Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
2.4. Пенсійні та донорські фонди як інституційні інвестори : Інвестування. Міжнародний аспект : Бібліотека для студентів

2.4. Пенсійні та донорські фонди як інституційні інвестори


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 

магниевый скраб beletage

Пенсійний фонд (pensio plan) — це фонд, метою якого є здій-снення пенсійних виплат учасникам пенсійної схеми. Иого за-сновником, чи спонсором, може бути приватна компанія, що за-сновує фонд для своїх працівників, органи місцевої влади, що створюють фонд для своїх службовців, нарешті фізична особа, яка фінансує свій власний пенсійний фонд. Внески і прибуток пенсійних фондів, що одержали ліцензію, звільнені від федераль-них податків.

 

Ha початку розвитку системи пенсійних фондів управління їхніми активами здійснювалось трастовими відділами банків, або окремими службовцями банків. Нині спонсори, інвестуючи міль-йони і навіть мільярди доларів, іноді самостійно керують діяльні-стю фонду, але частіше вони наймають зовнішніх керуючих. Роз-глянемо пенсійні фонди і принципи керування їхніми активами, a також інші спеціальні фонди, такі як донорські, до яких відно-сяться благодійні та піклувальні фонди. Ці фонди створюються для забезпечення та підтримки діяльності коледжів, університе-тів, лікарень, музеїв та ін.

Пенсійні фонди фінансуються за рахунок внесків роботодав-ців та/чи працівників. Вартість активів пенсійних фондів почала швидко зростати після другої світової війни. У 80-ті pp. вона зро-сла утричі. У 1989 р. активи пенсійних фондів склали близько 2,47 трлн дол. На 30 вересня 1989 р. вартість активів 20 найбіль-ших пенсійних фондів склала 25 % загальної вартості всіх пен-сійних активів. Вартість активів пенсійних фондів промислових корпорацій у 1990 р. дорівнювала приблизно 1,1 трлн дол., вар-тість активів пенсійних фондів, що фінансувалися урядом

СШв1,'ди пенгійниГсхем. Існує два основних типи найбільш розповсюджених пенсійних схем: схеми з встановленими внес-ками і схеми з встановленими виплатами. Останнім часом з'явилися змішані, гібридні схеми, що являють собою поєд-designer pension типів, їх називають часто комбінованими

У схемі з встановленими внесками {defined contribution plans) спонсор тільки робить внески в інтересах учасників схеми. Сума внеску складає зазвичай визначену частку прибутку спон-сора або зарплати службовця. При цьому спонсор схеми не гара-нтує який-небудь рівень пенсійних виплат. Величина виплат, які буде одержувати учасник, що вийшов на пенсію, залежить від зростання вартості активів схеми. Іншими словами, вони визна-чаються якістю інвестиційного керування активами пенсійного фонду. Таким чином, учасник схеми бере на себе весь інвести-ційний ризик.

Спонсор схеми надає учаснику право вибору конкретного виприбутках {emploee stock ownership plans) та інші.

Деякі з них є найбільш швидкозростаючими. Для спонсора вони привабливі тим, що вимагають низьких витрат і малих ад

міністративних витрат. Роботодавець робить значний внесок в обрану схему чи програму, а службовець робить конкретний ін-вестиційний вибір. Для службовця-учасника така схема означає визначений контроль за керуванням коштами. Спонсор часто пропонує учасникам інвестиції в який-небудь один чи кілька вза-ємних фондів. Суспільні інститути і деякі приватні компанії для схем із встановленими внесками в половині випадків використо-вують саме взаємні фонди. Приватні корпорації вибирають такий шлях набагато частіше. Службовці суспільних і корпоративних підприємств також визначили цей шлях одним із кращих, і тому в даний час майже половина всіх активів пенсійних фондів інвес-тується у взаємні фонди. При цьому величезні суми грошей роз-міщені у фондах, що інвестують в акції й орієнтовані на швидке зростання капіталу. У 1990 pp. департамент праці США зажадав, щоб компанії пропонували своїм службовцям на вибір різні аль-тернативи. Оскільки взаємні фонди пропонують різноманітні ін-вестиційні цілі та м.тоди їх здійснення, це привело до ще більшої

1ХТсТеХюРзНвстановленими виплатами {lefined benefit plan)

спонсор бере на себе зобов’язання періодично виплачувати слу-жбовцю (чи його родині у випадку смерті до виходу на пенсію), що пішов на пенсію, встановлену суму. Величина пенсійних ви-плат залежить від терміну служби учасника і його зарплат. Пен-сійні зобов’язання є, власне кажучи, борговими зобов’язаннями спонсора схеми, що приймає на себе весь ризик невідповідності величини наявних засобів сумі виплат працівникам, що вийшли на пенсію. Таким чином, на відміну від схем із установленими внесками при схемі з установленими виплатами весь інвестицій-ний ризик бере на себе спонсор.

На внески, що надходять у фонд, спонсор, який заснував схе-ми з встановленими виплатами, може купити поліси з фіксовавипадку відповідальність по виплатах перекладається на страхо-ву компанію, так як виплата пенсій залежить від здатності стра-хової компанії виконувати зобов’язання. Незалежно від того, за-страхована схема чи ні, засноване у 1974 р. за Законом про

р^^3 га^^^Т^й^^і!^^ (Pension° Benefit Guaranty Corporation) — страхує пенсії. Зароблена пенсія являє

 

собою частку пенсійних нагромаджень, що закріплена за його учасником на його індивідуальному рахунку при досягненні ним визначеного віку чи стажу. Таким чином, для отримання пенсії потрібно виконання мінімальних вимог. При цьому величина встановленої пенсії не залежить від того, чи продовжує учасник

СХХ№н^"пр™ен™журн™о°м /Г*и™' investor, пошють риси обох основних схем. Перша схема такого роду з'явилась у 1985 р. і була прийнята 8 % усіх компаній і суспіль-них підприємств США. Головною її заслугою є подолання недо-ліків основних схем: прийняття ризику службовцем у схемі вста-новлених внесків і великих витрат та ризику в схемі встановлених виплат для компаній з невеликим персоналом з по-стійно працюючих службовців.

Хоча змішані схеми мають багато форм, однією з найбільш розповсюджених є схема з гарантованими мшімальними ви-платами (floor-offset plan). Відповідно до цієї схеми щороку, як і у випадку схеми з встановленими внесками, роботодавець вно-сить у фонд визначену суму. Внески залежать від терміну служби працівника і гарантують визначений мінімум пенсійних виплат, як у схемі з встановленими виплатами. Роботодавець керує пен-сійним фондом і періодично інформує службовців про стан їхніх рахунків. Якщо фонд не зібрав достатніх коштів для виплати встановлених пенсій, працівник зобов'язаний внести необхідну суму для покриття дефіциту. Таким чином, у змішаних схемах ризик несуть і роботодавці, і службовці.

Для пенсійних фондів США, що працюють за різними пенсій-ними схемами на федеральному рівні, немає заборони на інвес-тиції в закордонні активи. Такі обмеження можуть встановлюва-ти самі спонсори фондів. Наприклад, уряд штату Оклахома забороняє своїм суспільним пенсійним фондам робити інвестиції за межами США. Профспілкові фонди, як правило, забороняють інвестування в іноземні активи. Дослідження пенсійних фондів, проведені Institutional Investor, показали, що половина з них інве-стує свої кошти в закордонні цінні папери різних видів, з них

% Д^^^!^(ewment funds) створ^ються швестора-ми, що роблять інвестиції на фінансовому ринку. До таких спон-сорів відносяться коледжі, приватні школи, музеї і деякі устано-ви. Інвестиційний доход використовується для підтримки жит

тєдіяльності відповідного інституту. Для коледжів. Наприклад, це означає покриття поточних операційних витрат чи капітальних вкладень (будівля нового будинку чи спортивних майданчиків). Багато організацій, що мають донорські фонди, засновують та-кож і пенсійні схеми для своїх працівників. Наприклад, універси-тет штата Кентуккі має пенсійну програму і донорський фонд у розмірі 93 млн грн.

Керуючі донорськими фондами, як правило, інв—тують у довгострокові активи, переслідуючи основну мету збере-ження і збільшення капіталу фонду. 3 цієї причини донори від-дають перевагу активам зі стабільним поточним доходом і ма-лою мінливістю цін. Вони інвестують також в урядові і корпоративні облігації високої якості. Друга, не менш важлива мета, полягає в створенні стійкого потоку доходів, достатнього для забезпечення діяльності установи чи організації, для якої і створювався фонд.

Важливою ланкою державного регулювання системи пенсій-ного страхування в Україні є розвиток недержавних пенсійних фондів (НПФ). В Україні громадяни вже роблять внески до уста-нов, які називаються добровільними пенсійними фондами, їх уже 100. П’ятнадцять з них проводять активну діяльність (НПФ «Бла-годєнствіє», НПФ «Укоопспілка» та ін.). Крім того, створюються й нові фонди. До введення в дію нового пенсійного законодавст-ва всі вони працювали у законодавчому і регулятивному вакуумі. На 1 вересня 2005 р. узгоджено з Держфінпослуг 67 статутів НПФ, а в Держреєстр фінансових установ занесена інформація про 47 недержавних пенсійних фондів (з них 37 — відкритих, 7 корпоративних і 3 професійних).

Наприклад, у 1995 р. був зареєстрований і розпочав свою ро-боту недержавний пенсійний фонд «Укоопспілка», який діє вже одинадцять років в системі споживчої кооперації. За одинадцять років роботи в системі споживчої кооперації створено ще 12 пенсійних фондів в різних областях. Вони тільки розпочали свою роботу, деякі працюють уже кілька років — в Криму та Жи-томирі.

Фондом «Укоопспілка» вже відкрито 12 тисяч пенсійних ра-хунків, 520 колишнім працівникам виплачуються пенсії. Розмір пенсій, що виплачуються, — від 15 до 300 грн.

Кожному учаснику пенсійного фонду заведено два пенсійні рахунки: на особистому обліковуються його власні кошти, на ін-шому — кошти роботодавця. Заведені вони для зручності та з ме-тою оподаткування. Кошти, які обліковуються на особистих пен

сійних рахунках, не оподатковувалися ні під час накопичення, ні під час виплати і навіть аж до успадкування, а от кошти на пен-сійних рахунках із внесками роботодавця при виплаті пенсій оподатковувалися за ставкою 20 %, оскільки це був додатковий сукупний доход працівника. Нині фінансову систему фонду ре-формовано: облік пенсійних внесків і виплат здійснюється адмі-ністратором, управління активами фонду— компанією з управ-ління активами, пенсійні кошти зберігаються на спеціальних рахунках у зберігача, а оподатковуються пенсійні кошти лише під час виплати за ставкою 13 %. Такий облік пенсійних активів дає змогу без зайвих труднощів надавати необхідні довідки учас-никам та пенсіонерам для подачі декларацій у податкові інспекції для перерахунку сукупного доходу і повернення утриманого по-датку та для перерахування сукупного доходу за рік.

Коли НПФ «Укоопспілка» розпочав свою роботу, було за-проваджено такий порядок: рік накопичували кошти на соліда-рному рахунку, але потім усе персоніфікували й запровадили пенсійні рахунки для кожного учасника. I, безумовно, при со-лідарному рахунку може статися те, що ми маємо нині із солі-дарною пенсійною системою: одні дбають, другі мають, одні накопичують кошти, а інші їх отримують. Дійсно, солідарна система потрібна для людей, яким до пенсії залишилось 3-5 років. А коли людині 25-30 років, то за цей час дуже багато зміниться: зміниться керівник, працівника можуть понизити в посаді (він був колись начальником, або головним інженером, а тепер він рядовий працівник). Від цього дуже багато зміню-ватиметься при розподілі коштів. Може статися реорганізація та ліквідація підприємства, і кошти, зібрані на пенсійному ра-хунку юридичної особи, можуть бути спрямовані на покриття збитків від ліквідації. А от кошти, які є на індивідуальному пе-нсійному рахунку, це є власність певної особи, і вони, безумо-вно, не можуть бути відчужені ніким.

Зазвичай молодь не думає про заощадження на старість. У мо-лодих людей є більш нагальні потреби — їм необхідні гроші на житло, виховання дітей, освіту тощо. На жаль, багато хто не ус-відомлює того, що фінансові установи налічують відсотки по за-ощадженнях за ставками складного процента. Складний процент означає, що фінансова установа налічує відсоток (інвестиційний дохід) як на внески, так і на вже отриманий інвестиційний дохід. Навіть незначні, але регулярні внески у молодому віці дають у підсумку суттєві пенсійні заощадження. А якщо врахувати й по-даткові пільги, передбачені для пенсійних внесків законом «Про

 

недержавне пенсійне забезпечення», то величина заощаджень на старість буде ще більшою.

Перехід України до багаторівневої пенсійної системи, побудо-ваної на засадах соціальної справедливості, солідарності по-колінь та соціального страхування, розширить можливості для підвищення добробуту людей похилого віку та зміцнення по-тенціалу економічного зростання. Фінансові інституції, що за-йматимуться накопичувальним пенсійним забезпеченням, вкла-датимуть пенсійні кошти в українські підприємства (до 80 %), в банки (до 40 %), в державний та місцеві бюджети (до 70 %), в іпотечні цінні папери (до 40 %), а також в акції та облігації іно-земних емітентів (до 20 %) та ін.

Реформована пенсійна система стане потужним джерелом до-вготривалих інвестицій в економіку країни. Протягом 10 років їх обсяги можуть досягти близько 25 млрд грн. Це сприятиме роз-ширенню зайнятості, зростанню доходів громадян та зміцненню фінансової бази пенсійної системи.

 

^ I I w

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.         Причини взаємодії інституційних інвесторів і корпорацій.

2.         Класифікація інституційних інвесторів.

3.         Роль страхових компаній та комерційних банків як ін-ституційних інвесторів.

4.         Участь пенсійних та донорських фондів у інвестиційній діяльності.

5.         Передовий світовий досвід пенсійних схем.

6.         Роль донорських фондів у інвестиційному процесі.

7.         Особливості пенсійної системи України.

8.         Характеристика пенсійного законодавства України.

9.         Механізм нарахування пенсій на пенсійних рахунках не-державних пенсійних фондів.

10.       Загальні риси та відміни пенсійних систем України та

розвинутих країн.