§ 3. Основні макроекономічні показники у СНР


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 
195 196 197 198 199 200 201 

Загрузка...

1.         Валовий внутрішній продукт (ВВП) — це ринкова вартість усіх кінцевих то-варів і послуг, вироблених у межах економічної території країни протягом певного період часу, — як правило, року.

2.         Валовий національний продукт (ВНП) — це ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за певний проміжок часу, — як правило, за рік, за допомогою факторів виробництва, що належать резидентам певної країни, незалежно від того, де використовувались ці фактори — в країні чи за кордоном. Відмінність між ВВП та ВНП полягає у так званих іноземних факторних доходах:

Розділ 19. Система національних рахунків — нормативна база макроекономічного рахівництва

Надходження Платежі

ВНП    =     ВВП     +       за фактори           -       за фактори

з-за кордону   решті світу

3.         Чистий внутрішній продукт (ЧВП) — це валовий внутрішній продукт, скори-гований на суму амортизаційних відрахувань: ЧВП = ВВП — Амортизація

4.         Національний доход (НД) — це весь дохід, зароблений продовж року власни-ками ресурсів, що є резидентами певної держави, незалежно від того, де ці ресурси використовуються — власній країні чи за кордоном: НД = ВНП — Амортизація — Не-прямі податки;

НД = 3 + Р + в + п,

де: 3 — заробітна плата; Р — рента; в — відсоток; п — прибуток.

5.         Особистий доход — показує скільки грошей надходить на цілі особистого спо-

живання населення, і як такий відображає перерозподільні процеси в рухові націо-

нального доходу:

ОД = НД — ПП — НПр — СС + ТП,

де: ПП — податки на прибутки корпорацій;

НПр — нерозподілений прибуток корпорацій; СС — відрахування на соціальне страхування; ТП — трансфертні платежі.

6.         Наявний доход (НДН) — доход, який населення може витрачати на свій розсуд:

НДН = ОД — ПН, де: ПН — об’єм податків, які виплачує населення.

7.         Національне багатство (НБ) — сукупність матеріальних благ, які накопичені

в країні на даний момент часу. НБ поповнюється і оновлюється щорічно за рахунок

створюваного продукту. Разом з тим, воно може і зменшуватись в певні періоди часу,

якщо вибуваючи елементи НБ більші від елементів його приросту.

Методи обчислення ВВП.

1. Як сума видатків покупців на придбання товарів і послуг (за видатками — ме-тод кінцевого використання):

ВВП = C + I + G + X ,

п 7

де: С — особисті споживчі видатки, які охоплюють видатки домашніх господарств на товари тривалого користування, видатки на предмети поточного вжитку і видатки споживачів на послуги;

I — інвестиційні видатки ділових фірм країни на закупівлю машин, устаткування, будівництво, зміни у запасах;

G — державні закупівлі товарів і послуг, які охоплюють усі державні видатки на кінцеві продукти підприємств і наймання в державний сектор працівників (крім трансфертних платежів);

Хп — чистий експорт, який розраховується як сума експорту та імпорту, при чому імпорт записується із знаком мінус.

Частина ІІІ. Макроекономіка

2.         Як сума грошових доходів, отриманих від виробництва продукції у цьому році

(за доходами — розподільний метод):

ВВП = Z + R + K + P + A + N..

Ь'

де: Z — заробітна плата найманих працівників, яку фірми й уряд виплачують тим, хто пропонує праці; враховують також низку доповнень до зарплати, які підприємства вносять у різні фонди;

R — рента, тобто доходи, які отримують домогосподарства і фірми від нерухомого майна, в тому числі приписану ренту за проживання у власній оселі;

К — процент, що являє собою виплати грошового доходу постачальникам грошо-вого капіталу (виплата процентів домогосподарствам за вклади, за облігації підпри-ємств);

Р — прибуток. Він має два різновиди — доходи некорпоративного сектора (дохо-ди підприємств, що перебувають в одноосібній власності) та прибуток акціонерних підприємств;

A — непрямі податки на бізнес (податок на додану вартість, акцизний збір, ліцен-зійні платежі, мито та ін.);

Nb — амортизаційні відрахування (показують обсяг капіталу, спожитого у процесі виробництва впродовж року).

3.         Як сума доданої вартості, створеної на всіх стадіях виробництва товарів і по-

слуг (за галузями — виробничий метод):

ВВП = Е(ВВ — MB) + (ПП — С),

де: ВВ — валовий випуск окремих галузей;

MB — матеріальні витрати окремих галузей; ПП — продуктові податки; С — субсидії.

Номінальний ВВП (ВВПн) — це показник загального обсягу виробництва, який обчислюється в поточних цінах, тобто у фактичних цінах даного року.

Реальний ВВП (ВВП ) — це показник загального обсягу виробництва, який об-числюється в постійних цінах, тобто в цінах року, який приймається за базу. Такий рік називається базовим. Реальний ВВП не враховує змін рівня цін.

Темп зростання:

ВВПпоточного року

Тз =     100 .

ВВПрбазового року

Темп приросту:

ВВП у поточному році - ВВП у попередньому році

Тп=     10°-

ВВПру попередньому році

Індекс цін поточного року:

Ціни поточного року

I   =     100%.

Ціни базисного року

Індекс споживчих цін (ІСЦ) — показує зміну середнього рівня цін, «споживчого кошика», який зазвичай споживає середня міська родина.

Розділ 19. Система національних рахунків — нормативна база макроекономічного рахівництва

 

Індекс споживчих цін підраховується за типом індексу Ласпейреса (Р ) тобто ін-дексу цін з базисними вагами («споживчий кошик» фіксується за базисним роком):

i=1

де: Pio — ціна і-ro блага в базисному році; Pi — ціна і-ro блага в поточному році;

Qo — кількість і-ro блага в базисному році.

Недоліком цього індексу є те, що він не враховує зміни в структурі споживання в поточному періоді, беручи за основу споживчий кошик базисного року.

Індекс цін, що використовується для усунення впливу інфляції на величину ВВП, називають дефлятором. Дефлятор визначається як середня зважена ціна всіх товарів та послуг у ВВП, а вага кожного товару дорівнює його частці у сумарному ВВП поточного року. Дефлятор ВВП (ВНП) розраховується за типом індексу Пааше (Р ), в якому вагами виступає набір благ поточного року:

уPit-Qit

 /          ч    номінальний ВВП поточного року    ~!

реальний ВВП поточного року

Pp (дефлятор ВВП) - i=1

I.Pi-Qit

де: Qit — кількість і-ro блага в поточному періоді.

Недолік індексу Пааше аналогічний індексу Ласпейреса, тобто, не враховуються зміни в структурі валового продукту, але за основу аналізу береться товарна структу-ра виробництва поточного року.

Індекс Фішера (Рр) — частково усуває недоліки індексів Ласпейреса та Пааше, усереднюючи їх значення:

Процес коригування номінального ВВП здійснюється за допомогою дефлятора ВВП. Найточнішим методом інфліювання або дефліювання номінального ВВП да-ного року є ділення номінального ВВП на індекс цін ВВП (дефлятор ВВП) і помно-ження одержаного результату на 100, тобто:

 ввп   АПП

ВВП   =           н-ІОО.

р          І

ц

Для порівняння рівня життя чи добробуту в різних країнах використовуються показники ВНП (ВВП) на душу населення або національного доходу на душу на-селення.

астина ІІІ. Макроекономіка