очікуваний мультиплі-каційний ефект, який би призвів до ефективності функціонування ВЕЗ і ТПР з точки зору наповнення бюджету держави, — не про-являється. 3 іншого боку, як зазначають деякі науковці, це — об’єктивний процес, спричинений логікою розвитку зон і терито-рій, специфікою механізму надання пільг та обмеженістю проце-дур спостереження за результатами діяльності особливих терито-ріально-господарських утворень. По-перше, відомості про успішно функціонуючі проекти (підприємства) після виходу ЇХ 3 періоду користування пільгами не збирались, — а саме у цей час вони, продовжуючи працювати, «перекривались» фактичними платежами раніше отриманих податкових пільг. По-друге, висо-кий темп інвестування спричинив розгортання діяльності по про-ектах та, відповідно, без будь-якої відстрочки, приводив до зрос-тання податкових пільг, тоді як платежі до бюджету мали певне часове запізнення. До того ж аналізуються перші 5—6 років дія-льності спеціальних територій, що у порівнянні з середнім термі-ном, на який їх було створено (30 років), є стадією становлення.

 

           

«Миколаїв»    1,5

           

«Яворів»         1,1

           

«Рені» 0,82

           

«Закарпаття»  0,4

           

Трускавець»   0,37

«Порто-франко»

«Славутич» «Донецьк»        0,18 ^0,11

^0,08

0          0,5       1          1,5       2

Рис. 5.8. Бюджетна ефективність ВЕЗ станом на 1.10.2005

Бюджетна ефективність за кожною окремою ВЕЗ і ТПР пред-ставлена на рис. 5.8, 5.9. Станом на 1.01.2005 р. з усієї сукупності

 

ВЕЗ і ТПР показник бюджетної ефективності, більший за одини-цю, спостерігається лише у ВЕЗ «Азов», «Яворів», «Миколаїв» та ТПР Закарпатської, Луганської, Харківської, Сумської областей і АРК. Значний відрив спостерігається у ВЕЗ «Азов» (6,3) і ТПР Сумської області (21,81). Беручи це до у ваги, їх не було включе-но до зазначених рисунків. Взагалі діяльність спеціальних тери-торій більш ефективна, ніж зон. Про це свідчить не тільки зага-льний показник бюджетної ефективності усіх ВЕЗ (0,3), який менший від аналогічного показника всіх ТПР (0,55), а й кількість самих зон, де значення показника бюджетної ефективності було позитивним. Адже лише 33 % ТПР мають від'ємний баланс з бю-джетом, і, як наслідок, низький рівень бюджетної ефективності, що стосується ВЕЗ, то цей відсоток на рівні 70.

ТПР

 

Житомирської                       0,44   

                                  

                         о,5     

                                  

                                    0,87

           

                                    1)09

           

                                    1,2

           

                                    1)3

           

                                    1,4

           

 

 

0,5

 

 

1,5

 

Рис. 5.9. Бюджетна ефективність ТПР станом на 1.01.2005

Надзвичайно низька бюджетна ефективність спостерігалась в таких ВЕЗ, як «Славутич» і «Донецьк», яка обумовлена тим, що на «Донецьк» припадало майже 60 % сукупних пільг, отриманих суб'єктами спеціальних територій, і разом з тим дана ВЕЗ забез-печувала лише 13 % бюджетних надходжень. Низький показник бюджетної ефективності (0,08) свідчить про те, що від кожної грив-ні пільг держава отримує лише 8 коп. бюджетних надходжень. He зменшуючи вагомості доводів зазначеного вище об'єктивного про-цесу, залучення інвестицій у пільговому режимі у практично всі ВЕЗ і ряд ТПР само по собі не створювало автоматично умов для

 

прояву мультиплікаційного ефекту, який би призводив до пере-вищення бюджетних платежів над сумою наданих пільг. В той же час є позитивні приклади, коли бюджет отримує більше, ніж втрачає від надання пільг. Це вказує на те, що все залежить від специфіки конкретних інвестиційних проектів, які реалізуються у рамках тієї чи іншої ВЕЗ чи ТПР. На думку деяких дослідників, головною причиною відсутності економічного пожвавлення у ре-гіонах ВЕЗ і ТПР було те, що останні являють собою фактично набір ізольованих інвестиційних проектів, до того ж часто орієн-тованих на іноземних інвесторів, а не на цілісну господарську си-стему, інтегровану в економіку регіону. Через відсутність міжго-сподарських зв'язків економічний розвиток підприємства з інвестиціями практично не відображається на розвитку інших суб'єктів ВЕЗ та регіону. Такій ізольованості інвестиційних про-ектів, окрім закордонної орієнтації, багато в чому сприяє широка спеціалізація ВЕЗ і ТПР, через що інвестиційні проекти «розсію-ються» по багатьох галузях народного господарства. Причому, часто інвестиції спрямовувались в таке виробництво, для якого в регіоні просто немає місцевих партнерів. Це дає змогу реалізову-вати інвестиційні проекти, в результаті яких на підприємствах, в котрі вкладено інвестиції, провадиться переробка імпортної си-ровини, а місцеві виробники залишаються осторонь, що й обри-ває очікувану «багатовекторну ланцюгову реакцію, яка сприяє соціально-економічному розвиткові регіону».

Політика утворення спеціальних територій на Україні пере-слідувала щонайменше дві основні цілі: сприяти як залученню зовнішніх, так і концентрувати внутрішні інвестиції, а також сприяти розвитку депресивних територій. Як показав аналіз, ре-зультати цієї політики неоднозначні. Результати вказують на сут-тєву розбіжність в економічній активності окремих зон і терито-рій, нерівномірність залучення інвестицій як у галузевому, так і територіальному вимірах, неповне виконання основних парамет-рів, які передбачалися в проектах і планувалися до впроваджен-ня. У ряді випадків були відсутні стратегічні інвестори, недоста-тньо активно реалізовувались інноваційні технології та розви-валось імпортозамінююче виробництво.

Застосування спеціального режиму інвестиційної діяльності як інструменту соціально-економічного розвитку депресивних територій мало невисоку ефективність. Була наявна значна дифе-ренціація інвестиційної активності в розрізі окремих спеціальних територій. Розвиток ВЕЗ і ТПР здійснювався переважно за раху-нок використання пільгових режимів інвестування для підтримки

 

діяльності вже існуючих підприємств, котрі працюють в галузях важкої промисловості та розташовані в крупних промислових мі-стах. Незважаючи на тенденцію до зростання абсолютних обсягів залучених інвестицій у ВЕЗ і ТПР, збільшення темпів залучення сукупного об'єму інвестиційних ресурсів (зі 120 % у 2001 р. до 132 % у 2004 p.), частка інвестицій, що надійшли у спеціальні те-риторії, станом на 1.01.2005 р. складає лише 4,8 % сукупного об-сягу інвестицій в Україну. Той факт, що в інвестуванні ВЕЗ і ТПР переважають внутрішні інвестиції (66 %), був позитивним з точ-ки зору залучення в обіг внутрішніх ресурсів держави, вітчизня-ний інвестор виступав орієнтиром для іноземного з приводу до-цільності працювати в спеціальному режимі. 3 іншого боку, вільні зони не виконують стратегічного завдання — залучення іноземного капіталу. До того ж, на думку окремих фахівців, цей факт свідчить, що в зонах здебільшого не виникали нові підпри-ємства, а переміщувались господарюючі суб'єкти із сусідніх те-риторій. Тим самим зменшилася кількість легально діючих ком-паній поза зонами, що спричиняє значне зменшення податкових надходжень. Робота вільних економічних зон у більшості випад-ків лише перерозподіляла фінансові потоки: вітчизняний капітал було вкладено на території з пільговим податковим режимом. У результаті для окремих вітчизняних підприємців були створені переваги, котрі викривили конкурентне середовище на регіона-льних ринках. За словами міністра економіки В. Хорошков-ського, у 2003 р. на внутрішньому ринку реалізувалось майже 70 % пільгової продукції, що була вироблена у ВЕЗ і ТПР. Експе-рти піддали критиці ефективність існування в Україні спеціаль-них економічних зон на основі того, що надання пільг зі сплати ПДВ та акцизу на імпорт сільськогосподарської сировини та про-дукції харчової промисловості підприємствам—суб’єктам ВЕЗ сприяло притоку неоподаткованої продукції, що завдало значної шкоди вітчизняному ринку, знижуючи рівень ефективної ставки оподаткування імпорту.

Повільно відбувались якісні зміни у запровадженні спеціаль-ного режиму інвестування. Аналіз показав, що присутній низький ступінь інноваційної спрямованості залученого капіталу. Іннова-ційна складова проектів залишалась незначною та поступово зменшувалась. Інвестиції, пов'язані з високими технологіями, складали 4,2 % їх загального обсягу у 2003 р. (у 2002 р. — 5,4 %). Головним чином це було обумовлено незадовільною роботою ор-ганів управління ВЕЗ і ТПР щодо цільового пошуку іноземного капіталу у пріоритетні види економічної діяльності та відсутніс

тю з боку місцевих органів влади системного підходу у визна-ченні чітких пріоритетів розвитку спеціальних територій.

На фоні зростання абсолютних показників, що свідчать про поліпшення становища на ринку праці, внесок ВЕЗ і ТПР у цій сфері залишається незначним. Повільно реалізувалась основна мета запровадження спеціального режиму інвестування у вугіль-них регіонах — створення нових робочих місць для працевлаш-тування працівників, що вивільняються у зв'язку із закриттям, реструктуризацією гірничодобувних підприємств.

Аналіз виявив низьку бюджетну ефективність проектів, що реа-лізувались в умовах спеціального режиму інвестування. Обсяги на-даних пільг зростали швидше, ніж надходження до бюджету в ре-зультаті функціонування суб'єктів вільних зон. Це можна пояснити невиправданим обсягом наданих пільг, а також значними обсягами пільг з ввізного мита на сировину та матеріали, що ввозяться по ім-порту суб'єктами ВЕЗ і ТПР для потреб власного виробницгва.

Що стосується недосконалої системи надання пільг та про-блеми залучення інвестицій переважно в міста з розвинутою ін-фраструктурою, то українське законодавство не дозволяло вико-ристовувати диференційований підхід з приводу надання пільг, виходячи з інвестиційного рейтингу територій. У зв'язку 3 цим виключалась можливість вирівнювання потоку інвестицій шля-хом введення пільгових коефіцієнтів для прогресивних районів та міст, що зумовлювало нерівномірність розміщення інвестицій на різні території. Проблема зумовлена як специфікою подібних регіонів, так і негнучкою регламентацією нормативних поло-жень, що забезпечують залучення інвестицій.

Позитивні результати від функціонування ВЕЗ та ТРП в Україні в майбутньому можливі за умови врахування подій досвіду краї'тт CVC1TT1R "У ТСЇ) ЯЇН'Т'Г