Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Окрім зазначених вище класифікацій ВЕЗ доцільно навести типологію саме українських ВЕЗ, що запропонована I. Бобухом Він пропонує усі ВЕЗ, які функціонували в Україні, за ознакою спрямованості розділити на три групи: : Інвестування. Міжнародний аспект : Бібліотека для студентів

Окрім зазначених вище класифікацій ВЕЗ доцільно навести типологію саме українських ВЕЗ, що запропонована I. Бобухом Він пропонує усі ВЕЗ, які функціонували в Україні, за ознакою спрямованості розділити на три групи:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 

магниевый скраб beletage

1.         Виробничо-екологічні — ВЕЗ «Славутич», «Яворів», «Ми-колаїв», «Донецьк», ТПР «Сиваш», ТПР, що розташовані в Доне-цькій, Луганській, Закарпатській, Житомирській, Чернігівській, Волинській областях та м. Шостці;

2.         Інноваційно-виробничі — ВЕЗ «Закарпаття», «Інтерпорт Ковель», «Порто-франко», «Азов», «Порт Крим», «Рені», ТПР у м. Харкові та технопарки.

3.         Туристично-рекреаційні— ВЕЗ «Курортополіс Трускавець», ТПР «Крим».

В свою чергу, Ю. Макогон пропонує більш загальну класифі-кацію українських ВЕЗ та умовно поділяє їх на такі три групи: — ВЕЗ, котрі утворюються в місцях скорочення виробництва;

—        ВЕЗ в транспортних вузлах;

—        ВЕЗ, що утворюються з метою розвитку туристичного біз-несу.

ВЕЗ в місцях скорочення виробництва створюються з метою утворення нових робочих місць за рахунок інвестиційних проек

тів. Друга група — це ВЕЗ в транспортних вузлах, де проводять-ся митні операції. їх створення спрямоване на розвиток прикор-донної інфраструктури, міжнародних транспортних коридорів тощо.

Поглиблення міжнародного поділу праці, інтеграція націона-льних господарств сприяє економічному розвитку країн в системі світової економіки. I ВЕЗ, на думку багатьох науковців, є одним з потужних засобів вирішення цих завдань.

Результати функціонування ВЕЗ і ТПР в Україні оцінюють за такими напрямками діяльності: інвестиційним, інноваційним, ви-робничим, зовнішньоекономічним, зайнятості та доходах насе-лення, фінансово-бюджетним.

Інвестиційний розвиток у ВЕЗ і ТПР у 2000—2004 pp. показав, що динаміка інвестиційних процесів досить обнадійлива, обсяг інвестицій порівняно з 2000 р. зріс на 2292,8 млн грн, тобто на 190 % (рис. 5.1).

 

млн грн 4000

3500

3000

2500

2000

1500

1000

 

130,6

 

2000

 

415,6

 

140,9

 

407,9

 

2001    2002    2003

 

 

2004 роки

 

ПВЕЗ ПТПР

 

Рис. 5.1. Динаміка інвестиційних проектів, млн грн

Спостерігалась стійка тенденція до збільшення обсягів залу-чених інвестицій, але значна частка припадає на ТПР, в серед-ньому — 84,5 % від загального обсягу інвестицій. Передусім це пояснюється кількістю затверджених проектів, адже на ТПР їх 556, тоді як у ВЕЗ лише 212. Найбільш привабливими в інвести-ційному плані були спеціальні території з розвинутою інфрастру

ктурою: ВЕЗ і ТПР Донецької, Харківської, Закарпатської облас-тей та Автономної Республіки Крим (АРК), на них припадало 81 % залучених інвестицій у 2004 p., даний показник є близьким до середнього відсотка за період 2000 — 2004 pp. Збільшення надходження інвестиційних ресурсів у ВЕЗ та ТПР відбувалося в основному за рахунок вітчизняних інвестицій, частка іноземного капіталу в загальному обсязі складала близько 34 % у 2004 p. і порівняно з 2000 р. скоротилася на 12 %. Найбільша частка іно-земного капіталу у сукупних інвестиціях регіонів, де створені ВЕЗ та ТПР, припадала на ВЕЗ «Рені» — 94 %, ТПР Волинської області — 47 %, ВЕЗ «Закарпаття» - 45,9 %, «Донецьк» — 40,6 %, «Курортполіс Трускавець» — 38,6 %. Незначна частка іноземного капіталу приходилась на ВЕЗ «Миколаїв» — 1,5 %, на ТПР Чернігівської області — 1,9 % Луганської — 8,8 %.

Постійними інвесторами українських ВЕЗ і ТПР є підприємці США, Великобританії та Польщі. У 2003 р. також надійшли зна-чні ресурси з Японії, Франції та міжнародних фінансових органі-зацій (зокрема, ЄБРР). Співставлення з картиною основних кра-їн— донорів інвестицій в Україну дозволяє зробити висновок про те, що структура інвесторів ВЕЗ і ТПР є більш динамічною та змінюється відповідно до зміщень галузевих пріоритетів. Так, ряд постійних для нашої держави країн— донорів інвестицій (Нідерланди, Російська Федерація, Німеччина, Кіпр) брали епізо-дичну участь або взагалі не працювали з проектами, що реалізу-валися в ВЕЗ і ТПР (рис. 5.2, 5.3).

 

Велико-          г Японія        

британія -\      / 8%    

9% \     -С-      США

Польща^ ^к 14 % ^к ^к         у£        6%

Франція

5%

 

ЄБРР

28 %

 

Інші донори 30%

 

Рис. 5.2. Розподіл інвестицій у ВЕЗ і ТПР за країнами походження у 2003 р.

 

гт.        РФ Великобританія

Нідерланди со/          r

6%Л V             8% Німеччина

Кіпр

США М          9%

16 %

Швейцарія

4%

10%

 

Інші

37 %

Рис. 5.3. Географічна структура інвестицій в економіку України у 2003 р.

Разом з тим обсяги інвестиційних ресурсів, що залучаються у бі-льшість ВЕЗ та ТПР, не відповідали інвестиційним можливостям регіонів та суттєво не впливали на інвестиційні процеси. За період 2001—2004 pp. частка іноземних інвестицій, що надійшли до тери-торій зі спеціальним режимом, у сукупних іноземних інвестиціях, що надійшли в Україну за цей же період, складає 13,8 %, частка ін-вестицій в основний капітал — 6 %, загальний обсяг інвестицій ВЕЗ і ТПР в сукупних інвестиціях по Україні— 4,8 %. Це пов'язано із нестабільністю законодавства щодо створення та функціонування ВЕЗ та ТПР, недосконалістю окремих норм законодавчих та норма-тивно-правових актів, що створює нерівні умови підприємницької діяльності серед ВЕЗ та ТПР, а також недосташя робота місцевих органів влади з запровадження спеціального режиму інвестування. Негативний вплив проявляється тому, що спеціальний режим інвес-тування запроваджено в основному на депресивних територіях, які мають низьку інвестиційну привабливість, нерозвинену інфраструк-туру та, внаслідок цього, високі інвестиційні ризики для інвесторів.

Галузева структура залучених інвестицій по більшості СЕЗ та ТПР в цілому відповідала меті та пріоритетам їх заснування, ви-значених актами законодавства, та була спрямована на забезпе-чення структурних змін в економіці відповідних регіонів. Як ви-дно з рис. 5.4, основний обсяг залучених інвестицій у 2004 р. припадав на галузі, які є базовими у спеціалізації даних терито-рій — металургія та оброблення металу (20 %), машинобудуван-ня (14,3 %), харчова промисловість та перероблення сільськогос-подарської продукції (9,8 %).

 

Водночас, у галузевій структурі залучених інвестицій спосте-рігалася зниження частки добувної та хімічної промисловості (відповідно з 15,7 % і 6,1 % у 2001 р. до 6 % і 2 % у 2004 р.) за рахунок зростання питомої ваги інвестицій, спрямованих на роз-виток відповідних послуг — виробництва та розподілення елект-роенергії, охорони здоров'я та транспортного сектора економіки (відповідно з 6,6 %; 1,1 %; та 4,1 % у 2001 р. до 11 %; 3 %; та 9,5 % у 2004 p.).

 

            Інше    Машино         17,9 % ^будування Харчова

Послуги

5 % ^                          / 10,6 %^^пр-сть

>v // 8,9%

Охорона \                   \ Готельний

здоров'я^ \і                 \ г бізне

1,1 % \І                       ^^^ V 5,8 % ^>^^ 1 Транспорт

Сільське/Л                 ^^^/ 4%

госп.^ /                      

2% /                /\ Вир-во У \ електроенергії

_^-^\ - газу та води

Хімічна/ і7 пр-сть^ Добувна пр-     лл -1,6 %

;ть Металурпя

6,1%    15,7 % 16,2%

            2001 рік

            Послуги          МашиноОхорона     7%       'У ° ^будуваня

здоров'я                     / ,/

3%                  _ ^/ 14,3 %

Сільське                     ^Ч Харчова

ГОСП. ~\                   ^к /^ пр-сть

9,8 %              Щ 9,8 %

Хімічна -                   

пр-сть _/                    ^к К Готельний

2 % /               ^к / бізнес

Добувна /                   ^Ls\ 5%

пр-сть J                     

6 %                             "*Вир-во\

Металургія                 електроенер- Транспорт ш, газу V 9,3 %

20 % ^            та води 11%

2004 рік