РОЗДІЛ 30. ГОСПОДАРСТВО КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ТА США У ПЕРІОД РОЗПАДУ ФЕОДАЛІЗМУ ТА ЗАРОДЖЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА (XVI–XVIII СТ.) § 1. Основні фактори розкладу феодального господарства та становлення індустріального суспільства


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 
195 196 197 198 199 200 201 

Загрузка...

Розклад феодального господарства був пов’язаний з такими процесами, як роз-виток товарного господарства, посилення майнової та соціальної диференціації, формування великих капіталів і розвиток розширеного відтворення, перетворення феодальної земельної власності на об’єкт купівлі-продажу, використання найманої робочої сили тощо.

Значну роль у занепаді феодального господарства та становленні індустріально-го суспільства відіграло мануфактурне виробництво. Оскільки від ролі мануфакту-ри в економічній структурі країн залежав розвиток їх у цілому, господарство XVI– XVIII ст. можна охарактеризувати як мануфактурне. Мануфактура — підприємство, засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Це стадія промисловості, що історично передувала великому машинному виробництву. Існува-ли два типи мануфактур — розсіяна (децентралізована) та централізована.

Розсіяна мануфактура, що розвивалася в основному в XVI — першій половині XVII ст., ґрунтувалася на сільських промислах і дрібному ремеслі. Робітники при даному типі виробництва, не зважаючи на їхню просторову відособленість, були пов’язані поділом праці: одні робили з сировини напівфабрикат, інші доводили його до необхідної кондиції.

Централізована мануфактура характеризувалася територіальною єдністю вироб-ництва і утвердилася в другій половині XVII ст.

Мануфактури виникали в тих галузях, де рівень спеціалізації та технічного роз-витку створював умови для реорганізації виробництва. Такі умови в XVI ст. були в сукняному виробництві, металургії, суднобудуванні, книгодрукуванні.

Фактором, який значно прискорив розклад феодалізму, стали Великі географічні відкриття кінця XV — початку XVI ст.

Найважливішими з них стали:

—        відкриття Америки Х. Колумбом в 1493 р.;

—        відкриття морського шляху в Індію Бартоломео Діасом та Васко да Гамою (1487, 1497);

—        відкриття Північної Америки Дж. Кеботом (1497–1498);

—        перша кругосвітня подорож Ф. Магеллана (1519–1522).

Передумови Великих географічних відкриттів:

—        криза Левантійської торгівлі, яка виникла після загарбання турками Констан-тинополя у 1453 р. Завоювавши Візантію турки перерізали торгівельний шлях з Європи на Схід;

—        нестача золота як грошового металу;

—        розвиток науки і техніки, особливо суднобудування та навігації;

—        політичні передумови.

Частина IV. Економічна історія

Наслідки Великих географічних відкриттів:

—        «революція цін», викликана притоком в Європу великої кількості золота та срібла. Як наслідок, в Іспанії та Португалії ціни виросли в 4–4,5 р., в Італії та Німеччині — в 2 рази. Як не парадоксально, потік золота не збагатив Іспанію та Португалію, а наніс удар по її господарству, тому що в цих країнах пану-вало натуральне господарство. Навпаки, «революція цін» посилила Англію та Нідерланди, країни з розвинутим товарним виробництвом, чиї товари йшли в Іспанію та Португалію.

—        створення світового ринку;

—        створення колоніальної системи;

—        збільшення обсягів торгівлі.

Відбулися значні зрушення у сфері торгівлі, обігу та розподілу. Просте товарне

виробництво переростало в ринкове, поглиблювався міжнародний поділ праці, фор-мувалися національні, європейський та світовий ринки товарів і грошей. З’явилися монопольні торгові компанії, вдосконалилися товарні біржі.

Значну роль у процесі ґенези індустріальної цивілізації відіграли буржуазні рево-люції в Нідерландах, Англії, Північній Америці, Франції.