Масштаб цін


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 

Загрузка...

Масштаб цін має юридичний характер, залежить від волі держа-ви і слугує для вираження не вартості, а ціни товару. Через масштаб цін ідеальна, уявна ціна, що надається товару як показник величини вартості, перетворюється в прейскурантну, або ринкову, ціну, яка ви-ражена в національній грошовій одиниці.

З розвитком світового ринкового господарства, поглибленням міжнародного розвитку праці і формуванням інтернаціональної вар-тості товару функція міри вартості переростає у функцію інтернаці-ональної міри вартості. Це пов’язано з ускладненням специфіки сус-пільної праці в процесі інтернаціоналізації суспільного відтворення: національно-суспільна праця перетворюється на інтернаціонально-суспільну.

Протиріччя між поодинокою і суспільною працею отримує своє розширення на світовому ринку. Відповідно продукт національної праці отримує суспільне визнання на основі національної міри вар-тості. За допомогою інтернаціональної міри вартостей реалізується основна вимога товарного виробництва: гроші повинні забезпечува-ти абсолютну обмінність товару не тільки на національному, а й на світовому ринках. Завдяки цьому товари набувають порівнянності і абсолютної обмінності в межах світового господарства.

Усе вищезазначене справедливо для реальних грошей. Однак у сучасних умовах стан справ докорінно змінився. На зміну повно-цінній монеті реальної вартості прийшли папірці, яким передували векселі і розписки ювелірів. Сучасні кредитні гроші не виконують в повній мірі свої класичні функції.

Благородний метал як загальний еквівалент виконував функцію міри вартості лише завдяки тому, що містив у собі реальну вартість. Проводячи аналогію між обчисленням вартості і виміром ваги голо-вки цукру в шматках золота, К. Маркс писав, що якщо б обидва тіла не володіли вагою, вони не могли б вступити в це відношення і одне з них не могло б стати виразником ваги іншого. Це наочно показує, що кредитні білети не можуть бути мірою вартості так само як, скажімо, шматки паперу з написом 1, 3, 5, 10 кг — служити мірою ваги. Тільки носій реальної вартості може виконувати функцію міри вартостей. Грошові знаки, які ми називаємо «грошима», не володіють власною

 

Модуль 1. Гроші та грошовий обіг

вартістю, вони можуть бути лише представниками реальної вартості, її знаками, але це не дає їм можливості виконувати функцію міри вар-тості, притаманну повноцінним грошам.

Сучасні грошові знаки є лічильними грошима, наділеними пред-ставницькою вартістю сукупної товарної маси, що перебувають в обі-гу на ринку на цей момент. При цьому «роль міри вартостей» виконує сукупна товарна маса (визначена нами як загальний еквівалент), між якою (ідеально, шляхом грошових знаків) і окремим товаром вста-новлюється реальне мінове співвідношення, необхідне останнім для обміну. Саме це співвідношення і закріплюється як ціна за допомогою кредитних білетів, функції виразу (фіксації) вартісних пропорцій. Таким чином, у процесі еволюції функція грошей як міри вартості перетворилася на функцію фіксації вартісних пропорцій, властиву кредитним грошам.

Гроші як засіб обігу та платежу. Процес товарного обігу пород-жує потребу в грошах як засобу обігу. Це зумовлено тим, що гро-шовий вираз вартості шляхом функції міри вартості ще не означає реалізації товару. Його ціна реалізується лише при обміні товару на гроші в процесі товарного обігу Т–Г–Т. Переміщуючи товар з рук в руки, постійно виштовхуючи його із сфери обігу, доводячи товар до споживача, гроші безпосередньо перебувають у русі, переходять від однієї особи до іншої, пов’язуючи завдяки цьому акти обміну в єдиний процес обігу товарів. Для виконання функції засобу обігу гроші завжди повинні бути в наявності, тобто цю функцію можуть виконувати лише реально існуючі гроші. Вони повинні також воло-діти такими якостями, як портативність, міцність, однорідність, по-дільність.

Суспільна праця у формі вартості здійснює особливий вид руху: товарна вартість перетворюється на грошову, грошова — на товарну. Обіг товарів здійснюється за допомогою грошей. Зміна форми, в про-цесі якої здійснюється обмін продуктами Т–Г–Т, припускає, що товар є вихідним і кінцевим пунктом процесу кругообігу товарів. З іншого боку, включається кругообіг грошей. До тих пір поки товар зберіга-ється в руках продавця у вигляді грошей, він здійснює лише першу половину свого обігу; коли ж за ці гроші куплений товар, то гроші від-даляються від свого первісного власника. Відбувається безперервне вилучення грошей з їхнього вихідного пункту: Г–Т. Щоб гроші вико

Тема 1. Сутність і функціїї грошей

нували функцію засобу обігу, необхідно додержуватися однієї умови: рух грошей і товарів повинен здійснюватися одночасно.

В умовах розвинутого товарного господарства гроші як засіб пла-тежу пов’язують між собою велику кількість товаровласників, кож-ний з яких купує товари в кредит. В результаті розрив в одній із ланок платіжного ланцюга призводить до руйнування всього ланцюга бор-гових зобов’язань і виникнення масових банкрутств товаровласників. Проблема неплатежів за своїми боргами стоїть перед підприємцями всіх країн світу. Особливо гострою вона стала в Україні у 90-х роках. Прискоренню платежів між підприємствами може сприяти розши-рення використання таких видів кредитних грошей, як банківський вексель, електронні гроші та кредитні картки.

У сучасних умовах господарство є кредитним за своєю суттю, тому кредитні гроші виконують функцію — гроші як засіб обігу і пла-тежу водночас.

Функція грошей як засобу нагромадження і заощадження. Гро-ші виступаючи загальним еквівалентом, тобто, забезпечуючи його власнику отримання будь-якого товару, стають загальним втіленням багатства. Тому в людей виникне прагнення до їх накопичення та за-ощадження. Для утворення скарбів гроші вилучаються з обігу, тобто акт купівлі-продажу переривається. Однак просте накопичення і за-ощадження грошей додаткового доходу власнику не приносить.

На відміну від попередніх двох функцій, гроші як засіб нагрома-дження повинні володіти здатністю зберігати вартість хоча б на пев-ний період і бути реальними.

При металевому обігу ця функція виконувала економічну роль стихійного регулятора грошового обороту: зайві гроші направлялися в скарби, нестача поповнювалася за рахунок скарбів.

З розвитком товарного виробництва значення функції як засобу накопичення та заощадження зростало. Без накопичення та заощад-ження ставало неможливим здійснення процесу відтворення. На відміну від простого товарного відтворення, коли гроші нагромад-жувались у вигляді «мертвих скарбів», з розвитком виробництва підприємцю стало невигідно зберігати гроші, їх стали направляти в оборот для отримання прибутку. Крім того, акумуляція тимчасово вільних коштів — необхідна умова кругообігу капіталу. Саме ство-рення грошових резервів на підприємстві забезпечує пом’якшення

 

Модуль 1. Гроші та грошовий обіг

порушень, що виникають у окремого господарюючого суб’єкта, а резерви в масштабі країни — відсутність диспропорцій у народному господарстві.

Виконання грошима функції засобу нагромадження є важливою передумовою розвитку кредитних відносин, за допомогою яких стає можливим використання тимчасово вільних коштів, що утворюють-ся в різних сферах господарства і населення для надання їх у позику підприємствам і організаціям інших галузей та окремим кредиторам.

Функція світових грошей. Появу світових грошей викликали зо-внішньоторговельні зв’язки, міжнародні кредити, надання послуг зо-внішньому партнеру. Світові гроші функціонують як загальний пла-тіжний засіб, загальний купівельний засіб і загальна матеріалізація суспільного багатства. Вони як міжнародний засіб виступають при розрахунках за міжнародними балансами: якщо платежі якоїсь кра-їни за певний період перевищують її грошові надходження від інших країн, то гроші виступають засобом платежу.

Міжнародним купівельним засобом світові гроші слугують при порушенні рівноваги обміну товарами та послугами між країнами, тоді їх оплата здійснюється готівковими грошима. Як загальне вті-лення суспільного багатства світові гроші використовуються при наданні позик або субсидій однією країною іншій або при виплаті репарацій країні-переможниці країною, що переможена. В такому ви-падку відбувається переміщення частини багатства від однієї держа-ви до іншої в грошовій формі.

При золотому стандарті світовими грошима виступало золото як засіб регулювання платіжного балансу і кредитні гроші (банкно-ти) окремих держав, розмінні на золото (в основному долар США та британський фунт стерлінгів). Для зміцнення національних грошей таких держав, як США та Великобританія, як світові гроші та за їх ініціативою використовувались міжнародні валютні договори та ва-лютні кліринги.

Вперше міжнародний валютний договір був застосований на Генуезькій конференції 1922 р. Відповідно до цього долар США та англійський фунт стерлінгів були оголошені еквівалентами золота і введені в міжнародний оборот як світові гроші. Наступні міжнародні договори були оформлені на Бретон-Вудській конференції 1944 р., яка встановила, що функція світових грошей зберігається за золотом

 

Тема 1. Сутність і функціїї грошей

як засобом кінцевих розрахунків між країнами, хоча масштаби його використання зменшувались. Паралельно з золотом міжнародним платіжним засобом та резервною валютою в міжнародному обороті визнаний долар США, який прирівнювався до золота за офіційним співвідношенням 35 доларів за тройську унцію (31,1 г) і в меншій мірі — фунт стерлінгів Великобританії.

Крім міжнародних валютних договорів, підписувалися регіональ-ні валютні угоди (валютні блоки, валютні зони), які забезпечували пануюче становище однієї грошової одиниці найбільш розвинутої держави у зовнішньоекономічних відносинах країн, які їх підписали. Так були створені Стерлінговий блок (1931), Доларовий блок (1933), Золотий блок (на чолі з Францією, 1933). Під час Другої світової ві-йни і після її закінчення на базі валютних блоків сформувалися зони: стерлінгова, доларова, французького франка, а також з’явилися зони голландського гульдена, італійської ліри, іспанської песети, півден-ноафриканського ринда.

Усі наведені функції грошей являють собою прояв єдиної сутнос-ті грошей як загального еквівалента товарів та послуг, знаходяться в тісному зв’язку та єдності. Логічно та історично кожна наступна функція є результатом розвитку попередніх функцій.

З усього вищезазначеного випливають три основні властивості грошей, які розкривають їхню сутність:

гроші забезпечують загальну безпосередню обмінність — за них купується будь-який товар;

гроші виражають мінову вартість товарів — через них визна-чається ціна товару, а це дає кількісне порівняння різних за споживчими вартостями товарів;

гроші виступають загальною матеріалізацією загального робо-чого часу, що втілюється в товарі.

 

Модуль 1. Гроші та грошовий обіг