§ 3. Економічні інтереси та їх особливості


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 
195 196 197 198 199 200 201 

Загрузка...

Визнані суспільством, соціальною групою, індивідами потреби стають інтересами.

Інтерес (від лат. мати важливе значення) — форма вияву потреби, усвідомлення прагнення людини до задоволення її.

Економічні інтереси є сутнісною характеристикою рушійних сил формування та розвитку економічних суб’єктів.

Економічні інтереси — усвідомлене прагнення економічних суб’єктів задоволь-нити певні потреби, що є об’єктивним спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності.

Суб’єкти економічних інтересів — окремі індивіди, сім’ї, домогосподарства, ко-лективи, групи людей, держава, суспільство в цілому.

Об’єкти економічних інтересів — економічні блага (товари, послуги, інформація тощо).

Економічний інтерес — це реальний, зумовлений відносинами власності та прин-ципом економічної вигоди мотив і стимул соціальних дій щодо задоволення дина-мічних систем індивідуальних потреб. Саме через інтереси, як спонукальні мотиви, й проявляються виробничі відносини. Тому інтереси розглядаються як рушійна сила економічного прогресу. Існує наступна класифікація економічних інтересів:

—        за суб’єктами інтересів: особистий, груповий, державний;

—        за поширенням: національний, регіональний, відомчий, сімейний.

—        за сферою дії: виробничий (пов’язаний з організацією виробництва), невироб-ничий (пов’язаний із задоволенням особистих потреб члена суспільства);

—        за демографічними групами: працюючих, вже не працюючих, ще не працюю-чих, не бажаючих працювати;

Частина І. Вступ до економічної теорії

—        відносно до виробничого процесу: власника, управлінця, найманого праців-

ника.

Суб’єкти економічних відносин є виразниками специфічних економічних інте-ресів. У ринковій економіці:

—        економічні інтереси домашніх господарств спрямовані на максимізацію корис-ності благ з урахуванням існуючих цін та доходів;

—        економічні інтереси підприємців спрямовані на максимізацію прибутку, зни-ження витрат і підвищення конкурентоспроможності продукції;

—        економічні інтереси держави спрямовані на реалізацію потреб суспільства в цілому.

Водночас інтереси держави не тотожні суспільним інтересам, оскільки включа-ють до свого складу інтереси державної бюрократії.

Розділ 4. Економічні потреби та економічні інтереси суспільства