Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Рис. 4.1. Пряме інвестування на закордонних ринках : Інвестування. Міжнародний аспект : Бібліотека для студентів

Рис. 4.1. Пряме інвестування на закордонних ринках


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 

магниевый скраб beletage

4.4 Вплив транснаціональних корпорацій на економічний розвиток держав

Міжнародні корпорації своєю політикою впливають на світо-ву економіку, тобто як на країни базування, так і на приймаючі країни.

Як свідчать звіти ЮНКТАД, міжнародні гіганти глибоко уко-рінилися в господарську структуру держав, що розвиваються. Ба-гато з них, з огляду на загострення сировинної й енергетичної кризи, йдуть на співробітництво з урядами чи підприємцями цих країн у розвитку підприємств у видобувних галузях економіки. Оцінюючи прагнення держав, що розвиваються, покінчити з еко-номічною відсталістю, міжнародні корпорації створюють у цих

 

країнах філії і дочірні компанії в обробній промисловості. При цьому, виходячи зі своїх інтересів, ТНК переносять у країни, що розвиваються, трудомісткі, енергоємні і матеріаломісткі вироб-ництва, а також екологічно небезпечні виробництва.

Створювані транснаціональними корпораціями у країнах, що розвиваються, філії і дочірні компанії підрозділяються на кілька

ЮШ-^^з^й^іГтаКІЙ1іСУДОЧірні компанії, що за-ймаються експлуатацією сировинних ресурсів, як правило, здійс-нюють видобуток і первинну обробку сировини, а транспорту-ванням і глибокою переробкою і реалізацією продукції займаються вищі ланки технологічного ланцюга міжнародних корпорацій. Хоча країни, що розвиваються, провели націоналіза-цію активів ТНК у сировинних галузях, проте міжнародні корпо-рації, як і раніше, зберігають пануюче положення у світовому ви-робництві та збуті паливно-сировинних ресурсів. Так, за даними ООН, всього 15 ТНК контролюють 70 % світового експорту кау-чуку і нафти, понад 80 % — міді й олова, понад 90 % — дереви-ни,залізноїрудиібокситів.

Другий вид складають філії і дочірні компанії, що орієнту-ються на розвиток імпортозаміщуваного виробництва у держа-вах, що розвиваються. Цього можна було досягти, тільки розши-ривши виробничий потенціал філій і дочірніх компаній, які могли це зробити, імпортуючи машини й устаткування з промис^і^^^^^т^щл^ш на розвиток експор-торієнтованого виробництва. 3 огляду на низькі ціни на місцеву сировину і мізерні розміри заробітної плати міжнародні фірми створюють у державах, що розвиваються, підприємства, які ви-робляють продукцію, призначену на експорт у країни свого базу-вання чи в інші країни.

Укорінившись у економіку країн, що розвиваються, транснаціо-нальні корпорації захоплюють там провідні позиції в основних га-лузях національної економіки. Так, ТІЖ контролюють 40 % усього промислового виробництва ьфаїн, що розвиваються, половину їх зо-внішньої торгівлі. При цьому норма прибутку на прямі капіталовк-ладення у державах, що розвиваються, у середньому вдвічі переви-щує відповідний показник у промислово розвинутих ьфаїнах.

У сферу своєї діяльності за кордоном транснаціональні корпо-рації залучають безліч місцевих компаній, у тому числі малих і середніх. У зв'язку з цим усе більш зростає залежність підпри-ємств малого бізнесу від ТНК, що все частіше формується на базі

 

прямих функціональних зв'язків, тобто на основі розвитку техно-логії виробництва, спеціалізації, кооперуванні, організації збуту продукції, передачі ноу-хау і т. ін.

Хоча транснаціональні корпорації і не займаються в державах, що розвиваються, благодійною діяльністю, проте об'єктивно во-ни сприяють розвитку промисловості, змінюють структуру їхньо-го народного господарства і тим самим частково модернізують участь цих держав у міжнародних економічних відносинах.

Транснаціональні корпорації, що функціонують на територіях промислово розвинутих країн, також мають все зростаючий вплив на економіку і політику цих держав. В міру того, як різні міжнародні компанії перетворюються у структурний елемент на-ціональної економіки промислово розвинутих країн, вони нама-гаються впливати на процес виробництва, реалізацію і перероз-поділ продукції, що неминуче призводить до розвитку протиріч між економічними інтересами цих країн та інтересами ТНК. У моменти загострення політичних відносин, внутрішніх і між-народних економічних криз ці протиріччя набувають особливої гостроти. ТНК у даний час контролюють понад одну третину промислового виробництва у світі. У той же час зростає роль міжнародних компаній у світовій торгівлі. Значна її частина при-падає на зустрічні поставки сировини, готових виробів і проміж-них продуктів між різними ланками однієї і тієї самої компанії, a також між філіями і підлеглими їм фірмами. У цілому під контро-лем ТНК опинилась більш як половина світової торгівлі товарами і близько 80 % патентів на нову техніку і технологію.

Основна причина опозиції ТНК у країнах базування полягає у тому, що, створюючи виробництва за кордоном, ТНК переносять туди частину робочих місць, які втрачають трудящі у країні базу-вання. Крім того, з погляду держави, ТНК, створюючи закордон-ні філії, оподаткування частини прибутку, що у результаті у виді податків не попадає в бюджет і не може бути використана для фінансування соціальних та інших суспільно значущих програм у країні базування. У результаті в багатьох великих країнах базу-вання ТНК представники трудящих і держави нерідко вислов-люють вимоги про введення податку на відтік національного ка-піталу за кордон чи інших обмежень міжнародної діяльності ТНК. Однак, як випливає з макроекономічного аналізу, для краї-ни базування в цілому позитивний результат більш ефективного використання національного капіталу за кордоном з лишком пе-рекривають негативні ефекти, що виникають у результаті скоро-чення рівня податків, що збираються.

 

Приймаючі країни у своїх взаєминах із ТНК у більшості випа-дків побоюються політичного тиску з їх боку і проникнення в га-лузі, зв'язані з національною безпекою. Це призводить до прий-няття законів, що обмежують чи навіть забороняють іноземні ін-вестиції у визначені сфери. Крім того, ТНК нерідко стикаються з опозицією з боку місцевих виробників аналогічних товарів, які не в змозі витримати іноземну конкуренцію і вимагають від уряду вжиття протекціоністських заходів. Проте на практиці, в умовах низького рівня заощаджень і недостатності інвестиційних ресур-сів, все більше приймаючих країн прагнуть залучити ТНК шля-хом надання податкових й інших пільг, ніж обмежити приплив іноземного капіталу.

За останні десятиліття країни, що розвиваються, набули знач-ного досвіду у взаєминах із ТНК і регулюванні їх операцій. Це розширило можливості цих ьфаїн у використанні потенціалу ТНК для реалізації завдань свого розвитку. Ще у 80-ті pp. у більшості країн була проведена лібералізація інвестиційного клімату для транснаціональних корпорацій, уведені додаткові пільги для їх операцій. Деякі з країн, що обмежували інвестиції ТНК, стали ак-тивно залучати іноземні компанії. У той же час деяким країнам, що розвиваються, за допомогою капіталу ТНК певним чином уда-лося забезпечити умови для розширеного відтворення, прискорити розвиток продуктивних сил, досягти змін у структурі економіки, збільшити експорт промислових товарів. ТНК активно підключи-лися до створення у деяких з них обробної промисловості.

При оцінці впливу ТНК варто враховувати багатоплановий ефект їх діяльності у національній економіці: зростання вироб-ництва місцевих постачальників, підрядників, підвищення квалі-фікації робочої сили, зростання заробітної плати, зайнятості на іноземних підприємствах і т. ін.

Таким чином, тезі про позитивний вплив транснаціональних корпорацій на світову економіку зараз дуже важко заперечити. Усім стало очевидно, що ТНК вносять величезний внесок у сві-товий технологічний прогрес, що не тільки важливо для тих дер-жав, яким вони належать, але і для світової економіки у цілому. Незважаючи на те, що економічні відносини між колишніми мет-рополіями і колоніями досить далекі від ідилії, але без транснаці-ональних корпорацій ці відносини були б не кращими, а рівень життя населення країн, що звільнилися, швидше за все був би на-багато нижчим.

Усе це визначає необхідність обґрунтованої політики відносно ТНК, а також пошуку найбільш доцільних способів використання

 

їх ресурсів для вирішення завдань національного розвитку. Знач-на лібералізація зовнішньоекономічної політики країн, що розви-ваються, вже привела до кількісного збільшення інвестицій ТНК у них. Ця ситуація позначається і на перспективах залучення прямих інвестицій в Україну, що стикається зі значною конкуре-нцією країн, що розвиваються, у сфері отримання іноземних ка-піталовкладень. Ці обставини потребують від України більш гли-бокого інтегрування у світову економіку і лібералізації її інвестиційного клімату.

Транснаціональні корпорації зміцнюють позиції своєї держави на території інших країн, створюючи там анклави своєї власності у вигляді філій або дочірніх підприємств. Історія свідчить, що та-ка система забезпечує реальний міжнародний вплив держави на-віть у тих випадках, коли колоніальні країни одержують політич-ну незалежність. 3 викладеного можна дійти висновку, що транснаціональні корпорації є тим самим механізмом, що дозво-ляє зберігати своє економічне панування у країнах, які одержали політичну незалежність.

Паралельно з закріпленням економічного впливу транснаціо-нальні корпорації дозволяють розвивати комунікації, розширю-вати вплив міжнародних організацій.

Економічне значення транснаціональних корпорацій настільки велике, що в історично доступному для огляду часі вони зали-шаться одним з важливих факторів посилення впливу промисло-во розвитих країн на багато регіонів світу. Звідси випливає оче-видний висновок, що турбота про перетворення провідних вітчизняних корпорацій у транснаціональні стала усвідомленою метою зовнішньої політики держав, які прагнуть до збільшення свого впливу в міжнародному масштабі.