Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Провідна ідея теорії Д. Кейнса : Інвестування. Міжнародний аспект : Бібліотека для студентів

Провідна ідея теорії Д. Кейнса


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 

магниевый скраб beletage

Провідна ідея теорії Д. Кейнса — необхідність державного ре-гулювання капіталістичної економіки, зокрема свідоме створення макроекономічних умов для економічного зростання через фор-мування економічних механізмів залучення інвестицій у націона-льне господарство. Теоретичне обґрунтування циклічності розви-тку він здійснює, поклавши в основу концепції державного втручан-ня в економіку категорії «інвестиції», «заощадження» та «ефек-тивний попит».

Д. Кейнс першим указує на необхідність стимулювання інвес-тиційного процесу. На цьому принципі він будує свою економічну програму втручання держави в економіку через стимулювання

 

ефективного попиту. Взявши за основну тезу те, що визначальною складовою ефективного попиту є інвестиційний попит (виробниче споживання), Кейнс пропонує впливати на інвестиційні процеси за допомогою грошово-кредитної та бюджетної політики.

Значну роль у макроекономічній моделі Кейнса відіграє меха-нізм інвестиційного мультиплікатора. Мультиплікатор — це від-ношення обсягів доходів до обсягів інвестицій. Інвестиційний мультиплікатор саме і є показником темпів зростання доходів у порівнянні з інвестиціями.

Різке посилення процесу монополізації ринків, яке заблокува-ло дію ціни рівноваги та зумовило стрімке зростання інфляції, a також високе зростання безробіття в країнах Заходу в 70-х pp. XX ст. не вміщувалося в рамки кейнсіанської теорії. Тому знадо-бився перегляд теоретичних підстав грошово-кредитної політики та пріоритетів регулювання економіки. Такий перегляд здійсню-вався на основі зростання значущості фінансових факторів гос-подарських процесів.

Причиною зміни пріоритетів макроекономічного управління від стимулювання економічного зростання (інвестиційного попи-ту) до переважно антиінфляційних заходів виявилась інфляція на початку 70-х pp. Вона була викликана монополізацією економіки та впливом на економіку структурних факторів.

Указані обставини зумовили теоретичне обґрунтування реко-мендацій нової, монетаристської концепції грошей, інфляції та грошово-кредитної політики. Монетаристи ВИХОДИЛИ 3 того, що економіка країн з ринковими відносинами внутрішньо стійка і зда-тна до саморегулювання. Необхідною умовою для функціонування механізмів саморегулювання є стійкість грошового обігу та цін.

Об'єктом регулюючого впливу держави є фактори, що стиму-люють пропозицію ресурсів, на відміну від кейнсіанської конце-пції попиту на них. Вплив же на динаміку попиту (інвестицій) шляхом зниження ставок на позиковий капітал призводить тільки до ослаблення механізму саморегулювання, вибухів інфляції. Враховуючи це, монетаристи пропонують відмовитись від впли-ву на попит як від методу антициклічного регулювання, що при-зводить до різких коливань обсягу грошової маси в обігу та по-рушень стійкості господарського сектора. Головним довгостро-ковим орієнтиром грошово-кредитної політики стає обсяг пропо-зиції грошей (грошова маса).

Монетаризм — це економічна концепція, що ставить у центр грошову політику держави, зайнятість ресурсів та стабілізацію господарської системи. Монетарне правило полягає в тому, що

 

маса грошей в обігу повинна щорічно збільшуватися темпами, які дорівнюють потенційним темпам зростання валового національ-ного продукту (ВНП).

Отже об’єктом впливу згідно з монетаристською концепці-єю є пропозиція ресурсів (товарів). Держава намагається сти-мулювати пропозицію ресурсів такими шляхами: зниженням ставок оподаткування, що сприяє нагромадженню; скорочен-ням бюджетних видатків (на управління та інші цілі); знижен-ням обсягу бюджетного фінансування державного сектора економіки; ліквідацією бюджетного дефіциту, що стабілізує грошовий обіг, та ін.

При зовнішніх розбіжностях та різних підходах (кейнсіанська й монетаристська моделі) до вибору об'єкта регулювання (плато-спроможний попит або пропозиція ресурсів) розглядається єди-ний об'єкт регулювання — інвестиційний ринок. За допомогою такого підходу, стимулюючи інвестиційну пропозицію, держава тим самим стимулює й попит на ресурси. Отже, обидві концепції з різних позицій розглядають одну проблему — збалансованість ринків та економіки країни в цілому. Проте необхідно визнати, що саморегулювання ринкового господарства досягається тільки під впливом держави, яка може сповільнити або прискорити роз-виток економічних процесів.

На сучасному етапі є відомі економісти, які досліджують тео-рію і практику сучасних інвестиційних процесів в світі і, зокрема, в Україні. Значний внесок в розробку методологічного інструме-нтарію оцінки ефективності інвестиційних потоків зробив профе-сор I. А. Бланк.

Широко відомим вітчизняним вченим і засновником нового напрямку в економічній науці — «інвестознавство» є професор В. Г. Федоренко. В його роботах приділяється значна увага інно-ваційній діяльності, яка значною мірою залежить від інвестицій. На його думку, створення нової ефективної системи, спроможної стимулювати економічне зростання, неможливе без організації реального процесу пожвавлення економіки та інвестицій. В останніх дослідженнях В. Г. Федоренка економічне піднесення та інвестиційна активність розглядаються під кутом зору функці-онування діючого ринку капіталів. Короткостроковими і серед-ньостроковими завданнями державної інвестиційної політики є, перш за все, відродження ринку фінансових інвестицій та капіта-лів, які передбачають підвищення ефективності функціонування банківської системи й розвиток ринку акціонерних капіталів і державних цінних паперів.