§ 2. Попит та пропозиція монополії


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 
195 196 197 198 199 200 201 

Загрузка...

Монополіст є єдиним виробником, тому його індивідуальна крива попиту збіга-ється з кривою ринкового попиту. Особливістю кривої попиту є те, що вона спадна: обсяг продажів можна збільшити тільки за рахунок зниження ціни. Спадна крива попиту означає, що чиста монополія може збільшувати свої продажі, тільки призна-чаючи нижчу ціну за одиницю своєї продукції. Це є причиною того, що граничний до-хід стає менше, ніж ціна для кожного рівня випуску, окрім першого, а графік попиту збігається із середнім доходом.

В умовах монопольного ринку крива пропозиції відсутня, тому що не існує про-порційної залежності між ціною і кількістю виробленої продукції. Зміни в попиті не призводять до пропорційних змін в ціні, як це має місце на конкурентному ринку (рис. 16.1, а). Але можуть бути змінені ціни при постійному обсязі виробництва, або

Розділ 16. Монополія

змінені як ціна так і обсяг виробництва (рис. 16.1, б). В результаті цього монополіст має унікальну можливість маніпулювати як ціною так і обсягом продажу.

 

мс

 

P

P

P

P

P

P

Qi= Q2

Q

Q         Q1       Q2

а)

б) Рис 16.1. Вплив попиту на ціну та обсяги виробництва монополіста Взаємозв’язок між попитом загальним та граничним доходом демонструє рис. 16.2:

 

Ed>l

Q

P

P

Q

Рис. 16.2. Криві граничного та загального доходу монополіста

При русі вниз по еластичному відрізку кривої попиту граничний дохід зменшу-ється, але є додатним, а загальний дохід зростає. Загальний дохід досягає максимуму коли граничний дохід дорівнює нулю. Таким чином, монополіст не захоче знижувати ціну на нееластичному відрізку кривої попиту. Тому що загальний дохід зменшується,

астина ІІ. Мікроекономіка

загальні витрати зростають, а значить загальний прибуток зменшується. Отже, мак-симальний дохід монополія отримує у випадку одиничної еластичності, коли гранич-ний дохід дорівнює 0.

МR = 0 — умова максимізації прибутку монополістами.

Необхідно відмітити, що в усіх цих випадках ціна більша за граничний дохід. Мо-нополія як і будь-яка інша фірма прагне збільшити розмір прибутку (рис. 16.3).

Економічні прибутки

 

 

P

P

Qm      Q

Рис. 16.3. Рівновага монополіста в короткостроковому періоді

Даний графік свідчить, що монополіст отримує надприбутки при таких умовах:

•          Випускає таку кількість продукції, за якої граничні витрати дорівнюють гра-ничному доходу (МС = MR).

•          Встановлює монопольну ціну (Рm) входячи з розміру попиту (Qm). Це і дає можливість отримати надприбуток.

Показники рівня монопольної влади.

Індекс Ларнера — введений в 1934 році і розглядає розмір прибутку як ознаку монополії. Його суть полягає в тому, що порівнюються монопольна ціна і граничні витрати

I

мс

1

За досконалої конкуренції даний I. = 0, тому що досконала конкуренція перед-бачає Р = МС.

Чим вищий даний коефіцієнт, тим більший рівень монополії.

Індекс Герфендаля показує концентрацію ринку шляхом оцінки частки кожної фірми в загальному об’ємі виробництва продукції

I, =s^+s2,+sl+...s\

Ь          1          1          о          п '

де: S — питома вага фірми в загальному обсязі виробництва. Якщо фірма на даному ринку одна, то даний індекс = 10000.

Розділ 16. Монополія

Галузь вважається висококонцентрованою (монопольною) якщо I > 1800.

Рівновага монополіста в довгостроковому періоді. В довгостроковому періоді монополіст обирає масштаби виробництва, а не лише обсяги використання змін-них факторів. Монополіст буде збільшувати обсяг виробництва до тих пір, доки граничний дохід буде дорівнювати довгостроковим граничним витратам MR = LC (рис. 16.4). Така рівність дозволяє визначати TR, а порівняння LATC дозволяє від-повісти на друге запитання. Якщо середні витрати монополіста зростають за інших рівних умов, настає стан довгострокової рівноваги. Коли виробництво є беззбитко-вим, тобто LATC = Р . Перевищення LATC над Р   є умовою закриття виробництва.

 m        m

 

P

P

 

LMC

Qm      Q

Рис. 16.4. Рівновага монополіста в довгостроковому періоді

Монополія може знаходитися в стані рівноваги довгий час, так як вхід в даний ринок блокований.

Виходячи з цього цінова політика монополій відрізняється в коротко- і довго-строковий періоди.