РОЗДІЛ 20. МАКРОАНАЛІЗ СУКУПНОГО ПОПИТУ ТА СУКУПНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ § 1. Макроаналіз сукупного попиту


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 
195 196 197 198 199 200 201 

Загрузка...

Сукупний попит (AD) — це величина обсягу продукції, яку готові купити макро-економічні суб’єкти за кожного можливого рівня цін. Це шкала, що графічно пред-ставлена у вигляді кривої, яка показує різні кількості товарів і послуг — величину ре-ального обсягу виробництва, — що їх вітчизняні споживачі, фірми, уряд та зарубіжні покупці всі разом бажають купити за кожного можливого рівня цін (рис. 20.1).

Р

AD

ВВП

Рис. 20.1. Крива сукупного попиту

Сукупний попит можна визначити за формулою розрахунку ВВП методом вит-рат:

AD = C + I + G + Xn.

Сукупний попит має дві форми: натурально-речову і вартісну. Натурально-речова форма сукупного попиту відображає суспільну потребу населення, фірм і держави в товарах і послугах. Його структура може бути представлена: 1) певними видами про-дуктів і послуг невиробничого споживання, які задовольняють особисті та інші неви-робничі потреби; 2) сукупністю всіх засобів виробництва і виробничих послуг.

Вартісний зміст сукупного попиту може визначатися сумою планових витрат на вітчизняні товари і послуги для кожного із рівнів сукупного доходу. Між сукупним попитом і ціною національного продукту існує опосередкована залежність, яка про-являється через три фактори:

• ефект відсоткової ставки полягає в тому, що при зростанні цін покупцям това-рів і послуг потрібно більше грошей для оплати угод. Отже, зростає попит на гроші, що при незмінній грошовій масі викликає підвищення їх ціни, тобто відсоткової став-ки. Внаслідок цього сукупний попит зменшується за рахунок попиту на ті товари, для купівлі яких потрібно брати гроші в кредит. Це стосується в першу чергу інвестицій-них товарів, а також дорогих товарів споживчого призначення, до яких відносяться переважно товари довгострокового використання.

Частина ІІІ. Макроекономіка

•          ефект багатства виражається в тому, що при зростанні цін реальна вартість, тобто купівельна спроможність, накопичених фінансових активів із фіксованим до-ходом (облігації, строкові депозити тощо), що знаходяться у населення, зменшують-ся. Тому власники фінансових активів стають реально біднішими, що скорочує їхній попит. I навпаки.

•          ефект чистого експорту відбиває вплив зовнішнього сектора економіки на су-купний попит і ВВП. Він проявляється тоді, коли ціни на вітчизняні товари зроста-ють або зменшуються порівняно з цінами на іноземні товари. Якщо внутрішні ціни піднімаються стосовно цін за кордоном, то покупці почнуть віддавати перевагу ім-портним товарам, що викличе збільшення імпорту, натомість іноземці почнуть ку-пувати менше вітчизняних товарів, що викличе зменшення експорту. Отже, за інших незмінних умов зростання цін всередині країни викликає збільшення імпорту і змен-шення експорту. Внаслідок цього скорочується чистий експорт у складі сукупного попиту.

Основні нецінові фактори сукупного попиту:

-          Зміни в споживчих витратах:

а)         добробут населення;

б)         очікування споживача;

в)         заборгованість споживача;

г)         податки.

-          Зміни в інвестиційних витратах:

а)         відсоткові ставки, зміна яких викликана, наприклад, змінами грошової маси

в країні, а не зміною цін;

б)         очікувані прибутки від інвестицій;

в)         податки з підприємств;

г)         технологія виробництва;

д)         надлишкові потужності.

Зміни у витратах на чистий експорт:

а)         національний дохід інших країн;

б)         валютні курси.

-          Зміни в державних витратах.

Під дією нецінових факторів (рис. 20.2) крива сукупного попиту (AD) перемі-щується: а) вправо вгору, коли попит зростає (AD-»AD.); б) вліво вниз, коли попит зменшується (AD—>AD0).

Р

ь                 \    AD,

1         

Г*—N.       AD                     

''■AD2            —►

ВВП Рис. 20.2. Вплив нецінових факторів на криву сукупного попиту (AD)

Розділ 20. Макроаналіз сукупного попиту та сукупної пропозиції