Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
12.1. Загальна характеристика міжнародних валютно-кредитних установ : Гроші та кредит : Бібліотека для студентів

12.1. Загальна характеристика міжнародних валютно-кредитних установ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 

Загрузка...

Міжнародні фінансові інститути поділяються на дві групи: все-світні та регіональні. До всесвітніх відносяться Міжнародний валют-ний фонд (МВФ), група Всесвітнього банку та Банк міжнародних розрахунків.

Регіональні створюються за континентальною ознакою: Євро-пейський банк реконструкції та розвитку; Азіатський банк розвит-ку: Африканський банк розвитку; Міжамериканський банк розвит-ку та ін.

Міжнародний валютний фонд є провідним світовим фінансовим інститутом, який мас статус спеціалізованої установи ООН. Він був заснований на міжнародній конференції в Бреттон-Вудсі в 1944 р., а почав функціонувати в 1947 р. Основними цілями діяльності МВФ є сприяння розвитку міжнародної торгівлі й співробітництва у сфері валютного регулювання та надання кредитів у іноземній валюті для вирівнювання платіжних балансів країн–членів Фонду.

Капітал МВФ утворюється за рахунок внесків країн–членів фон-ду. Розмір внеску визначається рівнем економічного розвитку країни та її місцем у світовій економіці й міжнародній торгівлі.

Станом на 01.01.1999 р. членами МВФ була 181 країна, в т.ч. з вересня 1996 р. — Україна. Внесок України становить 997,3 млн SDR. Внесок кожної країни є її квотою. Чверть внеску проводиться у віль-ноконвертованій валюті, решта — в національній.

Кількість голосів у Фонді визначається таким чином: 250 голосів незалежно від розмірів квот плюс один голос на кожні 100 тисяч SDR

 

Модуль 2. Кредит у ринковій економіці та посередники грошового ринку

квоти. При цьому Статут МВФ передбачає періодичний (не менше одного разу на п’ять років) загальний перегляд квот. Це пов’язане з тим, що змінюється як рівень розвитку окремих країн, так і їх місце у світовій торгівлі.

За необхідності, крім власного капіталу, МВФ може використо-вувати позикові кошти. За статутом, він може отримувати кошти в будь-якій валюті як від офіційних органів, так і на приватному ринку позикових капіталів.

Досі позики отримувалися від казначейств та центральних банків країн–членів Фонду, а також від Швейцарії та Банку міжнародних розрахунків. На приватному ринку кошти не залучалися.

Діяльність МВФ охоплює три основні напрями:

кредитування;

регулювання міжнародних валютних відносин;

постійний нагляд за світовою економікою. Кредитування здійснюється з різними цілями в різних формах

та на різних умовах. Воно включає: кредитування для потреб ви-рівнювання платіжного балансу, компенсаційне фінансування та допомогу найбіднішим країнам. Фінансові операції, які є основним напрямом діяльності, МВФ здійснює тільки з офіційними органами країн–членів Фонду.

Виділення кредитів залежить від трьох основних чинників: по-треби в ресурсах для вирівнювання платіжного балансу, квоти країни та виконання вимог Фонду. Механізм кредитування полягає в тому, що МВФ продає необхідну країні валюту за її національну валюту. Обсяги кредитування насамперед залежать від резервної і кредитної часток та кредитної політики.

Резервна частка становить 25% квоти країни, тобто ту частину, яка внесена в іноземній валюті. У межах цієї частки кредити видаються на першу вимогу країни без сплати відсотків і комісійних. Кредитна частка становить повну величину квоти країни. Ця сума ділиться на чотири рівні частини, які становлять окремі транші.

Прохання стосовно виділення кредитів у рамках кредитної част-ки розглядаються Виконавчою Радою Фонду. Надання кредитів обу-мовлюється виконанням країною певних політичних та економічних вимог. У тих випадках, коли потреби в іноземній валюті перевищують резервну і кредиту частки країни (тобто 125% її квоти), можуть вико

Тема 12. Міжнародні валютно-кредитні установи та форми їх співробітництва з Україною

ристовуватися системи розширеного та додаткового фінансування і збільшеного доступу.

Система розширеного фінансування, що почала діяти з 1974 р., передбачає надання кредитів з метою покриття дефіцитів платіжних балансів на більш тривалі терміни (як правило, до трьох років) і в більших розмірах, ніж ті, що забезпечені резервною і кредитною част-ками. Система додаткового фінансування (1977–1981 рр.), а пізні-ше — збільшеного доступу, націлена на надання фінансової допомоги при значних і затяжних дефіцитах платіжних балансів у тих випад-ках, коли вичерпані ліміти звичайних кредитів.

Поряд із наданням звичайних кредитів існує система компенса-ційного кредитування, яка повинна вирівнювати відхилення в пла-тіжному балансі, що виникають з незалежних від даної країни при-чин. Сюди відносяться кредити на компенсацію втрат від скорочення виручки від експорту внаслідок падіння цін на світовому ринку, від збільшення вартості імпорту зерна, від непередбачених втрат, фінан-сування створення резервних запасів. Важливу роль відіграє фінан-сова допомога найбіднішим країнам, що здійснюється на пільгових умовах, насамперед на структурну перебудову економіки.

Другим основним напрямом діяльності МВФ є регулювання валютних взаємовідносин. У сучасних умовах, коли курси валют є плаваючими, а не фіксованими, роль Фонду полягає в узгодженні валютної політики країн–членів Фонду. Насамперед кожна країна повинна, відповідно до статуту МВФ, співробітничати з Фондом та з іншими країнами з метою забезпечення і підтримки стабільних валют-них курсів. Її економічна та фінансова політика має спрямовуватись на забезпечення економічного зростання при розумній стабільності цін. Недопустимими є валютні маніпулювання з метою отримання певних переваг у міжнародній торгівлі. При цьому МВФ установлює певні валютні обмеження.

Так, країни–члени Фонду не можуть без його згоди вводити об-меження за платежами і переказами з поточних міжнародних опера-цій, використовувати дискримінаційні валютні засоби, застосовувати систему кількох видів валютних курсів.

Виступаючи провідним міжнародним фінансовим інститутом, МВФ здійснює постійний нагляд і спостереження за світовою еконо-мікою. Він формує значний масив інформації як у цілому по світовій

 

Модуль 2. Кредит у ринковій економіці та посередники грошового ринку

економіці, так і в розрізі окремих країн. Щомісячний збірник фінан-сової статистики, що видається МВФ, включає дані про динаміку економічного зростання і цін, грошовий обіг, експорт та імпорт, стан платіжного балансу, величину офіційного золотого запасу, рівень ва-лютних резервів, розміри зарубіжних інвестицій, динаміку валютних курсів та ін. Країни–члени Фонду зобов’язані без перешкод надавати всю необхідну інформацію.

Нагляд за макроекономічною та валютною політикою країн здій-снюється, насамперед, за допомогою консультування. МВФ деталь-но аналізує податкову, грошово-кредитну і валютну політику та стан платіжних балансів країн. На основі аналізу готується доповідь, що подається країні, в якій формулюються певні рекомендації щодо ви-роблення та коригування економічної, фінансової та валютної по-літики. Важливою формою нагляду є також публікація та всебічне обговорення доповіді «світовий економічний огляд». На підставі ана-лізу наявної інформації розробляються середньострокові економічні прогнози, які дають можливість координувати макроекономічні по-літики країн–членів Фонду.

В Україні в червні 1992 р. прийнято Закон України про її вступ до МВФ, а також до Міжнародного банку реконструкції та розвитку і трьох його філій (МФК, МАР, та БАГІ). У вересні того самого року Україна вступила до МВФ. Наша квота становила 997,3 млн SDR. Оскільки Україна в момент вступу до МВФ перебувала в стані гли-бокої кризи і не мала змоги зразу внести ці кошти, то вона скорис-талася Позичковим фондом при МВФ, з коштів якого країнам, що переживають певні фінансові труднощі, видають безстроковий, без-відсотковий кредит, який поступово треба погасити.

Зі вступом у МВФ Україна взяла на себе великі зобов’язання як країна — член фонду з валютного регулювання. Ці зобов’язання полягають у тому, що наша держава не може здійснювати будь-які маніпулювання валютним курсом для забезпечення власної пере-ваги перед іншими країнами. Сюди ж належить i зобов’язання при здійсненні валютної політики суворо дотримуватись основних по-ложень МВФ i не допускати таких дій, які були б руйнівними для інших країн.

У цілому співпраця України з МВФ с перспективною i нині зо-середжена на таких напрямах:

 

Тема 12. Міжнародні валютно-кредитні установи та форми їх співробітництва з Україною

надання різноманітних послуг i фінансової підтримки прива-тизованим підприємствам;

підтримка фінансового сектора країни для посилення стабіль-ності банківської системи й зміцнення небанківських кредит-них установ;

розвиток сільськогосподарського виробництва i розбудова інфраструктури села.

Для реалізації цих напрямів МВФ надає нашій державі кредити. Вони використовуються для покриття дефіциту державного бюдже-ту та інших цілей.

Починаючи з кінця 1994 р., Україна отримує фінансову підтрим-ку від МВФ при вирішенні багатьох своїх економічних проблем. Спочатку це була допомога, спрямована на подолання величезних труднощів, спричинених зростанням цін на енергоносії, які Україна імпортувала з Росії. Потім у 1995–1999 рр., коли наша держава мала дефіцит рахунка поточних операцій платіжного балансу, цей дефіцит на 66,3% покривавився за рахунок кредитів МВФ. Загальна сума та-кого кредитування з боку МВФ за цей період досягла 3,3 млрд дол.

У 1998 р. між Україною i МВФ підписано угоду про надання кре-диту розширеного фінансування загальним розміром 2 млрд 266 млн дол. Цей кредит, розрахований на I0-рiчний термін з пільговим пері-одом 4,5 року, був наданий під відносно невисокий (до 7%) відсоток. Він надавався Україні певними траншами, хоч i не завжди обіцянки про надання нам позики дотримувались МВФ.

Оцінюючи в цілому значення кредитів МВФ як позитивне для України явище, що дозволило подолати досить суттєві труднощі на шляху становлення ринково економіки, слід вказати й на певні нега-тивні моменти. Серед останніх головне місце посідає суттєве зростан-ня нашого боргу перед МВФ. Загальна заборгованість України перед МВФ досить велика i продовжую збільшуватись. Так, якщо в 1994 р. Україна заборгувала МВФ 249,3 млн СДР, то в 1998 р. — вже близько 2 млрд СДР. Це ставить питання про розроблення стратегії наших відносин з цією організацією.

У 2008 р. Україна планує отримати кредит від МВФ у розмірі 16,5 млрд дол. США на подолання наслідків світової фінансової кри-зи, яка почалась у вересні 2008 р. Кредит нададуть на умовах повер-нення (два роки) та платності (7% на рік). Він буде наданий чотирма

 

Модуль 2. Кредит у ринковій економіці та посередники грошового ринку

траншами, перший з яких становитиме 4,5 млрд дол. США (при вико-нанні всіх вимог МВФ). Це найбільший кредит за всю історію неза-лежної України, який надасть можливість стабілізувати національну одиницю та банківську систему України (під час кризи) та продо-вжити розвиток усіх стратегічних галузей України.

Другою за значенням у системі міжнародних фінансів є група Всесвітнього банку, яка включає до свого складу чотири міжнародні фінансові інститути: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародну асоціацію розвитку, Міжнародну фінансову кор-порацію та Агентство з гарантування багатосторонніх інвестицій.

Серцевиною групи виступає МБРР, який був заснований разом з МВФ у 1945 р. і почав функціонувати в 1946 р. Учасниками банку можуть бути лише країни–члени МВФ. Основною метою діяльності банку виступає сприяння розвитку економіки країн–членів МБРР шляхом надання довгострокових кредитів та гарантування приват-них інвестицій. Спочатку ця діяльність була спрямована на країни, що потерпіли внаслідок Другої світової війни. Нині головним напря-мом діяльності є країни, що розвиваються.