Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
У зв'язку з цим найбільше розповсю-дження одержали такі форми управління, як: : Інвестування. Міжнародний аспект : Бібліотека для студентів

У зв'язку з цим найбільше розповсю-дження одержали такі форми управління, як:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 

магниевый скраб beletage

—        система довічного найму;

—        просування по службі на підставі стажу;

—        збільшення заробітної плати на підставі стажу;

—        система підготовки на робочому місці;

—        внутрішньофірмові ринки робочої сили;

—        тісний зв'язок матеріального становища працівника зі спі-льними результатами діяльності фірми.

 

Останніми роками все більше піддаються змінам такі форми управління, як система довічного найму і оплата залежно від стажу роботи, проте система оплати за стажем не втратила своєї головної ролі.

Найважливішим важелем управління є безгрошові форми за-охочення. Серед них важливо відмітити такі: запрошення працю-вати зі старшим за чином і положенням, стажування, підвищення кваліфікації (такі заходи дають надію на більш високий заробіток у майбутньому), регулярне проведення співбесід з робітниками про успіхи і труднощі компанії, боротьба з конкурентами, підви-щення духу змагання, гіпертрофована проінформованість про ко-рпорацію.

До найважливіших засобів впливу на робітника-акціонера від-носиться система «людських відносин». «Людські відносини» в Японії відбиваються в можливостях жити у фірмовому будинку, платити пільгову квартплату, користуватися медичним обслуго-вуванням, брати участь в спортивних змаганнях, екскурсіях. Сфера «людських відносин» включає і такі чисто традиційні фо-рми прояву зацікавленості до життя робітників та службовців, як візити керівників до своїх підлеглих, влаштування їхнього сімей-ного життя, подарунки і поздоровлення до свят.

Державна економічна політика також відіграє важливу роль в корпоративному управлінні. Перед Другою світовою війною, в часи війни і післявоєнний період японський уряд проводить еко-номічну політику, спрямовану на допомогу японським корпора-ціям. Ця політика передбачала офіційне і неофіційне представни-цтво уряду в раді корпорацій.

Японські корпорації мають міцні фінансові зв'язки із систе-мою афілійованих компаній. Ця система характеризується спіль-ним позиковим капіталом, торгівлею товарами та послугами і неформальними діловими контактами.

Четверо учасників е основними в японській моделі: ключовий банк і афілійована компанія або кейрецу (найголовніші акціонери

КОРС^^МмодеТьмає триДунікальні особливості, які відріз-няють її від інших моделей: двопалатне правління, яке склада-ється з виконавчої (чиновники корпорації) і спостережної (робі-тники, службовці компанії та акціонери) рад: узаконені обме-ження прав акціонерів у частині голосування, тому що статут підприємства обмежує кількість голосів, яку акціонер має на за-гальних зборах і яка може не співпадати з кількістю акцій, яки-ми він володіє.

 

Більшість німецьких корпорацій надає перевагу банківському фінансуванню перед акціонерним, тому капіталізація фондового ринку невелика порівняно з міцністю німецької економіки. Від-соток індивідуальних акціонерів низький, що відображає загаль-ний консерватизм інвестиційної політики країни. Структура кор-поративного управління направлена у бік контактів між ключо-вими учасниками: банками і корпораціями. Система якоюсь мі-рою суперечлива щодо дрібних акціонерів: з одного боку, вона дозволяє їм вносити пропозиції, але в той же час дозволяє компа-ніям обмежувати права акціонерів при голосуванні.

Розглядаючи корпоративні системи за кордоном, важливо зве-рнути увагу на практику створення систем управління акціонер-ними товариствами в країнах Східної Європи, Балтії і Росії.

У кожній з країн Східної Європи і Балтії існують особливості емісії цінних паперів, які не властиві Україні. Проявляється тен-денція до розширення прав трудового колективу підприємства. Так, в Чехії випускається особливий вид цінних паперів — акці-онні сертифікати, які розповсюджуються і мають обіг тільки се-ред працівників підприємства. В Угорщині частина статутного фонду у розмірі до 10 % безкоштовно розповсюджується серед працівників підприємства. У Литві привілейовані акції можуть скласти 1/3 статутного фонду (в Україні— 10 %) і розповсю-джуються серед працівників підприємства за низькими цінами. У Росії проводиться емісія непідробних акцій, які залишаються в розпорядженні ради акціонерів. Цікавий приклад Румунії, де проект емісії публікується в найпопулярніших (за тиражем) газе-тах регіону за місцем розташування головного офісу, у той час як в Україні публікуються в одній газеті — центральній, незалежно від юридичної адреси підприємства, і в одній місцевій.

Існують специфічні особливості і при формуванні органів управління акціонерним товариством. У Чехії спостережна рада формується тільки в компаніях, де працює більше ніж 50 робіт-ників; в Литві — більше ніж 50 робітників і 200 акціонерів. У Румунії орган оперативного управління — комітет керівників, може переобиратися з періодичністю один раз на тиждень. В Україні спостережна рада (ст. 46 Закону України «Про госпо-дарські товариства») може створюватися у акціонерному товари-стві, якщо є понад 50 акціонерів.

Для аналізу основ корпоративного управління важливим є ви-значення кворуму на загальних зборах акціонерів. Так, у Чехії кворум визначається більше ніж 30 % голосів, Литві, Румунії, Ро-сії, Україні — більше ніж 50 % голосів.