§ 2. Автоматична фіскальна політика


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 
195 196 197 198 199 200 201 

Загрузка...

До податків, які залежать від доходу, відносяться прибутковий податок з грома-дян, податок на прибутки підприємств, податок на додану вартість, акцизний збір,

Розділ 23. Механізм фіскальної політики

відрахування в різні фонди тощо. Якщо ВВП змінюється, то за таких податків подат-кові вилучення змінюються автоматично.

Чутливість податків до ВВП залежить від системи оподаткування. При прогре-сивній системі рівень податкових ставок зростає за певною шкалою в залежності від зростання доходу. Тому при зростанні ВВП податки збільшуються швидше, ніж до-ход. За пропорційною систе мою рівень податкових ставок є стабільним для всіх рів-нів доходу. Тому податки змінюються прямо пропорційно зміні доходу. Певні транс-ферти теж залежать від динаміки ВВП. Так, виплати по безробіттю скорочуються під час зростання виробництва і збільшуються під час його падіння. Чисті податки, які автоматично, тобто без державних рішень, змінюються в залежності від зміни ВВП, називаються автоматичними чистими податками. Автоматична залежність чистих податків від ВВП є важливим фактором стабілізації економіки. Стабілізаційна функ-ція чистих податків пояснюється тим, що вони уяв ляють собою вилучення з еконо-міки, тобто втрату її купівельної спроможності. Якщо вони збільшуються, то ВВП зменшується і навпаки. Це означає, що з точки зору економічної стабільності бажано збільшувати величину таких вилучень в періоди, коли економіка прямує до інфляції, і навпаки, зменшувати їх величину в періоди, коли намітилася тенденція до скорочен-ня виробництва. Оскільки динаміка автоматичних податків відповідає цим вимогам, вони отримали назву вмонтованих стабілізаторів. Незважаючи на те, що автоматичні чисті податки виконують стабілізаційну функцію без спеціальних державних рішень, їх ефективність в кінцевому підсумку теж залежить від держави. Але роль держави полягає в тому, що вона вмонтовує, тобто впроваджує в економіку певну систему по-датків і трансфертних платежів. При внесенні змін у цю систему стабілізаційна ефек-тивність чистих податків буде змінюватися. Отже, автоматична фіскальна політика — це така політика, яка встановлюючи певну систему податків і трансфертів, забезпечує їм можливість виконувати стабілізаційну функцію в економіці автоматично.

Щоб показати як автоматичні чисті податки виконують стабілізаційну функцію в економіці, розглянемо два варіанти. Перший — коли в економіці спостерігається «перегрів», тобто відбувається інфляційне зростання ВВП, що свідчить про надмір-ність сукупних витрат. За цих умов виникає необхідність стримувати сукупний по-пит, скорочувати сукупні витрати. Стабілізаційний механізм автоматичної фіскаль-ної політики виглядає так:

1)         ВВП інфляційне збільшується, автоматично зростають чисті податки;

2)         зростання автоматичних чистих податків означає збільшення податкових ви-лучень з економіки;

3)         внаслідок збільшення податкових вилучень зростання сукупних витрат упо-вільнюється, що певною мірою гальмує зростання ВВП.

Другий — коли в економіці намітився спад виробництва, спостерігається дефіцит сукупних витрат. За цих умов економіку бажано «підбадьорити», тобто стимулювати до збільшення сукупних витрат. Стабілізаційний механізм автоматичної фіскальної політики виглядає таким чином:

1)         ВВП реально зменшується, автоматично зменшуються чисті податки;

2)         зменшення автоматичних чистих податків означає зменшення податкових ви-лучень з економіки;

3)         внаслідок зменшення податкових вилучень скорочення сукупних витрат упо-вільнюється, що певною мірою гальмує падіння виробництва.

Частина ІІІ. Макроекономіка

Отже, в міру інфляційного збільшення ВВП у періоди піднесення податкові ви-лучення автоматично збільшуються і завдяки цьому гальмують небажане економічне зростання. В міру скорочення реального ВВП у періоди падіння податкові вилучен-ня автоматично скорочуються і завдяки цьому гальмують зменшення виробництва. Але слід зазначити, що автоматичні чисті податки як вмонтовані стабілізатори не є достатнім гальмом для усунення економічних коливань. Вони неспроможні повніс-тю нейтралізувати інфляційний чи рецесійний розриви в економіці, а лише частково його зменшують.

Щоб обчислити ефект гальмування ВВП з боку автоматичних чистих податків, потрібно акцентувати увагу на тому, що будь-які автоматичні вилучення з економіки впливають на ВВП виключно через зміну мультиплі катора. Іншими словами, авто-матичні чисті податки, як і заощадження, — це такі фактори, вплив яких на ВВП опо-середковується їхнім впливом на мультиплікатор.

В умовах автоматичних чистих податків зі зміною доходу крім вилучень в фор-мі заощаджень автоматично змінюються податкові вилучення. Тому будь-яке збіль-шення доходу викликає збільшення споживчих витрат пропорційно добутку ГСС на (1 — ГКП), тобто пропорційно ГСС (1 — ГКП). Оскільки між мультиплікатором витрат і вилученнями з економіки існує обернено пропор ційна залежність, то це означає, що мультиплікатор витрат повинен зменшитися. Щоб визначити формулу мультиплікатора витрат з урахуванням подвійного вилучення (заощадження плюс авто матичні чисті податки), розглянемо механізм перетворен ня доходів у витрати за допомогою схеми:

 

Етапи угод     Витрати                     Доходи

П         АВІп   ->        АВІп

1          ГСС(1 — ГКП) х АВІ

 п         ->        ГСС(1 — ГКП) х АВІ

 п

n          ГГСС(1 — ГКП)1П х АВІ

L                                                                               J                                        п    ->        ГГСС(1 — ГКП)1П х АВІ

L                                                                               J                                      п

У наведеній схемі АВІп — початковий приріст валових інвестицій, який поро-джує певну низку угод з відповідними приростами витрат і доходів, ГКП — гра-ничний коефіцієнт податків. Із схеми видно, що на кожному етапі угод витрати перетворюються в рівнозначну величину доходу, але доходи попереднього етапу пе-ретворюються в зменшену величину витрат наступного етапу. Це пояснюється ви-никненням подвійного вилучення в пропорції 1 — ГСС х (1 — ГКП). Отже, в умовах застосування лише автономних чистих податків вилучення дорівнюють 1 — ГСС. Тому мультиплікатор витрат є величиною обернено пропорційною до цих вилучень: М = 1 : (1 — ГСС). В умовах застосування автоматичних чистих податків вилучення дорівнюють 1 — ГСС х (1 — ГКП). Тому мультиплікатор витрат є величиною оберне-но пропорційною до цих вилучень:

М = 1 : (1 — ГССх (1 — ГКП)).

Мультиплікатор витрат з урахуванням подвійного вилучення (заощадження плюс автоматичні чисті податки) — це складний мультиплікатор витрат в умовах за-критої економіки.

В умовах застосування автоматичних чистих податків змінюється і формула мультиплікатора податків. Щоб врахувати автоматичні чисті податки, слід спирати-

Розділ 23. Механізм фіскальної політики

ся на універсальне правило, згідно з яким мультиплікатор податків завжди менший від мультиплікатора витрат пропорційно граничній схильності до споживання, тобто М = М х ГСС. Спираючись на це правило, дістанемо формулу складного мульти-плікатора податків:

М = ГСС : (1 — ГССх (1 — ГКП)).

Щоб визначити ті заходи, які держава повинна застосувати з метою повної стабі-лізації економіки, ми повинні виходити з того, що реальна фіскальна політика при-ймає необхідні дискреційні рішення в умовах дії автоматичних чистих податків. За цих умов ВВП змінюється двічі:

1) внаслідок дискреційних рішень стосовно державних закупок і чистих податків; 2) за рахунок впливу автоматичних чистих податків на рівень мультиплікатора. Це означає, що при зміні державних закупок, податкових ставок або рівня трансфертів зміну ВВП можна обчислити за уже відомими формулами, в яких застосовуються складні мультиплікатори:

ДВВП = ДДЗх М , ДВВП = ДЧПх М .

^          в          п

Спираючись на ці формули, можна обчислити і необхідні зміни в державних за-купках і чистих податках, якщо зміни в ВВП є заданими наперед.