§ 3. Функціонування фірми в короткостроковому періоді


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 
195 196 197 198 199 200 201 

Загрузка...

В короткостроковому періоді ми вважаємо, що фірма вже випускає певний обсяг продукції і повинна лише визначити, чи слід його змінювати з метою максимізації прибутку.

Оскільки в короткостроковому періоді кількість окремих факторів виробництва залишається незмінною, то успіх фірми буде визначатися тим, як вона використовує змінні ресурси. На підставі правила максимізації прибутку можна зробити висновок, що фірма буде вводити таку кількість змінних факторів, яка при будь-якому обсязі виробництва зрівняє свої граничні витрати з ціною товару, тобто:

МС = Р,

це умова ефективного обсягу виробництва.

Однак, необхідно враховувати, що коли ціна (Р4) більша за середні загальні ви-трати виробництва, які максимізують прибуток, то конкурентна фірма має еконо-мічний прибуток (рис. 15.4). Отримання економічного прибутку означає, що доходи фірми перевищують всі її витрати:

Р > АТС => ЕП > 0.

Якщо ж ринкова ціна (Р3) на продукцію дорівнює мінімальним середнім загаль-ним витратам, то вона дозволяє конкурентній фірмі лише покривати свої витрати, у результаті економічний прибуток є нульовим, тобто фірма отримує лише нормаль-

Розділ 15. Ринок досконалої конкуренції

ний прибуток. Такий рівень ціни та обсягу виробництва продукції забезпечує лише самоокупність фірми:

Р = min ATC => ЕП = 0 (НП).

 

P

P

P

P

i           k                                            

4          ^^        у/^^     " ATC

3                                

2          ^_^ /                           AVC

1          "P*                                                     ►

Q2

Q

Qi

Q3      Qj

MR

MR

MR

MR

Рис. 15.4. Конкурентна стратегія фірми в короткостроковому періоді

Коли ж ринкова ціна (Р2) падає нижче можливих середніх загальних витрат, але при цьому перевищує мінімально припустимі середні змінні витрати, то конкурентна фірма вже буде зазнавати збитків:

min AVC < P < min ATC => ЕП < 0.

Нарешті, коли ж ринкова ціна (Р1) падає до рівня мінімально можливих змінних витрат, конкурентна фірма буде знаходитись у стані припинення своєї діяльності. За будь-якою ціною, що опускається нижче мінімуму середніх змінних витрат, втрати конкурентної фірми перевищують постійні витрати, у цьому випадку вона повинна ліквідуватися, тому що її збитки перевищують максимально можливі, які вона може собі дозволити (вони дорівнюють величині постійних витрат виробництва).

Р = min AVC.

Отже, як видно з рис. 15.4, конкурентна фірма почне виробляти продукцію з обсягу Q1, збільшуючи його, щоб спочатку зменшити збитки, потім забезпечити беззбитковість своєї діяльності, а потім отримувати прибуток. Таким чином, короткострокова крива пропозиції конкурентної фірми збігається із кривої її граничних витрат, але тільки в тій її частині, що розташована вище мінімально можливих середніх змінних витрат.

Короткострокова ринкова крива пропозиції відбиває сумарний обсяг продукції, що постачається всіма підприємствами, які пропонують стандартизований продукт на ринку за будь-якою можливою ціною. Вона виходить шляхом підсумовування об-сягів пропозиції всіх підприємств за кожної можливої ціни.