Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
ВСТУП : Інвестування. Міжнародний аспект : Бібліотека для студентів

ВСТУП


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 

магниевый скраб beletage

Розвиток форм інвестиційної діяльності зумовлений форму-ванням ринкових відносин в економіці України. Особливостями сучасних підприємств є їх організація у вигляді складних соціа-льно-економічних систем, в яких переплітаються запозичені з іноземного досвіду форми корпоративного управління і специфі-чні засоби та методи організації виробництва і праці, традиційні для України. Необхідною умовою формування підприємств HOBO-TO типу став процес реформування форми власності та розроб-лення інвестиційних стратегій діяльності корпорацій.

Для створення нових систем управління такими підприємства-ми, визначення доцільності їх реорганізації в інтегровані корпора-тивні структури необхідним є аналіз закономірностей інвестицій-них процесів. Притаманна для нашої економічної дійсності організаційно-правова форма — акціонерне товариство не в змозі сама по собі стати гарантом стабілізації виробництва, забезпечити гідне та пропорційне стимулювання праці, підвищити якість управлінської праці на кожному робочому місці. Ці та багато ін-ших проблем можна вирішити шляхом визначення критеріїв оцін-ки ефективності інвестиційної діяльності підприємств.

Важливою особливістю функціонування сучасної економіки є зважена інвестиційна політика. Поштовх до проведення внутрішніх та зовнішніх інвестицій дає процес приватизації, при проведенні якої визначаються перші умови впровадження інвестицій. Корпора-тивна структура організації підприємства відьфиває широкі можли-вості для здійснення інвестицій. Створення умов для широкого за-лучення інвестицій, як за рахунок ресурсів, що є в Україні, так і за рахунок залучених ресурсів нерезидентів, повинне спиратися на розроблення зважених інвестиційних стратегій, які повинні відпові-дати економічним інтересам підприємства, його організаційній структурі, технологічним можливостям та спиратись на зацікавле-ність регіону й держави в реалізації проектів.

 

Один з ключових моментів розробки інвестиційної стратегії ко-рпорації— формування складу акціонерів. Якщо склад акціонерів сформований, в основному, з юридичних осіб-виробників, які є по-стачальниками, споживачами продукції, то такі акціонери мають коньфетні напрямки співпраці з акціонерними товариствами у «своїх» галузях діяльності. Це дозволяє оптимально поєднувати ін-тереси акціонерного товариства та найбільш великих (за розміром пакета акцій акціонерів). У випадку, якщо значні пакети акцій при-дбані інституційними інвесторами, головна задача таких інвесто-рів — сформувати максимально великий фонд дивідендів і випла-тити найбільші дивіденди по акціях. Така стратегія може мати негативні наслідки у випадку прийняття перспективних господарсь-ких рішень, які в майбутньому можуть дати значний ефект, але на теперішній час знижують фінансові показники роботи підприємст-ва. Ця негативна тенденція може простежуватися і у випадку, коли акції розпорошені серед великої кількості фізичних або юридичних осіб. Крім того, в цьому випадку ускладнюється процес прийняття рішень загальними зборами акціонерів, підвищується вартість його проведення.

Інвестиційна діяльність акціонерних товариств у промисловос-ті, виробничій сфері повинна стати об'єктом пильної уваги еконо-мічної науки. Після закінчення процесу акціонування на кожне підприємство покладаються нові функції — функції учасника фо-ндового ринку. Методологія та методика підготовки законодавчо-го та нормативного забезпечення інвестиційної діяльності підпри-ємств багато в чому зумовлює і подальші напрямки розвитку підприємств, формування органів управління і структури взаємо-зв'язків між ними, взаємовідносини з органами державного регу-лювання.

Акціонерна форма управління, крім загальновизнаних переваг та широкого розповсюдження у світовій системі господарювання, має ряд недоліків та особливостей, а саме: система управління ак-ціонерним товариством є більш громіздкою порівняно з системою управління державним підприємством або підприємством іншої організаційно-правової форми, склад акціонерів періодично змі-нюється, якщо кількість акціонерів значна, а підприємство (корпо-рація) інвестиційно привабливе, в якості номінальних власників акцій виступають інституційні інвестори, діяльність акціонерного товариства як емітента обов'язково припускає його взаємодію з професійними операторами фондового ринку, а також з органами, які регламентують дії учасників фондового ринку. Вказані особли-вості зумовили необхідність деякого перерозподілу функцій між

 

органами управління. Цей перерозподіл передбачає наділення пра-вління функціями представницького характеру і збільшення обся-гу робіт щодо взаємодії з органами державного регулювання, фо-рмування стратегічних напрямів розвитку підприємства, в тому числі і у інвестиційній сфері. Одночасно завданням правління є побудова системи ефективного стимулювання організації і вико-нання управлінських функцій нижчих рівнів ієрархічної системи та виробничих підрозділів і створення принципово нових структу-рних підрозділів управління виробничою діяльністю.

Аналіз іноземного досвіду здійснення інвестиційної діяльності дозволив зробити висновок про те, що емісія акцій (інших цінних паперів) не є загальноприйнятим інструментом інвестування. Так, в економічній системі Німеччини головним засобом надання (за-лучення) інвестицій є банківське кредитування. В Японії банки та-кож є головними кредиторами промислових груп (кейрацу), і акці-онерний капітал не отримав тут достатнього розповсюдження внаслідок специфічних заходів та принципів японського стилю управління. Досвід передових країн доводить необхідність не зу-пинятися на відпрацьованних заходах інвестиційної діяльності, властивих вітчизняним корпораціям, а шукати нові підходи удо-сконалення системи фінансово-інвестиційної діяльності.

Розглядаючи проблеми формування інвестиційної стратегії, мо-жливо припустити, що інфраструктура інвестиційної діяльності є одним з визначальних (якщо не головним) факторів інвестування виробничих програм. Крім вже достатньо відпрацьованих в літера-турі умов успішного запровадження інвестиційних проектів, таких як загальний інвестиційний рейтинг держави, інвестиційна приваб-ливість регіону, галузі, методи оцінки інвестиційної привабливості існує ще одна умова— сприятлива інфраструктура. Поняття «ін-фраструктура інвестиційної діяльності» інколи застосовується при оцінюванні привабливості регіонів, наявності залізничної та авто-мобільної мережі, підприємств будівельної індустрії, кваліфікова-них кадрів необхідних спеціальностей, навчальних закладів відпові-дного профілю та ін. При формуванні інвестиційної стратегії корпорацій під категорією «інфраструктура» необхідно розуміти елементи організаційно-правового середовища, які дозволяють ак-ціонерному товариству повноцінно функціонувати на інвестицій-ному ринку. Інвестиційний ринок, як відомо, містить у собі елемен-ти фондового та фінансового ринків, тому доцільно приділяти увагу таким елементам інвестиційної структури, як інститути спільного інвестування, страхові компанії та банки. Як інституційні інвестори ці фінансові посередники в силу своєї економічної природи спеціа

лізовано працюють з акціонерними товариствами, виконуючи при цьому і цілий ряд інших, властивих, їм функцій. Незалежні реєстра-тори, головне завдання яких— ведення реєстрів акціонерів, пра-цюють тільки з акціонерними товариствами. Правильний вибір ак-ціонерним товариством для спільної роботи професійних опе-раторів фондового ринку (банк, реєстратор) має іноді вирішальне значення у здійсненні ефективної інвестиційної діяльності.

Окрім роботи з інституційними інвесторами і реєстраторами підприємство у період підготовки і реалізації інвестиційних проек-тів вступає у відносини з іншою категорією учасників інвестицій-ного ринку— спеціалізованими оцінювачами, фондовими консу-льтантами, фінансовими аналітиками, які повинні підказати оптимальні шляхи і методи оцінки вартості майна в інвестиційно-му проекті і оцінити його реальну інвестиційну вартість. Інститу-ційні інвестори, в свою чергу, професійно працюючи 3 цінними паперами корпорацій та беручи участь у корпоративному управ-лінні, виступають на інвестиційному ринку впливовою силою, що формує підґрунтя для широкого залучення заощаджень фізичних осіб та коштів юридичних осіб. Ефективна діяльність інституцій-них інвесторів створює необхідні фінансові та соціально-економічні умови розвитку процесу інвестування в Україні, тому формування інвестиційної стратегії інститутів спільного інвесту-вання — банків, страхових компаній, а особливо пенсійних фондів є одним з найактуальніших питань сьогодення. Пенсійні фонди є головною формою інституційного інвестування в міжнародній економіці. У вітчизняній фінансовій системі в найближчому май-бутньому очікується значний розвиток пенсійних фондів та нако-пичувальних схем інвестування, тому таким проблемам, як меха-нізм створення пенсійних фондів, формування інвестиційного портфеля фонду та методи здійснення інвестицій у міжнародні фі-нансові активи, необхідно приділяти особливу увагу.