РОЗДІЛ 32. ГОСПОДАРСТВО ПРОВІДНИХ КРАЇН СВІТУ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XIX — НА ПОЧАТКУ XX СТ. § 1. Революція в галузі науки та її наслідки


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 
195 196 197 198 199 200 201 

Загрузка...

Основною рисою економічного розвитку капіталістичних країн в кінці XIX ст. був поступовий перехід від капіталізму, заснованому на вільній конкуренції окремих самостійних підприємств, до монополістичного капіталізму.

За останні десятиріччя XIX ст. світова промислова продукція виросла більше ніж в 3 рази. В різних галузях промисловості на основі досягнень науки відбулися вели-кі технічні зрушення. Особливо велике значення мали винаходи і вдосконалення в електротехнічній та хімічній промисловості, в металургії та машинобудування. Та-кий стрибок в розвитку світового промислового потенціалу був зв’язаний з початком II науково-технічної революції.

На рубежі XIX–XX ст. кардинально змінилися основи наукового мислення, пе-реживає розквіт природознавство, йде створення єдиної системи наук. Цьому сприя-ло відкриття електрона і радіоактивності.

Пройшла нова наукова революція, яка розпочалася у фізиці і охопила всі основні галузі науки. Її представляють М. Планк, який створив квантову теорію, та А. Ейнш-тейн, який створив теорію відносності, яка ознаменувала прорив в галузь мікросвіту.

Процес революційних перетворень в галузі науки охопив техніку та техноло-гію. В 1867 р. в Німеччині В. Сіменс винайшов електромагнітний генератор. В 70-ті роки була винайдена динамо-машина, яку можна було використовувати як генератор електроенергії.

У 80–90-х роках винайдені двигуни внутрішнього згорання — карбюраторний (Н. Отто, Німеччина, 1887 р.) та дизельний (Р. Дизель — Німеччина, 1893 p.).

У 80-х роках двигуни внутрішнього згоряння були вдосконалені. На їх базі ні-мецькі винахідники І.Г. Даймлер і К. Бенц створили автомобіль.

Відкриття в галузі виробництва хімічної продукції (синтетичні барвники, кисло-ти, фарбувальні, лікарські, парфумерні та інші вироби) дали поштовх для прискоре-ного розвитку хімічної промисловості.

Велике економічне значення мали технічні вдосконалення в металургії — кон-верторний спосіб виробництва сталі, впровадження мартенівських печей, що значно підвищували продуктивність праці.

Темпи технічного прогресу були вражаючими, їхні результати важко переоціни-ти. Технічні та технологічні відкриття різко підвищили ефективність праці, почалося масове виробництво товарів, знизилася їх собівартість.

Нова ступінь розвитку продуктивних сил капіталістичної промисловості обумо-вила значні зміни в самій структурі економіки. Прискорюється процес індустріаліза-ції. Змінилася роль важкої промисловості порівняно з легкою: вона стає провідною.