Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
ГЛОСАРІЙ : Економічна теорія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

ГЛОСАРІЙ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 
195 196 197 198 199 200 201 

магниевый скраб beletage

АБСОЛЮТНА ПЕРЕВАГА — здатність країни виробляти товари чи послуги ефективніше (більший обсяг продукції з одиниці фактора виробництва) за інші кра-їни.

АБСОРБЦІЯ — сумарні національні (приватні та державні) видатки на товари і послуги.

АБСТРАКЦІЯ — вилучення з економічного аналізу економічних і позаекономіч-них фактів, що не стосуються певного процесу.

АВАНТАЖ — вигода, користь, сприятливе становище для здійснення бізнесу.

АВТАРКІЯ — стан країни, коли вона не підтримує економічних зв’язків з інши-ми країнами.

АВТОМАТИЧНІ СТАБІЛІЗАТОРИ — економічні інструменти, що зменшують амплітуду економічних коливань самостійно, без здійснення спеціальних заходів економічної політики.

АВТОРИТАРНИЙ КАПІТАЛІЗМ — економічна система, в якій матеріальні ресурси перебувають у приватній власності, а уряд у широких масштабах регулює і контролює економіку.

АВУАРИ — 1) різні активи (готівка, чеки, векселі, акредитиви), за рахунок яких можуть бути здійснені виплати і погашені зобов’язання їхніх власників;

2) грошові ресурси банку в чужоземних валютах, цінних паперах, золоті, що є на його рахунку у закордонних банках. Сукупність таких ресурсів, що належить певній країні, називається її закордонними авуарами. Ними здійснюються виплати, погаша-ють зобов’язання, забезпечують розрахунки між державами.

АГРАРНІ ВІДНОСИНИ — Особливий вид економічних відносин між членами суспільства, господарствами, державою з приводу володіння та використання землі й привласнення інших об’єктів власності, а також виробництва, розподілу, обміну спо-живання та реалізації сільськогосподарської продукції та послуг.

АГРЕГУВАННЯ — поєднання окремих одиниць або даних в одну або декілька одиниць. Наприклад, усі ціни індивідуальних товарів і послуг об’єднують у загаль-ний рівень цін або всі одиниці продукції об’єднують у реальний валовий внутрішній продукт.

АГРОПРОМИСЛОВА ІНТЕГРАЦІЯ — Посилення виробничо-економічних зв’язків і органічне поєднання сільського господарства та галузей промисловості, транспорту, торгівлі тощо, які обслуговують сільське господарство, постачають ре-сурси і доводять його продукцію до споживача.

АДВАЛОРНЕ МИТО — мито, яке встановлюють у формі процента від митної вартості товару.

АДЕНДУМ — у страхуванні — доповнення до договору страхування чи перестра-хування, яке містить узгоджені сторонами зміни до раніше визначених договором умов.

АДМІНІСТРАТИВНІ МЕТОДИ — заходи державної влади, що мають своїм змістом заборону, дозвіл або примусові дії щодо діяльності суб’єктів економіки.

Глосарій

АДМІНІСТРАТИВНО-КОМАНДНА СИСТЕМА (АКС) — спосіб економічної організації суспільства, за якого усі питання вирішують державні органи. Головні ознаки АКС: державна власність на ресурси, бюрократизація та монополізація еко-номіки, адміністративне ціноутворення, зрівняльний розподіл життєвих благ, пану-вання номенклатури.

АЖІО — надвишка над ціною облігації, яка виникає внаслідок того, що облігація погашається не за номінальним, а за вищим курсом.

АКВІЗИТОР — 1) працівник страхової організації, страховий агент, діяльність якого полягає в укладанні чи відновленні страхових контрактів, договорів про стра-хування; 2) агент транспортної організації, який залучає нових вантажовідправників.

А-КОНТО — платіж, який здійснюється імпортером на основі рахунків експор-тера в якості попереднього розрахунку з останнім.

АКРЕДИТИВ — 1) документ, за яким одна кредитна установа (банк) згідно з за-явою клієнта доручає іншій здійснити за рахунок спеціально заброньованих для цього коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажені товари чи надані по-слуги або виплати пред’явникові А. певну суму грошей; 2) іменний цінний папір, що під-тверджує право особи, на ім’я якої він виписаний, отримати у банку вказану в А. суму.

АКТИВИ — все, що має грошову вартість і є власністю фірми або особи.

АКТУАРІЙ — працівник страхової компанії, який оцінює страховий ризик і роз-раховує страхові внески, премії, використовуючи статистичні та математичні методи.

АКЦИЗНИЙ ЗБІР — непрямий податок, що накладають на певний продукт.

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО — ділова одиниця, статутний капітал якої поді-лено на певну кількість акцій. Акціонери не несуть відповідальності своїм майном за зобов’язання акціонерного товариства і наражаються на ризик збитків лише в межах вартості акцій, які їм належать. Акціонерне товариство буває відкритим і закритим. Відкритим визнається акціонерне товариство, учасники якого можуть відчужувати акції, які їм належать, без згоди інших акціонерів (вільний продаж акцій). Закритим є акціонерне товариство, акції якого розподіляються лише серед його засновників або іншого заздалегідь обумовленого кола осіб.

АКЦІЯ — цінний папір, який свідчить про внесення паю в акціонерне товариство і дає право на отримання доходу у вигляді дивіденду.

АЛЬПАРІ — відповідність ринкового (біржового) курсу цінних паперів чи валю-ти їхньому номіналові (паритетові).

АЛЬТЕРНАТИВНА ВАРТІСТЬ — кількість інших продуктів, від яких потрібно відмовитися (пожертвувати), щоб виробити одиницю певного продукту.

АМБАЛАЖ — витрати на пакування; пакувальний матеріал.

АМОРТИЗАЦІЯ — відшкодування у грошовій формі вартості капітальних благ, яке відповідає їхньому зношенню (фізичному і моральному ).

АНАЛІЗ ВИТРАТ І ВИГІД — порівняння витрат і вигід при ухваленні рішень про те, чи варто скеровувати ресурси і в якій кількості для реалізації проекту або про-грами (на виробництво товару чи послуги).

АНАЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ — мислене відображення економіки, її взаємо-зв’язків і закономірностей; вивчає поведінку людей у процесі виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ і послуг в умовах обмежених ресурсів; є наукою про вибір суспільством раціональних способів використання ресурсів для задоволення своїх потреб у сучасному і майбутньому. Інша назва — економічна теорія.

Глосарій

АНТИТРЕСТІВСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО — сукупність нормативно-правових актів країни, які забороняють таємні угоди між фірмами, монополізацію ринків, що дає змогу підвищувати ціни і обмежувати конкуренцію.

АРБІТРАЖ — спосіб розв’язання суперечок, конфліктів, нез’ясованих питань (у тому числі й фінансових), що виникають між юридичними особами у процесі їхньої господарської діяльності. Для здійснення А. сторони звертаються до арбітрів (тре-тейських суддів), обраних за взаємною згодою сторін або призначених законом по-рядку. Прийняті А. рішення щодо стягнення грошових сум чи застосування санкцій виконуються примусово через фінансові органи, банки, судових виконавців.

АРБІТРАЖ ВАЛЮТНИЙ — купівля-продаж іноземної валюти з наступною зворотною угодою з метою отримання прибутку від різниці валютних курсів у часі (часовий А.в.) або за рахунок різниці в курсах певної валюти на різних валютних рин-ках (просторовий А.в). А.в. здійснюють із двома (простий А.в) чи більшим числом валют (складний А.в.) на умовах «спот» або «форвард».

АРБІТРАЖ ФОНДОВИЙ — біржова спекулятивна операція, що передбачає купівлю цінних паперів на одному ринку і продаж їх на іншому з метою отримання прибутку за рахунок курсової різниці.

АСИМЕТРИЧНА ІНФОРМАЦІЯ — ситуація, коли продавець (покупець) во-лодіє більшим обсягом інформації про товар або послугу, ніж покупець (продавець).

АСОЦІАЦІЯ КРАЇН ПІВДЕННО-СХІДНОЇ АЗІЇ (АСЕАН) — торговельне об’єднання країн, яке виникло в 1967 р. Об’єднує нині Індонезію, Малайзію, Філіппі-ни, Сінгапур, Таїланд, Бруней.

АУТРАЙТ — проста строкова валютна угода, що передбачає виплати в точно ви-значені сторонами терміни за курсом, зафіксованим на момент угоди (форвард).

АФЕРА ВАЛЮТНА — протиправна, шахрайська валютна операція з метою отримання незаконного доходу.

А-ФОРТЕ — фінансування міжнародної торгівлі шляхом обліку першокласних векселів без права регресу, коли покупець векселя бере на себе увесь ризик неплате-жу і не може пред’явити претензії попередньому тримачеві.

АЦИКЛІЧНИЙ — той, що змінюється у напрямі, який не збігається з ходом ді-лового циклу.

БАГАТСТВО (МАЙНО) — чиста вартість матеріальних і фінансових засобів (усі активи мінус пасиви), якими володіє нація, особа чи фірма у певний проміжок часу.

БАЗОВИЙ РІК — рік, який при обчисленні індексів цін беруть за основу для по-рівняння з цінами минулих років.

БАЛАНС — бухгалтерська відомість, у якій показано активи і пасиви.

БАЛАНС ЗОВНІШНЬО-ТОРГОВЕЛЬНИЙ — співвідношення між вартістю експорту й імпорту держави в її торгівлі з окремою країною чи групою країн за пев-ний період часу (місяць, квартал, рік). Б.з. складається за даними митної статистики і показує не тільки товари, які перетнули кордон, але й платежі та надходження від експорту й імпорту, які у часі можуть не збігатися з рухом товарів. Баланс вважаєть-ся активним, якщо вартість експорту перевищує вартість імпорту, і пасивним, якщо експорт менший від імпорту. Б.з охоплює угоди з фактично оплаченими товарами та угоди, здійснювані в кредит. У тій частині, в якій Б.з містить оплачені операції, він складає частину платіжного балансу держави.

Глосарій

БАЛАНС МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ — співвідношення грошових ви-мог і зобов’язань, надходжень і платежів однієї країни щодо інших країн. Основними видами Б.м.р. є платіжний баланс держави, розрахунковий баланс, баланс міжнарод-ної заборгованості. Всі вони відбивають грошові зобов’язання та вимоги однієї краї-ни щодо іншої.

БАЛАНС МІЖНАРОДНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ — співвідношення між гро-шовими і майновими вимогами та зобов’язаннями однієї країни щодо інших країн на певну дату. До активу Б.м.з. включають: підприємства, нерухомість, акції, облігації, векселі, поточні рахунки, різне майно й інші активи, якими організації та громадяни цієї країни володіють за кордоном, а також оплати репарацій та контрибуцій, що на-лежать цій країні. Пасив Б.м.з. складають аналогічні майно та вимоги, що належать організаціям і громадянам інших країн у цій країні на ту ж саму дату.

БАЛАНС РОЗРАХУНКОВИЙ — співвідношення всіх грошових вимог і зобов’язань окремої країни відносно інших країн на певну дату або за певний пе-ріод. У Б.р. відображають усі види розрахункових відносин цієї країни з іншими країнами незалежно від часу їх виникнення та завершення. На відміну від платіжно-го балансу, в Б.р. відображають поставки товарів у кредит з подальшою оплатою їх вартості, надання та сплату зовнішніх позик, що виходять за межі платіжного пері-оду. Б.р. за певний період подає лише динаміку заборгованості чи вимог цієї країни щодо інших держав, але не характеризує валютно-фінансового стану загалом. Тому для оцінювання міжнародної розрахункової позиції важливим є Б.р. на певну дату, котрий показує співвідношення всіх грошових вимог і зобов’язань країни незалеж-но від того, коли вони виникли. Активне сальдо такого балансу показує, що країна надала кредитів і здійснила зарубіжних інвестицій більше, ніж залучила. Пасивне сальдо Б.р. на певну дату характеризує країну як нетто-боржника і показує величи-ну її майбутніх платежів. Тому такий баланс ще називають балансом міжнародної заборгованості.

БАЛАНС МІЖНАРОДНИХ ІНВЕСТИЦІЙ — похідний від платіжного балансу статистичний звіт, що відображає зовнішні фінансові активи і зобов’язання країни.

БАЛАНС РУХУ КАПІТАЛІВ І КРЕДИТІВ — співвідношення вивезення та ввезення державних і приватних капіталів, а також наданих та одержаних міжнарод-них кредитів.

БАЛАНСОВИЙ ЗВІТ — баланс фінансового стану фірми на певну дату; відобра-жає активи в одному підрозділі, пасиви — у другому.

БАНКИ — ділові одиниці, які надають грошові позики іншим діловим одини-цям — головне за рахунок тих грошових коштів, які вони отримали у вигляді вкладів.

БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ — операції, які забезпечують функціонування і при-бутковість банків. Розрізняють пасивні (залучення депозитів) і активні (надання кредитів) операції.

БАНКРУТСТВО — неспроможність фірм, установ, фізичних осіб здійснювати платежі за борговими зобов’язаннями, яку засвідчує судова інстанція.

БАР’ЄР МИТНИЙ — обмеження імпорту, метою якого є завадити ввезенню ім-портних товарів через завищення ввізного мита.

БАРТЕР — безпосередній (без використання грошей) обмін одного товару на ін-ший.

БЕЗГОТІВКОВІ ГРОШІ — запаси на рахунках у банках.

Глосарій

БЕЗМЕЖНІ ПОТРЕБИ — невситиме бажання споживачів мати товари і послу-ги, які приносять їм задоволення або користь.

БЕЗРОБІТТЯ — ситуація у сфері зайнятості, коли працівники, які погодилися би працювати за наявну заробітну плату, не можуть знайти роботу. Основні види без-робіття: фрикційне, структурне, циклічне. Структурне та циклічне безробіття разом становлять вимушене безробіття.

БЕЗСТРОКОВИЙ ВКЛАД — вклад у комерційному банку або ощадній уста-нові, на який можна виписувати чеки; поточний рахунок або гроші на поточному ра-хунку.

«БИКИ» — біржовики, які грають на підвищенні курсу цінних паперів.

БІДНІСТЬ — становище, за якого особа не може задовольнити свої елементарні потреби.

БІЖЕНЦІ — особи, які залишають країну або територію всередині країни з при-чин політичної, економічної або етнічної дискримінації, а також унаслідок війни чи стихійного лиха.

БІЛОННІ ГРОШІ — монети, номінальна вартість яких вища за внутрішню ре-альну вартість металу.

БІРЖА ПРАЦІ — установа, яка надає спеціалізовані послуги із працевлаштуван-ня громадян на ринку робочої сили.

БІРЖОВА СПЕКУЛЯЦІЯ — здійснення на біржі угод з метою одержання при-бутку завдяки різниці між курсами (або ціною) купівлі і продажу.

БІРЖОВІ ІНДЕКСИ — різні способи визначення тенденцій зміни цін на різні цінні папери (індекс Доу-Джонса у США, «Нікей» у Японії, ДАКС у Німеччині і т.д.).

БЛОКАДА ВАЛЮТНА — заходи, вживані державою для обмеження обігу в кра-їні валюти іншої країни.

БЛОКАДА КРЕДИТНА — відмова однієї держави, групи держав чи міжнарод-них валютно-кредитних організацій надавати кредити іншій державі, групі держав, банкам чи підприємствам.

БОРГ ДЕРЖАВНИЙ — загальна сума заборгованості держави внаслідок непо-гашення позик та невиплати за ними процентів. Є способом тимчасового залучення державою додаткових коштів для покриття своїх витрат.

БОРГ ЗОВНІШНІЙ — фінансові зобов’язання держави (зовнішні позики та не сплачені за ними проценти) на певну дату стосовно іноземних кредиторів. Б.з. визна-чає державну заборгованість, що підлягає сплаті у встановлені терміни, міжнародним валютно-фінансовим організаціям, офіційним урядовим інститутам (центральним банкам та урядам), приватним банкам.

БРЕТОН-ВУДСЬКА СИСТЕМА — створена після Другої світової війни між-народна валютна система, в якій регулювалися валютні курси. Міжнародний валют-ний фонд сприяв стабілізації валютних курсів, а золото і долар використовувалися як міжнародні валютні резерви.

БРОКЕРИДЖ — винагорода, яку отримують брокери за укладену на біржі уго-ду. Встановлюється у відсотках (%) від вартості угод або у фіксованій сумі.

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ПРИБУТОК — різниця між виторгом і витратами фірми.

БЮДЖЕТ ЗА ПОВНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ — показує рівень державних видатків і надходжень, надлишку або дефіциту бюджету за умови, що упродовж року націо-нальна економіка функціонувала за повної зайнятості.

Глосарій

БЮДЖЕТНА ПРЯМА — лінія, яка показує комбінації двох продуктів, котрі споживач може купити за свій грошовий дохід.

БЮДЖЕТНЕ ОБМЕЖЕННЯ — межа, якою розмір доходу споживача (а також рівень цін на товари і послуги) визначає його спроможність купувати товари і послу-ги; обмеження видатків величиною доходу.

БЮДЖЕТНИЙ НАДЛИШОК — перевищення надходжень до державного бю-джету над його видатками.

БЮЛЕТЕНЬ КУРСІВ ІНОЗЕМНИХ ВАЛЮТ — зведена таблиця з інформа-цією про курси обміну національної валюти на іноземні або іноземних валют між со-бою.

ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ (ВВП) — вартість річного обсягу кін-цевих товарів і послуг, вироблених у країні з ресурсів, що належать як резидентам країни, так і іноземцям.

ВАЛОВИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРОДУКТ (ВНП) — вартість річного обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених із ресурсів, що належать резидентам країни, незалежно від того, де ці ресурси застосовують — у національній економіці чи за кор-доном.

ВАЛЬВАЦІЯ — визначення вартості (встановлення курсу) іноземної валюти в національній грошовій одиниці.

ВАЛЮТА ІНОЗЕМНА — грошові знаки інших країн, а також засоби і платежі, виражені в іноземних грошових одиницях. Використовують, як правило, в міжнарод-них розрахунках. У внутрішньому обігу іноземну валюту застосовують під час інтен-сивного знецінення національної грошової одиниці.

ВАЛЮТНИЙ АРБІТРАЖ — операції з метою вилучення прибутку з різниці ва-лютних курсів однієї і тієї самої грошової одиниці на різних валютних ринках (про-сторовий арбітраж:) або з різниці в динаміці курсу (часовий арбітраж).

ВАЛЮТНИЙ КОШИК — набір певної кількості національних валют, нерідко з встановленою часткою кожної з них у загальній величині «кошика», який викорис-товують для котирування іноземної валюти при визначенні валютного курсу націо-нальної або міжнародної колективної валюти.

ВАЛЮТНИЙ КУРС (ОБМІННИЙ) — курс (або ціна), за яким валюту однієї країни обмінюють на валюту іншої країни.

ВАЛЮТНИЙ РИНОК — ринок, на якому гроші однієї країни використовують для купівлі валюти іншої країни.

ВАЛЮТНИЙ СОЮЗ — група країн, які запровадили у своїх національних еко-номіках спільну грошову одиницю і, отже, проводять спільну монетарну політику.

ВАРАНТ — 1) свідоцтво, що дозволяє власникові облігацій чи привілейованих акцій купувати звичайні акції за наперед узгодженою ціною; 2) свідоцтво про при-йняття товару на зберігання, що видається товарними складами і дає йог власникові право отримувати позику під заставу вказаного в ньому товару (складський В.).

ВАРТІСТЬ ГРОШЕЙ — кількість товарів і послуг, які можна обміняти на оди-ницю грошей; купівельна спроможність одиниці грошей; величина, обернена до рівня цін.

ВАРТІСТЬ ІМПОРТНА — сума валютних витрат на імпорт товару; сплачена за імпортований товар валютна ціна та пов’язані з імпортуванням додаткові витрати у

Глосарій

валюті (комісійні, транспортні тощо). Показник В.і. використовується для визначен-ня ефективності імпортних операцій.

ВАУЧЕР — державний цінний папір, який забезпечує право громадянина на участь у приватизації державного майна.

ВАУЧЕРНА ПРИВАТИЗАЦІЯ — приватизація державного майна за широкої участі населення, яке наділене ваучерами.

ВВП-РОЗРИВ — природний реальний валовий внутрішній продукт мінус фак-тичний реальний валовий внутрішній продукт.

ВЕКСЕЛЬ ПРОСТИЙ — боргове зобов’язання, яке видає позичальник грошей на ім’я кредитора; містить дані про місце і час видачі, суму зобов’язання, місце і час платежу.

«ВЕЛИКА СІМКА» — група із семи розвинутих країн (США, Японія, Німеччи-на, Велика Британія, Франція, Італія і Канада), лідери яких регулярно зустрічають-ся для обговорення спільних економічних проблем і намагаються узгоджувати свою економічну політику.

ВЕЛИКА ФІРМА — ділове підприємство, яке або виробляє істотний відсоток загального обсягу продукції галузі, або вважається великим за розміром (за чисель-ністю зайнятих чи акціонерів, обсягом продажу, розміром активів чи прибутків), або володіє обома ознаками.

ВЕЛИЧИНА ПОПИТУ — кількість певного товару або послуги, яку покупці ба-жають купити за конкретну ціну впродовж певного проміжку часу.

ВЗАЄМОДОПОВНЮВАНІ ТОВАРИ І ПОСЛУГИ — товари або послуги, які споживаються разом (скажімо, тенісні м’ячі та ракетки), коли ціна на один із товарів знижується (зростає), попит на другий збільшується (зменшується).

ВЗАЄМОЗАМІНЮВАНІ ПРОДУКТИ — товари або послуги, які задовольня-ють одну і ту саму потребу (чай і кава, масло і маргарин та ін.). Для цих продуктів існує пряма залежність між ціною на один із них і попитом на другий, тобто коли ціна одного продукту знижується (зростає), попит на інший продукт зменшується (збільшується).

ВИВІЗ (ЕКСПОРТ) КАПІТАЛУ — це одностороння міграція капіталу для роз-міщення за кордоном з метою отримання прибутку від підприємницької діяльності. Він здійснюється у формі банківського переказу чи у формі поставок засобів вироб-ництва для реалізації комерційних проектів.

ВИДАТКОВИЙ ПІДХІД — метод вимірювання валового внутрішнього продук-ту додаванням усіх видатків покупців на кінцеві товари і послуги.

«ВИКАЧУВАННЯ УМІВ» — еміграція із країни високоосвічених спеціалістів і висококваліфікованих робітників.

ВИКОРИСТОВУВАНИЙ ДОХІД — особистий дохід за вирахуванням особис-тих податків; дохід, що наявний для видатків на особисте споживання і для заощад-ження.

ВИМІРЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРОДУКТУ — система рахунків, за допомогою яких визначають обсяг виробництва країни за певний проміжок часу.

ВИПАДОК МАКСИМІЗАЦІЇ ПРИБУТКУ — обставини, за яких фірма має економічний прибуток, виробляючи такий обсяг продукції, коли прибуток макси-мальний; ситуація, коли ціна, за якою фірма може продавати свій продукт, вища за середні загальні витрати його виробництва.

Глосарій

ВИПАДОК МІНІМІЗАЦІЇ ЗБИТКІВ — обставини, за яких збитки фірми менші, ніж її загальні постійні витрати; виникає тоді, коли ціна, за якою фірма може продавати свій продукт, менша за середні загальні витрати, але більша за середні змінні витрати.

ВИРОБНИЧА ЕФЕКТИВНІСТЬ — виробництво певного блага з найнижчими витратами; досягається тоді, коли виробляється обсяг продукції, за якого середні за-гальні змінні витрати мінімальні, а граничний продукт на грошову одиницю затрат кожного вхідного фактора однаковий.

ВИРОБНИЧА ЕФЕКТИВНІСТЬ — виробництво певного блага з найнижчими витратами; досягається тоді, коли виробляється обсяг продукції, за якого середні за-гальні змінні витрати мінімальні, а граничний продукт на грошову одиницю затрат кожного вхідного фактора однаковий.

ВИРОБНИЧА ФУНКЦІЯ — математична функція, яка визначає можливий об-сяг виробництва в межах фірми або економіки країни за даних ресурсів і технології.

ВИРОБНИЧА ФУНКЦІЯ КОБА-ДУГЛАСА– виробнича функція у такій фор-мі: F(К, L) = АКaL1–a, де К — капітал, L — праця, А і а — параметри.

ВИРОБНИЧІ РЕСУРСИ — сукупність ресурсів, що використовують для виго-товлення товарів і послуг: земля, праця, капітал і підприємницькі здібності.

ВІДКРИТА ЕКОНОМІКА — економіка країни, що пов’язана з іншими країнами інтенсивним рухом товарів і капіталів, тобто економіка, яка експортує та імпортує товари та послуги. Для закритої економіки характерна відсутність зовнішньоеконо-мічних зв’язків.

ВІДПЛИВ КАПІТАЛУ — сума видатків резидентів країни на купівлю речового і фінансового капіталу в резидентів інших країн.

ВІДРЯДНА ФОРМА ОПЛАТИ ПРАЦІ — оплата праці, яка прямо залежить від кількості виробленої продукції.

ВІЙНА МИТ — встановлення мита однією країною у відповідь на введення мита іншою країною призводить до зменшення переваг від міжнародної торгівлі та зни-ження рівня доброту в кожній із країн зокрема та у світі і цілому.

ВІЙНА ЦІН — тривале зниження цін на продукцію фірм олігопольної галузі, за-вдяки якому фірми сподіваються збільшити обсяги продажу і доходів; рідко прино-сить фірмам вигоду.

ВІКОВИЙ ТРЕНД — підвищення і зниження рівня ділової активності за тривалі періоди часу.

ВІЛЬНА ЕКОНОМІЧНА ЗОНА — територія, де іноземні та вітчизняні фірми користуються податковими пільгами.

ВІЛЬНА ТОРГІВЛЯ — політика мінімального державного втручання у зовніш-ню торгівлю, що розвивається на основі вільних ринкових сил попиту і пропозиції.

ВІЛЬНЕ ПЛАВАННЯ ВАЛЮТНИХ КУРСІВ — курси валюти, які визначають-ся попитом на валюту та її пропозицією, отже, можуть знижуватися і зростати.

ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ — загальний обсяг активів мінус загальний обсяг пасивів фірми або окремої особи.

«ВМОНТОВАНІ СТАБІЛІЗАТОРИ» — вплив на національну економіку не-дискреційної фіскальної політики; зміна прямих податків, що перебувають у прямій залежності від зміни валового внутрішнього продукту.

ВНУТРІШНЄ НАГРОМАДЖЕННЯ КАПІТАЛУ — збільшення обсягу капі-талу країни завдяки заощадженню та інвестуванню частини виробленої в цій країні продукції.

Глосарій

ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ МЕВ — це внутрішня факторна будова систе-ми міжнародних економічних відносин разом з її внутрішніми законами існування, функціонування й розвитку.

ВНУТРІШНІЙ ДЕРЖАВНИЙ БОРГ — заборгованість держави своїм громадя-нам, фірмам та інституціям (тобто власниками державних цінних паперів є резиденти).

«ВТЕЧА» КАПІТАЛІВ — стихійний, не регульований державою відплив грошо-вих коштів підприємств і населення (валюти) за кордон з метою більш надійного і вигідного їх розміщення, а також для того, щоб уникнути інфляції, високого рівня оподаткування чи експропріації.

ВТРАТА КУРСОВА — збитки власників валюти, пов’язані зі зниженням валют-ного курсу.

ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ — частка продук-ції галузей національної економіки у ВВП країни.

ГАЛУЗЬ — група фірм, які виробляють однакові або подібні продукти.

ГАРАНТІЯ РИЗИКУ ЕКСПОРТУ — державна чи банківська гарантії щодо ри-зиків (виробничого, транспортного, ризику відмови чи несплати) у процесі прове-дення експортних операцій.

ГЕДЖ — страхування від ризиків несприятливої зміни цін; ф’ючерсний контр-акт, який слугує для страхування від ризиків несприятливої зміни цін.

ГЕДЖЕР — особа, що здійснює операції хеджування на ф’ючерсній біржі.

ГЕДЖИНГ (ГЕДЖУВАННЯ) — страхування від значних збитків внаслідок не-сприятливої зміни цін по ф’ючерсних угодах способом купівлі чи продажу ф’ючерс-них контрактів.

ГЕНЕРАЛЬНА УГОДА З ТАРИФІВ І ТОРГІВЛІ (ГАТТ) — міжнародна угода, досягнута у 1947 р. між 23 державами, згідно з якою кожна з них погодилася забез-печити іншим рівний і недискримінаційний режим торгівлі, скорочувати ставки мита на основі багатосторонніх домовленостей, з часом усунути імпортні квоти. Нині її підписали 124 держави.

ГЕНЕРАЛЬНА УГОДА ПРО ПОЗИКИ — угода щодо залучення Міжнародним валютним фондом (МВФ) фінансових ресурсів економічно розвинутих краї для на-дання кредитів іншим країнам-учасницям угоди в разі браку коштів для здійснен-ня своїх функцій у МВФ. Країни, що підписали угоду (США, Німеччина, Японія, Франція, Великобританія, Італія, Нідерланди, Канада, Бельгія, Швеція, Швейцарія) зобов’язані на першу вимогу МВФ надати йому кредити в національних валютах у межах встановлених лімітів, передбачених угодою.

ГІПЕРІНФЛЯЦІЯ — дуже високі темпи зростання рівня цін (понад 50% за місяць).

ГІПОТЕЗА ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ — теорія споживання, яка наголошує на ролі заощаджень і позик у переміщенні ресурсів між різними періодами життя особи для зрівноваження обсягу її споживання.

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ГОСПОДАРСЬКОГО ЖИТТЯ — формування цілісного сві-тового господарства на основі розвитку щільних економічних зв’язків між фірмами, країнами і регіонами.

ГНУЧКИЙ ВАЛЮТНИЙ КУРС — курс, який змінюється під впливом попиту і пропозиції на валютному ринку і на який держава може за певних умов впливати шляхом валютних інтервенцій.

Глосарій

ГОТІВКА — сума випущених в обіг паперових і металевих грошей.

ГРАДУАЛІСТСЬКИЙ ПЕРЕХІД ДО РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ — система заходів економічної політики, результатом яких є поступова заміна директивних ме-ханізмів керування національною економікою ринковими.

ГРАНИЧНА КОРИСНІСТЬ — додаткова корисність, яку отримує споживач із додаткової одиниці товару або послуги.

ГРАНИЧНА СХИЛЬНІСТЬ ДО ЗАОЩАДЖЕННЯ — частка заощаджень у будь-якій зміні використовуваного доходу домогосподарства; дорівнює зміні заоща-дження, поділеній на зміну використовуваного доходу.

ГРАНИЧНА СХИЛЬНІСТЬ ДО СПОЖИВАННЯ — частка видатків на спожи-вання у будь-якій зміні використовуваного доходу; показує, наскільки збільшується споживання, якщо використовуваний дохід зростає на одиницю.

ГРАНИЧНА ТЕОРІЯ РОЗПОДІЛУ — теорія розподілу доходів (розвинута Дж. Б. Кларком), згідно з якою кожен фактор оплачується відповідно до його граничного продукту.

ГРАНИЧНИЙ ВИТОРГ — зміна загального виторгу фірми, що походить із про-дажу однієї додаткової одиниці її продукту; дорівнює зміні загального виторгу, поді-леній на зміну кількості проданого продукту.

ГРАНИЧНИЙ КОЕФІЦІЄНТ ЗАМІЩЕННЯ — виражений коефіцієнтом сту-пінь готовності споживача замінити один товар або послугу іншим товаром або по-слугою і при цьому отримати однакову корисність (однакова загальна корисність); дорівнює нахилу кривої байдужості.

ГРАНИЧНИЙ ПРОДУКТ — додатковий обсяг продукції, отриманий від засто-сування додаткової одиниці ресурсу (кількість інших ресурсів незмінна).

ГРАНИЧНИЙ ПРОДУКТ КАПІТАЛУ — додатковий обсяг продукції від збіль-шення затрат капіталу на одну одиницю (решта факторів не змінюється).

ГРАНИЧНИЙ ПРОДУКТ ПРАЦІ — додатковий обсяг продукції від збільшен-ня затрат праці на одну одиницю (решта факторів не змінюється).

ГРАНИЧНИЙ ПРОДУКТ У ГРОШОВОМУ ВИРАЖЕННІ (ВИТОРГ ВІД ГРАНИЧНОГО ПРОДУКТУ) — зміна загального виторгу фірми при викорис-танні однієї додаткової одиниці ресурсу (кількість інших ресурсів незмінна); до-рівнює зміні загального виторгу, поділеній на зміну кількості використовуваного ресурсу.

ГРАНИЧНІ ВИТРАТИ — приріст витрат на виробництво додаткової одиниці продукції (або зменшення витрат, коли виробництво скорочується на одиницю про-дукції).

ГРОШІ — будь-який предмет, який звичайно приймають продавці за свої товари і послуги.

ГРОШОВА БАЗА — сума грошей, яку отримує найманий працівник за одиницю часу (годину, день тощо); номінальна заробітна плата.

ГРОШОВА МАСА — сукупний обсяг готівки (паперових грошей та монет) і по-точних чекових рахунків.

ГРОШОВА СИСТЕМА — спосіб організації грошового обігу, закріплений за-коном; охоплює найменування грошової одиниці; види державних паперових знаків і монет, які мають законну платіжну силу; порядок безготівкових розрахунків; дер-жавні органи, що регулюють грошовий обіг держави.

Глосарій

ГРОШОВИЙ МУЛЬТИПЛІКАТОР — частина надлишкових резервів, яку сис-тема комерційних банків може використати для збільшення кількості грошей в обігу; дорівнює одиниці, поділеній на норму обов’язкових резервів.

ГРОШОВІ ДОХОДИ — доходи, отримані у вигляді оплати праці, пенсій, стипен-дій, доходів від підприємницької діяльності, від власності, доходів від продажу неру-хомого майна, продукції сільського господарства, доходів від надання різних послуг.

ДЕБЕНТУРА — свідоцтво митниці на повернення мита в разі вивезення за кор-дон товарів, увезених раніше зі сплатою мита.

ДЕВАЛЬВАЦІЯ ВАЛЮТИ — законодавче зниження цін курсу валюти або цен-трального паритету при режимі фіксованого валютного курсу.

ДЕДУКЦІЯ — хід міркування від загальних положень до висновків; метод до-слідження, згідно з яким правильність гіпотези (припущення) перевіряється через порівняння висновків, які випливають з неї, з фактами дійсності.

ДЕЗІНФЛЯЦІЯ — зниження високого темпу інфляції.

ДЕКЛАРАЦІЯ ВАЛЮТНА — документ у формі заяви, що пред’являється на митниці і містить відомості про валюту, яку перевозять через кордон.

ДЕКЛАРАЦІЯ ВАЛЮТНОГО КОНТРОЛЮ — документ, що заповнюється експортером чи імпортером для контролю за зовнішньоторговельними угодами. За експортом контролюють переведення в країну отриманої іноземної валюти. За ім-портом контролюють правильність витрачання коштів відповідно до договорів по-стачання.

ДЕКЛАРАЦІЯ МИТНА — документ, що містить відомості про переміщення че-рез кордон вантажів, цінностей, валюти. Д.м. оформляється відповідно до вимог на-ціонального законодавства.

ДЕЛЬКРЕДЕРЕ — угода-зобов’язання агента (комісіонера) відшкодувати комі-тентові (принципалові) збитки, що виникають у разі неплатоспроможності покупця, в межах суми, визначеної угодою. Включається в договір комісії у формі застережен-ня делькредере. Комісіонер, який бере на себе Д., не тільки продає товар, але й гаран-тує його оплату, якщо покупець виявиться неплатоспроможним. Цим же терміном позначають і винагороду за поруку.

ДЕМЕРЕДЖ (ДЕМУРЕДЖ) — штрафна сума, сплачувана власником вантажу власникові судна (вагона) за простій під час його завантаження чи розвантаження понад визначений угодою час.

ДЕМПІНГ — штучне зниження цін на товари (роботи, послуги) на зовнішніх ринках з метою усунення конкуренції.

ДЕМПІНГ ВАЛЮТНИЙ — вивіз товарів за цінами, нижчими, ніж світові, з краї-ни зі знеціненою валютою до країни з більш твердою або менш знеціненою валютою. Д.в. виникає тоді, коли купівельна спроможність національної валюти падає повіль-ніше, ніж її курс щодо інших валют. Придбавши товар за відносно низькими вну-трішніми цінами, експортери реалізують їх на міжнародних ринках за більш стійку валюту і, обмінюючи потім останню на знецінену національну валюту, отримують завдяки цьому курсовий прибуток. Д.в. є одним із засобів боротьби за ринок збуту.

ДЕПОЗИТ — сума грошей, яку клієнт вносить на зберігання у банк.

ДЕПОЗИТ ІМПОРТНИЙ — вимога до імпортера внести наперед частину вар-тості товару, що ввозиться.

Глосарій

ДЕПРЕСІЯ — глибокий затяжний спад, що триває декілька років. У роки депресії простежуються високе безробіття, недовантаження виробничих потужностей, низькі обсяги виробництва та інвестицій. Неглибокий спад називають рецесією.

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ — система заходів законодав-чого, виконавчого і контрольного характеру в умовах ринкової економіки, які здій-снюються відповідними державними установами задля стабілізації та пристосування економічної системи до змінних умов.

ДЕРЖАВНИЙ БОРГ — загальна сума заборгованості уряду власникам держав-них цінних паперів, що дорівнює сумі його минулих бюджетних дефіцитів мінус бю-джетні надлишки.

ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ — баланс доходів і видатків держави за певний про-міжок часу (як правило, за рік).

ДЕРЖАВНИЙ СЕКТОР — частина національної економіки країни, що її по-вністю контролює держава.

ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ ТОВАРІВ ТА