§ 4. Економічний прогрес та його види


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 
195 196 197 198 199 200 201 

Загрузка...

Економічний прогрес — поступальний розвиток усієї економічної системи, кож-ного її елемента: продуктивних сил та техніко-економічних відносин (водночас тех-нологічного способу виробництва), організаційно-економічних відносин, виробни-чих відносин, або відносин економічної власності та господарського механізму.

Частина І. Вступ до економічної теорії

Критерії економічного прогресу — ознаки, показники, на основі яких обґрунтову-ється оцінка сутності та якості поступального розвитку економічної системи і, пере-дусім, головної продуктивної сили — людини.

Важливим критерієм розвитку продуктивних сил є співвідношення між масою застосовуваних засобів виробництва і кількістю зайнятих у виробництві робітників, або технічна будова виробництва. Також слід розрізняти такі критерії економічного прогресу: рівень розвитку робочої сили, засобів праці, науки, форм та методів органі-зації виробництва, використовуваних сил природи, інформації.

Економічна суперечність — суттєве, закономірне відношення і взаємодія між протилежними сторонами економічного явища чи процесу, внаслідок якої вона (су-перечність) є їх рушійною силою розвитку, а в гносеологічному аспекті — основою пізнання сутності економічних законів та категорій.

Суперечність є, по-перше, рушійною силою економічного прогресу, при якому взаємодія протилежних сторін характеризується їх взаємопроникненням, взаємозу-мовленістю, взаємозапереченням. По-друге, кожна суперечність в своєму розвитку проходить такі послідовні етапи: тотожність, відмінність, протилежність, конфлікт і ступінь розв’язання суперечності, перехід її у вищу форму розвитку. Найбільш ак-тивно розвиток суперечності відбувається на перших трьох етапах. Рух суперечності відбувається, насамперед, у результаті більшої активності заперечувальної, револю-ційної сторони.

Важливу роль у розвитку економічного прогресу відіграє науково-технічний про-грес. В історії розвитку техніки виділяють три основних етапи. Перший етап тривав з кінця XVIII ст., коли виникають перші машини та механізми, до кінця XIX ст., до мо-менту виникнення машинного виробництва. Другий етап тривав з початку минулого століття до 70-их років і ґрунтувався на машинній праці. Третій етап триває зараз, він ґрунтується на поєднанні розуму людини та праці високотехнологічних машин.

Революційною формою НТП є науково-технічна революція. Революційна форма характеризується появою принципово нових видів техніки, предметів праці, фунда-ментальних наукових відкриттів, їх практичного застосування. В історії НТП виділя-ють дві революції. Перша — почалась наприкінці XVIII ст. — початку XIX ст. (поява мануфактур). Друга революція почалась в кінці XIX ст. і триває до нашого часу (її називають електротехнічною революцією). НТР має свої особливі риси:

1)         НТР є перетворенням науки на безпосередньо продуктивну силу;

2)         при НТР відбуваються фундаментальні зміни в техніці;

3)         докорінна зміна головної продуктивної сили — людини;

4)         докорінна зміна предметів праці, поява принципово нових видів матеріалів із наперед заданими властивостями;

5)         впровадження принципово нових технологій, створених на базі фундаменталь-них відкриттів;

6)         зміна використання людиною природи.

Розділ 3. Процес суспільного виробництва, його фактори та фази