ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 
195 196 197 198 199 200 201 

Загрузка...

Контрольні запитання

1.         Що таке корисність?

2.         В чому сутність закону спадної граничної корисності?

3.         Які властивості кривої байдужості ви знаєте?

4.         Як визначити рівноважний стан споживача?

5.         Як графічно зобразити бюджетне обмеження споживача?

6.         Як побудувати криву «дохід-споживання»?

7.         Як побудувати криву «ціна-споживання»?

8.         Чим відрізняється крива Енгеля для якісних та неякісних товарів?

9.         Що ілюструє крива індивідуального попиту?

 

10.       В чому відмінність між ефектом доходом та ефектом заміщення?

11.       Що таке надлишок споживача?

Контрольні тести

1.         Сукупна корисність визначається як:

а)         сума граничної корисності, що одержує людина від споживання товару;

б)         приріст граничної корисності, отриманої людиною від споживання товару;

в)         приріст граничної корисності, отриманої людиною від споживання товару

та поділеної на приріст споживання цього товару;

г)         приріст сукупної корисності, отриманий людиною від споживання товару та

поділеної на ціну цього товару.

2.         Гранична корисність — це:

а)         максимальний рівень корисності, що хоче одержати споживач;

б)         максимальна корисність, яку можна одержати від споживання даної кіль-

кості благ;

в)         корисність, що споживач одержує від споживання додаткової одиниці блага;

г)         максимальний рівень корисності, що може досягти споживач за витрат на-

явного в нього бюджету.

3.         Ціна товару X становить 1,5 грошових од. Ціна товару В становить 1 грошова

од. Якщо споживач оцінює граничну корисність товару В у 30 одиниць корисності й

бажає максимізувати задоволення від покупки двох товарів, тоді чому повинна до-

рівнювати гранична корисність товару Х:

а)         15 одиниць корисності;

б)         20 одиниць корисності;

в)         30 одиниць корисності;

г)         45 одиниць корисності.

4.         Закон спадної граничної корисності означає, що:

а)         відношення граничної корисності до цін на предмети розкоші менше, ніж на

товари першої необхідності;

б)         відношення граничної корисності до цін однаково для всіх товарів;

в)         корисність, принесена кожною наступною одиницею товару, спадає в міру

збільшення кількості товарів, що здобуваються;

Розділ 12. Аналіз поведінки споживачів

г) корисність товарів, що здобуваються, спадає в міру збільшення доходу спо-живача.

5.         Щоб опинитись в стані рівноваги, тобто максимізувати корисність від спожи-

вання, споживач повинен:

а)         розподілити дохід так, щоб остання гривня, витрачена на покупку будь-

якого товару, приносила б такий самий приріст корисності, як і гривня, ви-

трачена на покупку іншого товару;

б)         бути впевненим, що ціни всіх товарів, що купуються ним, пропорційні су-

купній корисності;

в)         врівноважувати граничні корисності останніх одиниць товарів, що купуються;

г)         бути впевненим, що ціна кожного товару дорівнює граничній корисності ви-

трачених грошей.

6.         Споживач перебуває в споживчій рівновазі, якщо:

а)         він одержує рівну корисність від кожного спожитого товару;

б)         він одержує рівну сукупну корисність на гривню, витрачену на товар;

в)         він одержує рівну граничну корисність від кожного спожитого товару;

г)         він одержує рівну граничну корисність на гривню, витрачену на кожний

придбаний товар.

7.         Припустимо, що споживач здобуває лимонад і тістечко в кількості, за якої до-

сягається споживча рівновага. При збільшенні ціни тістечка, споживач найбільш

ймовірно         своє споживання лимонаду, при цьому гранична корис-

ність лимонаду буде              доти, доки сукупна корисність лимонаду не

стане    :

а)         збільшить, збільшиться, збільшуватися;

б)         збільшить, зменшуватися, зменшуватися;

в)         збільшить, зменшуватися, збільшуватися;

г)         знизить, збільшуватися, збільшуватися.

8.         Щоб побудувати криву «дохід-споживання», ми повинні:

а)         змінювати дохід і досліджувати зміну рівноваги споживача;

б)         змінювати ціну товару X і досліджувати зміну рівноваги споживача;

в)         змінювати дохід і ціни й досліджувати зміну рівноваги споживача;

г)         змінювати ціни товару X і В і досліджувати зміну рівноваги споживача.

9.         Щоб побудувати криву «ціна-споживання», ми повинні:

а)         змінювати дохід і досліджувати зміну рівноваги споживача;

б)         змінювати ціну товару X і досліджувати зміну рівноваги споживача;

в)         змінювати дохід і ціни й досліджувати зміну рівноваги споживача;

г)         змінювати ціни товару X і Y і досліджувати зміну рівноваги споживача.

10. Ефект доходу виникає у зв’язку з тим, що:

а)         зниження ціни товару збільшує реальний дохід споживача;

б)         підвищення ціни товару збільшує номінальний дохід споживача;

в)         криві байдужності опуклі до початку координат;

г)         бюджетна лінія має негативний нахил.

Частина ІІ. Мікроекономіка

Задачі

Задача 1. Дані, наведені у таблиці, характеризують криві байдужості деякого спо-живача. Зобразіть цю криву байдужості графічно, відкладаючи кількість товару Х на горизонтальній осі, а кількість товару Y — на вертикальній.

 

Набір   Кількість одиниць Х Кількість одиниць Y

А         2          10

А         3          8

А3       5          6

А         7          5

А5       10        4

Проведіть бюджетну лінію споживача, якщо відомо, що ціни на товари Х та Y становлять відповідно 10 і 7,5 грош. од., а дохід споживача — 90 грош. од. Укажіть оптимальний набір товарів Х та Y, купуючи який споживач максимізує корисність.

Задача 2. Ціна товару А дорівнює 3 грош. од., а Б — 2 грош. од., якщо споживач оцінює граничну корисність товару Б у 30 ютилей і бажає максимізувати задоволен-ня від покупки А і Б, тоді він має прийняти граничну корисність А?

Задача 3. Споживач витрачає 13 грн в тиждень на купівлю помідорів та огірків. Гранична корисність помідорів для нього визначається рівнянням 30 — 2QX, де QX — кількість помідорів, кг. Гранична корисність огірків становить 19 — 3QY, де QY — кількість огірків, кг. Ціни товарів відповідно 2 грн та 1 грн. Яку кількість помідорів та огірків придбає раціональний споживач?

Задача 4. Сім’я щодня купує хліб і молоко по ціні 1 грн та 2 грн за одиницю. На даний час сім’я купує таку кількість цих продуктів, що гранична корисність їх остан-ніх одиниць становить 40 і 50 ютилей. Чи можна сказати, що вона купує найкращий, тобто максимізуючий корисність набір хліба та молока? Якщо ні, то яким чином їй потрібно перерозподілити витрати між двома товарами?

Задача 5. На основі даних про загальну корисність даного товару для споживача визначити граничну корисність (в умовних одиницях). Проілюструйте графічно дані таблиці.

 

Кількість одиниць товару,

що можуть бути спожиті

за даний період         Загальна корисність (умовних одиниць)   Гранична корисність

1          14       

2          35       

3          52       

4          67       

5          81       

6          93       

7          100     

8          104     

9          104     

Розділ 12. Аналіз поведінки споживачів

Задача 6. Споживач має дохід 200 грошових одиниць і витрачає його на придбан-ня блага X по ціні 10 грош. од. і блага Y по ціні 20 грош. од. Вибір споживача, що максимізує корисність, включає 12 одиниць X, і 4 одиниці Y. Збільшення ціни товару X до 20 грош. од. викликає зміщення точки рівноваги (4Х; 6Y), зниження до 5 грош. од., відповідно (20Х; 5Y).

а)         зобразіть графічно, як змінюватиметься положення бюджетної лінії у разі зни-

ження та підвищення ціни.

б)         побудуйте лінію «ціна — споживання».

в)         використовуючи лінію «ціна — споживання», побудуйте криву попиту спожи-

вача на товар X.

Задача 7. Полуниця є нормальним товаром для Ірини і малоцінним для Оксани. Покажіть за допомогою кривих байдужості, як зміниться споживання полуниці Іри-ною та Оксаною, якщо її ціна знизиться вдвічі.

Задача 8. Функція корисності споживача має вигляд U = f(0,, Q Y де О,, Q„ — кількість двох різних благ. Відомі ціни благ: Р = 25 грош. од., Р = 40 грош. од., бюд-жет споживача — I = 600 грош. од.

Як споживач має витратити овій бюджет, щоб отримати максимальну корис-ність? На скільки виросте добробут споживача, якщо ціна блага В знизиться до 30 грош. од.? Розподіліть реакцію споживача на ефекти заміщення та доходу. Яку суму податків необхідно утримати зі споживача, щоб після зниження ціни блага В його добробут залишився на початковому рівні? На скільки має збільшитися бюджет спо-живача, щоб за початкових цін його добробут підвищився на стільки ж, на скільки він підвищився внаслідок зниження ціни з 40 до 30 грош. од.?

Задача 9. Бюджет споживача становить 60 грн, ціна блага X дорівнює 15 грн. Функ-ція корисності TU = 40 х О . Знайти оптимальний вибір споживача. Зобразити криву «ціна споживання» блага X, якщо ціна на нього послідовно набуває значень 10, 6 і 4 грн. Побудуйте криву індивідуального попиту споживача на благо X.

Задача 10. Споживач здійснює вибір між купівлею цукерок і печива. В таблиці наведено корисність, яку він отримує від споживання рівної кількості цукерок і печи-ва. Ціна цукерок 3 грош. од., печива 2 грош., од. за 1 кг.

Припустімо, що споживач зазвичай купує 4 кг. цукерок і 2 кг. печива на місяць і витрачає весь бюджет, виділений для цих цілей.

 

Кількість товару, кг   Сукупна корисність цукерок, ютилей        Сукупна корисність печива, ютилей

1          21        20

2          39        38

3          54        54

4          66        68

5          75        80

6          81        90

7          84        98

8          85        104

Частина ІІ. Мікроекономіка

Поясніть:

а)         яку корисність він отримує від споживання такого набору товарів;

б)         чи максимізує він корисність? Якщо ні, то в якій комбінації йому варто купу-

вати цукерки та печиво для максимізації корисності?

в)         яку корисність він одержить, якщо весь свій бюджет витрачатиме на купівлю

печива?

г)         визначте реальний дохід споживача, виражений у кількості придбаних цукерок

і у кількості придбаного печива.

Розділ 13. Попит та пропозиція, їх взаємодія