Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Фінансові компанії надають такі послуги: : Гроші та кредит : Бібліотека для студентів

Фінансові компанії надають такі послуги:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 

Загрузка...

залучення фінансових активів юридичних осіб із зобов’язанням щодо наступного їх повернення;

залучення фінансових активів фізичних осіб із зобов’язанням щодо наступного їх повернення шляхом укладення договорів управління майном;

надання позик;

надання гарантій;

надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів;

факторинг;

фінансовий лізинг;

діяльність з обміну валют;

залучення коштів установників управління майном з метою фінансування будівництва житла;

інші.

Враховуючи розмаїття фінансових послуг, які можуть надавати фінансові компанії, доцільно умовно розподілити фінансові послуги на три групи:

діяльність з управління фінансовими активами;

послуги кредитування;

діяльність із забезпечення проведення розрахунків.

На кінець 2007 р. було 409 установ фінансових компаній, які ма-ють право надавати фінансові послуги (302 — фінансові установи за-реєстровано в 2006 р., 277 — у 2005 р.) [17, с. 26-35].

 

Тема 9. Фінансові посередники грошового ринку

Станом на кінець 2007 р. фінансові компанії залучили на будів-ництво житла 5,92 млрд грн, від фізичних та юридичних осіб — біль-ше ніж 6 млрд грн, укладено договорів факторингу на суму 485,2 млн грн, а величина статутного та власного капіталів фінансових компа-ній становила майже 1,51 млрд грн.

Отже, позитивна статистика свідчить що фінансові компанії в Україні динамічно розвиваються, незважаючи на недосконале зако-нодавство та інші правові перешкоди.

Недержавні пенсійні фонди створюються фірмами для випла-ти пенсій та допомоги працівникам і службовцям. Створення таких фондів дає змогу зменшити податкові платежі фірми та використо-вувати їх для купівлі акцій інших компаній, що забезпечує зміцнення фінансової могутності даної компанії.

Кошти цих фондів утворюються за рахунок внесків робітників, службовців, підприємств, а також прибутків від інвестицій самих пен-сійних фондів. У пенсійних фондах західних країн акумулюються знач-ні кошти, які інвестуються переважно в акції акціонерних компаній як на національному, так і на міжнародному ринках позикових капіталів. Профспілкові фонди є самостійною ланкою західної кредитної систе-ми. Уряд заохочує розвиток пенсійних фондів, тому що частина їх ре-зервів розміщується у короткострокові і довгострокові цінні папери.

Система недержавного пенсійного забезпечення становить третій рівень пенсійної системи, запроваджений Законом України «Про не-державне пенсійне забезпечення» від 9 липня 2003 р.

Як відомо, в Україні відбувається помітне погіршення демогра-фічної ситуації. Одним з прикладів цього є старіння населення. Так, якщо частка пенсіонерів у загальній кількості населення в 1991 р. ста-новила 25,2%, то вже на початок 2007 р. цей показник сягав 30%. Тому все частіше в Україні постає питання щодо трансформації і реформу-вання пенсійної системи.

Верховна Рада України прийняла два закони: «Про загально-обов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 2003 р.

Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» дає мож-ливість створити систему недержавного пенсійного забезпечення і розвитку недержавних пенсійних фондів. На початку 2008 р. таких фондів було трохи більше ніж 90, а їхні активи становили 281 млн грн

 

Модуль 2. Кредит у ринковій економіці та посередники грошового ринку

(0,033 млрд дол. США), тоді як у Росії в таких фондах накопичено 15,5 млрд дол. США, а в Польщі — 40,7 млрд дол. США. Пенсійні вне-ски від фізичних та юридичних осіб становили 234,4 млн грн.

Загальний розподіл пенсійних фондів за регіонами України зали-шається відносно сталим. Найбільша більшість недержавних пенсій-них фондів зареєстрована в м. Києві — 64 з 96 [17, с. 33–34]. Актива-ми недержавних пенсійних фондів управляють 44 компанії.

Досвід роботи таких фондів ще дуже малий, ситуація в економіці досить складна, але початок реформуванню пенсійної системи в на-шій державі вже покладено. Про збільшення інтересу до недержав-ного пенсійного забезпечення в 2007 р. свідчить зростання кількості учасників НПФ відповідно до укладених контрактів : протягом року вона зросла на 85,4 тис. осіб ( на 44%) і на 31.12.07 становила 278,7 тис. осіб (88,4 тис. осіб — 2005 р., 193,3 тис. осіб — 2006 р).

Особливою групою є ощадні установи. Ощадні каси — це держав-ні установи, які належать місцевим органам влади (муніципалітетам) або створені при державних поштових установах. Вони залучають вклади дрібних вкладників, купуючи на них облігації державних по-зик. Так, у США існують три види ощадних установ: ощадні банки, ощадно-позикові асоціації та кредитні спілки.

Особливістю ощадних банків є те, що вони купують цінні папери (облігації державних та місцевих органів влади). Ощадні банки мо-жуть бути власністю клієнтів (взаємноощадні банки) або функціону-вати як акціонерні товариства (фондові ощадні банки). В США існу-ють також гарантійні ощадні банки, вкладники яких або отримують стабільний відсоток за вкладами («звичайні вкладники»), або відсо-ток, що коливається залежно від результатів діяльності банку («спе-ціальні вкладники»).

Кредитні спілки є різновидом кооперативів, створюваних окре-мими групами населення з метою об’єднання коштів для вирішення практичних проблем. Кредитні спілки утворюються на паях для ко-роткострокового кредитування їх учасників (для будівництва або ре-монту будинку, купівлі автомобіля тощо).

Перший спеціальний нормативний акт щодо кредитних спілок в Україні з’явився у 1993 р. Це був Указ Президента України, який зат верджував «Тимчасове положення про кредитні спілки в Украї-ні» Відповідно до нього, кредитна спілка набуває статусу суспільної

 

Тема 9. Фінансові посередники грошового ринку

організації, що мала об’єднувати не менш як 50 осіб. За мету своєї ді-яльності кредитні спілки визначили фінансовий і соціальний захист членів спілки на основі взаємного кредитування. У кінці 2001 р. Вер-ховна Рада України прийняла Закон України «Про кредитні спілки». Згідно з цим законом, кредитна спілка визначена як неприбуткова організація, що на кооперативних засадах заснована фізичними осо-бами, яка за рахунок сукупних грошових внесків задовольняє потре-би своїх членів у взаємному кредитуванні та наданні різних фінансо-вих послуг.

На кінець 2007 р. в Україні вже налічувалося більше ніж 834 кре-дитних спілок (725 кредитних спілок — 2005 р.; 781 кредитна спіл-ка — 2006 р.).

Позичковий портфель цих спілок налічує 3,5 млрд грн (1,9 млрд грн — 2006 р.; 1,1 млрд грн — 2005 р.), загальні активи сягають 5,2 млрд грн (3,2 млрд грн — 2006 р.; 1,9 млрд грн — 2005 р.), а членами є понад 2392 тис. громадян нашої держави (1791 тис. осіб — 2006 р.; 1231 тис. осіб — 2005 р.) [17, с. 33–34].

Ринок кредитних спілок України продовжує стрімко розвивати-ся і демонструє позитивні тенденції. Основні з них такі:

значно підвищився рівень капіталізації більшості кредитних спілок, а також суттєво поліпшився їхній фінансовий стан;

зросла кількість «майданчиків» для надання послуг;

КС досягли вищого рівня організаційної та системної інте-грації через участь у Всеукраїнських та місцевих асоціаціях, утворення об’єднання КС «Програма захисту вкладів», по-дальший розвиток мережі об’єднаних КС, утворення нових елементів сервісної інфраструктури;

започатковано проекти, що сприяють зростанню прозорості та відкритості діяльності КС, підвищенню рівня економічної освіченості та захисту прав їх членів.

Страхові компанії здійснюють страхування життя або майна. Важливим новим явищем у розвитку страхування в нашій державі стала поява нових видів страхування — страхування підприємниць-ких ризиків, перестрахування тощо.

У нашій країні існує майнове і особисте страхування. Майнове страхування розрізняється залежно від категорії та за видами застрахо-ваного майна — страхування будівель та споруд, сільськогосподарських

 

Модуль 2. Кредит у ринковій економіці та посередники грошового ринку

культур та тварин, засобів автотранспорту і рибальських суден, до-машнього майна тощо.

Взаємні страхові компанії являють собою кооперативну форму організації. Їхній капітал утворюється за рахунок платежів окремих осіб. Кожний застрахований згідно з правилами організації компанії стає частковим її співвласником. Тарифи взаємних компаній вищі, ніж акціонерних. Капітал цих компаній утворюється за рахунок продажу полісів, які дають право на участь у прибутках. Кожний застрахова-ний вносить страхові платежі залежно від допустимої суми збитків компанії. Якщо внаслідок страхових операцій у компаній залишаєть-ся прибуток, то його розподіляють між її членами або спрямовують на рахунок майбутніх платежів чи на збільшення страхової суми.

Процес розвитку страхової справи в Україні поступово набирає сили. На початок 2008 р. в Україні налічувалось 446 страхових ком-паній (411 страх. компаній. — 2006 р.; 398 страх. компаній — 2005 р.) [17, с. 21-22]. Проте потужність страхових компаній ще далека від тих вимог, які ставить ринкова економіка нашої країни. Так, на кі-нець 2007 р. загальні активи всіх страхових компаній України ста-новили близько 32,2 млрд грн (23,9 млрд грн — 2006 р.; 20,9 млрд грн — 2005 р.) Із існуючих ризиків застраховано тільки 10%, тоді як у розвинутих країнах цей показник сягає 90-95%.

Правова база, яка регламентує страхову справу, пройшла де-кілька етапів розвитку:

Декрет КМУ «Про страхування» який було прийнято в 1993 р.;

Закон України «Про страхування» від 1996 р.;

Закон України Про внесення змін до закону України «Про страхування» від 2001 р.

Для контролю за діяльністю страхових компаній створено Комі-тет у справах нагляду за страховою діяльністю.

Ломбарди — це кредитні установи, які надають грошові позики під заставу рухомого майна. В нашій країні вони виникли на початку 20-х років. Ломбарди є державними госпрозрахунковими підприєм-ствами. Вони перебувають у розпорядженні місцевих Рад у системі установ побутового обслуговування. Ломбарди були створені з ме-тою надання можливості населенню зберігати предмети особистого користування і домашнього вжитку, а також брати позику під заставу цих речей.

 

Тема 9. Фінансові посередники грошового ринку

Ломбарди видають позики на строк до трьох місяців у розмірі 75% від вартості оцінки заставлених речей і до 90% — вартості ви-робів з дорогоцінних металів, каменів, годинників у золотій оправі тощо. Оцінка речей, що здаються на зберігання або під заставу для одержання позики, здійснюється за домовленістю сторін, а вироби з дорогоцінних металів — за державними розцінками. Для розвитку своїх операцій ломбарди можуть користуватися банківським кре-дитом.

Порівняно з банками та кредитними спілками ломбарди мають меншу частку на ринку кредитування. Але в зв’язку з простою про-цедурою оформлення ломбардні кредити користуються попитом.

Сума фінансових кредитів наданих під заставу майна (дорогоцін-них металів, побутової техніки, нерухомості та ін.) в Україні стано-вить:

2005 р. — 1,04 млрд грн;

2006 р. — 1,06 млрд грн;

2007 р. — 1,4 млрд грн

Як бачимо, в нашій країні ломбарди залишаються одним із най-більших консервативних і стабільних фінансових інститутів для фі-зичних осіб — вони орієнтовані на видачу дрібних та короткостроко-вих кредитів. Середня сума ломбардного кредиту в Україні за останні три роки коливається в межах 300-450 грн, а середній строк креди-ту — 10-12 днів. Відсоткові ставки коливаються від 0,3 до 1% за день [17, с. 31-32].