§ 2. Економічний закон зростання потреб


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 
195 196 197 198 199 200 201 

Загрузка...

Найважливішою ознакою потреб є їхній динамічний, мінливий характер.

Безперервний економічний та духовний прогрес суспільства неминуче зумов-лює як кількісне, так і якісне зростання потреб. Виникнення нових потреб супровод-жується постійним урізноманітненням, примноженням, збагаченням та ускладнен-ням їхньої структури. Прагнення задовольнити зростаючі потреби є спонукальним мотивом удосконалення економічної діяльності, нарощування виробництва еконо-мічних благ та поліпшення їхніх якісних характеристик.

Однак зростання та розвиток потреб завжди випереджає можливості вироб-ництва і не збігається з рівнем фактичного споживання. У цьому виявляється аван-гардна роль потреб, що знайшла відображення в економічному законі зростання потреб.

Закон зростання потреб — закон, який виражає внутрішньо необхідний, суттєвий та сталий зв’язок між прогресом технологічного способу виробництва, еволюцією всією системи суспільних відносин та кількісним зростанням, якісним удосконален-ням і збагаченням потреб суспільства, зокрема розвитком сутнісних сил людини, ін-дивідуальних, колективних та суспільних потреб (рис. 4.2).

Всезагальний економічний закон зростання потреб відбиває внутрішньо необхід-ні, суттєві й сталі зв’язки між виробництвом та споживанням, потребами та існуючи-ми можливостями їхнього задоволення.

Відповідно до цього закону безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу людства, що, у свою чергу, стимулює появу де-далі нових і нових потреб.

Таким чином, потреби і виробництво перебувають у суперечливій залежності взаємовпливу та взаємозумовленості. Потреби у споживанні породжують стимули до виробництва. Виробництво задовольняє існуючі та породжує нові потреби. Склад-ний механізм взаємодії потреб та виробництва забезпечує безперервність суспільно-го відтворення.Розділ 4. Економічні потреби та економічні інтереси суспільства

 

 

 

ВИРОБНИЦТВО

доцільна діяльність

людей, спрямована на

задоволення їхніх потреб

 

ПОТРЕБИ — основний

спонукальний мотив

розвитку виробництва

 

 

Рис. 4.2. Взаємовплив потреб і виробництва