Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
2.4. Грошова маса та її показники : Гроші та кредит : Бібліотека для студентів

2.4. Грошова маса та її показники


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 

Загрузка...

Грошова маса — це сукупність купівельних, платіжних та нако-пичувальних засобів, яка обслуговує економічні зв’язки, належить фізичним та юридичним особам, а також державі. Це важливий кіль-кісний показник руху грошей.

З розвитком форм товарного обміну та платіжно-розрахункових відносин склад та структура грошової маси зазнали значних змін. На початку XX ст. при золотому обігу структура грошової маси була в розвинутих країнах такою: золоті монети становили 40%, банкноти та інші кредитні гроші — 50% і залишки на рахунках кредитних установ — 10%; напередодні Першої світової війни — відповідно 15, 22 і 67%.

Вилучення золотих грошей спочатку з внутрішнього обігу, а на-далі із зовнішнього внесло якісні зміни в структуру грошової маси. Повноцінні гроші (золоті) повністю зникли з обігу, домінуюче поло-ження зайняли нерозмінні кредитні гроші, які стали функціонувати в готівковій та безготівковій формах.

Для аналізу зміни руху грошей на певну дату і за певний період у фінансовій статистиці спочатку в економічно розвинутих країнах, а надалі і в нашій країні стали використовувати грошові агрегати М0, М1, М2, М3:

 

Тема 2. Грошовий оборот та грошова маса

М0 = готівка (гроші поза банками);

М1 = М0 + кошти на поточних рахунках банків та депозити до запитання;

М2 = М1 + строкові депозити, кошти в іноземній валюті (ва-лютні заощадження);

М3 = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями.

Агрегат М0 включає готівкові кошти в обігу: банкноти, металеві монети, казначейські білети (в деяких країнах). Це найліквідніша час-тина грошової маси, її частка в розвинутих країнах становить 4–7%. В Україні ж частка готівкових грошей сягає 28,05% (у 1996 р. вона становила 43,1%, 1998 р. — 45,5%, 2000 р. — 39,68%, 2002 р. — 40,75%, 2004 р. — 33,66%, 2006 р. — 28,7%, 2007 р. — 28,05%), тому цей агре-гат дуже важливий для статистичного аналізу і заходів регулювання грошової маси.

Висока частка готівки (М0) в загальній масі грошей (М3) свід-чить про недостатній розвиток безготівкових розрахунків, незадо-вільну структуру грошової маси, наявність значних обсягів обороту тіньової економіки, втрата довіри населення до банківських структур, але все ж з 1996–2007 рр. є певна позитивна динаміка щодо її зміни (від 43,1%–28,05%).

Агрегат М1 складається з агрегату М0 і засобів на поточних і ощадних рахунках банків до запитання. Кошти на рахунках можуть використовуватися для платежів у безготівковій формі, через транс-формацію в готівкові кошти і без переведення на інші рахунки.

Для розрахунків власники рахунків виписують платіжні доручен-ня (переважна форма розрахунків в українській економіці) або чеки та акредитиви. Їх особливістю є те що депозити не приносять відсотків, але дозволяють їх власникам скористатися ними в будь-який час.

Агрегат М2 містить агрегат М1, термінові та заощаджувальні депозити в комерційних банках, а також короткострокові державні цінні папери. Останні не функціонують як засоби обігу, але можуть перетворюватись на готівкові кошти або чекові рахунки.

Заощаджувальні депозити в комерційних банках знімаються в будь-який час і перетворюються на готівку (але це правило не діє в період фінансових, економічних криз, коли центральний банк може заблокувати всі строкові рахунки). Термінові депозити доступні

 

Модуль 1. Гроші та грошовий обіг

вкладникові лише по закінченню певного строку, у них менша ліквід-ність, ніж у заощаджувальних депозитах.

Агрегат М3 містить агрегат М2, заощаджувальні вклади в спеціа-лізованих кредитних закладах, а також цінні папери, які обертаються на грошовому ринку, в тому числі комерційні векселі, які виписують-ся підприємствами. Ця частина коштів, яка вкладена в цінні папери, створюється не банківською системою, але знаходиться під її контр-олем, оскільки перетворення векселя на засіб платежу потребує, як правило, акцепту банку, тобто гарантії його сплати банком у випадку неплатоспроможності емітента.

Між агрегатами необхідна рівновага, в іншому випадку відбува-ється порушення грошового обігу. Практика показує, що рівновага буде, коли М2 > М1 (вона закріплюється при М2 + М3 >М1).

У цьому випадку грошовий капітал переходить з готівкового обі-гу на безготівковий. При порушенні цього співвідношення між агре-гатами в грошовому обігу починаються ускладнення: недостатність грошових знаків, зростання цін тощо.

Для визначення грошової маси держави використовують різну кількість агрегатів (наприклад, у США — 4, у Франції — 2). В Росії та Україні для розрахунку сукупної грошової маси використовують агрегати М0, М1, М2 і М3.

Близько третини грошової маси в Україні припадає на готівкові гроші (табл. 2.1).

Збільшення кількості готівкових грошей, які обслуговують насе-лення (а в сучасних умовах до них часто звертаються юридичні осо-би) спричинює нестачу грошей у державі.

Перехід грошей з безготівкового обігу на готівковий — результат жорсткої фінансової політики, який призводить до розширення ухи-лень від сплати податків. Крім того, скорочення безготівкового обо-роту свідчить про зниження здатності держави впливати на реальні господарські процеси.

На грошову масу впливають два фактори:

кількість грошей;

швидкість обертання грошей. Інший фактор, який впливає на грошову масу, — швидкість обігу

грошей, тобто їх інтенсивний рух при виконанні ними функцій обігу і платежу. Для розрахунку цього показника використовують непрямі методи, серед яких:

 

Тема 2. Грошовий оборот та грошова маса