§ 6. Інфляція, її причини та наслідки


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 
195 196 197 198 199 200 201 

Загрузка...

Інфляція — це знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.

Інфляція зумовлена комплексом внутрішніх і зовнішніх причин .

Найважливішими з внутрішніх причин інфляції є:

—        порушення пропорцій відтворення між виробництвом і споживанням, нагро-мадженням і споживанням, попитом і пропозицією, грошовою масою в обігу і сумою товарних цін;

—        значне зростання дефіциту державного бюджету і державного боргу, зумовле-них непродуктивними державними витратами;

—        надмірна емісія паперових грошей, яка порушує закони грошового обігу;

—        мілітаризація економіки, що відволікає значну частину ресурсів в оборонну промисловість, призводить до недовиробництва товарів народного споживан-ня, створює їх дефіцит;

—        збільшення податкового тягаря на товаровиробників;

—        випередження темпів зростання заробітної плати порівняно з темпами зрос-тання продуктивності праці.

Зовнішні фактори інфляції пов’язані з посиленням інтернаціоналізації господар-ських зв’язків між державами, що супроводжуються загостренням конкуренції на сві-тових ринках капіталів, товарів та послуг, робочої сили, загостренням міжнародних валютно-кредитних відносин, зі структурними світовими кризами (енергетичною, продовольчою, фінансовою та ін.)

Типи інфляції

Помірна інфляція. Помірна інфляція характеризується повільним зростанням цін. Можна умовно кваліфікувати її так: щорічний темп інфляції вимірюється одно-значним числом. Коли ціни відносно стабільні, то люди довіряють грошам і охоче нагромаджують гроші, тому що через місяць чи рік гроші матимуть таку саму купі-вельну спроможність, як і сьогодні. Люди охоче підписують довгострокові контрак-ти у грошовому вираженні (номінальна ціна), оскільки вони впевнені, що рівень цін не підніметься надто високо від того, за якого вони зараз продають і купують. Люди не втрачають часу чи коштів, намагаючись розмістити своє багатство в «реальних»

Частина І. Вступ до економічної теорії

активах, а не в «грошових» чи «паперових», тому що вірить, що їхні грошові активи збережуть свою реальну вартість.

Галопуюча інфляція. Інфляція, що вимірюється двозначними чи тризначними числами — 20, 100 чи 200% за рік, називається галопуючою. Галопуюча інфляція ін-коли спостерігається і в розвинених країнах, наприклад в Італії. Багато латиноаме-риканських країн, зокрема Аргентина і Бразилія, зазнавали темпів інфляції від 50 до 700% на рік у 70-80-ті роки.

Коли помірна інфляція перероджується у галопуючу, виникають економічні спо-творення. Контракти здебільшого «прив’язуються» до певного цінового індексу або до іноземної валюти, наприклад, до долара США. За таких умов гроші втрачають свою вартість дуже швидко — реальний рівень процента може становити мінус 50 чи 100% на рік. Тому люди не тримають грошей більше, ніж необхідно для щоденних операцій. Фінансові ринки звужуються і капітали розміщуються скоріше через фон-дування, як за командної системи, ніж через проценти і ставки. Населення нагрома-джує товари, купує будинки і ніколи не віддає гроші в позику за низькими номіналь-ними процентними ставками.

Гіперінфляція. Коли економіка, здається, витримує галопуючу інфляцію, вини-кає третій і смертельний вид інфляції — гіперінфляція. Нічого хорошого не можна сказати про ринкову економіку, в якій ціни зростають на мільйони чи навіть мільяр-ди процентів на рік.

Інфляція означає зростання загального рівня цін. Темп інфляції є темпом зміни загального рівня цін і розраховується так:

„          рівень цін (рік t)-pieenb цін (рік t-1)

Іемп інфляціі (у році t) =       .

рівень цін (рік t-1)

Економічні наслідки інфляції

По-перше, інфляція руйнує нормальні господарські зв’язки, посилює диспропор-ції в економіці, дезорганізує інвестиційний процес, оскільки при нестримному зрос-танні цін мета виробництва (прибуток) може бути досягнута і без зростання вироб-ництва.

По-друге, капітали переливаються з виробництва у сферу обігу, насамперед у спе-кулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні прибутки, а також «втікають» за кордон у пошуках прибутковішого застосування й надійного прибутку. Зростають спе куляція, тіньова економіка, корупція.

По-третє, порушується нормальне функціонування кредитно-грошової систе-ми. Знецінення грошей підриває стимули до нагромадження їх, породжуючи таке явище як «втеча від грошей», коли підприємці й населення надають перевагу вкла-данню грошових заощаджень у товари та інші матеріальні цінності. Розриваються кредитні угоди, бо при інфляції невигідно надавати довгострокові кредити під не-великі проценти, оскільки кредиторові доведеться отримувати борги у знецінених грошах.

По-четверте, поступово згортаються товарно-грошові відносини й розширюється прямий продуктообмін на основі бартерних угод. Це призводить до втрати грошима своїх економічних функцій, і відносини обміну повертаються назад — до простої, або випадкової, форми вартості.

Розділ 6. Основні форми економічного розвитку. Товар і гроші

По-п’яте, інфляція негативно впливає і на міжнародне економічне та валютно-кредитне становище країни. Вона підриває конкурентоспроможність і експорт вітчиз-няних товарів, водночас заохочує імпорт товарів з-за кордону, оскільки на внутріш-ньому ринку вони продаються за вищими цінами. Інфляція стримує надходження іноземного капіталу, знижує офіційний і ринковий курси національної валюти через її знецінення.

Соціальні наслідки інфляції

По-перше, інфляція знижує життєвий рівень усіх верств населення, особливо тих, які мають сталий дохід, оскільки темпи зростання доходів відстають від темпів зростання цін на товари й послуги.

По-друге, інфляція знецінює попередні грошові заощадження населення в бан-ках, страхових полісах, щорічну ренту та інші паперові активи з фіксованою вартістю.

По-третє, інфляція посилює безробіття, підриває мотивацію до ефективної тру-дової діяльності, посилює соціальну диференціацію населення і соціальну напругу в суспільстві.

Для боротьби з інфляцією держава проводить антиінфляційну політику, яка пе-редбачає:

—        зростання виробництва і насичення ринку товарами;

—        структурну та конверсійну перебудову економіки;

—        обмеження емісії грошей;

—        скорочення дефіциту державного бюджету;

—        стимулювання нагромаджень та інвестицій;

—        приватизацію і стимулювання середнього й малого підприємництва;

—        скорочення ставок податків;

—        регулювання валютного курсу;

—        ослаблення інфляційних очікувань;

—        роздержавлення, приватизацію, розвиток підприєм ництва;

—        проведення грошової реформи конфіскаційного типу.

Дефляція — загальне зниження середнього рівня цін в економіці. Процес, проти-лежний інфляції.

Частина І. Вступ до економічної теорії