Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
§ 2. Господарство Стародавньої Греції та Риму : Економічна теорія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

§ 2. Господарство Стародавньої Греції та Риму


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 
195 196 197 198 199 200 201 

Загрузка...

Криза рабовласництва на Близькому Сході призвела до відродження цього режи-му в країнах Середземномор’я, куди поступово перемістилися центри Стародавнього світу. Це виявилося в економічному піднесенні Греції та Риму.

У світовій історії розпочався новий період, відомий під умовною назвою анти-чний (від латинського — давній). Хронологічно він охоплював першу половину I тис. до н.е. — першу половину I тис. н.е. В період античності рабовласництво досягло пов-ного розквіту. В економічному відношенні античне суспільство було більш розвине-ним за східне.

Особливості античного рабства:

—        якщо в країнах Стародавнього Сходу раби займалися переважно важкою не-продуктивною працею, то у античних країнах праця рабів застосовувалася в усіх сферах господарства;

—        якщо у країнах Стародавнього Сходу основними джерелами рабства були ві-йни і піратство, то у країнах античного світу набуло поширення боргове раб-ство;

—        у стародавній Греції переважало міське, промислово — торгове, у Стародавньо-му Римі панувало латифундійне рабство.

Першою з античних держав у авангард світового прогресу стала Стародавня Греція. Численні острови, оточені гірськими хребтами, затоки і гавані визначали відокремленість, автономію економічного життя грецьких общин. Внаслідок цього антична громада, на відміну від сільської східної громади, виступала в основному як поліс (місто). Саме це зумовило перевагу грецького міста над селом. Сільське госпо-дарство, внаслідок гострої нестачі землі, мало другорядне значення.

Значне місце в господарстві країни займали ремесла. Основною ланкою реміс-ничого виробництва були ергастерії — великі майстерні, у яких працювали раби. Повільніше розвивалося сільське господарство. Греки спеціалізувалися на вирощу-ванні пшениці, ячменю, розведенні садів, виноградників, оливкових гаїв (оливкова олія була головним експортним товаром). Торгівля зосереджувалася в руках купців. Зростання товарного виробництва та широкий розвиток торгівлі зумовили появу у Греції різних видів кредитних і банківських операцій. Грошовий обмін здійснювали лихварі, які володіли обмінними пунктами — трапезами. У Греції було стільки видів монет, скільки і міст — полісів.

Однією з основних причин розквіту Стародавньої Греції було широке викорис-тання праці величезної кількості рабів, які застосовувалися в різних сферах матері-ального виробництва. На відміну від держав Стародавнього Сходу, в Греції рабська праця стало продуктивною силою суспільного виробництва.

Однак технічні можливості рабоволодіння швидко вичерпали себе, продуктив-ність невільницької праці падала. Нескінченні конфлікти між грецькими містами, боротьба демосу з аристократією, рабів з рабовласниками паралізували економічне життя країни.

У 338 році до н.е. Грецію завоювала Македонія, а в II ст. до н.е. Балканський пів-острів став легкою здобиччю Римської держави.

В економічному житті Стародавнього Риму вирішальна роль належала сіль-ському господарству. У Римській державі провідна роль належала виноградарству,

Розділ 25. Економічний розвиток стародавніх цивілізацій

городництву, садівництву. Успішно розвивалося тваринництво, птахівництво, виро-щувалися зернові (пшениця, ячмінь, просо, овес), а також технічні культури. Голов-ною формою рабовласницького господарства була вілла — маєток площею 25–100 га. землі, яку обробляли 50–60 рабів. Внаслідок концентрації землі, дешевої рабської сили сформувалися латифундії з десятками тисяч гектарів землі та великою кількіс-тю рабів.

Значних успіхів було досягнуто в ремеслі. Ремесло Стародавнього Риму мало гео-графічну та галузеву спеціалізацію. Місто Капуя було відоме виготовленням світиль-ників, інших побутових товарів. У містах Падуя, Мілан, Парма виготовляли дахівку, посуд, вовняні тканини. Рим був відомий текстильними та шкіряними товарами. Роз-копки м. Помпеї, знищеного виверженням вулкану Везувій (79 р. н.е.) дають реаль-ну картину ремісничого розвитку римської держави. У місті була велика кількість майстерень, в яких виготовляли вовняні тканини, лампи з бронзи та глини, залізні та скляні вироби, різноманітні інструменти — хірургічні, ковальські, столярні, слюсарні. У Помпеї археологи виявили ювелірні, парфумерні, скульптурні майстерні.

У Римській державі успішно розвивалася торгівля, яка приносила більше при-бутків, ніж ремесло. Поступово Рим перетворився у світовий центр грошових опе-рацій. Товарно-грошові відносини досягли найвищого рівня розвитку в I–II ст. н.е.

§3. Криза рабовласницького ладу. Її причини

У добу пізньої Римської імперії (III–V ст. н.е.) господарство занепало і прийшло до кризового стану. Причиною кризи було загострення суперечностей рабовласниць-кого суспільства. Дешева рабська праці не стимулювала технічний прогрес. Контроль за працею рабів у латифундіях був утруднений, що призводило до зниження про-дуктивності праці. Витіснення з економічного життя невеликих власників підривало господарські засади держави, її військову могутність. Зазнала краху завойовницька політика Риму, внаслідок чого припинилося регулярне поповнення господарства ра-бами. Ціни на них зросли, використання стало нерентабельним.

Криза рабовласницького господарства в аграрному виробництві виявилася у зменшенні площі оброблюваних земель, нерентабельності вілл та латифундій, поши-ренні екстенсивних форм ведення господарства. Обмежувалася абсолютна власність рабовласника над рабами. Провідною формою виробничих відносин у сільському господарстві став колонат — латифундії дробили на парцели, до яких стали прикрі-плювати колонів — дрібних землеробів та рабів, відпущених на волю.

У 476 р. н.е. Західна Римська імперія перестала існувати. Її падіння вважають кінцем історії стародавнього світу.Частина IV. Економічна історія