§ 2. Смаки споживача


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 
195 196 197 198 199 200 201 

Загрузка...

Рішення споживача щодо кількості, в якій варто споживати блага, завжди пов’язане з відмовою від якоїсь кількості інших благ задля придбання однієї додат-кової одиниці певного блага. Споживач керується принципом раціональності, а саме: маючи обмежені кошти і бажаючи максимізувати сукупну корисність від споживан-ня благ, він розподіляє свій бюджет (дохід) так, щоби корисність, отримана від остан-ньої грошової одиниці, витраченої на те чи інше благо, стала однаковою:

PXPy

де: MUX, MUY — гранична корисність, відповідно, блага Х та Y, ютиль;

PX, PY — ціна, відповідно, блага Х та Y, грош. од.

Споживач, вибираючи блага, керується певними послідовними індивідуальними вподобаннями. Вони формують систему переваг, яка базується на таких положеннях:

•          повна упорядкованість переваг і принципова зіставленість благ та їх наборів;

•          транзитивність переваг споживача та його здатність до послідовного перене-сення переваг з одних благ та їх наборів на інші;

•          раціональність вибору;

•          ненасиченість споживача благом.

Графічно переваги споживача можна відобразити за допомогою кривої байдужос-ті. Крива байдужості демонструє можливі комбінації двох благ, які дають споживачу рівний обсяг задоволення потреби і відповідає певній величині загальної корисності (рис. 12.1). Карта кривих байдужості є множиною всіх можливих рівнів корисності для певного споживчого блага.

Властивості кривих байдужості: 1) чим далі від початку координат знаходиться крива байдужості, тим більшу корисність вона відображає; 2) мають спадний нахил;

Розділ 12. Аналіз поведінки споживачів

3) абсолютна величина нахилу кривої байдужості в будь-якій точці є відношення гра-ничних корисностей благ; 4) не перетинаються.

 

u

            ►

благо X

Рис. 12.1. Крива байдужості

Якщо в споживача багато блага X, то він буде згодний відмовитися від певної його частини, щоб одержати додатково певну кількість блага Y. Цю ситуацію можна виразити через показник граничної норми заміщення (MRS), що являє собою від-ношення кількості блага, від якого споживач повинен відмовитися заради придбання додаткової одиниці іншого блага:

MRS    = — AX/AY.

XY

MRS також можна визначити через співвідношення граничних корисностей благ згідно із законом спадної граничної корисності:

MRS    = MUV/MUV.

XY      X'        Y

Іноді граничну норму заміщення трактують як граничну готовність сплачувати за товар.

Економічний зміст MRS полягає у наступному — вона трактується як норма об-міну, при якій споживач хоче залишитись у даній точці.

Блага, між якими існують співвідношення виключної замінності у споживанні (досконалі субститути), мають криві байдужості у вигляді прямих ліній.

Блага, що спільно споживаються для задоволення однієї потреби, в якій вони ніяк не можуть замінити одне одним (досконалі комплементарні блага), мають криві байдужості у вигляді прямих кутів.

Якщо для споживача це благо є антиблагом (У), а благо Х — благом, то криві бай-дужості будуть мати додатній нахил.

У випадку ж з байдужими благами криві байдужості утворюють кут у 90 градусів з віссю ОХ.