Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
§ 3. Регулювання міжнародної торгівлі : Економічна теорія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

§ 3. Регулювання міжнародної торгівлі


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 
195 196 197 198 199 200 201 

Загрузка...

Для регулювання МЕВ держава користується цілою системою економічних ін-струментів. Відповідно до способу дії інструменти можна розділити на такі, що без-посередньо впливають на об’єкт регулювання (інструменти прямої дії) та інструмен-ти опосередкованої (непрямої) дії.

До інструментів прямої дії відносяться:

—        державні витрати (на створення нового виду послуг або якогось фізичного об’єкту);

—        безпосередній контроль за економічними процесами (регулювання кількісних обсягів імпорту та експорту, встановлення максимально можливих рівнів цін чи валютних курсів);

—        різного роду законодавчі постанови (напр. декрети про націоналізацію чи при-ватизацію певних підприємств.

Характерною рисою більшості інструментів непрямої дії є те, що вони впливають на вартісні пропорції господарства. Так, з допомогою податків можна знизити рівень споживання певних товарів чи послуг, а підвищення процентної ставки стимулює заощадження. Девальвація національної валюти створює сприятливі умови для екс-портерів.

Важливим інструментом регулювання зовнішньоекономічних зв’язків є митні та-рифи. Тарифами або митними зборами називаються податки, які встановлюються на імпортні товари з метою підвищення їх ціни на ринку країни-імпортера.

Загалом мотиви, якими керуються держави при застосуванні тарифів, можна умовно розділити на три основні групи.

Розділ 37. Міжнародна торгівля

До першої групи належать міркування економічного характеру. Класичним при-кладом таких міркувань є аргументація на користь захисту молодих, недостатньо розвинутих галузей чи видів виробництва. Цей аргумент вперше з’явився у Велико-британії, а потім розвинувся в Німеччині.

Другу групу мотивів складають міркування неекономічного характеру, до яких відносяться аргументи на користь активного втручання держави в економіку взагалі. Саме такі мотиви лежать в основі тарифного захисту галузей економіки, які мають стратегічний характер.

Окремі дослідники, крім зазначених двох груп виділяють і такі міркування, які можна умовно назвати економічно немотивованими.

Головна мета митних тарифів — це захист національного ринку. Їх використання має сім основних економічних наслідків (ефектів), які потрібно враховувати при ви-робленні та реалізації зовнішньоекономічної політики.

Виробничій ефект. Очевидно, що за інших рівних умов виробництво товару, який знаходиться під захистом митних тарифів, зростає., оскільки аналогічні імпорт-ні товари дорожчі і не можуть задовольняти існуючий попит.

Споживчий ефект. За інших рівних умов споживання товару, який обкладається митом, знижується.

Бюджетний ефект. Митні тарифи є джерелом бюджетних надходжень, значення яких надзвичайно велике, особливо для країн, що розвиваються. Але тут є певні об-меження: чим вищий тариф, тим менший обсяг імпорту і відповідно бюджетні над-ходження.

Ефект перерозподілу прибутків. Він полягає у тому, що національні виробники в умовах відсутності або обмеженого характеру конкуренції з боку іноземних фірм можуть підвищувати ціни на свій товар і отримувати вищі прибутки.

Конкурентний ефект. Цей наслідок застосування тарифів забезпечує ефектив-ну діяльність обмеженої кількості національних виробників. Разом з тим вилучення з економічного змагання іноземних фірм може призвести до втрати національними виробниками стимулів до підвищення ефективності виробництва та зниження цін.

Вплив на платіжний баланс. Митні тарифи, як уже зазначалося, призводять до скорочення споживання імпортних товарів. Це означає, що зменшуються витрати за кордоном, а більша частина прибутків реалізується вдома. Такий процес за інших рівних умов сприяє поліпшенню платіжного балансу.

Вплив на умови торгівлі. Очевидно, що застосування митних тарифів змушує іноземні фірми знижувати ціну товарів, які ввозяться до даної країни. А це, у свою чергу, веде до зміни співвідношення між експортними та імпортними цінами.

Закон України «Про єдиний митний тариф» базується на міжнародно визнаних нормах, передусім рекомендаціях і рішеннях СОТ, і спрямовується на максималь-ну відповідність загальноприйнятим у міжнародній практиці принципам і правилам митної справи. Він являє собою систематизований перелік ставок мит, які встанов-люються на товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території.

Закон визначає такі головні види мита:

—        адвалерні, що розраховуються в процентах до тарифної вартості товарів;

—        специфічні, які обчислюються в установленому грошовому розмірі на одини-цю товарів, на які сплачується мито;

Частина V. Міжнародна економіка

—        комбіновані, що об’єднують обидва вищезгадані види мита.

Законом запроваджується порядок обчислення ввізного, вивізного та сезонного мита. Визначається також сфера застосування особливих видів мита: спеціальних, антидемпінгових і компенсаційних. Спеціальні статті закону регулюють порядок об-числення і сплати мита, тарифні пільги і преференції.

Важливо розрізняти ввізне і вивізне мито. Перше нараховується на товари при ввезенні на митну територію України. Друге нараховується на товари при вивезенні за межі митної території України.

На окремі товари може встановлюватись сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.

Спеціальне мито застосовується:

—        як захисний захід, якщо товари ввозяться на митну територію у таких кількос-тях або на таких умовах, які завдають чи загрожують завдати шкоди вітчизня-ним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів.

—        як запобіжний захід щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які по-рушують загальнодержавні інтереси діяльності України.

Антидемпінгове мито застосовується в разі ввезення на митну територію това-рів за ціною, значно нижчою за конкурентну ціну в країні експорту на момент цього експорту, якщо таке ввезення завдає шкоди вітчизняним виробникам. Цей вид мита застосовується також в разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, значно нижчою за ціни інших експортерів.

Компенсаційне мито застосовується в разі ввезення на митну територію товарів, виробництво яких прямо чи побічно субсидувалося.

Поряд із митом у зовнішній торгівлі з метою боротьби за ринки використовують-ся також і кількісні обмеження. Основні форми кількісних обмежень — це квотуван-ня (контингентування) та ліцензійний порядок імпорту.

Контингентування — це обмеження державною владою ввозу товарів певною кількістю чи сумою на встановлений період часу. Контингенти можуть встановлюва-тися шляхом укладання двосторонніх угод. У такому разі контингенти дійсні тільки для країн, що підписали цю угоду. В іншому разі уряд країни встановлює загальний (глобальний) контингент, який можуть використовувати всі країни.

Слід розрізняти тарифні контингенти, котрі дозволяють ввозити певну кількість товарів за зниженим митом або безмитно. Товар, який ввозиться понад тарифний контингент, обкладається звичайним митом, встановленим у митному тарифі.

Введення імпортних квот переслідує дві основні цілі: захист національних вироб-ників від іноземної конкуренції та зменшення імпорту з метою поліпшення торгового балансу.

Результати застосування імпортних квот подібні до ефекту від митних тарифів, хоча між ними, як відзначають економісти, зберігаються певні відмінності.

По-перше, імпортні квоти по-іншому впливають на державні доходи. Якщо імпорт-ні ліцензії розподіляються безкоштовно, то в цьому випадку безпосередньо виграє ім-портер. Якщо ж ліцензії на імпорт продаються, то держава отримує у вигляді доходу частину різниці між ціною товару на світовому ринку та ціною на національному ринку.

По-друге, якщо захист національного виробництва здійснюється за допомогою митних тарифів, то надмірне підвищення цін національних виробників на свої товари призведе до того, що споживачі почнуть купувати імпортні вироби і спроба обмежен-

Розділ 37. Міжнародна торгівля

ня іноземної конкуренції зазнає невдачі. У випадку використання імпортних квот об-межується загальна кількість товару на ринку і відповідно створюються передумови значного підвищення цін.

По-третє, застосування імпортних квот веде до появи всіляких адміністративних ускладнень, пов’язаних з їх розподілом.

Крім імпортних тарифів і квот, у національному регулюванні зовнішньоеконо-мічних зв’язків важливу роль відіграють податки на експорт, добровільні експортні обмеження, експортні субсидії.

Добровільні експортні обмеження застосовуються, як правило, в результаті не-формальних домовленостей між заінтересованими сторонами і не мають справді до-бровільного характеру, оскільки приймаються країною-експортером під загрозою застосування певних санкцій. Такі обмеження застосовуються США та деякими кра-їнами ЄС проти японського експорту автомобілів, експорту електронних виробів з деяких країн Азії тощо.

Експортна субсидія — це певна грошова винагорода, яка виплачується експорте-ру. Такі субсидії використовуються для заохочення розвитку експортних виробництв і сприяють переорієнтації діяльності національних фірм з внутрішнього на зовнішній ринок. З метою протидії країна-імпортер може застосовувати так звані компенсацій-ні податки, тобто податки на імпорт, спрямовані на зниження конкурентної переваги, отриманої іноземною фірмою завдяки експортній субсидії.

Важливим інструментом регулювання зовнішньої торгівлі є різні стандарти та технічні норми. Деякі з них мають чітко виражений протекціоністський характер, інші, хоча і не належать до інструментів захисту національного ринку, але на практи-ці діють як протекціоністські бар’єри.

Істотну роль відіграють також державні закупки певних товарів.