§ 2. Оборот капіталу


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 
195 196 197 198 199 200 201 

Загрузка...

Оборот капіталу являє собою періодично повторюваний процес відновлення руху капіталу з моменту його авансування до повного повернення підприємцю.

Розділ 8. Капітал та прибуток

Оборот капіталу починається з авансування визначених засобів на організацію будь-якого виробництва, а завершується тоді, коли вся капітальна вартість поверта-ється підприємцю в своїй первісній грошовій формі.

Функціонуючий капітал, вкладений в матеріальне виробництво, як у вітчизня-ній, так і в західній літературі, ділиться на основний і оборотний. Такий поділ був закладений ще фізіократами. Французький економіст Ф. Кене вважав, що одна час-тина капіталу (первісні аванси) здійснює свій оборот за ряд виробничих циклів і пе-реносить свою вартість на виготовлений продукт частинами. Друга частина капіталу (щорічні аванси) здійснюють повний оборот протягом одного виробничого циклу.

А. Сміт в основу поділу капіталу на основний і оборотний заклав ознаку фізичної нерухомості або рухомості різних частин капіталу. До фізично нерухомих він від-носив будівлі, машини, споруди, які знаходяться в нерухомому стані не вступають в оборот в процесі виробництва. Такий капітал є основним. До фізично рухомих від-носить: сировину, гроші, готові товари. Вони фізично переміщаються і тому оберта-ються. Такий капітал він назвав оборотним.

Д. Рікардо вважав, що до основного капіталу відноситься та частина функціону-ючого капіталу, яка більш довговічна і поволі зношується (будівлі, машини), друга частина капіталу, яка часто відтворюється (заробітна плата, матеріали) відноситься до оборотного капіталу.

К. Маркс до основного відносив той капітал, який частинами переносить свою вартість на готовий продукт (машини, будівлі, споруди), до оборотного — капітал, який за один виробничий цикл переносить свою вартість на готовий продукт (мате-ріали, сировина, заробітна плата).

В сучасній західній економічній літературі капітал також ділиться на основний і оборотний. Американські економісти Р. Піндайк і Д. Рубінфельд, вважають, що осно-вний капітал фірми вимірюється як майно, а виробничі фактори — робоча сила і си-ровина — оборотний капітал. До оборотного капіталу вони також відносять готову продукцію і прибуток.

В українській економічній літературі сукупність матеріальних і фінансових ре-сурсів на підприємстві носить назву фондів. По характеру обороту і обслуговування виробництва фонди діляться на:

1)         основні фонди;

2)         оборотні фонди.

Отже, фонди (капітал), як економічна категорія ринкової економіки, відображає відносини, які складаються на рівні підприємства (фірми) щодо використання ним у процесі виробництва товарів (послуг), відповідних ресурсів (матеріальних, грошо-вих) з метою отримання прибутку (доходу).

Основні фонди (основні засоби) підприємства — це засоби праці, які функціону-ють у виробничому процесі тривалий час (понад один рік), не змінюючи при цьому своїх форм і розмірів, мають вартість, не меншу від встановленої державою межі, і переносять її на вартість готової продукції поступово, шляхом амортизаційних від-рахувань.

Основні фонди поділяються на виробничі і невиробничі. Основні виробничі фонди функціонують у сфері матеріального виробництва підприємства. Основні невиробничі фонди не беруть безпосередньої участі в процесі виробництва, задо-вольняючи соціальні (побутові, житлові, культурні, медичні) потреби працівників

Частина І. Вступ до економічної теорії

підприємства: житловий фонд, будинки відпочинку, медичні заклади, заклади гро-мадського харчування, спортивні установи та ін.

За своїм речовим складом, термінами служби, функціональною роллю в процесі виробництва основні фонди є неоднорідні.

Залежно від функцій, що виконують засоби праці у виробничому процесі, вони класифікуються за виробничим призначенням і поділяються на такі групи:

1.         Будівлі — корпуси цехів, адміністративно-господарські побудови, склади, кла-дові тощо.

2.         Споруди — інженерно-технічні об’єкти: нафтові і газові свердловини, насосні станції, тунелі, очисні споруди, мости, стволи шахт, водонапірні баш ти та ін.

3.         Передавальні пристрої — засоби, за допомогою яких передаються всі види енергії (електричної, механічної, теплової) від машин-двигунів до робочих машин: електромережі, паро-, водо-, газо-, нафтопроводи.

4.         Машини і обладнання поділяються на:

 

•          силові машини і обладнання (котли, дизелі);

•          робочі машини і обладнання (верстати, преси, агрегати);

•          вимірювальні та регулюючі прилади та пристрої, лабораторне облад нання;

•          обчислювальна техніка.

Найважливіша складова — робочі машини і обладнання; вони безпосередньо впливають на предмети праці, змінюючи їх.

5.         Транспортні засоби — враховуються засоби внутріцехового, міжцехо вого, між-заводського транспорту: тепловози, вагони, автомобілі, тягачі, елек трокари, автона-вантажувачі тощо.

6.         Інструмент — механізовані та ручні інструменти всіх видів, вимірю вальні, рі-жучі, а також різного роду пристосування — лещата, патрони, кон дуктори та ін.

7.         Виробничий інвентар — інвентарна тара, контейнери, загорожі машин, стелажі, робочі столи.

8.         Господарський інвентар — предмети канцелярського і господарського призна-чення — канцтовари, меблі, предмети протипожежного призначення, засоби забез-печення санітарного стану тощо.

Зношування — це втрата основними фондами своєї вартості. Розрізняють два види зношування — фізичне і моральне.

Фізичне зношування — це втрата основними фондами своїх споживчих власти-востей, внаслідок чого вони перестають задовольняти вимогам, які до них ставляться.

Фізичне зношування може мати місце внаслідок експлуатації основних фондів у результаті спрацювання деталей, вузлів, блоків, а також у процесі їх бездіяльності і тривалого зберігання в результаті дії зовнішнього середовища (атмосферні впливи, корозія).

Моральне зношування — це передчасне (до закінчення строку фізичної служби) обезцінення основних фондів, викликане або здешевленням відтворення основних фондів (моральне зношування першого роду), або використанням більш продуктив-них засобів праці (моральне зношування другого роду).

Процес відшкодовування зношування основних фондів здійснюється шляхом амортизації.

Амортизація — це перенесення вартості основних фондів на вартість но-воствореної продукції з метою їх повного відновлення. Фактично амортизація озна-

Розділ 8. Капітал та прибуток

чає списання протягом кількох років експлуатації балансової вартості основних фондів. Амортизаційні відрахування відносяться на витрати виробництва і з них формується амортизаційний фонд підприємства, який І використовується для від-новлення основних фондів.

Механізм амортизації передбачає застосування передбачених законодавством України норм амортизаційних відрахувань.