Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Рис. 5.4. Галузева структура інвестицій у ВЕЗ і ТПР в 2001—2004 pp., % : Інвестування. Міжнародний аспект : Бібліотека для студентів

Рис. 5.4. Галузева структура інвестицій у ВЕЗ і ТПР в 2001—2004 pp., %


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 

магниевый скраб beletage

 

Поряд з цим слід зазначити, що у ряді випадків об'єктом інве-стування є традиційні галузі спеціалізації (наприклад, у ТПР Лу-ганської обл. інвестуються переважно видобування енергетичних матеріалів та металургія, тоді як легка та харчова промисловість суттєво відстають, а машинобудування взагалі не розвивається); або недостатньо ефективно використовують наявний потенціал (зокрема, ВЕЗ «Славутич» залучає інвестиції переважно в целю-лозно-паперову промисловість, металургію та будівництво, май-же не розвиваючи машинобудування; у ТПР м. Шостка єдиним пріоритетом, в який прийшли інвестиції, є виробництво електро-енергії, газу та води).

Одним з важливих чинників, які забезпечили інвестиційне зростання ВЕЗ і ТПР протягом періоду функціонування, є суттєве збільшення кількості та кошторисної вартості затверджених інве-стиційних проектів. їх кількість зросла більше як у 5 разів (з 143 до 764), відбулося понад шестикратне зростання сукупної ва-ртості проектів (з 798 млн дол. США до 5521 млн дол. США), сума інвестицій, передбачена до внесення по проектах, що фак-тично знаходяться в стадії реалізації, постійно зростала на тлі збільшення кількості проектів: у 2001 р. виконувалось 403 проек-ти середньою кошторисною вартістю 4,1 млн дол. США, у 2004 р. відповідно — 654 проекти на 8,6 млн дол. США кожний. 3 огляду на це дослідники вважають, що немає підстав погоджу-ватись із пропозиціями окремих органів управління ВЕЗ і ТПР, що ініціюють зменшення порогових інвестицій та пропонують зробити акцент на залученні до зон і територій підприємств ма-лого та середнього бізнесу.

На фоні зростання обсягів залучених інвестицій у ВЕЗ і ТПР відбулася зміна матеріально-речової структури інвестиційних ре-сурсів. Постійне зростання обсягів сум інвестованих коштів у формі грошових внесків (включаючи кредити) та матеріальних цінностей відбувалося з різною інтенсивністю, внаслідок чого змістились акценти: матеріальні внески, які у 2000 р. формували базу інвестиційних ресурсів (47,2 %), перестали відігравати про-відну роль, перемістившись на другу позицію (19 %), натомість посилилася частка грошових внесків (2000 р. — 41 %, 2004 р. -69,3 %). Що стосується нематеріальних активів, то їх практично виключено з процесу інвестування проектів ВЕЗ і ТПР — їх пи-тома вага скоротилася за п'ять років з 1,7 до 0,3 %.

Факторами посилення участі грошових внесків у формуванні інвестицій можна визнати: остаточну нормалізацію товарно-грошових відносин у державі; посилення національної грошової

 

одиниці; стабілізацію роботи банківської системи України, збі-льшення обсягів кредитування реального сектора економіки; по-ступове об’єктивне обмеження можливостей національних під-приємств, розташованих у ВЕЗ і ТПР, участь у реалізації проектів, зараховуючи в якості власного внеску належне їм май-но, створене, як правило, до 1990 р. У той же час низький рівень залучення нематеріальних активів, про який йшлося вище, не може оцінюватись однозначно. 3 одного боку, якщо розуміти під ними залучення ноу-хау, новітніх технологій, товарних чи торго-вельних марок тощо, — маємо негативне явище. 3 іншого боку, це можна розцінювати і як позитивний елемент, оскільки він протидіє реалізації загальновідомих схем приховування прибутків, штучно-го завищення вартості подібних внесків тощо, які застосовуються підприємствами, що залучають нематеріальні активи.

Протягом 2000—2003 pp. інноваційна діяльність у зазначених територіях здійснювалась недостатньо активно, і переважно спо-стерігалась стійка тенденція до зниження впровадження іннова-ційних проектів. За чотири роки було впроваджено лише 61 інно-ваційний проект загальною вартістю 155,93 млн грн. Причому до 2002 р. кількість інноваційних проектів мала тенденцію до скоро-чення. I лише у 2003 р. відбулося істотне зростання (34 проекти), що вплинуло на характер інвестиційних та виробничих процесів, оскільки питома вага інновацій становила 1,44—6,14 % за кількі-стю та 0,94—3,81 % за вартістю проектів. Для порівняння: на ма-крорівні цей показник дорівнює відповідно 3,6 % та 8 %.

Найбільш схильними до нововведень були регіональні систе-ми ВЕЗ і ТПР Львівської (26 проектів), Волинської (5), Київської (7) областей, в яких постійно здійснювались інновації. Але ліде-рами за вартістю таких проектів у 2003 р. стали Львівська (33,8 млн грн), Закарпатська (31,3млнгрн) та Миколаївська (30,3 млн грн). Області інноваційні проекти у регіональних сис-темах ВЕЗ і ТПР Донецької, Харківської, а також АРК, за весь період не здійснювались. Це разом із нестабільним інноваційним розвитком Закарпатської, Луганської, Чернігівської, Одеської об-ластей слід розцінювати виключно негативно, оскільки базова галузева структура названих регіонів та проекти створення конк-ретних ВЕЗ і ТПР передбачали в названих областях вагому інно-ваційну складову.

Приватні джерела фінансування екологічних проектів та про-грам взагалі були відсутні. Зазначені факти свідчать про неефек-тивність пільг, стратегічні помилки на державному рівні. Прий-няті Верховною Радою проекти застосування податкових пільг

 

стосувалися підтримки окремих галузей. Тобто за умов обмеже-ності фінансових ресурсів на державному рівні намагались під-тримати цілі галузі, незалежно від їхнього технологічного рівня, не запроваджуючи механізмів пошуку, відбору та стимулювання інноваційних проектів. Науковці зазначають, що до уваги не бра-лась необхідність концентрації обмежених ресурсів на мінімаль-ній кількості об'єктів, а зростання об'ємних показників відбува-ється в основному за рахунок завантаження потужностей, що простоювали. Проте на цій основі економіка України не зможе підтримувати навіть 5—6 % річний приріст.

Таким чином, обсяг та кількість інновацій, що реалізуються в особливих територіально-господарських утвореннях, настільки незначні, що не можуть впливати на формування інноваційної спрямованості економіки держави та не стали фактором іннова-ційного розвитку особливих територіально-господарських утво-рень.

Динамізація виробництва у ВЕЗ і ТПР відбувається доволі ви-сокими темпами. За інвестиційними проектами у 2004 р. вироб-лено продукції (робіт, послуг) на суму 20 млрд грн, що переви-щувало аналогічний показник 2001 p. у 10 разів. Обсяги виробництва у ВЕЗ і ТПР зростали більш активно, ніж в цілому по Україні та областях, де вони розташовані. Це пов'язано з роз-ширенням масштабів інвестиційної діяльності та розгортанням виробництва на тлі об'єктивно незначної кількості проектів, що впродовж досліджуваного періоду вийшли з роботи у спецрежи-мі. На рис. 5.5 видно, що найбільша частка у сукупному вироб-ництві на спеціальних територіях належить ВЕЗ і ТПР Донецької області, і хоча ця частка у 2003 р. дещо зменшилась порівняно з 2000 p., вона все одно залишається досить вагомою.

Окрім того, що зростала частка окремих ВЕЗ і ТПР в сукуп-ному виробництві спеціальних територій, зростала і питома вага продукції, виробленої суб'єктами ВЕЗ і ТПР, у загальному обсязі промислової продукції регіонів їх розташування: 2000 р. -2,7 %, 2003 р. — 10,6 %. Внесок ВЕЗ і ТПР у сукупне виробницт-во України є трохи меншим, ніж в регіони розташування — 4,7 %. Що стосується окремих територіальних утворень, то ВЕЗ і ТПР почали суттєво впливати на виробничі процеси у Закарпат-ській області (питома вага у регіональному показнику сягає 45,7 %), АРК (23,2 %), Донецькій області (18,4 %). Разом з тим є території, де спостерігалися зовсім протилежні процеси, напри-клад, частка ВЕЗ Одеської області у 2003 р. складала 0,11 %, ТПР Сумської області — 0,7 %. Позитивним є те, що у всіх без ви

ключення ВЕЗ і ТПР спостерігалася стійка тенденція до збіль-шення питомої ваги в сукупному виробництві, хоч і є значні роз-біжності в обсязі зазначених часток.

 

ТПР

Харківської обл.

1%

 

ВЕЗ і ТПР АРК

1%

 

ВЕЗ і ТПР

Донецької обл. 88%

)

Інші

3%

2000 рік

 

ВЕЗ і ТПР

Закарпатської обл.

7%

 

ТПР

Донецької обл.

73%

 

Інші

9%

 

            ~~п \ ВЕЗ і

ВЕЗ і \ ТПР ^ТПРАРК

ТПР 1  Харківсь- 7%

Закарпат--1    кої обл.

ської обл.        6%

5%       2003 рік

 

Рис. 5.5. Структура виробництва (товарів, робіт, послуг) у ВЕЗ і ТПР в 2000—2003 pp., %

Галузева структура виробництва майже повністю відтворюва-ла інвестиційні уподобання, що склались у період 2000—2003 pp. Основу, як базову галузь, становить металургія — 36 % (у 2001 р. — 24,6 %), зростала частка виробництва продукції маши

нобудування — з 1 % у 2000 р. до 15 % у 2003 р. Як і в структурі інвестицій, скорочувалася частка добувної та хімічної промисло-вості (з 28 % і 18 % у 2000 р. до 6 % і 11 % у 2003 р. відповідно). Виключення становила харчова промисловість, адже незважаючи на збільшення обсягів інвестицій в цю галузь, обсяги виробницт-ва зменшувалися і частка в сукупному виробництві скоротилася з 23 % у 2000 р. до 18 % у 2003 р.

За рахунок посилення позицій машинобудування та скорочен-ня добувної промисловості за чотирирічний період кардинально поліпшилась структура виробництва ВЕЗ і ТПР. Якщо брати до уваги окремі ВЕЗ і ТПР, то в більшості регіонів галузева струк-тура виробництва залишилась несформованою, що певною мірою було спричинене надто частим коригуванням переліків пріорите-тних видів діяльності та можливістю вносити зміни в інвестицій-ні проекти. Позитивним зрушенням у діяльності ВЕЗ і ТПР було те, що обсяги виробленої продукції у розрахунку на 1 грн вкла-дених інвестицій мали стійку тенденцію до зростання: якщо у 2001 р. цей показник становив 3,4 грн, то у 2004 р. — 5,77 грн.

Щодо якості виробленої продукції, то питома вага сертифі-кованої продукції у виробництві ВЕЗ і ТПР висока — - 73 %. Найбільш високий рівень сертифікованої продукції у загаль-ному обсязі випуску продукції характерний для добувної про-мисловості (88,5 %), металургії (85,9 %), хімічного виробницт-ва (83 %) та харчової промисловості (80,9 %). I відповідно найбільша частка сертифікованої продукції припадала на ВЕЗ і ТПР Донецької області (75 %), а також АРК (7 %), ВЕЗ і ТПР Закарпатської області (5 %).

Стабільне зростання виробництва, його галузева та територіа-льна структура визначають динаміку експортних поставок з те-риторій ВЕЗ і ТПР та імпорту, здійснюваного для забезпечення реалізації інвестиційних проектів. Як видно з рис. 5.6, зовнішньо-економічні зв'язки ВЕЗ і ТПР у 2000—2004 pp. розвивались ди-намічно. Разом зі зростанням обсягів залучених інвестицій та ви-робництва, загальні обсяги експортних операцій суб'єктів підприємництва зон і територій зі спецрежимом за цей період зросли з 850 млн грн до 6867 млн дол., або у 8 разів.

Найбільший приріст спостерігався у ВЕЗ і ТПР Донецької (7,6 раз), Харківської (33,2), Чернігівської (2,8), Закарпатської (1,9) областей. Постійно зростав (в абсолютних і питомих ве-личинах) експортний потенціал ВЕЗ і ТПР Донецької області (їх частка зросла з 48,2 % у 2000 р. до 61,7 % у 2003 p.). Разом із Закарпатською ці області домінували у сукупному експорті

 

спеціальних зон і територій пріоритетного розвитку, але в міру розгортання експортних виробництв у інших регіональних си-стемах ВЕЗ і ТПР їх питома вага знижувалася (з 98,4 % до 77,6 %). Так, якщо у 2000 р. частка ВЕЗ Львівської області становила 0,44 %, ВЕЗ і ТПР АРК — 0,08 %, ТПР Харківської області-- 0,41 %, то у 2003 р.-- 2 %, 8 %, 2 % відповідно. У галузевій структурі експорту переважала металургійна про-мисловість — 27,5 %, за якою слідують хімічне виробництво (19,3 %), машинобудування (18,1 %), харчова (5,1 %) та інші галузі обробної промисловості.

 

 25000 20000 15000 10000 5000

2000    2001    2002    2003    2004 роки

 залучено інвестицій у ВЕЗ і ТПР вироблено продукції ^^ експорт з ВЕЗ і ТПР ♦імпорт ВЕЗ і ТПР